Рішення № 18109700, 06.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.11р.Справа № 19/5005/10621/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська промислова група", м.Селидове, Донецька область

до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 77 660,50 грн.

Суддя Петренко І.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 10.06.11 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 04.04.11 р.

СУТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 06.09.2011 р. по 07.07.2011 р. на 11 год. 00 хв.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янська промислова група", м.Селидове, Донецька областьзвернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг про стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 52170,74 грн., суми трьох відсотків річних 3382,24 грн., суми пені в розмірі 22107,52 грн., а також судових витрат в повному обсязі.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник відповідача проти позову заперечує, оскільки рахунок та податкова накладна на його адресу не надавались.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, вважає заперечення відповідача необгрунтованими, оскільки рахунок та податкова накладна надавались відповідачу, що підтверджується платіжними документами (банківською випискою) в якій відповідач, як на підставу сплати, посилається саме на рахунок позивача № 229 від 20.11.2008 р. Крім цього відповідач в листі від 03.12.2009 р. з проектом додаткової угоди про зміну договору № 981 від 17.07.2007 р., також визнає суму заборгованості за спірним договором.

Представники сторін в судове засідання 07.09.2011 р. не з'явились

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2007 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янська промислова група", м.Селидове, Донецька областьта відповідачем - Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг бало укладено договір № 981.

У відповідності до умов вказаного договору позивачем було здійснено постачання продукції: Світильник СГГ-5, у кількості 300 шт., на загальну суму 131 220,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною № 133 від 20.11.2008 р. та довіреністю ЯПА № 463626/1174 від 26.11.2008 р.

Позивачем був виставлений рахунок № 229 від 20.11.2008 р. на суму 131 220,00 грн. з ПДВ, який відповідно до п. 5 Специфікації № 3 від 13.03.2008 р. до договору № 981 від 17.07.2007 р., відповідач зобов'язаний був сплатити протягом 3 банківських днів з дати постачання товару (до 25.11.2008 р. включно).

В порушення зазначеного строку сплати, відповідач 24.12.2008 р. здійснив часткову оплату за поставлену позивачем продукцію, у розмірі 91 854,00 грн. з ПДВ (що дорівнює 70% від належного розміру оплати). Залишок суми за виставленим рахунком № 229 від 20.11.2008 р. у розмірі 39 366,00 грн. з ПДВ відповідач не сплатив.

03.12.2009 р. відповідач у своєму листі № 53-15/1098 від 03.12.2009 р. визнав свою наявну заборгованість перед позивачем. Одночасно відповідач запропонував зменшити суму

заборгованості на 30% уклавши Додаткову угоду про зміну Договору № 981 від 17.07.2007 р. Така пропозиція позивачем була відхилена, тому позивач не підписав зазначену Додаткову угоду.

20.05.2010 р. позивач надіслав претензію, а також Акт розрахунків до відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості. Відповідач у своєму листі № 2129 від 29.06.2010 р. безпідставно відмовив позивачу у задоволенні вимог про сплату заборгованості за поставлену продукцію.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст. 193 ГК, Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання відповідності зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно з п. 6.5. Договору № 981 від 17.07.2007 р., у разі порушення відповідачем строків розрахунків за договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Таким чином, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач повинен сплатити на користь позивача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 52170,74 грн., суму трьох відсотків річних в розмірі 3382,24 грн., суму пені в розмірі 22107,52 грн.

Заперечення відповідача щодо неотримання рахунку та податкової накладної відхиляється, оскільки рахунок та податкова накладна надавались відповідачу, що підтверджується платіжними документами (банківською випискою) в якій відповідач, як на підставу сплати, посилається саме на рахунок позивача № 229 від 20.11.2008 р. Крім цього заборгованість підтверджується відповідачем в листі від 03.12.2009 р. з проектом додаткової угоди про зміну договору № 981 від 17.02.2007 р. де він визнає суму заборгованості за спірним договором.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692, 712, ЦК України, ст..ст. 173, 193, 218, 265 ГК України,ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", 50029, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а (р/р 26006050001915 в ЗАТ КБ "Приватбанк", м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ІПН 001913004054, Свідоцтво № 03303400, код ЄДРПОУ 0019130 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська промислова група", 85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Красноармійсьва, 39 (р/р 2600734001 у філії АБ "Енергобанк" м.Донецьк, МФО 377045, ІПН 346114105211, Свідоцтво № 100004192, код ЄДРПОУ 34611414) суму 52170 (п'ятдесят дві тисячі сто сімдесят) грн. 74 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції, суму 3382 (три тисячі триста вісімдесят дві) грн. 24 коп. трьох відсотків річних, суму 22107 (двадцять дві тисячі сто сім) грн. 52 коп. пені, суму 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 61 коп. державного мита та суму 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко