Постанова № 18112455, 01.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/11890/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Артемової К.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Горлівський міський центр звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що 07.12.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Горлівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. У своїй заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. 07.12.2010 року відповідачу був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

26.01.2011 року центру зайнятості стало відомо, що відповідач в період знаходження на обліку в державній службі зайнятості був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.02.1993 року за НОМЕР_1, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 1 п. "б" Закону України "Про зайнятість населення" громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю відносяться до категорії зайнятого населення і не можуть бути зареєстровані в якості безробітних.

На думку позивача, відповідач, зловживаючи своїми обов'язками, передбаченими ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", навмисно не повідомив службу зайнятості про те, що на час надання статусу безробітного був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Як зазначає позивач, своїми діями відповідач заподіяв Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування матеріальну шкоду в сумі 3153, 44 грн.

Відповідачу 12.04.2011 року за № 01/1175 була направлена претензія, однак відповіді або сплати суми боргу від нього не надійшло.

У відповідності до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять роботу по збору, акумуляції страхових внесків, контролюють використання коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції, згідно з затвердженими статутами.

Тому позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 3 153, 44 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Відповідно до заяви від 07.12.2010 року відповідач звернувся до Горлівського міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про його працевлаштування, в якій зазначив, що у якості фізичної особи-підприємця не зареєстрований (а.с. 10).

Згідно укладеного договору № 3104 від 13.12.2010 року позивач пройшов професійне навчання у Донецькій філії Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстата України (а.с.17-18).

Згідно укладеного договору № 050710122201512 від 22.12.2010 року позивач пройшов підвищення кваліфікації у Донецькій філії Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстата України (а.с.22).

В результаті звірення даних з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що ОСОБА_2 на момент отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця (а.с. 14).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру.

Частиною 3 ст. 46 зазначеного вище Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно п. “б” ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Отже, на момент реєстрації в службі зайнятості ОСОБА_2 належав до зайнятого населення, що унеможливлювало надання йому статусу безробітного та оплати позивачем витрат на його професійне навчання, але він в порушення вимог чинного законодавства про зайнятість населення, не повідомив про здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами та доповненнями, застраховані особи зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з претензії, сума, що підлягає відшкодуванню складає 3 153, 44 грн., яка складається з:

- матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 1 008, 05 грн.;

- матеріальної допомоги у період професійного навчання в розмірі 1 601, 02 грн.;

- компенсації витрат на проїзд у період професійного навчання в розмірі 322, 00 грн.;

- витрат на оплату професійного навчання в розмірі 222, 37 грн. (а.с.7).

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Горлівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість у розмірі 3 153, 44 грн. (три тисячі сто пятдесят три гривні сорок чотири копійки) на розрахунковий рахунок № 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, Банк - ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 01 серпня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 05 серпня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.