Рішення № 18110237, 03.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.11 р. Справа № 37/37

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали обєднаної справи

за позовними заявами: Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ, ідентифікаційний код 34480657

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30645586

про: стягнення за договором фінансового лізингу №L1224-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 203668,29 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8146,73грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1265-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 350013,43 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 14000,54грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1223-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 183094,81 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 7323,79грн; стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №L1227-10/07 від 15.10.2007р. в сумі 266219,64 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 10648,79грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1226-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 202516,97 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8100,68грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1225-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 213808,93 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8552,36грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1230-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 354420,90 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 14176,84грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1231-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 427512,33 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 17100,49грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1266-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 472631,66 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 18905,27 грн. стягнення за договором фінансового лізингу №L1228-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 338447,53 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 13537,90грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1264 -10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 300097,99 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 12003,92грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1229 -10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 328318,73 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 13132,75грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №15-09/10 від 15.09.2010р.);

від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 04.03.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд позовних заяв неодноразово відкладався, востаннє на 03.08.2011р.

У судовому засіданні 03.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 203668,29 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8146,73грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1224-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1224-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно обґрунтувавши свої вимоги ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/37 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-65, 71-85, 97-101 т.1), у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 350013,43 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 14000,54грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1265-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1265-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактур, нормативно обґрунтувавши свої вимоги ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/38 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.37-63, 73-89, 99 т.2), у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 183094,81грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 7323,79грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1223-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1223-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно обґрунтувавши свої вимоги ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/39 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-68, 77-89, 99-103 справи №37/39 т.3), у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 266219,64 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 10648,79грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1227-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1227-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/40 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-67, 75-89, 98-102 т.4), у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 202516,97 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8100,68грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1226-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1226-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/41 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-61, 76-89, 99-103 т.5) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 213808,93 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8552,36грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1225-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1225-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/42 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-65, 76-90, 100-104 т.6) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 354420,90 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 14176,84грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1230-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1230-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/43 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.35-65, 75-87, 97-101 т.7) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 427512,33 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 17100,49грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1231-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1231-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/44 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-68, 80-93, 101, 102 т.8) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 472631,66 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 18905,27грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1266-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1266-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/45 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-66, 77-91, 101 т.9) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 338447,53 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 135,37грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1228-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1228-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/46 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.37-69, 79-92, 103 т.10) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 300097,99 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 12003,92грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1264-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1264-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/47 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.36-66, 76-89, 99-103 т.11) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

03.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 328318,73 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 13132,75грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L1229-10/07 від 15.10.2007р., у звязку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування відсотків за користування грошима.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу № L1229-10/07 від 15.10.2007р. з додатками, акт приймання-передачі предмета лізингу, виконавчий напис, рахунки-фактури, нормативно свої вимоги обґрунтувавши ст.ст. 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі №37/48 за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.35-65, 76-88, 99 т.12) у тому числі додаткові пояснення від 25.03.2009р. з обґрунтуванням складових стягуваних сум.

В перебігу розгляду вказаних справ Відповідачем були надані додаткові документи (а.с.а.с. 87, 91-95 т.1, а.с.а.с. 72, 93-96 т.2, а.с.а.с.75, 93-97 т.3, а.с.а.с. 73, 92-96 т.4, а.с.а.с. 74, 93-97т.5, а.с.а.с. 74, 94-98 т.6, а.с.а.с. 73, 91-95 т.7, а.с.а.с. 76, 95-99 т.8, а.с.а.с. 75, 95-99т.9, а.с.а.с. 77, 97-101 т.10, а.с.а.с. 74, 93-97 т.11, а.с.а.с. 74, 92-96, 141-151 т.12).

В перебігу окремого розгляду справ №№ 37/38, 37/39, 37/40, 37/41, 37/42, 37/43, 37/44, 37/45, 37/46, 37/47, 37/48 у судових засіданнях представник Позивача підтримував заявлені вимоги до Відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право обєднати кілька однорідних справ, у яких беруть участь ті самі сторони, в одну справу, про зазначається в рішенні.

Беручи до уваги, що наразі справи №№ 37/38, 37/39, 37/40, 37/41, 37/42, 37/43, 37/44, 37/45, 37/46, 37/47, 37/48 перебувають у провадженні судді Попкова Д.О., опосередковують однорідні спори між тими ж самими сторонами, але за різними договорами фінансового лізингу, суд дійшов висновку про можливість обєднання означених справ в одну із наданням єдиного номеру №37/37-38 та прийняттям одного рішення по суті заявлених позовних вимог, про що виніс відповідні ухвали від 29.06.2011р.

Відповідач по суті розглядуваних в межах обєднаної справи позовних вимог надав відзив №07/07-01 від 07.07.2011р. (а.с.а.с.2-4 т.13), яким проти вимог заперечив, посилаючись на: безпідставності нарахування стягуваної комісії за дострокове припинення договорів фінансового лізингу в розмірі 2% від непогашеної вартості предмета лізингу, оскільки така комісія за своєю сутністю є штрафною санкцією, що застосовується внаслідок іншої відмови від договору; безпідставність стягнення непогашеної вартості предметів лізингу, розрахованої за період після припинення договорів, адже сплата останніх у повному обсягу зумовлює виникнення за договорами права на придбання предметів лізингу у власність, хоча вони вже повернуті Лізингодавцю; непрозорість і незаконність розрахунку сум лізингових платежів через застосування формули, повязаної із коливанням курсів валют; відсутність обовязку із залучення юридичної компанії для звернення стягнення на предмети лізингу за допомогою виконавчих написів нотаріуса; відсутність обовязку Лізингоодержувача за договорами фінансового лізингу оплачувати зберігання предметів лізингу після їх вилучення.

Відповідачем також були надані додаткові документи на виконання вимог суду (а.с.а.с.5-64 т.13), а також доповнення до відзиву №11/07-01 від 11.07.2011р.(а.с.а.с.69, 70 т.13) з посиланнями на неправильність визначення загальної суми стягуваної заборгованості за кожним з договорів у звязку із недотриманням їх приписів щодо реалізації предметів лізингу перед встановленням такої суми.

У судовому засіданні 03.08.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких доказів на її підтвердження, при цьому представник Відповідача на запитання суду повідомив, що остаточний розмір заборгованості був визначений виходячи із здійсненої співробітниками Лізингодавця без залучення і повідомлення Лізингоодержувача оцінки вартості предмету лізингу, а не його реалізації, відомості про факт якої наразі відсутні.

Суд вважає за можливе розглянути позовні вимоги за наявними в обєднаній справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, беручи до уваги, що з огляду на загальну тривалість провадження за вимогами (справи порушені ще 03.03.2009р.) у сторін було достатньо часу для представлення будь-яких інших додаткових доказів на підтвердження своєї позиції, а подальше відкладання вирішення спору є неможливим з огляду на закінчення 05.08.2011р. процесуального строку розгляду обєднаної справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали обєднаної справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007р. між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L1224-10/07 (а.с.а.с.12-14 т.1), згідно умов п. 1.1. якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязувався набути в свою власність спеціальну техніку у відповідності з встановленою Лізингоодержувачем Специфікацією Продавця (а.с.17 т.1) Віброкоток тандем VMT 850Н, 2007 року випуску 1 одиниця, та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації Лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у строкове володіння та користування за плату, а Лізингоодержувач зобовязується прийняти його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що строк лізингу складається з періодів, зазначених в графіку платежів (додаток №1 а.с.а.с. 15,16 т.1), та не може бути менше одного року, а у п. 2.1. визначений продавець (постачальник) предмету лізингу Товариство з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері” (ЄДРПОУ 32828388, м. Київ, вул.. Петропавловська, 54-А)

Пунктами 1.1. 1.4. додатку №4 до договору № L1224-10/07 від 15.10.2007р. (Загальні умови фінансового лізингу а.с.а.с.19-22т.1) визначено, що передача предмету лізингу Відповідачу з усіма необхідними належностями, та його прийняття опосередковується складанням двосторонньою комісією акту приймання-передачі предмета лізингу у двох примірниках.

Розділом 3 договору фінансового лізингу визначена вартість предмета лізингу в сумі 597415,00грн. разом із ПДВ із можливістю подальшого збільшення після проведення фактичної передачі предмета лізингу, якщо на момент проведення повного розрахунку Лізингодавця з Продавцем за придбання Предмета лізингу Лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартість Предмета лізингу на момент укладання договору (вказану в п. 3.1 цього договору). В цьому випадку Лізингодавець складає новий графік з розрахунку на перший робочий день першого лізингового періоду та направляє його Лізингоодержувачу. Змінений за правилами цього пункту графік приймається до виконання Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Розділом 4 договору фінансового лізингу сторонами визначені лізингові платежі та порядок розрахунків, зокрема встановлено, що:

- лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця (п. 4.1.);

- розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п.4.2.), який, окрім конкретних сум всіх складених лізингових платежів у гривні, містить формулу розрахунку платежів в залежності від значення курсу гривні, встановленого НБУ: „Сторони домовилися, що зазначений в графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за найменшим значенням нижченаведених курсів: 1) Курс гривні, встановлений НБУ до визначеної в п.6.1.4. Загальних умов валюти станом на перший робочий день першого лізингового періоду мінус 2%. 2) Середньозважений курс гривні (Rо), встановлений НБУ до визначеної в п. 6.1.4. Загальних умов валюти, розрахований за наступною формулою: Rо = (R1*(Р1-DР)+ R2*Р2+....+ Rn*Pn)/(Р- DР)*0,98, де: Р1, Р2, Pn перший/другий/n-ий платіж за предмет лізингу у гривнях; R1, R2, Rn курс гривні, встановлений НБУ до визначеної в п.6.1.4. Загальних умов валюти на дату здійснення першого/другого n-ого платежу за предмет лізингу; Р вартість предмета лізингу в гривнях, сплачена постачальнику предмета лізингу; DР аванс вартості предмета лізингу в гривнях, сплачений постачальнику предмета лізингу” та вказує (графік) про можливість коригування розміру платежу у випадках, визначених п. 6.1. Загальних умов;

- поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.4.), а комісією Лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 цього договору, оскільки вона нараховується до настання періоду лізингу (п.4.5.).

В свою чергу, в п. 4.6 сторони дійшли згоди про те, що до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та повязані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначений в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання Лізингодавцем дій по фінансуванню придбання Предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.

Крім того, сторони домовилися про наступне:

-п. 4.7 - оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних),зазначених в цьому розділі договору, здійснюється Лiзингоодержувачем в національній валюті України гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця;

-п. 4.8 - Лiзингоодержувач одночасно зі сплатою авансових лізингових платежів сплачує адміністративну комісію за організацію правочину у визначеному в графіку розмірі; адміністративна комісія не входить до складу лізингових платежів та в будь-якому випадку не підлягає поверненню Лiзингоодержувачу;

-п. 4.9 - для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні обрано валюту долари США. При цьому всі визначені цим договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лiзингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку (додаток 1 до цього договору);

Положеннями п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що поточні лізингові платежі сплачують Лiзингоодержувачем щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. При цьому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобовязаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

В свою чергу, п. 5.4. Загальних умов встановлює, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Пунктом 5.1. договору встановлена відповідальність Лізингоодержувача за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Положеннями п. 6.1. договору визначені підстави для дострокового розірвання договору фінансового лізингу Лізингодавцем в односторонньому порядку, якщо Лізингоодержувач (п.п.6.1.1.-6.1.7.):

- використовує предмет лізингу з порушенням умов цього договору, в тому числі п.п.8.1.1., 8.1.2., 8.1.7. Загальних умов;

- не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів;

- не надає зазначену в п. 8.1.10 Загальних умов інформацію протягом 30 днів з дня отримання письмового запиту Лізингодавця;

- у відношенню Лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію (реорганізацію) або порушена справа про банкрутство;

- погіршує стан предмета лізингу, а також, якщо з його відома та/або бездіяльності предмет лізингу погіршується третіми особами;

- до закінчення терміну дії договору укладає договори, що полягають у розпорядженні предметом лізингу(продаж, передача, застава, дарування, обмін, оренда, сублізинг і т.п.), окрім тих, що письмово погоджені з Лізингодавцем.

Пункт 6.2. зазначає, що у випадку настання означених випадків (підстав для розірвання договору) Лізингодавець письмово повідомляє про це Лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень, а якщо Лізингоодержувач у встановлений Лізингодавцем строк не усуває вчинені порушення, Лізингодавець має право здійснити дії, зазначені в п. 6.1. достроково в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити у Лізингоодержувача предмет лізингу.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору всі витрати, повязані із вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсягу.

Згідно п. 6.5. договору після вилучення та реалізації предмета лізингу Лізингодавець у 15-ти денний строк перераховує Лізингоодержувачу грошові кошти, отримані від реалізації такого предмета лізингу за вирахуванням заборгованості Лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених в п. 6.4. договору.

На доповнення означених положень щодо дострокового розірвання лізингових правовідносин та їх наслідків в розділі 10 Загальних умов визначено:

? договір достроково припиняється у останній день місяця, в якому відбулося направлення Лізингодавцем рішення про дострокове припинення з підстав, визначених розділом 6 договору (п.10.2.1.);

? у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п. 10.2.1. цих Загальних умов обставин Лізингоодержувач зобовязаний: повернути предмет лізингу Лізингодавцю за власний рахунок у визначені Лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього Лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) без будь-яких погоджень або дозволу Лізингоодержувача з покладенням на нього понесених при цьому витрат (п.10.3.1.); сплатити Лізингодавцю наведені нижче платежі, які зараховуються в такому порядку (п.10.3.2.):

- комісію Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п.10.3.2. цих Загальних умов;

- нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня);

- суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем;

- заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;

- суму непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору, змінену за визначеними в п. 3 Графіку правилами.

У відповідності до п. 1.2 (Додатку №4) договору фінансового лізингу, майно, що є предметом лізингу, яке придбане Позивачем (а.с.75 т.1) за договором купівлі-продажу (поставки) було передано в користування Відповідачу, про що сторонами 21.12.2007р. був складений відповідний акт приймання-передачі Предмета лізингу (а.с.24 т.1).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1224-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.97-101 т.1), який не підписаний Лізингоодержувачем. Задля забезпечення виконання грошових зобовязань за договором фінансового лізингу Позивачем складалися (а.с.а.с.17-19 т.1) рахунки-фактури за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с. 26-32 т.1), із змісту яких вбачається, що розмір комісії лізингодавця визначений не сумою, вказаною в графіку, а розрахований у згадуваний вище залежності від валютних коливань курсу гривні до долару США.

15.11.2008р. був вчинений виконавчий напис №4705 (а.с.45 т.1) про вилучення у Відповідача предмету лізингу, яке (вилучення) фактично відбулося 19.12.2008р., про що сторонами складений відповідний акт (а.с.43 т.1) та накладна на повернення (а.с.44 т.1).

Остаточний розмір грошових вимог до Відповідача за цим договором фінансового лізингу визначений рахунку-фактурі № L1224-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.1) на загальну суму 211815,019грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 9996,05грн. 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 387,82грн. пеня; 499802,44грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 23115,67грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 15286,76грн. комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 856,22грн. додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 5223,34грн. додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 14460,04грн. комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 351000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.42 т.1), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

У звязку із несплатою № L1224-10/07 від 05.02.2009р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

15.10.2007р. між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізингоодержувач) були укладені ще низка договорів фінансового лізингу із аналогічними до викладених вище умовами, а саме:

1) договір фінансового лізингу № L1265-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.1), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.2) визначався 1 шт. віброкоток комбінований VM 200 D, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувача за актом приймання-передачі від 27.12.2007р. (а.с.24 т.2), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріуса №4696 від 25.11.2008р. (а.с.41 т.2) згідно акту про вилучення від 04.02.2009р. (а.с.а.с.39,40 т.2)

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1265-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.99 т.2), який не підписаний Лізингоодержувачем і в якому міститься посилання у тому числі і на рахунки-фактури за жовтень 2008р. січень 2009р. (а.с.а.с.26-34 т.2).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1265-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.2) на загальну суму 350013,43грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 14815,2грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 3212грн. пеня; 740759,87грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 61025,22грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 46677,5грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 100,31грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 3423,34грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 520000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.45 т.1), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

2) договір фінансового лізингу № L1223-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.3), предметом лізингу за яким згідно специфікацією (а.с.17 т.1 ) визначався 1шт. віброкоток комбінований VMТ 850 Н, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувача за актом приймання-передачі від 23.11.2007р. (а.с.24 т.3), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріуса №4695 від 25.11.2008р. (а.с.38 т.3) згідно акту про вилучення від 19.12.2008р. (а.с.43 т.3).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1223-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.99-103 т.3), який не підписаний Лізингоодержувачем і в якому міститься посилання у тому числі і на рахунки-фактури за жовтень 2008р. грудень 2008р. (а.с.а.с.26-32 т.3).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі №L1223-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.3) на загальну суму 197258,6грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 9791,26грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 506,54грн. пеня; 489562,84грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 16401,55грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 11755,19грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 854,09грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 5223,34грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 14163,79грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 351000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.42 т.3), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

3) договір фінансового лізингу № L1227-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.4), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.4) визначався 1шт. віброкоток тандем VMТ 950 S, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі від 21.12.2007р. (а.с.24 т.4), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріусу №4703 від 25.11.2008р. (а.с.37 т.4) згідно акту про вилучення від 19.12.2008р. (а.с.42 т.4).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1227-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.98-102 т.4), який не підписаний Лізингоодержувачем і в якому містяться посилання у тому числі і на рахунки-фактур за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с.26-32 т.4).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1227-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.4) на загальну суму 282390,93грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 11179,01грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 667,47грн. пеня; 558950,68грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 33874,68грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 20468,24грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 856,23грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 5223,33грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 16171,29грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 282390,93грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.41 т.4), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

4) договір фінансового лізингу № L1226-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.5), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.5) визначався 1шт. віброкоток тандем VMТ 850 Н, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувача за актом приймання-передачі від 26.12.2007р. (а.с.24 т.5), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріусу №4701 від 25.11.2008р. (а.с.23 т.5) згідно акта вилучення від 19.12.2008р. (а.с.42 т.5)

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1226-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.99-103 т.5), який не підписаний Лізингоодержувачем і в якому містяться посилання у тому числі і на рахунки-фактури за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с.26-32 т.5).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1226-10/07від 05.02.2009р. (а.с.25 т.5) на загальну суму 216977,02грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 9996,05грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 247,83грн. пеня; 499802,43грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 22104,36грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 15286,76грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 856,22грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 5223,33грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 14460,04грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 351000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.41 т.5), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

5) договір фінансового лізингу № L1225-10/07 (а.с.а.с. 12-14т.6), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.5) визначався 1шт. віброкоток тандем VMТ 850 Н, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувача за актом приймання-передачі від 26.12.2007р. (а.с.24 т.6), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріусу №4702 від 25.11.2008р. (а.с.23 т.6) згідно акта вилучення від 19.12.2008р. (а.с.42 т.6).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1225-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.100-104 т.6), який не підписаний Лізингоодержувачем і в якому містяться посилання у тому числі і на рахунки-фактури за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с.26-32 т.6).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1225-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.6) на загальну суму 228268,97грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 9996,05грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 528,46грн. пеня; 499802,44грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 30098,7грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 18303,73грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 856,22грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 5223,34грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 14460,04грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 351000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.41 т.6), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

6) договір фінансового лізингу № L1230-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.7), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.7) визначався 1шт. фронтальний навантажувач 456 ZH, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувача за актом приймання-передачі від 13.12.2007р. (а.с.24 т.7), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріуса №4700 від 25.11.2008р. (а.с.23 т.7) згідно акта вилучення від 19.12.2008р. (а.с.41 т.7).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1230-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.97-101 т.7), який не підписаний Лізингоодержувачем і в якому містяться посилання у тому числі і на рахунки-фактури за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с.26-31 т.7).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1230-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.7) на загальну суму 379704,57грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 17478,3грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 577,05грн. пеня; 873914,9грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 38649,93грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 26721,16грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 856,23грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 5223,33грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 25283,67грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 609000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.40 т.7), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

7) договір фінансового лізингу № L1231-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.8), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.8) визначався 1шт. фронтальний навантажувач 456 ZH, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувача за актом приймання-передачі від 17.12.2007р. (а.с.24 т.8), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріуса №4699 від 25.11.2008р. (а.с.23 т.8) згідно акту вилучення від 29.12.2008р. (а.с.а.с.42, 43 т.8).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1231-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.101, 102 т.8), який не підписаний Лізингоодержувачем та в якому містяться посилання у тому числі на рахунки-фактури за жовтень-грудень2008р. (а.с.а.с.26-32 т.8).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1231-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.8) на загальну суму 446475,1грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 17478,3грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 962,61грн. пеня; 873914,9грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 51105,8грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 26721,16грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 856,23грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 6473,33грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 18962,76грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 550000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.41 т.8), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

8) договір фінансового лізингу № L1266-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.9), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.9) визначався 1 шт. гусеничний екскаватор 330 МЕ, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі від 11.03.2008р. (а.с.24 т.9), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріусу №4697 від 25.11.2008р. (а.с.23 т.9) згідно акту вилучення від 26.12.2008р. (а.с.а.с.42, 43 т.9).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1266-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.101 справи №37/45, який не підписаний Лізингоодержувачем та в якому містяться посилання у тому числі на рахунки-фактури за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с.26-32 т.9).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі L1266-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.9) на загальну суму 499170,32грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 22422,71грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 1121135,322грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 46395,57грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 26092,11грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 862,62грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 8223,33грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 26538,66грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 752500грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.41 т.9), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

9) договір фінансового лізингу № L1228-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.10), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.10) визначався 1шт. фронтальний навантажувач 426 ZH, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі від 13.11.2007р. (а.с.24 т.10), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріусу №4704 від 25.112008р. (а.с.23 т.10) згідно акту вилучення від 25.12.2008р. (а.с.а.с.43, 44 т.10).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1228-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.103 т.10), який не підписаний Лізингоодержувачем та в якому містяться у тому числі посилання на рахунки-фактури за жотвень2008р. січень 2009р. (а.с.а.с.26-33 т.10).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1228-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.10) на загальну суму 355933,21грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 14773,79грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 836,55грн. пеня; 738689,53грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 44470,3грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 27199,92грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 854,1грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 6623,33грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 17485,69грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 495000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.42 т.10), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

10) договір фінансового лізингу № L1264-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.11), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.11) визначався 1 шт. віброкоток комбінований VM 166D, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі від 08.11.2007р. (а.с.24 т.11), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріусу №4698 (а.с.23 т.11) згідно акту вилучення від 19.12.2008р. (а.с.42 т.11).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1264-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.99-103 т.11), який не підписаний Лізингоодержувачем та в якому містяться посилання у тому числі на рахунки-фактури за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с.26-32 т.11).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1264-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.25 т.11) на загальну суму 318629,45грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 12810,57грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 1033,14грн. пеня; 640528,7грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 38560,86грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 23587,28грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 854,1грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 5223,34грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 18531,46грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 4422500грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.41 т.11), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

11) договір фінансового лізингу № L1229-10/07 (а.с.а.с. 12-14 т.12), предметом лізингу за яким згідно специфікації (а.с.17 т.12) визначався 1 шт. фронтальний навантажувач 426 ZH, 2007 року випуску, що був переданий у користування Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі від 19.11.2007р. (а.с.23 т.12), та у подальшому вилучений на підставі виконавчого напису нотаріусу №4694 (а.с.22 т.12) згідно акту вилучення від 19.12.2008р. (а.с.42 т.11).

Стан виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу № L1229-10/07 від 15.10.2007р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.98, 99 т.11), який не підписаний Лізингоодержувачем та в якому містяться посилання у тому числі на рахунки-фактури за жовтень-грудень 2008р. (а.с.а.с.25-31 т.11).

Остаточний розмір стягуваних за цим договором фінансового лізингу грошових коштів визначений Позивачем у рахунку-фактурі № L1229-10/07 від 05.02.2009р. (а.с.24 т.12) на загальну суму 344347,27грн., яка включає в себе арифметичну суму наступних складових: 14773,79грн. - 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу; 857,75грн. пеня; 738689,53грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (змінена за визначеними в договорі та додатках правилах); 38933,62грн. - відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 22736,6грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); 854,1грн. - додаткові витрати (компенсація вартості реєстрації, відрядження по вилученню); 6473,33грн. - додаткові витрати (нотаріус, юридичне супроводження, відповідальне зберігання); 16028,55грн. - комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима 18.12.2009-31.01.2009), зменшену (суму) на оціночну реалізаційну вартість в розмірі 495000грн., яка була визначена у звіті з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. (а.с.40 т.12), складеному співробітниками Позивача без залучення та повідомлення Відповідача.

Як вбачається із наданих до матеріалів кожного позову документів, Позивачем (Замовник) з метою повернення предметів лізингу був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю „Білс Метал Салем” (Виконавець) договір про надання консультаційних послуг від 22.05.2008р. (а.с.а.с.44, 45 т.1), умови п.1.1., 1.2., 4.1., 4.2, якого передбачали надання Виконавцем послуг Замовнику зі складання та подання заяв, клопотань та скарг в ході провадження виконавчих дій; зупинення виконавчого провадження; подання на виконання виконавчих документів і переліку документів, необхідних для відкриття виконавчого провадження; виконання та контроль за виконанням органами державної виконавчої служби виконавчих документів, що підлягають виконанню; вилучення та передача на зберігання предметів лізингу, підтвердженням якого (надання) є підписаний уповноваженими представниками сторін акт про надання послуг. В свою чергу, Замовник зобовязався за надання послуг сплачувати Виконавцеві плату, розмір якої залежить від обсягу послуг, що визначається після отримання замовлення у рахунку, який оплачується у розмірі 100% протягом 10 днів з дня його отримання.

Виконавцем був виставлений Позивачеві рахунок-фактура №СФ-000044 від 01.12.2008р. із визначенням підстави платежу консультаційні послуги згідно договору №2 від 22.05.2008р. у загальному розмірі 96000грн. (а.с.50 т.1), який був сплачений Позивачем повністю платіжним дорученням №21117 від 02.12.2008р. (а.с.51), що визначало підставою платежу як цей рахунок, так і договір №2 від 22.05.2008р. Суд наголошує, що договір із такими реквізитами до матеріалів справи наданий не був, а представлений договір про надання консультаційних послуг не містить номеру, а складений на його виконання акт про надання послуг №7 від 30.12.2008р. (а.с.а.с.48,49 т.1) вказує про надання Замовникові послуг загальною вартістю 60000грн., з яких лише дві позиції загальною вартістю 31000грн. має відношення до Відповідача. Доказів несення Лізингоодержувачем витрат з оплати саме цих послуг за означеним договором про надання консультаційних послуг (саме в межах цієї суми стягується відповідна складова за всіма згадуваними остаточними рахунками-фактурами від 05.02.2009р.) суду не представлено.

За результатами вчинення виконавчих написів за всіма дванадцятьма вказаними вище договорами фінансового лізингу між Позивачем та приватним нотаріусом ОСОБА_3 25.11.2008р. був складений акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 85 т.1), за змістом якого сукупна вартість вчинених відносно Відповідача виконавчих написів становить 8400грн. (по 700грн. за кожний напис), що була сплачена Позивачем у складі 9023грн. за платіжним дорученням №20983 від 26.11.2008р. (а.с.39 т.1), окрім якої останній також сплатив до казначейського рахунку податок з доходу приватного нотаріуса у розмірі 1592,4грн. (а.с.40 т.1)

В свою чергу, як вбачається із узагальнюючих відомостей акту звірки станом на 16.02.2009р. (Відповідачем не підписаний) відносно складових стягуваних сум за кожним зі договорів фінансового лізингу (а.с.63 т.1) Лізингоодержувач наполягає на відшкодуванні його витрат із розрахунку 840грн. за кожний виконавчий напис.

У складі стягуваних сум є витрати, повязані із відрядженнями представника Позивача у загальному розмірі 8291,65грн., понесення яких та взаємозвязок із правовідносинами за розглядуваними договорами фінансового лізингу Позивачем підтверджується виключно довідкою за підписом головного бухгалтеру та фінансового директора (а.с.65 т.1) відповідних наказів про відрядження, посвідчень про відрядження, платіжних документів про надання коштів та фінансових звітів за результатами відрядження суду представлено не було.

Кожен з остаточних рахунків-фактур від 05.02.2009р. серед суми стягуваних додаткових витрат містить певну складову з відшкодування оплати Лізингоодержувачем послуг з відповідального зберігання предметів лізингу після їх вилучення. Разом із тим, представлені позивачем до матеріалів справи частина договору зберігання від 18.12.2008р. (а.с.а.с.58, 58 т.1) лише дві сторінки без підпису його сторін унеможливлює висновок про факт його укладання, тим більше, що за змістом п. 1.1. такого договору згадується про передачу на зберігання лише 7 одиниць (тоді як за всіма договорами такої техніки 12 одиниць). При цьому, ані доказів фактичного передання Позивачем майна на зберігання згадуваних у п. 2.1.2. актів прийому передачі, ані доказів оплати рахунків за зберігання (а.с.а.с.60, 61 т.1) Позивачем представлено не було.

Поряд із цим, до складу стягуваних коштів за остаточними рахунками Позивачем включені його витрати, повязані із реєстрацію відповідної техніки. Проте, представлені платіжні документи (а.с.81 т.1, а.с.85 т.2, а.с.85 т.3, а.с.85 т.4, а.с.86 т.5, а.с.86 т.6, а.с.84 т.7, а.с.90 т.8, а.с.а.с.86, 88 т.9, а.с.89 т.10, а.с.86 т.11, а.с.85 т.12) в оплату відповідних рахунків (а.с.а.с.82, 83 т.1, а.с.а.с.86, 87 т.2, а.с.а.с.86, 87 т.3, а.с.а.с.86, 87 т.4, а.с.а.с.86, 87 т.5, а.с.а.с.87, 88 т.6, а.с.а.с.85, 86 т.7, а.с.а.с.91, 92 т.8, а.с.а.с.87, 89 т.9, а.с.90 т.10, а.с.87 т.11, а.с.86 т.12) не містять відмітки банку з підписом відповідного його співробітника про фактичне проведення означених платежів.

Позивачем до матеріалів справи також були надані платіжні доручення №19512 від 10.10.2008р. (а.с.39 т.1) на суму 141158грн. та №21016 від 27.11.2009р. на суму 50000грн. (а.с.40 т.1) про сплату Позивачем податку з власників транспортних засобів та самохідних механізмів і машин за 3-ій і 4-ий квартали 2008р., проте жодних доказів і пояснень відносно включення/не включення означених сум до розміру заявлених вимог, порядку їх розподілення за відповідним договором фінансового лізингу та взагалі будь-який звязок саме із визначеними предметами лізингу Позивачем не надано, водночас, із змісту згадуваних вище додаткових пояснень від 25.03.2009р. відносно структури стягуваних коштів вбачається, що згадувані в остаточних рахунках від 05.02.2009р. відсотки за користування грошима визначені як відсотки згідно п.п. 4.6, 4.9. кожного з договорів за фінансування придбання предметів лізингу.

Разом із тим, жодних доказів залучення Лізингодавцем кредитних коштів для фінансування придбання предметів лізингу, так само як і сплати ним на рахунок Відповідача будь-яких платежів чи вчинення інших згадуваних в п. 4.6. договорів фінансового лізингу дій по фінансуванню придбання предметів лізингу до справи надано не було. Водночас, виходячи із змісту цих додаткових пояснень та остаточних рахунків, такі відсотки нараховані Лізингодавцем за період не тільки після сплати значного часу після підписання актів про надання майна в лізинг, але й навіть після вилучення майна, тоді як строк нарахування таких відсотків припиняється до настання першого лізингового періоду, який п. 5.4. Загальних умов визначається наступним місцем після передачі майна Лізингоодержувачу.

За таких обставин Позивач підтримує всі заявлені вимоги, наполягаючи на можливості визначення остаточного розміру грошових зобовязань Лізингодавця після вилучення предметів лізингу з урахуванням здійсненої ним оцінки вартості такого майна без його фактичної реалізації.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві №07/07-01 від 07.07.2011р. (а.с.а.с.2-4 т.13) та доповненнях до відзиву №11/07-01 від 11.07.2011р. (а.с.а.с.69,70 т.13), представивши також платіжні документи про здійснювані на користь Позивача лізингові платежі за період з листопада 2007р. по грудень 2008р. (а.с.а.с.7-64 т.13).

Суд розглядає спір в контексті всіх заявлених Позивачем за кожним із позовів вимог, оскільки в межах такого позову вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за відповідним договором фінансового лізингу), що відповідає приписам ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин обєднаної справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача за кожним із договорів фінансового лізингу такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також належності обраного способу судового захисту. Відсутність, або недоведеність будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань за договорами фінансового лізингу в обсягах, визначених у рахунках-фактурах. Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів фінансового лізингу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Таким чином, обєктом судового захисту в розглядуваному випадку є права Позивача, які ґрунтуються на умовах договорів фінансового лізингу від 15.10.2007р. №L1224-10/07, №L1265-10/07, №L1223-10/07, №L1227-10/07, №L1226-10/07, №L1225-10/07, №L1230-10/07, №L1231-10/07, №L1266-10/07, №L1228-10/07, №L1264-10/07, №L1229-10/07, щодо отримання платежів, визначених рахунками-фактурами від 05.02.2009р., тоді як порушення з боку Відповідача означеного захищуваного права слід вважати ухилення від виконання грошових зобовязань, визначених такими рахунками.

Між тим, аналіз змісту і структури спірних грошових зобовязань Відповідача перед Позивачем за згадуваними вище рахунками-фактурами в контексті укладених умов договорів та представлених у справі додаткових доказів зумовлюють висновок про недоведеність заявленої до стягнення суми та безпідставність її визначення у вказаному Лізингодавцем розмірі, враховуючи наступне:

По-перше, приведена у рахунках структура платежів у світлі положень п.п.6.1-.6.5. кожного з договорів фінансово лізингу та розділу 10 Загальних умов до них вказує на те, що розмір стягуваних сум визначений Позивачем з урахуванням факту одностороннього припинення ним відповідних лізингових правовідносин. Наразі, суду не були представлені належні докази ані наявності підстав, передбачених п.п.6.1.1.-6.1.7. договорів фінансового лізингу, для їх одностороннього розірвання Лізингодавцем, ані докази встановлення Позивачем відповідним письмовим повідомленням в порядку п. 6.2. договорів строку для усунення наявних порушень та надсилання письмової заяви про відмову від договору після не усунення таких порушень впродовж визначеного строку згідно приписів ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг”. І отримання Лізингоодержувачем такої відмови.

Суд наголошує, надання виконавчих написів нотаріуса від 25.11.2008р. про повернення майна за вказаними договорами фінансового та складання сторонами актів про його вилучення само по собі не доводить дотримання Позивачем встановленої договором та Законом процедури одностороннього припинення договору фінансового лізингу та наявність визначених для цього підстав. Отже, недоведеність факту належного і правомірного одностороннього припинення Позивачем лізингових правовідносин з Відповідачем зумовлює висновку і про недостатньо обґрунтованість можливості настання майнових наслідків такого припинення у вигляді обовязку сплатити визначені п. 10.3.2. Загальних умов платежі, що є предметом стягнення за розглядуваним позовом.

По-друге, виходячи із змісту п.6.5. кожного із договорів фінансового лізингу, остаточний розмір грошових зобовязань Лізингоодержувача має визначатися в результаті зменшення всіх нарахованих платежів на суми отриманих Лізингодавцем коштів від реалізації предмету лізингу. Втім, як вбачається із рахунків-фактур від 05.02.2009р. та з оцінки вилученого майна від 26.01.2009р. Позивач вказав певний розмір такого зменшення виключно виходячи із позиції його співробітників без будь-якого погодження з цього приводу з Відповідачем, що унеможливлює доведеність факту реалізації предметів лізингу саме за вказану у рахунках ціною, і, як, наслідок - унеможливлює перевірку правильність остаточного розрахунку обсягу заборгованості. Наразі, у судовому засіданні 03.08.2011р. представник Позивача зазначив про відсутність доказів здійснення такої реалізації майна взагалі.

Суд наголошує, що самостійне визначення Позивачем у рахунках-фактурах розміру зменшення обсягу грошових зобовязань Лізингоодержувача без здійснення відповідної реалізації предмету лізингу (або без надання доказів здійснення такої реалізації) у відповідності до умов договорів суперечить приписам ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання (в даному випадку із здійснення реалізації предмету лізингу перед визначенням остаточного обсягу грошових зобовязань Лізингоодержувача) мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, безвідносно до факту наявності або відсутності заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем її остаточний розмір після вилучення майна в даному випадку не може бути встановлений у відповідності до умов договору без його подальшої реалізації Позивачем.

По-третє, однієї з складових стягуваної суми за кожним з рахунків є комісія лізингодавця у розмірі 2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу, що передбачена абз. 2 п. 10.3.2. Загальних умов. За висновком суду, означений платіж за своєю правовою природою не може кваліфікуватися як комісія Лізингодавця, оскільки її нарахування жодною мірою не повязано із наданням будь-якої послуги Лізингоодержувачу та не узгоджується із структурою лізингових платежів, імперативно визначених ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” ця комісія не є ані винагородою, адже остання визначена графіком лізингових платежів, ані відшкодуванням процентами за кредитом, доказів залучення якого Лізингодавцем не надано. На думку суду, ця комісія уособлює штрафну санкцію, проте і в такому контексті вона не може бути застосована у розглядуваному випадку.

Дійсно, згідно приписів ч.1 ст. 218 та ч. 1 ст.213 Господарського кодексу України підставою для застосування штрафної санкції може бути лише вчинене субєктом господарювання порушення своїх зобовязань. Між тим, в даному випадку, ця „комісія” нараховується Відповідачеві не внаслідок порушення, а у звязку із здійсненим Позивачем одностороннім розірванням договору, що за своєю сутністю у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України є самостійним наслідком порушення зобовязань, а не самими порушенням, та може бути віднесено (одностороннє розірвання) до оперативно-господарських санкцій у розумінні ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України. В свою чергу, діюче законодавство не передбачає можливості нарахування штрафних санкції на оперативно-господарські.

По-четверте, за змістом рахунків Позивачем предявляються вимоги і щодо стягнення пені, домовленість про застосування якої встановлена п. 5.1. кожного з договорів фінансового лізингу. Між тим, відсутність обґрунтованого розрахунку вимог в цій частині та невизначеність періоду формування заборгованості, яка була базою для нарахування пені, унеможливлює перевірку правильності визначення вказаних сум в контексті приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Недоведеність розміру вимог через відсутність обґрунтованого розрахунку стосується і стягуваної комісії лізингодавця як заборгованості по виставленим рахункам на дату вилучення, адже доказів виставлення таких рахунків суду представлено не було.

По-пяте, Позивач також вимагає у складі визначеного розміру вимог стягнути певні додаткові витрати, повязані із відрядженням по вилученню, і платою за реєстрацію техніки, юридичним супроводом та відповідальним зберіганням, проте не надає при цьому жодних належним доказів (платіжних документів) про фактичне понесення таких витрат та їх взаємозвязок і обовязкову обумовленість положеннями відповідного договору фінансового лізингу. Зокрема, діюче законодавство не передбачає обовязковості залучення інших осіб для вчинення дій з вилучення майна або для звернення до нотаріусу для здійснення виконавчих написів залучення таких осіб здійснюється виключно за власним бажанням Лізингодавця, а такому відсутні будь-які правові підстави для зобовязання Лізингоодержувача оплачувати видатки, повязані із таким залученням. В свою чергу, відповідальне зберігання Позивачем власного майна після його вилучення у Відповідача, доказів якого (зберігання) суду взагалі не надано, жодною мірою не повязано із витратами з виконання договорів фінансового лізингу витрати такого роду безпосередньо не обумовлені в самих договорах фінансово лізингу та не передбачені в ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”.

Судом також враховується, що виставлені в рахунках витрати з оплати послуг нотаріуса з вчинених виконавчих написів, доказів наявності достатніх правових підстав для цього у розмінні ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” (попереднє припинення в односторонньому порядку договорів за обумовленою сторонами процедурою) до суду не надано, перевищують фактично понесені Лізингодавцем витрати з оплати таких послуг.

По-шосте, виходячи із змісту графіків лізингових платежів та положень п. 6.1.4. Загальних умов договорів заявлена до стягнення сума заборгованості Відповідача за кожним із договорів визначена за методологією (формулою), що передбачає встановлення залежності остаточної суми платежу в гривнях від коливання курсів національної валюти по відношенню до долару США.

Між тим, Позивачем не доведено наявності достатніх підстав для застосування валютного коригування при визначені остаточного розміру заявленої до стягнення комісії, суми платежу з якої в гривнях чітко визначені графіками лізингових платежів. Дійсно, загальні положення ч. 2 ст.533 Цивільного кодексу України дійсно дозволяють використання грошового еквіваленту в іноземній валюті для визначення суми платежу, який в числу ч. 1 цієї статті має здійснюватися в гривні. Водночас, це загальне правило має застосовуватися в розглядуваному випадку з урахуванням спеціальних положень ч. 2 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, що встановлює всі можливі складові лізингових платежів, а саме:

- суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

- платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

- компенсацію відсотків за кредитом;

- інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

З огляду на означену законодавчо визначену структуру лізингових платежів, частина комісійної винагороди, яка перевищує відповідний платіж за умовами графіку платежів і зумовлена виключно валютним коригуванням за відсутністю будь-яких доказів залучення Лізингодавцем кредитних коштів для придбання предмету лізингу в іноземній валюті і сплати таких процентів в цій валюті, фактично опосередковує додаткову винагороду Позивача. Між тим, згадувана ч. 2 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” не тільки не передбачає отримання винагороди в залежності від курсу валютної конвертації, підстави для проведення якої не вбачається відсутні, адже за умовами обох договорів фінансового лізингу продавцем предмету лізингу визначався резидент України, статус якого має і Позивач, що виключає проведення між ними розрахунків із застосуванням доларів США безвідносно до будь-яких валютних коригувань. Отже, визначення розміру спірних грошових зобовязань із застосуванням положень договорів про валютні коригування визначеного в гривнях розміру платежів не відповідає ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” і така позиція суду узгоджується із висновками Вищого господарського суду України, сформульованими в постановах від 07.10.2010р. №53/604-53/605, від 22.09.2010р. №53/600-53/601-53/602-53/603-53/618, від 15.12.2010р. №40/223пд тощо.

По-сьоме, стягувані за рахунками-фактурами від 05.02.2009р. певні суми у вигляді плати за користування чужими грошима не тільки розраховані за час (18.12.2009-31.01.2009р.) після першого лізингового періоду у розумінні п. 5.4. Загальних умов, після якого за змістом п. 4.6. договорів фінансового лізингу такі нарахування взагалі не можуть бути здійснені, але й без надання жодних доказів того, що Позивач взагалі надавав Відповідачеві грошові кошти в порядку фінансування, на які можна було б нараховувати відсотки згідно ст. 536 Цивільного кодексу України. В свою чергую, згадувана вище відсутність доказів залучення для придбання Позивачем предметів лізингу кредитних коштів унеможливлює нарахування таких відсотків і у разі певних (невизначених) дій з фінансування придбання предметів лізингу у будь-який інших спосіб.

Таким чином, у Позивача взагалі відсутнє право на отримання такої складової стягуваних сум.

Отже, доказова необґрунтованість розміру заявлених вимог в цілому та юридична неспроможність певних складених стягуваних сум зумовлює висновок про недоведеність Позивачем наявності у нього субєктивного права на отримання від Відповідача визначених сум грошових коштів за кожним з договорів фінансового лізингу, а отже і недоведеність існування обовязку у останнього сплатити означені суми та порушення цього недоказаного обовязку.

За таких обставин суд відмовляє у задоволені позовних вимог та в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносить на рахунок Позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (ідентифікаційний код 34480657) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) про стягнення за договором фінансового лізингу №L1224-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 203668,29 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8146,73грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1265-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 350013,43 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 14000,54грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1223-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 183094,81 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 7323,79грн; стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №L1227-10/07 від 15.10.2007р. в сумі 266219,64 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 10648,79грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1226-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 202516,97 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8100,68грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1225-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 213808,93 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 8552,36грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1230-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 354420,90 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 14176,84грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1231-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 427512,33 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 17100,49грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1266-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 472631,66 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 18905,27 грн. стягнення за договором фінансового лізингу №L1228-10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 338447,53 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 13537,90грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1264 -10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 300097,99 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 12003,92грн; стягнення за договором фінансового лізингу №L1229 -10/07 від 15.10.2007р. заборгованості в сумі 328318,73 грн. та відсотків за користування грошима в розмірі 13132,75грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >