Рішення № 18110781, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/15810.08.11 За позовомКиївського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

доКомунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування

житлового фонду Святошинського району м.Києва"

простягнення пені у розмірі 8670,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивачаОСОБА_1 (дов. №186 від 11.07.2011р.);

ОСОБА_2 (дов. №185 від 11.7.2011р.)

від відповідачаОСОБА_3 (дов. №1501 від 20.07.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.08.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (далі по тексту - відповідач) про пені у розмірі 8670,00 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.06.2011р. №19/6-П.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/158, розгляд справи призначено на 10.08.2011 року.

В судовому засіданні 10.08.2011 року представником відповідача надано додаткові матеріали по справі, письмовий відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті поданого відзиву, в яких заперечено проти задоволення позовних вимог.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - Позивач) від 04.06.2010 № 19/6-П «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»(далі по тексту - Рішення) на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(далі по тексту - Відповідач) визнано, що Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»займає монопольне (домінуюче) становище на ринку нарахування платежів за житлово-комуналоні послуги в межах будинків, які знаходяться на балансі Відповідача, з часткою 100 відсотків (п. 2 резолютивної частини Рішення).

Згідно п. 3 Рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Копію Рішення Позивачем надіслано Відповідачу листом №26-6/1473 від 07.06.2010р., на підтвердження отримання листа та Рішення, Відповідачем до позовної заяви додано повідомлення про вручення поштового відправлення, у відповідності до якого Рішення та лист отримано уповноваженою особою Відповідача 14.06.2010р.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Позивач вважає, що відповідач прострочив виконання свого обов'язку щодо оплати штрафу, накладеного на підставі обов'язкового до виконання рішення Антимонопольного комітету України.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за прострочення сплати штрафу в розмірі 8670,00 грн., з яких за період з 16.08.2010р. по 30.08.2010р. сума пені складає 3570, 00 грн. та за період з 03.11.2010р. по 23.11.2010р. сума пені складає 5100,00 грн., що передбачено ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач заперечує прорти задоволення позовних вимог, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що нарахування пені за несплату штрафу є неправомірним, оскільки ним було оскаржено рішення Антимонопольаного комітету України до суду, а відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені за невиконання рішення АМК зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення орагну АМК про накладення штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - Позивач) від 04.06.2010 № 19/6-П на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» накладено штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за порушення законодавства у сфері економічної конкуренції, яке було надіслано Відповідачу листом №26-6/1473 від 07.06.2010р., який отримано уповноваженою особою Відповідача 14.06.2010р.

Виходячи з норм ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач мав сплатити вказаний штраф у двохмісячний термін, тобто до 15.08.2010р. включно.

У відповідності до ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. У відповідності до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідач скористався своїм передбаченим ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»правом на оскарження рішення АМК про накладення штрафу, оскарживши його до Господарського суду міста Києва.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 10.08.2010р. КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 19/6-П, якаа ухвалою суду від 16.08.2010р. була повернута без розгляду на підставі п. 10. ст. 63 ГПК України.

27 серпня 2010року КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" повторно звернулася до суду з позовною заявою про скасування рішення Анимонопольного комітету України Київське міське територіальне відділення № 19/6-П, за якою ухвалою суду від 30.08.2010р. порушено провадження у справі № 45/220.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2010р. у справі №45/220, повний тект якого підписано 12.11.2010р., у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про скасування рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.06.2010 № 19/6-П, відмовлено повністю.

У відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Нормою ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Виходячи з рішення позивача № 19/6-П, а саме розміру накладеного на відповідача штрафу, розмір пені за один день складає прострочення штрафу у розмірі 17000,00 грн. складає 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень (17 000 грн. х 1.5% = 255 грн.).

Позивач нараховує пеню за період з 16.08.2010р. по 30.08.2010р. та за період з 03.11.2010р. по 23.11.2010р.

Проте, суд приходить до висновку, що нарахування позивачем пені за 16.08.10р. та з 27.08.10р.- 30.08.2010р., а також з 03.11.2010р. - 12.11.2010р. є неправомірним з огляду на оскарження рішення АМК про накладення штрафу до суду, перебування позовної заяви на розгляді у суді, а отже нарахування пені за цей період має зупинятися.

Розділом VIII, IX, XI ГПК України передбачено, що судоий розгляд розпочинається з моменту подання позовної заяви до суду та закінчуєжться прийняттям рішення у справі (при чому рішення суду може виражатися у формі ухвали або рішення). За таких обставин, судовий розгляд розпочинається з дати реєстрації позовної заяви та закнічується прийняттям судом рішення, яке має бути оформлене в письмовому вигляді.

У відповідності до ст. 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, судовий розгляд справ щодо оскарження рішення позиача щодо накладення штрафу відбувався з 10.08.10р. по 16.08.10р., а також з 27.08.2010р. по 12.11.2010р. (дата підписання повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2010р. у справі №45/220), а отже на цей строк нарахування пені не всідповідає приписам ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

20.12.2010 на адресу Позивача надійшов лист-повідомленням про сплату штрафу відповідачем в розмірі 17000 гривень, на доказ сплати якого додано платіжне №2154 доручення від 23.11.2010р. (копія міститься в матеріалах справи.)

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені за період з 17.08.2010р. по 27.08.2010р. на суму 2550,00 грн. та за період з 13.11.2010р. по 23.11.2010р. на суму 2550,00 грн.

У відповідності до п. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8670,00грн. підлягає частковому задоволенню відповідно до розрахунку суду на суму 5100,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до п.-п. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову становить 8670,00грн., сума державного мита з якої складає 102,00 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17; код ЄДРПОУ 36037999) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 5100 (пять тисяч сто) грн. 00 коп. пені, зарахувавши в доход Державного бюджету України на рахунок УДК у Святошинському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077945, МФО 820019, р/р 31118106700009, код платежу 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17; код ЄДРПОУ 36037999) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 60 (шістдесят) грн. 00 коп. державного мита, 138 (сто тридцять вісім) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 17.08.2011 року