Рішення № 18111488, 28.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа№ 5015/3111/11

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(м. Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(м. Львів)

про :стягнення 47422 (сорок сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 85 коп. (з яких: 44771,65 грн. основний борг; 2063,11 грн. інфляційні; 588,09 грн. 3 % річних)

Суддя : Цікало А.І.

При секретарі : Герасименко В.С. Представники:

Позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність № 105-2 від 25.05.2011 р.)

Відповідача:не з'явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: 07.06.2011 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3291 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(м. Львів) про стягнення 47422 (сорок сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 85 коп. (з яких: 44771,65 грн. основний борг; 2063,11 грн. інфляційні; 588,09 грн. 3 % річних).

Ухвалою суду від 10.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.06.2011 р. Ухвалою суду від 23.06.2011 р., у звязку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 28.07.2011 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 10.06.2011 р. та про відкладення розгляду справи від 23.06.2011 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

21.06.2011 р. до суду за вх. № 13877/11 від позивача поступили витребувані судом документи, а саме: повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, додаткові пояснення щодо позовних вимог, довідка про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.06.2011 р. та докази направлення такого відповідачу, уточнений розрахунок позовних вимог, копія довідки з ЄДРПОУ серії АА № 211734 від 29.07.2009 р. про включення відповідача до ЄДР, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Джей Ей Еф Україна»та копія виписки з ЄДРЮОФОП серія ААБ № 597764 від 10.06.2011 р.

В судовому засіданні 28.07.2011 р. представник позивача подав до суду витяг з ЄДРЮОФОП про включення відповідача до ЄДР.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 10.06.2011 р. та про відкладення розгляду справи від 23.06.2011 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

27.07.2011 р. до суду за вх. № 16936/11 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зазначивши, що у відповідача було достатньо часу для подачі свої заперечень на позовну заяву, а відкладення розгляду справи призведе до затягування вирішення спору, тому просив суд відмовити в задоволенні такого клопотання та розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що таке клопотання подане з метою затягування розгляду справи, тому не підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»та п Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» було укладено усну угоду про поставку продукції (будівельних матеріалів).

На виконання зазначеної угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(позивач) поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(відповідач) отримало продукцію (будівельні матеріали) на загальну суму 44771 (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 65 коп., що підтверджується рахунками-фактура № СФ-0002527 від 23.11.2010 р., № СФ-0002544 від 25.11.2010 р. та видатковими накладними № РН-0002234 від 23.11.2010 р., № РН-0002253 від 25.11.2010 р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

23.11.2010 р. між сторонами була підписана специфікація № 1 до рахунку-фактури № СФ-0002527 від 23.11.2010 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) згідно якої відповідач зобовязався оплатити вартість товару не пізніше 21.12.2010р.

Станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману продукцію становить 44771 (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 65 коп.

За неналежне виконання відповідачем свої зобовязань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України, нараховано: 2063,11 грн. інфляційних та 588,09 грн. 3 % річних.

Станом на час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не надав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судові засіданні не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не надав, відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судові засіданні не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, явку повноважного представника в судові засіданні не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(м. Львів) про стягнення 47422 (сорок сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 85 коп. (з яких: 44771,65 грн. основний борг; 2063,11 грн.- інфляційні; 588,09 грн. 3 % річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Державне мито, згідно платіжного доручення № 305 від 02.06.2011 р., позивачем сплачено в сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 23 коп.

Згідно платіжного доручення № 306 від 02.06.2011 р. позивачем сплачено 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(м. Львів) про стягнення 47422 (сорок сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 85 коп. (з яких: 44771,65 грн. основний борг; 2063,11 грн. інфляційні; 588,09 грн. 3 % річних) - задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(вул. Стрийська, 121, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 33169993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(вул. Зелена, 147, м. Львів, 79035; код ЄДРПОУ 34760531) 47422 (сорок сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 85 коп. (з яких: 44771,65 грн. основний борг; 2063,11 грн. інфляційні; 588,09 грн. 3 % річних), 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 23 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.