Рішення № 18111019, 30.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2011 р. Справа № 12/117-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Будівельного управління Державного управління справами

до приватного підприємства «Апмир»

про стягнення боргу в сумі 55902,00 грн. та розірвання контракту

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 05.01.2011 року);

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Будівельного управління Державного управління справами (далі позивач) до приватного підприємства «Апмир»(далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 55902,00 грн. та розірвання контракту.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов контракту на виконання ремонтно-будівельних робіт №82/2008 від 11.05.2008 року (далі контракт), згідно з якими відповідач зобовязувався виконати будівельні та ремонтно-будівельні роботи на обєктах позивача, а позивач зобовязувався виконані роботи прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.3 контракту, оплата робіт здійснюється позивачем щомісяця за фактично виконані обсяги робіт по договірній ціні у пятиденний термін слідуючого за звітним місяцем.

Так, позивачем було перераховано відповідачу 165000,00 грн., проте відповідач виконав роботи на 109 098,00 грн., після чого припинив виконання взятих на себе зобовязань згідно з умовами контракту.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача борг у розмірі 55902,00 грн. та розірвати контракт, укладений між ним та відповідачем.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2011 року, справу призначено до розгляду 02 серпня 2011 року.

02 серпня 2011 року представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 16.08.2011 року.

16 серпня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю зявитись у судове засідання, яке підлягало задоволенню судом.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 30 серпня 2011 року.

30 серпня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученим до матеріалів справи.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

11 травня 2008 року між приватним підприємством «Апмир»(далі замовник) та Будівельним управлінням Державного управління справами (далі підрядник) був укладений контракт на виконання ремонтно-будівельних робіт №82/2008 від 11.05.2008 року (далі контракт), згідно з якими підрядник (далі відповідач) зобовязувався виконати будівельні та ремонтно-будівельні роботи на обєктах замовника, а замовник (далі позивач) зобовязувався виконані роботи прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво обєктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються субєктами господарювання на замовлення для інших субєктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторгони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач на виконання умов контракту перерахував відповідачу 165000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.

Як вбачається з актів приймання виконаних підрядних робіт, а також довідок про вартість виконаних підрядних робіт, долучених до матеріалів справи, відповідач виконав робіт на 109 098,00 грн.

Після цього, відповідач припинив виконувати зобовязання, взяті на себе згідно з умовами контракту.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату боргу, відповідачем суду надано не було.

Так, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в сумі 55902,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У звязку з тим, що позивач власними силами завершив будівельні та ремонтні роботи на обєкті, просив суд контракт на виконання ремонтно-будівельних робіт №82/2008 від 11.05.2008 року, укладений між ним та відповідачем, розірвати.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому випадку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

18 травня 2011 року позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання контракту №16-4/55, що підтверджується копією реєстру про відправку кореспонденції з описом, долученою до матеріалів справи, проте відповіді не отримав.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди одна сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 контракту, позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобовязання виконати будівельні та ремонтні роботи на обєктах позивача.

Згідно з п. 3.1. контракту, початок робіт: 01 червня 2008 року.

Закінчення робіт: 31 грудня 2008 року (п. 3.2. контракту).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У звязку з припиненням відповідачем виконання обовязків, взятих на себе згідно з умовами контракту та закінченням терміну виконання робіт, передбачених ними, позивач власними силами завершив будівельні та ремонтні роботи на обєктах.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про розірвання контракту, укладеного з відповідачем, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 188, ч. ч. 1, 2 ст. 317, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 837, ч. 2 ст. 651, ч. ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Будівельного управління Державного управління справами до приватного підприємства «Апмир»про стягнення боргу в сумі 55902,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Апмир»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Симоненка, 4а, кв. 35, код 34378515) на користь Будівельного управління Державного управління справами (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 72, код 31407993) 55 902,00 грн. (пятдесят пять тисяч девятсот дві грн. 00 коп.) боргу; 559,02 грн. (пятсот пятдесят девять грн. 02 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвати контракт на виконання ремонтно-будівельних робіт №82/2008 від 11.05.2008 року, укладений між Будівельним управлінням Державного управління справами та приватним підприємством «Апмир».

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 01.09.2011 року