Рішення № 18112103, 30.08.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«30 »серпня 2011 року Справа №17/78

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмод"

79052, м. Львів, вул. Рудненська, 8

До ВІДПОВІДАЧА: Публічного акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно"

14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 78

Про стягнення 146831,79 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Федунь С.І. директор, наказ № 1 від 18.11.1996р., паспорт.

Від Відповідача: ОСОБА_1. представник, дов.№1619-0107 від 19.07.11р..

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Галмод” заявлено позов до відкритого акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно" про відшкодування 146831,79грн., в тому числі 129545 грн. основного боргу, 9165,36 грн. пені, 6347,67 грн. інфляційних збитків та 1773,76 грн. - 3% річних.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги.

До початку судового засідання 30.08.11р. від Позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

Доказом факту та дат передачі Експедитором Замовнику товарно-транспортних накладних є факт та дати підписання Замовником актів здачі-прийняття робіт згідно договору №Д389ДУ/8600 від 12.10.2010р.

Після виконання перевезення виключною підставою для підписання Замовником акту здачі-прийняття робіт є факт наявності у Замовника належним чином оформленої товарно-транспортної накладної. Без наявності належним чином оформленої товарно-транспортної накладної Замовник не може знати чи перевезення дійсно виконане, тобто чи вантаж доставлений належному вантажоодержувачу належним чином.

Додатковим доказом отримання Замовником товарно-транспортних накладних є той факт, що при міжнародних перевезеннях без вручення вантажоодержувачу водієм автомобіля повноважним представником Експедитора належним чином оформленої товарно-транспортної накладної є неможливим здійснення розмитнення вантажу відповідно і його розвантаження, з чого випливає, що підписання актів здачі-прийняття робіт не могло відбутися без наявності у Замовника товарно-транспортних накладних.

За умови отримання товарно-транспортних накладних Замовник пересвідчувався у належному виконанні Договору в частині перевезення вантажу і лише після того підписував акти здачі-прийняття робіт, в результаті чого відбувались умови визначені Договором (отримання Замовником товарно-транспортних накладних та підписання акту здачі-прийняття робіт) при настанні яких і за спливом 10-ти банківських днів у Замовника виникав обовязок по сплаті послуг, наданих Експедитором.

Тому датою початку нарахування кількості днів прострочення Експедитор вважає наступний день після спливу 10-ти банківських днів після підписання акту здачі-прийняття робіт по кожному факту перевезення окремо.

Представник Відповідача надав відзив на позов, яким визнав позов, крім пені в розмірі 9165,36грн., оскільки сплата останньої не передбачена договором.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

12.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Галмод” (Позивач) та відкритим акціонерним товариством "Чернігівське хімволокно" (Відповідач) укладений договір № Д389ДУ/8600 на автотранспортне та експедиторське обслуговування (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Експедитор (Позивач) зобовязується наявними в нього вантажними автомобілями (надалі-автомобілі) доставляти вказані Замовником вантажі до пунктів призначення та видавати їх особам, які мають право на одержання вантажів, а Замовник (Відповідач) зобовязується виконані на його замовлення перевезення вантажів приймати та оплачувати Експедитору їх вартість. Перевезення вантажів здійснюється за вказаними Замовником маршрутами.

За умовами п.п.1.2.-1.3. Договору, найменування і кількість вантажів, а також адреси і найменування вантажоодержувачів визначаються Замовником та вказуються у виписаних на кожний факт перевезення товарно-транспортних накладних (CMR). Конкретні умови здійснення перевезення, а також інші домовленості між Експедитором та Замовником відносно перевезення, обумовлюються в Заявці на перевезення вантажів (далі-Заявка), яка оформлюється на кожне конкретне перевезення, підписується обома Сторонами і є невідємною частиною даного Договору. Форма Заявки визначається у Додатку №1 до даного Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору Експедитор зобовязується виконувати перевезення вантажів із дотриманням Заявок Замовника та договорів-заявок, підписаних вантажовідправником та Експедитором.

Згідно до п.п.4.1.,4.4. Договору Замовник зобовязаний своєчасно, за 3 робочих дні до дати передбачуваного відвантаження, надати Експедитору Заявку на виконання транспортно-експедиційного обслуговування з наявністю повних даних для виконання перевезення, в т.ч.: маршрут, дата подачі транспорту на завантаження/вивантаження, опис і характеристика вантажу, вага брутто вантажу, упаковка і розміри упаковки вантажу, повні дані вантажовідправника і вантажоодержувача (адреса, телефони, контактні особи), а також інші відомості, необхідні для виконання транспортного замовлення. А також своєчасно, в терміни, встановлений цим Договором проводити оплату транспортно-експедиційних послуг на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п.п.5.1.-5.5. Договору вартість перевезення вантажів визначається сторонами у заявці на кожне перевезення. Замовник зобовязується здійснювати оплату Експедитору за перевезення вантажів не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати передачі Експедитором Замовнику товарно-транспортних накладних (CMR), що підтверджують факт виконання перевезення. Здача-прийняття наданих Експедитором послуг по перевезенню вантажів здійснюється шляхом складання та підписання Сторонами відповідних актів. Оплата перевезень здійснюється після складання та підписання сторонами вказаних актів. Оплата перевезень здійснюється в гривнях у безготівковій формі на поточний рахунок Експедитора. Вартість перевезень є вигодою, винагородою Експедитора, яка отримується ним за надання послуг з перевезення вантажів за даним Договором.

Згідно п.п.7.4.-7.5. Договору, він набуває чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2010 року. Якщо жодна зі Сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору не сповістить іншу сторону, в письмовій формі, про його розірвання, то строк дії даного Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов Договору та відповідно до Заявок №70 від 17.12.10р., №71 від 17.12.10р., №73 від 24.12.10р., №1 від 12.01.11р., №3 від 17.01.11р. Позивачем були надані Відповідачу транспортні послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 129545,00 грн.

Позивачем за надані послуги були виставлені Відповідачу рахунки:

-№11-0023 від 22.12.10р. на суму 48530,00 грн.;

-№11-0024 від 23.12.10р. на суму 23715,00 грн.;

-№11-0025 від 28.12.10р. на суму 6600,00 грн.;

-№10-0001 від 13.01.11р. на суму 27000,00 грн.;

-№10-0004 від 19.01.11р. на суму 23700,00 грн.

Між сторонами були підписані акти здачі-прийняття виконаних робіт згідно договору №Д389ДУ/8600 від 12.10.10р.:

-№11-0023 від 28.12.10р. на суму 48530,00 грн.;

-№11-0024 від 29.12.10р. на суму 23715,00 грн.;

-№11-0025 від 29.12.10р. на суму 6600,00 грн.;

-№10-0001 від 19.01.11р. на суму 27000,00 грн.;

-№10-0004 від 24.01.11р. на суму 23700,00 грн.

Відповідач за надані транспортні послуги оплати не здійснив.

Як зазначено у позовній заяві, керівництво Позивача неодноразово у телефонному режимі контактувало з представниками Відповідача, які запевняли про обовязкову оплату за надані послуги.

Разом з тим, Позивачем була надіслана Відповідачу претензія №11-0023 від 15.02.11р. з вимогою сплатити 129545,00 грн. за надані транспортні послуги.

У листі №544-0107 від 10.03.11р. на претензію №11-0023 від 15.02.11р. Відповідач повідомляє Позивачу, що від своїх зобовязань не відмовляється, проте звертає увагу на те, що несвоєчасність розрахунків викликана обєктивними причинами, оскільки підприємство на даний час частково зупинене і не працює в повному обсязі, тому немає достатньої кількості обігових коштів для своєчасного виконання договірних зобовязань.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 129545,00грн.

Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України:

«За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.»

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Відповідно до ст.920 Цивільного кодексу України:

«У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).»

Згідно ч.4 п.104 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року N401

«Автотранспортні підприємства або організації з дозволу вищестоящих щодо них органів можуть прийняти вантаж до перевезення, як виняток, до внесення провізної плати. У цьому випадку з вантажовідправника або вантажоодержувача - замовника автотранспорту додатково до провізної плати стягується 0,5 процента суми платежів за кожний день прострочки внесення провізної плати.»

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР:

«Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.»

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи Відповідача щодо необґрунтованості нарахування пені з тих підстав, що сплата останньої не передбачена договором.

Таким чином, Позивач обґрунтовано просить стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобовязання у розмірі 9165,36 грн. за період з 18.01.2011 року по 10.07.2011 року.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути 6347,67 грн. інфляційних за лютий-червень 2011 року та 3% річних у розмірі 1773,76 грн. за період з 18.01.2011 року по 10.07.2011 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати за надані згідно договору послуги перевезення, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 625, 599, 610, 612, 631, 909,920 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст. ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно" (14011, м.Чернігів, вул. Щорса, 78, код ЄДРПОУ 00204048, п/р 26002102068001 в ПАТ „Альфа-Банк” м.Київ, МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмод" (79052, м.Львів, вул. Рудненська, 8, код ЄДРПОУ 22344384, п/р 26000301300 в ОПЕРв Філії Львівське обласне управління ВАТ ”Ощадбанк”, МФО 325796) 129545 грн. основного боргу, 9165 грн. 36коп. пені, 1773 грн. 76 коп. 3% річних, 6347 грн. 67 коп. інфляційних, 1468 грн. 32 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

30.08.11