Рішення № 18108809, 30.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.11р.Справа № 15/5005/10204/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСБЕРГ-ФІШ", м.Дніпропетровськ

до Виробничо-комерційного підприємства "ОПІКУН", м. Дніпропетровськ

про стягнення 29 803,06 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 04.01.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙСБЕРГ-ФІШ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виробничо - комерційного підприємства "ОПІКУН" (далі- відповідач), про стягнення 29 803, 06 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 21 929, 14 грн. - заборгованість за поставлений товар, 2 653,43 грн. - інфляційні витрати, 659,68 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 657,87 грн. - 3 % від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами, 2 192,91 грн. - штраф, 1 710, 03 - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за Дилерським договором на реалізацію продукції № 348Д від 02.04.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 30.08.11р.

30.08.11р. повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав.

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, але представник позивача надав для долучення до матеріалів справи конверт, який повернуто поштою з відміткою про те, що Виробничо - комерційне підприємств "ОПІКУН" (за адресою: 49054, м. Дніпропетровськ, вул. Барвінківська, буд. 39) не знаходиться, по зазначеному адресу будівля знесена. Крім того, представник позивача надав довідку з ЄДРПОУ відносно державної реєстрації відповідача, в якій зазначено, що станом на 29.08.11р. відсутні підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку про те, що справа може бути розглянута у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем зроблені усі необхідні дії та заходи щодо з'ясування місцезнаходження відповідача та повідомлення йому про розгляд спору у господарському суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 30.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Дилерський договір на реалізацію продукції № 348Д (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач передає у власність, а відповідач приймає та своєчасно сплачує вартість продукції, вироблену позивачем (далі - товар), в кількості, асортименті та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно п.1.2. Договору, загальний об'єм товару, який постачається по даному Договору, визначається впродовж терміну його дії з урахуванням кількості та асортименту товару, який постачається відповідно до умов Договору.

Асортимент постачального товару зазначається в Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору. Перелік товару, який постачається за даним Договором, може бути змінено або доповнено за згодою сторін (п. 2.1. Договору).

Впродовж усього терміну дії даного Договору позивач поставляє відповідачу товар окремими партіями (п. 2.2. Договору). Кількість та асортимент товару в кожній партії визначається накладними на видачу товару, які оформляються спеціально для кожної конкретної партії (п. 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна на весь асортимент товару, визначається за домовленістю сторін на момент замовлення кожної партії товару. Ціна кожної одиниці товару - згідно товарним накладним.

Загальна вартість поставленого товару по Договору формується виходячи з накладних, які є накопичувальним елементом даного Договору (п. 3.2. Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати отриману партію товару, згідно з загальною вартістю партії, зазначеної в накладних.

Розрахунки за товар виконується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на протязі 14 календарних днів з моменту поставки або по домовленості сторін готівковими грошовими коштами, шляхом внесення їх в касу позивача, в момент передачі товару (п. 4.2. Договору).

Згідно п. 5.3. Договору, приймання товару оформлюється сторонами шляхом підписання товарних накладних або акту приймання - передачі.

Відповідно до п. 8.1.1. Договору, відповідач зобов'язаний прийняти товар по довіреності та накладній на кожну партію товару, та оплатити вартість отриманої партії товару на умовах, зазначених в розділі 4 даного Договору.

Сторони несуть юридичну відповідальність в рамках чинного законодавства України (п. 9.1. Договору).

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату кожної партії поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день прострочення, а також сплатити 3% від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.

У разі, якщо прострочення по оплаті становити більше 10 календарних днів, відповідач, крім оплати пені та річних, передбачених п. 9.3. даного Договору, зобов'язаний додатково оплатити позивачу штраф в розмірі 10% від простроченої суми (п. 9.4. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 01.01.2011р. включно, крім випадку дострокового припинення договору за письмовою згодою сторін (п. 12.1. Договору).

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача за період з 10.05.2010р. по 25.06.2010р. було поставлено товар на загальну суму 60 180,78 грн.

Відповідач частково здійснив розрахунок за поставлений товар в сумі 38 251,64 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 21-30).

Станом на дату подачі позовної заяви до суду сума боргу відповідач перед позивачем складає 21 929,14 грн.

Крім того, позивач зазначає про те, що відповідач повністю оплатив товар, поставлений йому за період з 10.05.2010р. по 02.06.2010р. і по цим поставкам у позивача немає спору з відповідачем, але товар одержаний згідно видаткової накладної № Ак-33835 від 14.06.10р. на суму 10 915,27 грн. оплачено частково, а по видатковим накладним № Ак-35601 від 21.06.10р. на суму 9 316,08 грн. та № Ак-36987 від 25.06.10р. на суму 6 210,72 грн. жодної оплати здійснено не було.

Як зазначає позивач дану суму боргу відповідач визнає, що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків від 31.08.10р., який підписаний уповноваженим представником відповідача.

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар в передбачені договором строки не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 21 929,14 грн.

Відповідно до п.9.3. Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня за період з 03.08.10р. по 03.02.11р. у розмірі 1 710,03 грн. та 3% від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами у розмірі 657,87 грн.

Також, відповідно до п. 9.4. Договору, позивачем було нараховано до сплати відповідачу штраф 10 % від простроченої суми у розмірі 2 192,91 грн.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати, за період з серпня 2010р. по червень 2011р., у розмірі 2653,43 грн. та 3% річних, за період з 03.08.10р. по 03.08.11р., у розмірі 659,68 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 21 929,14 грн., пеню у розмірі 1 710, 03 грн., 3 % від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами у розмірі 657,87 грн., штраф 10% від простроченої суми у розмірі 2 192,91 грн., інфляційні витрати у розмірі 2653,43 грн. та 3% річних у розмірі 659,68 грн., всього 29 803,06 грн.

Доказів виконання зобов'язання по Дилерському договору на реалізацію продукції №348Д від 02.04.2010 р. на момент розгляду спору до господарського суду відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 21 929,14 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату кожної партії поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день прострочення, а також сплатити 3% від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п.9.3. Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня за період з 03.08.10р. по 03.02.11р. у розмірі 1 710,03 грн. та 3% від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами у розмірі 657,87 грн.

Господарський суд при перевірки розрахунку пені встановив, що позивачем не правильно зазначено період нарахування пені, а саме з 03.08.10р. по 03.02.11р. - це 185 днів, а нарахування пені проводиться за шість місяців, тобто за 182 дня.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, пеня за період з 03.08.10р. по 31.01.11р., тобто за шість місяців або 182 дня, складає 1 701, 16 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 701, 16 грн.

Розрахунок 3% від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами господарський суд вважає не обґрунтованим, оскільки в п. 9.4. Договору чітко зазначено, що йдеться мова про 3% річних.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення 3% від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами у розмірі 657,87 грн. задоволенню не підлягає.

Також, відповідно до п. 9.4. Договору, позивачем було нараховано до сплати відповідачу штраф 10% від простроченої суми у розмірі 2 192,91 грн.

Пунктом 9.4. Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення по оплаті становити більше 10 календарних днів, відповідач, крім оплати пені та річних, передбачених п. 9.3. даного Договору, зобов'язаний додатково оплатити позивачу штраф в розмірі 10% від простроченої суми.

Вимогу позивача щодо стягнення штрафу 10% від простроченої суми у розмірі 2192,91грн. господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати, за період з серпня 2010р. по червень 2011р., у розмірі 2 653,43 грн. та 3% річних, за період з 03.08.10р. по 03.08.11р., у розмірі 659,68 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 2 653,43 грн. та 3 % річних у розмірі 659,68грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованості за поставлений товар у розмірі 21 929,14 грн., пеня у розмірі 1 701, 16 грн., штраф 10% від простроченої суми у розмірі 2 192,91 грн., інфляційні витрати у розмірі 2653,43грн., 3 % річних у розмірі 659,68 грн., в решті вимог відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 291,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230,72 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничо - комерційного підприємства "ОПІКУН" (49054, м.Дніпропетровськ, вул. Барвінківська, буд.39; ЄДРПОУ 30745001, р/р № 26005010068287 в ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСБЕРГ - ФІШ" (юридична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд.7, кв. 55; 49127, м. Дніпропетровськ, вул. Виробнича, буд.4; ЄДРПОУ 35863179, р/р №26001011000437 в ВАТ "БТА-Банк", МФО 321723 ) заборгованість за поставлений товар у розмірі 21 929, 14 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять грн. 14 коп.), пеню у розмірі 1 701, 16 грн. (одна тисяча сімсот одна грн. 16 коп. ), штраф 10% від простроченої суми у розмірі 2 192,91 грн. (дві тисячі сто дев'яносто два грн. 91 коп.), інфляційні витрати у розмірі 2 653,43 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят три грн. 43 коп.), 3 % річних у розмірі 659,68 грн. (шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 68 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 291,36 грн. (двісті дев'яносто одна грн. 36 коп. ) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230,72 грн. (двісті тридцять грн. 72 коп.)

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 01.09.11р.