Постанова № 18112792, 05.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року 09:20 Справа № 2а-0870/5299/11

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 1560 грн. 27 коп.

ВСТАНОВИВ:

11.07.2011 Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 560 грн. 27 коп.

Ухвалою суду від 12.07.2011 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №2а-0870/5299/11. Зазначена ухвала була направлена на юридичну адресу відповідача 13.07.2011, проте повернута на адресу суду 18.08.2011 з відміткою поштового відділення звязку: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття скороченого провадження від 12.07.2011 вручена відповідачу належним чином.

Станом на 05.09.2011 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради 23.11.2006 як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа за юридичною адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.

22.10.2010 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №0436/08/27/23-2373910613 від 22.10.2010, яким зокрема встановлено порушення п.1, п.2, п.12, п.13 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі Закон України №265/95-ВР від 06.07.1995).

На підставі акту перевірки ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003182307 від 27.10.2010 на суму 1 560 грн. 27 коп., яке було направлене відповідачу, проте повернуто поштовим відділенням звязку з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», про що податковою складений акт від 30.11.2010.

У день складання акту рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003182307 від 27.10.2010 розміщене на дошці податкових оголошень.

Доказів оскарження зазначеного рішення в адміністративному або судовому порядку або сплати суми фінансових санкцій відповідачем не надано.

Згідно довідки позивача у відповідача існує заборгованість зі штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 560 грн. 27 коп.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №509-ХІІ) податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно з ч.1 ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 239 ГК України передбачає, що органи податкової служби як органи державної влади відповідно до своїх повноважень і в порядку, передбаченому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно господарські санкції.

Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з п.п.8,11 ст.11 Закону №509-ХІІ податкові органи мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст.15 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Отже, безпосередніми функціями ДПІ є забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавством України, а також подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст.17 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до вимог ст.25 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 суми фінансових санкцій, які визначені ст.ст.17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Доказів сплати заборгованості зі штрафних санкцій відповідачем не надано.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 560 грн. 27 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Комунарського району м.Запоріжжя (р/р №34128999700005, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677119, код платежу 99999999, призначення платежу - «Податкова застава»отримувач Державний бюджет Комунарського району м.Запоріжжя, ГУДКУ у Запорізькій області) заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 1560 (одна тисяча пятсот шістдесят) грн. 27 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий