Постанова № 18113592, 26.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 серпня 2011 р. № 2-а- 3537/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Машир В.О.,

представника відповідача Ламанова Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гермес"

доДержавної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень - рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес" (далі - ТОВ фірма "Гермес") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова №0000771505/0 від 15.10.2010 року та №0000771505/1 від 26.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування. Так, Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР) визначає в якості підстави для не включення до складу податкового кредиту витрат щодо сплати податку лише відсутність податкової накладної. Також позивач зазначив, що згідно Акту перевірки не встановлено відсутність звязку з господарчою діяльністю позивача та придбаних ТМЦ, робіт послуг в контрагентів ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс". Акт перевірки ґрунтується лише на даних автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, згідно яких декларації з ПДВ контрагентів не подано, однак це не свідчить про фактичне не проведення господарчих операцій. Також в акті не зафіксовано неможливість використання придбаних ТМЦ, робіт (послуг) безпосередньо в господарчої діяльності, або використання у неоподаткованих ПДВ господарчих операціях в акті перевірки не доведено. Також актом не зафіксовано фактів внесення до складу податкового кредиту сум не підтверджених відповідними податковими накладними або внесення позивачем до складу кредиту сум з порушенням давності, визначеним ст. 15 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і Державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III. Також при проведенні перевірки не встановлено порушень щодо оформлення податкових накладних, отриманих від постачальників та включених позивачем до податкового кредиту. З огляду на вказане, на думку позивача не підтверджується встановлене перевіркою завищення податкового кредиту у травні 2010 року за рахунок безпідставного включення до нього сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс" на загальну суму 111596,00 грн.

Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник ДПІ у Київському районі м. Харкова в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник ДПІ у Київському районі м. Харкова в своїх запереченнях послався на те, що перевіркою було встановлено віднесення підприємством ТОВ фірма "Гермес" до складу податкового кредиту сум по операціям з підприємствами ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс", які у періоді взаємовідносин з ТОВ фірма "Гермес" не подали до теперішнього часу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року та відповідно не задекларувало свої податкові зобовязання. Представник відповідача також вказав, що факт неподання податкових декларацій, недекларування обєкту оподаткування та податкових зобовязань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентами підприємствами ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс" в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ фірма "Гермес" податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ фірма "Гермес" зареєстрована в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 30.08.1999 року.

Відповідно до Свідоцтва №28740862 про реєстрацію платника податку на додану вартість, судом встановлено, що на час здійснення спірних правочинів, ТОВ фірма "Гермес" було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) 29.09.2010 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ фірма "Гермес" податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 06.10.2010 року №5801/15-509/30531786, відповідно до якого було виявлено порушення ТОВ фірма "Гермес" вимог п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого ТОВ фірма "Гермес" завищено суму податкового кредиту за травень 2010 року на 111596,00 грн. відповідно збільшується сума ПДВ, яка пiдлягає нарахуванню до сплати в бюджет за пiдсумками поточного звiтного перiоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 111596,00 грн.

Сутність порушень ТОВ фірма "Гермес", встановлених актом перевірки, полягає у тому, що відповідно до "Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року ПП "ВКФ "Лугсервіс" не надана. Станом на день складання акту ПП "ВКФ "Лугсервіс" код ЄДРПОУ 36901576 лічиться на обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська. Зареєстровано платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 100268454 від 09.02.2010 року, індивідуальний податковий номер № 369015712362 . Основний вид діяльності - Оптова торгiвля паливом. Підприємство має стан платника «14»- визнано банкрутом. Декларація з податку на прибуток не надавалась за ІІ квартал 2010 року. Також, відповідно до "Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року ТОВ "ТФК Юпітер" не надана. Станом на день складання акту ТОВ "ТФК Юпітер" код ЄДРПОУ 30531786 лічиться на обліку в в Ленінській МДПІ м. Луганська. Зареєстровано платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 100268453 від 09.02.2010 року, індивідуальний податковий номер № 369015612364. Основний вид діяльності - Органiзацiя перевезення вантажiв. Підприємство має стан платника «0»- основний платник. Декларація з податку на прибуток не надавалась ТОВ "ТФК Юпітер" за ІІ квартал 2010 року. Висновок акту перевірки ґрунтується на тому, що факт неподання податкових декларацій, недекларування обєкту оподаткування та податкових зобовязань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентами підприємствами ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс" в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ фірма "Гермес" податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова 15.10.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000771505/0 про визначення ТОВ фірма "Гермес" податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 167394,00 грн. (за основним платежем 111596, 00 грн. та штрафними санкціями 55798,00 грн.).

За наслідками апеляційного оскарження, в порядку передбаченому п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ) ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення №0000771505/1 від 26.11.2010 року, яким визначено податкове зобовязання на додану вартість в сумі 167394,00 грн. (за основним платежем 111596, 00 грн. та штрафними санкціями 55798,00 грн.).

Судом встановлено, що 05.05.2010 року між ТОВ фірма "Гермес" (покупець) та ПП "ТКФ "Юпітер" (постачальник) було укладено договір купівлі - продажу №05/05.10, за умовами якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця метанол технічний, а покупець зобовязується прийняти цей товар згідно специфікації, що є невідємною частиною цього договору. Вказаний договір має всі необхідні реквізити, а саме підписаний та скріплений печатками сторін. Специфікацією №1 від 05.05.2010 року сторонами було узгоджено кількість та вартість товару.

В судовому процесі були досліджені товарно-транспорті накладні, видаткові накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, копії банківських виписок, які в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ фірма "Гермес" та ПП "ТКФ "Юпітер" угоди, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ фірма "Гермес" сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з банківських виписок з рахунку ТОВ фірма "Гермес", наявних в матеріалах справи, до складу вартості був включений й податок на додану вартість, тобто свої зобовязання щодо сплати у вартості товару податку на додану вартість ТОВ фірма "Гермес" виконало в повному обсязі.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечувалося ДПІ у Київському районі м. Харкова під час судового засідання, ПП "ТКФ "Юпітер", у період, що перевірявся, було платником податку на додану вартість та мало свідоцтво №100268453 від 09.02.2010 року, тобто мало право виписувати податкові накладні.

Відповідність форми та змісту податкових накладних вимогам законодавства України не заперечувались сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, наявна первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання укладеної між ТОВ фірма "Гермес" та ПП "ТКФ "Юпітер" угоди.

Окрім цього, представником ДПІ у Київському районі м. Харкова було надано, та залучено до матеріалів справи судом, детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобовязання в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між ТОВ фірма "Гермес" та ПП "ТКФ "Юпітер" (т.1 а.с.213), з якого вбачається відсутність розбіжностей, тобто ПП "ТКФ "Юпітер" на час розгляду справи надано податкову декларацію з податку на додану вартість та задекларовано податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ фірма "Гермес", вказаний факт було встановлено судом з пояснень представника відповідача.

З матеріалів справи також вбачається, що Постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-9346/10/1270 від 19.01.2011 року було зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію в місті Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність ПП "ТКФ "Юпітер", зокрема за звітний період - травень 2010 року, вказана Постанова Луганського окружного адміністративного суду була залишена без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2011 року.

Таким чином, посилання ДПІ на відсутність обєкта оподаткування, через неподання податкової декларації з податку на додану вартість ПП "ТКФ "Юпітер" за травень 2010 року, не відповідає дійсності через спростування матеріалами справи зазначеного у акті перевірки факту та через відсутність прямого звязку між фактом неприйняття органами ДПІ податкової декларації та правом платника податків на податковий кредит.

Відносно взаємовідносин ТОВ фірма "Гермес" з ПП "ВКФ "Лугсервіс" судом встановлено наступне. 30.04.2010 року між вказаними контрагентами було укладено договір №Хр-30/04.10 надання послуг складського зберігання, відповідно до якого ТОВ фірма "Гермес" (замовник) передає на відповідальне зберігання ПП "ВКФ "Лугсервіс" (виконавець) метанол (спирт метиловий), а виконавець зобовязується зберігати товар у відповідності з нормативними вимогами та передати замовника по першій вимозі. Строк зберігання, визначений у договорі - травень - грудень 2010 року. Вказаний договір має всі необхідні реквізити, а саме підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до акту №ОУ-31.05-001 надання послуг від 31.05.2010 року ПП "ВКФ "Лугсервіс" згідно умов договору №Хр-30/04.10 від 30.04.2010 року було надано ТОВ фірма "Гермес" складські послуги на суму 6000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1000,00 грн.). 31.05.2010 року ПП "ВКФ "Лугсервіс" було виписано податкову накладну №310501, яка відповідно була внесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2010 року. Оплата вказаних послуг підтверджується випискою за особовим рахунком ТОВ фірма "Гермес" від 18.06.2010 року. Наведені фактичні дані первинного бухгалтерського обліку в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ фірма "Гермес" та ПП "ВКФ "Лугсервіс" угоди, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ фірма "Гермес" сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечувалося ДПІ у Київському районі м. Харкова під час судового засідання, ПП "ВКФ "Лугсервіс", у період, що перевірявся, було платником податку на додану вартість та мало свідоцтво №100268454 від 09.02.2010 року, тобто мало право виписувати податкові накладні.

Відповідність форми та змісту податкових накладних вимогам законодавства України не заперечувались сторонами в судовому засіданні.

Відносно тверджень ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо банкрутства ПП "ВКФ "Лугсервіс", суд зауважує, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ПП "ВКФ "Лугсервіс" було зареєстровано 20.01.2010 року Виконавчим комітетом Луганської міської ради, 20.07.2010 року було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, а лише 08.09.2010 було внесено судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тобто, на час здійснення господарської операції з ТОВ фірма "Гермес", підприємство ПП "ВКФ "Лугсервіс" здійснювало підприємницьку діяльність.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, ТОВ фірма "Гермес" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товарів, робіт, послуг від ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс" які, в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства видавши ТОВ фірма "Гермес" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Пунктом 7.5. ст.7 Закону України №168-97/ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Окрім цього, наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшого руху придбаного ТОВ фірма "Гермес" метанолу технічного ще раз підтверджують товарність угод та правомірність формування ТОВ фірма "Гермес" податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс".

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ фірма "Гермес" було правомірно нараховано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс".

Крім цього суд зазначає, що податкові накладні виписані ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс", копії яких міститься в матеріалах справи, є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд звертає увагу, що єдиною підставою визначення порушень ТОВ фірма "Гермес" згідно з актом перевірки від 06.10.2010 року №5801/15-509/30531786 є недекларування податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ "ТФК Юпітер" та ПП "ВКФ "Лугсервіс", в той час як порушень безпосередньо ТОВ фірма "Гермес" податкового законодавства актом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих ДПІ у Київському районі м. Харкова податкових повідомлень - рішень №0000771505/0 від 15.10.2010 року та №0000771505/1 від 26.11.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування.

В звязку з тим, що ДПІ у Київському районі м. Харкова не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, то згідно положень Закону України №2181-ІІІ відповідач не мав підстав для визначення ТОВ фірма "Гермес" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ фірма "Гермес" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ТОВ фірма "Гермес" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000771505/0 від 15.10.2010 року та №0000771505/1 від 26.11.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (вул. Сонячногірська, 10, м.Харків, 61070, код 30531786) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31.08.2011 року.

Суддя Біленський О.О.