Рішення № 18109951, 04.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.11 р. Справа № 23/114

за позовом: Державного підприємства ”Іллічівський морський торгівельний порт” м. Іллічівськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Міжнародна транспортно-експедиторська компанія ”ІнтерТрансСервіс” м. Маріуполь

про стягнення 41647, 74 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не зявились

Від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 27.07.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 04.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство ”Іллічівський морський торгівельний порт” м. Іллічівськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Міжнародна транспортно-експедиторська компанія ”ІнтерТрансСервіс” м. Маріуполь, про стягнення 11826, 57 грн. пені, 27465, 37 грн. інфляційних та 2355, 8 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 278/Е від 29.12.2007р. щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг на підставі рахунків № Е/11304 від 28.03.2011р. та № Е/13049 від 07.04.2011р.;

-нарахування відповідачу на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 27465, 37 грн. інфляційних та 2355, 8 грн. річних та на підставі п.6.6. договору № 278/Е від 29.12.2007р. пені в сумі 11826, 57 грн.;

-ст.ст. 525, 526, 529, 530, 610 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач надав відзив на позов № 285/440 від 26.07.2011р., в якому зазначив наступне: надані йому позивачем послуги (виконані роботи), за які виставлені рахунки № Е/11304 від 28.03.2011р. та № Е/13049 від 07.04.2011р., сплачені відповідачем з порушенням встановленого договором № 278/Е від 29.12.2007р. строку; за період з 13.04.2011р. по 18.04.2011р. (за рахунком № Е/11304 від 29.03.2011р.) позивачем неправомірно нараховані інфляційні за весь місяць, оскільки період прострочення в даному випадку становив лише 6 календарних днів; нарахування позивачем пені на підставі п.6.6. договору № 278/Е від 29.12.2007р. є безпідставним з огляду на те, що даний пункт договору не передбачає відповідальність за порушення строків оплати, передбачених п.3.4. вищевказаного договору.

До прийняття рішення по суті заявлених вимог позивач з посиланням на ст.22 Господарського процесуального кодексу України двічі збільшував позовні вимоги, про що надав заяву № б/н від 27.07.2011р. та заяву № 743/20.3-7 від 25.07.2011р. З урахуванням цих заяв остаточні позовні вимоги складають 45026, 71 грн., з яких: 12171, 7 грн. - пеня, 30499, 21 грн. - інфляційні, 2355, 8 грн. - річні.

01 серпня 2011р. від позивача надійшло клопотання № 757/20.3-7 від 29.07.2011р. з розрахунком всіх вищевказаних нарахувань.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 278/Е від 29.12.2007р. (далі - договір № 278/Е), за умовами якого порт (позивач) у відповідності зі ”Зводом звичаїв Іллічівського морського торгівельного порту” приймає на себе зобовязання вивантажити з залізничних вагонів або інших видів транспорту, прийняти на зберігання і завантажити на судна, а також провести документальне оформлення експортної металопродукції, яка прибуває в порт, загальним обсягом 1560000т, а вантажовласник (відповідача) зобовязується сплатити надані йому портом послуги...(п.1.1. договору).

Пунктом 2.2.9. договору № 278/Е закріплено, що експедитором в порту є ТОВ ”Метекс”. Згідно п.2.3.3. вказаного договору експедирування вантажів до/від воріт порту здійснює ТОВ ”Метекс”.

Сторони погодили, що вартість послуг порту за цим договором сплачується попередньо в обсязі відправки, яка планується, не пізніше 5-ти календарних днів до її фактичного здійснення на підставі виставленого портом рахунку; остаточний розрахунок відповідач здійснює протягом 10-ти банківських днів з моменту виставлення портом рахунку (п.3.4. договору).

Договір № 278/Е набирає чинності з дня його укладення сторонами та діє до 31.12.2008р. (п.7.1. договору). В подальшому сторони підписали між собою додаткові угоди до договору № 278/Е від 31.12.2008р. та від 31.12.2009р., якими продовжили строк дії даного договору спочатку до 31.12.2009р., а потім до 31.12.2010р.

Крім того, в редакції додаткової угоди від 31.12.2009р. п.6.6 договору № 278/Е викладено в наступній редакції: ”За порушення строків оплати, обумовлених в договорі, вантажовласник сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення”.

08 лютого 2011р. сторони підписали додаткову угоду до договору № 278/Е, у п.3 якої зазначили, що дана додаткова угода набирає чинності з дня її укладення сторонами, але регламентує взаємовідносини між сторонами з 01.01.2011р. відповідно до ст.631 ЦК України, а у п.2 - що решта умов договору продовжує діяти без змін. Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони пролонгували строк дії договору № 278/Е на невизначений строк.

На виконання умов договору № 278/Е позивач надав відповідачу послуги (виконав роботи) на загальну суму 2823228, 91 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи актами прийму-здачі виконаних послуг від 28.03.2011р. на суму 2786720, 64 грн. та від 07.04.2011р. на суму 36508, 27 грн. Факт отримання наданих послуг на суму 2823228, 91 грн. відповідачем не спростовано.

Для оплати наданих послуг позивачем виставлені рахунки № Е/11304 від 28.03.2011р. на суму 2786720, 64 грн. та № Е/13049 від 07.04.2011р. на суму 36508, 27 грн., які 29.03.2011р. та 14.04.2011р. відповідно отримані представником ТОВ ”Метекс” ОСОБА_2 за довіреністю від 17.01.2011р., що підтверджено реєстром предявлених рахунків, долученим до матеріалів справи. Вказані рахунки, як стверджують сторони, сплачені відповідачем в повному обсязі, але з порушенням строків оплати, обумовлених договором № 278/Е.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача пені в сумі 12171, 7 грн. на підставі п.6.6. договору № 278/Е, а також інфляційних втрат в сумі 30499, 21 грн. та річних в сумі 2355, 8 грн. на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих за прострочку виконання відповідачем грошового зобовязання.

Відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 ЦК України та ст.202 ГК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки (в даному випадку передбачені ст.625 ЦК України та п.6.6. договору № 278/Е).

У відповідача виник обов'язок виконувати належним чином умови укладеного між сторонами договору № 278/Е від 29.12.2007р. щодо оплати вартості наданих послуг. З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив рахунки № Е/11304 від 28.03.2011р. на суму 2786720, 64 грн. та № Е/13049 від 07.04.2011р. на суму 36508, 27 грн. з порушенням строків оплати, обумовлених п.3.4. договору.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної статті позивач нарахував відповідачу по кожному з рахунків окремо інфляційні втрати в загальній сумі 30499, 21 грн. та річні в загальній сумі 2355, 8 грн. Перевіривши розрахунок суми інфляційних, суд встановив, що оскільки прострочення виконання грошового зобовязання за період з 13.04.2011р. по 18.04.2011р. (за рахунком № Е/11304 від 29.03.2011р.) склало лише 6 днів квітня 2011р., позивачем помилково було застосовано індекс інфляції за весь квітень 2011р. За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача лише 3033, 84 грн. інфляційних (2741, 77 грн. за період з 28.04.2011р. по 17.05.2011р. за рахунком № Е/11304 + 292, 07 грн. за період з 30.04.2011р. по 17.05.2011р. за рахунком № Е/13049). В решті вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 27465, 37 грн. (за період з 13.04.2011р. по 18.04.2011р. за рахунком № Е/11304) суд позивачу у позові відмовляє. Позовні вимоги в частині стягнення річних за періоди, зазначені в розрахунку позивача, наданому суду разом з клопотанням № 757/20.3-7 від 29.07.2011р., суд задовольняє в повному обсязі в сумі 2355, 8 грн., враховуючи правомірність їх нарахування.

На підставі п.6.6. договору № 278/Е позивач нарахував відповідачу по кожному з рахунків окремо пеню в загальній сумі 12171, 7 грн. Розрахунок суми пені перевірений судом, відповідає чинному законодавству, отже, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що нарахування пені на підставі п.6.6. договору № 278/Е є безпідставним, оскільки цей пункт договору не передбачає відповідальність за порушення строків оплати, передбачених п.3.4. вищевказаного договору, не заслуговують на увагу, оскільки п.6.6. договору було викладено в новій редакції згідно додаткової угоди від 31.12.2009р.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року “Про державне мито” сума державного мита в розмірі 3437, 66 грн. підлягає поверненню з державного бюджету позивачу у звязку з тим, що за платіжним дорученням № 2143 від 27.05.2011р. на суму 3857, 58 грн. держмито сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Міжнародна транспортно-експедиторська компанія ”ІнтерТрансСервіс” (м. Маріуполь, пр. Луніна, 19, р/р 26005900177722 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 33653926) на користь державного підприємства ”Іллічівський морський торгівельний порт” (м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, р/р 26009114761 в ПАТ ”Марфін банк” м. Іллічівськ, МФО 328168, ЄДРПОУ 01125672) - 12171 грн. 70 коп. пені, 2355 грн. 80 коп. річних, 3033 грн. 84 коп. інфляційних, 175 грн. 61 коп. витрат на сплату держмита та 92 грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з відповідача 27465, 37 грн. інфляційних позивачу у позові відмовити.

Видати позивачу довідку на повернення державного мита в сумі 3 437 грн. 66 коп. перерахованих платіжним дорученням № 2143 від 27.05.2011р. на суму 3857, 58 грн., у звязку з тим, що держмито сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Додаток (позивачу): довідка на повернення держмита від 04.08.2011р.

Суддя Забарющий М.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

В судовому засіданні 04.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2011р.