Рішення № 18109028, 01.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.11р.Справа № 17/5005/8707/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром",

м. Єнакієве Донецької області

про стягнення 997,69 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 197-4016 від 19.04.11р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2, довір. № 488 від 01.01.11р.;

від відповідача-2: не зявився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (відповідача-1) та Приватного акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" (відповідача-2), у якому просить стягнути з належного відповідача на свою користь суму 997,69 грн. майнової шкоди внаслідок нестачі вантажу коксового горішку, який прибув зі станції відправлення Єнакієве Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці у вагоні № 52931425 по залізничній накладній № 52496942.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на складений залізницею комерційний акт АА № 037201/154 від 06.08.10р., в якому зафіксовані ознаки незбереження вантажу під час перевезення та недостача у розмірі 1000 кг.

Відповідач-1 позов визнав частково на суму 4,51 грн., посилаючись на неправильне обчислення позивачем суми шкоди, заподіяної внаслідок нестачі вантажу, без врахування норм природної втрати.

Представник відповідача-2 у призначене судове засідання не зявився. Про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи. У наданому відзиві позовні вимоги не визнає аргументуючи тим, що відповідальність за незбереження вантажу під час перевезення несе саме залізниця.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

03.08.2010 року зі станції Єнакієве Донецької залізниці на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 52496942 у вагоні № 52931425 на адресу позивача, на підставі договору № ДУК-03/10-10-р від 25.12.09р. укладеного між останнім та ТОВ "Метінвест Холдінг" та сертифікату № 11 від 02.08.10р., надійшов вантаж кокс (вологий), загальною масою 143,100 кг, перевезення якого здійснював відповідач-1.

Під час видачі вказаного вантажу на станції Нікополь Придніпровської залізниці було виявлено вагову нестачу коксу у спірному вагоні в кількості 1000 кг, про що в порядку доповнення до акту загальної форми було складено комерційний акт АА № 037201/154 від 06.08.10р., в якому засвідчено, що при комісійному зважуванні на 100 тонних тензометричних вагах вантажоодержувача, було виявлено менше проти документа коксу, який у вагоні вміститися міг. У документі вагон завантажено до повної місткості, шапка 300-500 мм. Вантаж маркований, крім наявного поглиблення над 1 люком з одного боку вагону довжиною 80 см, шириною 80 см, глибиною 30 см. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу не було. Вагон до комісійного зважування було взято під охорону черговими прийомоздавальниками.

Отже, під час комерційного переважування виявилась нестача вантажу вагою 1000 кг.

Згідно з розрахунком позивача з урахуванням норми недостачі у розмірі 1% та перерахунком за сухою вагою вагова недостача визначена на суму 997,69 грн.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Згідно п. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. за № 457, та п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. за № 644 залізниця приймає вантаж у відкритих вагонах шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення. Факт прийняття вантажу до перевезення без зауважень підтверджується залізничною накладною № 52496942 з відповідними підписами відповідальних осіб перевізника та відправника.

Збереження прийнятого до перевезення вантажу з часу його прийняття для перевезення та до видачі отримувачу, в силу положень ч. 1 п. 110 Статуту та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", відноситься до зобов'язань залізниці.

За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 113 та п. 127 Статуту за втрату та нестачу прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе матеріальну відповідальність в розмірі фактично заподіяної шкоди.

Отже відповідач-2, як вантажовідправник, з урахуванням спірних обставин не може нести відповідальність за недостачу коксової продукції, тому в позові до нього слід відмовити.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. за № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаного в пункті відправлення в залізничні накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або вологому стані, тоді як за обставинами справи в даному випадку вантаж, тобто коксовий горішок, був зданий до перевезення у вологому стані.

Положення ст.ст. 33, 34 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з приписами ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Так, маса нетто по накладній № 52496942 у вагоні № 52931425 складає 49900 кг, тому норма природної втрати і граничного розходження становить 998 кг, а розмір недостачі згідно з даними спірного комерційного акту становить 1000 кг.

Таким чином, різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, тобто відповідальна нестача вантажу, складає 2 кг.

Посилання ж позивача на те, що для коксу встановлено іншу норму природної втрати (1% на думку позивача), яку і було враховано при здійсненні розрахунку майнової шкоди господарський суд вважає необґрунтованими, оскільки такі аргументи, з урахуванням якісних характеристик вантажу (зданий до перевезення у вологому стані) та передбачених вимог п. 27 Правил видачі вантажів, насамперед не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України наведеної у постанові ВГСУ від 21.06.11р. у справі № 25/9-11.

Згідно рахунка-фактури № 3А-0001425 від 03.08.10р. (а.с. 93) вартість однієї тони спірного коксу (вологого) за ціною вантажовідправника складає суму 1862,00 грн.

Отже, з урахуванням норми природної втрати вантажу (2%), вартість нестачі складає: 0,002 т. х 1862,00 грн. = 3,72 грн. + 20% НДС = 4,46 грн., який господарський суд визнає правомірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Підстави, передбачені ст. 111 Статуту, звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу відсутні.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову за рахунок відповідача-1.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони (позивача та відповідача-1) пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 310; ЄДРПОУ 00186520) суму 4,46 грн. (чотири грн. 46 коп.) фактично завданої шкоди, 0,45 грн. (нуль грн. 45 коп.) державного мита, 1,05 грн. (одна грн. 05 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленого розміру завданої шкоди та позовних вимогах до відповідача-2 відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.В. Суховаров Рішення підписано - ________