Рішення № 18110794, 15.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/9515.08.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід»

До Виробничого кооперативу «Контракт»

Про стягнення 104525,08 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 за дов. №527/01 від 15.10.2010р.

ОСОБА_2 за дов. №526/01 від 15.10.2010р.

ОСОБА_3 за дов. №2454 від 01.12.2010р.

Від відповідача Божко Ф.Ф. директор (протокол зборів трудового колективу №4 від 01.08.2005р., паспорт серії НОМЕР_1 від 28.02.1997р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 104525,08 грн. заборгованості, що виникла у звязку з порушенням умов Договору підряду № 25/02-08 від 25.02.2008р., з яких 87104,24 грн. збитків, 17420,84 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання щодо гарантійного усунення недоліків та дефектів за договором підряду не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р. було порушено провадження у справі № 49/95 та призначено розгляд справи на 18.10.2010р.

Відповідач проти позову заперечував, посилаюсь на ст. 853 Цивільного Кодексу України та просив у позові відмовити повністю.

У судовому засіданні 18.10.2010 оголошувалася перерва до 01.11.2010.

У судовому засіданні 01.11.2010 оголошувалася перерва до 17.11.2010.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 17.11.2010, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 розгляд справи було призначено на 01.12.2010.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 01.12.2010, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 розгляд справи було призначено на 20.12.2010.

У судовому засіданні 20.12.2010 оголошувалась перерва до 05.01.2011, у звязку з заявленим усним клопотанням позивача, для надання йому можливості надання додаткових документів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2011 призначено будівельно технічну судову експертизу.

23.05.2011 на адресу Господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи №49/95 без висновку експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 поновлено провадження у справі №49/95 та призначено розгляд справи на 15.06.2011.

15.06.2011 представник позивача подав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що неодноразово запрошував представника для складання відповідного акту та звертався до відповідача з проханням усунути дефекти, виявлені у роботі, однак, в порушення ст.12.1.-12.3 Договору відповідач залишив вказані листи без відповіді та належного реагування.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення по справі №27 від 20.06.211, відповідно до яких вказав, що позивачем не було отримано дозволу на виконання певних робіт, крім того, у звязку з відсутністю цього дозволу у відповідача не було можливості виконати ухвалу Господарського суду м. Києва про призначення експертизи.

У судовому засіданні 15.06.2011 оголошувалася перерва до 22.06.2011.

У звязку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання призначене на 22.06.2011 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 призначено розгляд справи на 13.07.2011.

У судовому засіданні 13.07.2011 оголошувалася перерва до 18.07.2011.

У звязку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання призначене на 18.07.2011 не відбулося.

18.07.2011 представник позивача через канцелярію суду подав пояснення по справі.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 справу було передано в провадження судді Пасько М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 суддя Пасько М.В прийняв справу до свого провадження та призначив розгляд на 08.08.2011.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 справу було передано в провадження судді Митрохіної А.В.

У судовому засіданні 08.08.2011 оголошувалася перерва до 15.08.2011.

Представники позивача у судове засідання 15.08.2011 зявилися, надали пояснення по справі та повністю підтримали вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 15.08.2011 зявився, надав пояснення по справі та повністю заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2008 року між Виробничим кооперативом «Контракт»(далі Підрядник) та Закритим акціонерним товариством «Київська виробнича фабрика «Рапід»(далі Замовник) було укладено договір підряду №25/02-08 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Підрядник зобов'язується за завданням Замовника своїми силами, засобами, з власних матеріалів виконати проектні роботи (робочий проект), фундаменти, металоконструкції каркасу, опалення, природна вентиляція, пожежна сигналізація, каналізація, електротехнічну частину без погодження з ГАСК Міськадміністрацією. Побудувати склад та передати Замовнику в експлуатацію, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 7 (далі - Роботи), та здати йому закінчені Роботи в установлений цим Договором; строк, а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, прийняти від Підрядника закінчені Робота оплатити їх.

За п. 4.1.1 Договору, Виконавець зобовязаний Виконати з використанням власних матеріалів, ресурсів, засобів у встановлені строки Роботи відповідно до кошторисної документації (додаток № 1).

Строки виконання Робіт встановлюються цим Договором визначаються датою їх початку та закінчення. Початок виконання Робіт - 15.03.2008р., закінчення виконання Робіт 15.10.2008р. (п. 2.1 Договору).

Договірна ціна цього Договору включає в себе вартість Робіт Підрядника за вартість наданих ним матеріалів і складає: 4 030 00,00 грн., в тому числі ПДВ (20 %) - 671 666,67 грн. Договірна ціна (вартість Робіт) у цьому Договорі визначається на основі кошторису (Додаток №1 до Договору) як тверда (п.3.1, 3.2 Договору).

Пунктами 10.1, 10.2 Договору передбачено, Приймання-передача закінчених Робіт проводиться у порядку, встановленому нормативними актами та цим Договором та оформлюється актом приймання-передачі робіт.

На виконання умов Договору Виконавець виконав роботи, та, відповідно до п. 10.2 Договору передав їх Замовнику, що підтверджується актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва складського приміщення від 27.11.2008р. (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що після прийняття складського приміщення у користування Позивачем були виявлені недоліки у виконаних роботах, а саме: протікання системи опалення (радіаторів); протікання покрівлі над рампою, просідання та порча асфальтного покриття після прокладення каналізації водопроводу; раніш пофарбовані металоконструкції вкрились іржею, пошкоджена покрівля суміжного складу меблів.

Крім того, в порушення умов Договору Відповідач не направив повноважних представників для складання акту Про виявлення недоліків, крім того не усунув недоліки та дефекти, які були виявлені Позивачем, а тому останній зазнав збитків внаслідок залучення інших осіб для усунення відступів у роботі Відповідача..

Згідно з ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У відповідності з ч. 4 ст. 884 Цивільного кодексу України у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Відповідно до п.12.7. Договору у разі виявлення Замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку, він зобов'язаний у порядку, визначеним цим Договором повідомити про це Підрядника та запросити його для складання відповідного акту про порядок та строки усунення виявлених недоліків.

Так, п. 4.1.5 Договору Замовник має право вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядник порушень. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни цього Договору.

Враховуючи умови Договору, Позивач неодноразово запрошував представників Відповідача для складання акту про виявлені недоліки, про що свідчать листи №241/01 від 18.03.2009р., №276 від 26.03.2009 р., №292/01 від 03.04.2009 р., від 07.05.2009 р. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Згідно до п. 4.4.5 Договору, Підрядник зобовязаний протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від Замовника про виявлені недоліки у Роботах та/або про невідповідність Робіт. Усунути їх власними силами та за власний рахунок.

Проте, як свідчать матеріали справи підрядник своїх представників для складання акту не направив, виявлені дефекти та недоліки не усунув.

У п. 4.4.13 Договору визначено, Підрядник зобовязаний своєчасно усувати недоліки Робіт, допущені з його вини та відшкодовувати відповідно до чинного законодавства України та умов Договору завдані Замовнику збитки (п. 4.4.14 Договору).

У разі відмови Підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти), Замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. У такому разі Підрядник зобов'язаний повністю компенсувати Замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки (п. 12.10 Договору).

У разі відмови Підрядника (Відповідача) взяти участь у складенні акту виявлених дефектів, Замовник (Позивач) має право скласти цей акт в односторонньому порядку з залучанням незалежних експертів (п. 12.8 Договору). З урахуванням зазначеного Позивачем було складено Акт про виявлення недоліків (дефектів) при експлуатації закінченого будівництва складського приміщення на території ЗАТ «КВК «Рапід»Виробничим кооперативом «Контракт», з залученням незалежного експерта ТОВ «Стройснаб».

Зі слів Позивача ним були усунуті недоліки та дефекти своїми силами, а саме: КП ШЕУ Дарницького району за замовленням Позивача було відремонтовані асфальтне покриття, власними силами Позивачем було відремонтовано систему опалення, відновлено покриття металоконструкції складу та покрівлю меблевого складу внаслідок чого Позивачем було понесені збитки на суму 87104,24 грн.

Враховуючи положення п. 12.10 Договору сторони погодили, Підрядник зобов'язаний повністю компенсувати Замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки у разі Відмови Підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти).

Замовник не є підприємством, яке спеціалізується на будівництві, а тому для проведення таких робіт на обєкті уклав договір із спеціалізованою організацією, якою є Підрядник.

Укладаючи Договір підряду, замовник розраховував на те, що підрядник, як спеціалізована організація, виконає замовлені роботи з дотриманням усіх діючих будівельних норм, правил та стандартів щодо обєкту будівництва, та отримає результат якісно виконаних замовлених робіт, про що і зазначено у Договорі підряду.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, зокрема, безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, завдання майнової (матеріальної шкоди) є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За загальним правилом збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке повязане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Обовязковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду

Судом встановлено причинний звязок між діями відповідача (неналежна якість проведених робіт з улаштування покриття) та утворенням дефектів на обєкті, що призвело до непридатності використання результатів проведених робіт, чим доводиться вина відповідача.

В результаті неналежного виконання відповідачем зобовязань з виконанням робіт по будівництву за Договором підряду позивач зазнав збитків у розмірі 87104,24 грн.

Відповідач проти позову заперечував та у відзиві посилався на ст. 853 Цивільного Кодексу України, Замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану Підрядником, оглянути її і в разі виявлення допущених недоліків, негайно заявити про них Підрядникові.

Якщо Замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на недоліки.

Однак, п.3 ст. 853 Цивільного Кодексу України визначено, Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути вста новлені при звичайному способі її прийняття (приховані недолі ки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Крім того, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору під ряду або причинного зв'язку між діями підрядника та вияв леними недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, обидві сторони.

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.01.2011р. за клопотанням позивача була призначена будівельно технічна експертиза, яка не була проведена у звязку з її несплатою, яка була покладена на Підрядника Відповідача.

Крім того, доводи відповідача стосовно відсутності у Позивача дозволу на виконання робіт судом до уваги не приймаються, оскільки відповідач мав право розірвати чи змінити спірний договір, проте, не скористався своїм правом та виконував роботи, передбачені у ньому.

Відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у різі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Частиною 3 ст. 837 Цивільного Кодексу України визначено, для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобовязаний одержати спеціальний дозвіл.

Тоді як п. 4.4.21 Договору сторони погодили, Підрядник зобовязаний виконувати належним чином інші зобовязання, передбачені цим договором та чинного законодавства України.

Безпідставними є і твердження Відповідача, що Позивачем при проведенні ремонтних робіт з усунення власними силами недоліків при будівництві Відповідачем складу по вул. Зрошувальній, 7 в м. Києві умисно, в порушення вимог наказу Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5, не складався кошторис (типова форма КБ-3), оскільки абз.2 п.2 вказаного Наказу передбачено, що для підприємств, які виконують роботи з ремонту господарським способом, складання вищезазначених форм не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося підрядника, який мав довести факт існування обставин, зазначених у ст. 847 Цивільного кодексу України та повідомлення належним чином про них замовника.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, завдання майнової (матеріальної шкоди) є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За загальним правилом збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке повязане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Обовязковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду

Судом встановлено причинний звязок між діями відповідача (неналежна якість проведених робіт) та утворенням дефектів на обєкті, що призвело до непридатності використання результатів проведених робіт, чим доводиться вина відповідача.

Закритим акціонерним товариством «Київська виробнича фабрика «Рапід»також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 17420,84 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 13.3.2. Договору передбачено, що у разі не усунення виявлених недоліків (дефектів), Підрядник (Відповідач) сплачує на користь Замовника (Позивача) штраф у розмірі 20% від суми виявлених недоліків (дефектів).

Підрядник (Відповідач) зобов'язаний відшкодувати відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договорі задані Замовнику (Позивачу) збитки (п. 4.4.14 Договору).

У звязку з тим, що взяті на себе зобовязання щодо виконання робіт відповідач виконав з дефектами він повинен сплатити позивачу штраф відповідно до п. 13.3.2 Договору та ст. 611 Цивільного кодексу України, у розмірі 17420,84 грн.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, повязані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 1045,25 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу «Контракт»(02099, м. Київ, вул. Ак. Горбунова, 2, код ЄДРПОУ 21542691) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, код ЄДРПОУ 05475156) 104525,08 грн. заборгованості за Договору підряду № 25/02-08 від 25.02.2008р., з яких 87104,24 грн. збитків, 17420,84 грн. штрафу, крім того 1045,25 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 17.08.2011