Постанова № 18108088, 31.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2011 р. Справа № 5008/364/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів :Остапенка М.І.,

Гончарука П.А.,

Кондратової І.Д.

розглянувши касаційну скаргу МПП "Рута" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі за позовомСПД фізичної особи ОСОБА_1 доМПП "Рута" простягнення коштів В С Т А Н О В И В: у березні 2011 року, підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суд з позовом про стягнення з МПП "Рута" 146 893,63 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 05/01/09 від 05.01.2009 року. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.04.2011 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 146 893,63 грн. боргу. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року рішення суд першої інстанції залишено без змін. Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2011 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

За умовами договору № 05/01/09 від 05.01.2009 року, якими суди керувались при визначенні взаємних прав та зобов'язань сторін, позивач, як експедитор зобов'язувався організувати перевезення вантажу відповідача, а останній передати товар, товаросупровідні документи на нього та оплатити ці послуги.

Визначаючи порядок прийняття вантажу та виконання замовлення сторони обумовили, що експедитор погоджує з замовником умови перевезення, наслідком чого експедитору надається заява на перевезення, у якій зазначаються дані щодо дати завантаження, назва вантажу, особливості перевезення, вартість перевезення та інші умови виконання доручення експедитором (п. 5.1-5.5 договору).

Зазначена у заяві вартість перевезення є підставою для оплати послуг експедитора на протязі 20 днів з часу отримання рахунку, податкової накладної акта виконаних робіт, накладної чи CMR.

Тобто, підтвердженням надання експедитором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу є дотримання визначених у заявці замовника умов перевезення вантажу на погоджених розмірах оплати таких послуг.

У матеріалах же справи відсутні документи на підтвердження погодження з відповідачем умов перевезення вантажу транспортом третьої особи, а тому висновок суду про надання позивачем послуг з дотриманням умов договору № 05/01/09 від 05.01.2009 року не можна визнати таким, що відповідає дійсності та наявним у справі матеріалам.

Стверджуючи, що за прибутковими касовими ордерами № 1 від 21.01.2010 року, № 27 від 15.02.2010 року, № 58 від 17.03.2010 року, № 88 від 20.04.2010 року позивач оплатив транспортній організації вартість перевезення вантажу відповідача, суд не звернув уваги, що у цих прибуткових ордерах відсутні дані про розрахунки за надані відповідачу послуги з перевезення, підставою платежу є рахунки транспортної організації, які судом не витребовувались і не досліджувались, банківські довідки про рух коштів на рахунку позивача не стосуються спірного періоду.

Вважаючи акти виконаних робіт № ОУ 0000001 від 04.01.2010 року, № ОУ-0000002 від 12.01.2010 року, № ОУ-0000003 від 28.01.2010 року, № ОУ-0000004 від 17.03.2010 року належним доказом виконання умов договору № 05/01/09 від 05.01.2009 року суд у той же час не врахував, що у них відсутнє посилання на спірний договір, зазначені у них рахунки-фактури також не містить цих даних, підписано акти особою, посадове становище якої не зазначено, правомірність складання цих актів відповідачем оспорюється.

За таких обставин визнати, що висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, не можна, а тому судові рішення підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи, суду необхідно врахувати наведене, зокрема і те, що у разу відсутності належних та допустимих доказів виконання позивачем замовлення відповідача на умовах договору та підтвердженні оплати позивачем послуг перевізника за відповідача зобов'язання останнього визначаються не договірними, а іншими видами зобов'язань, дати належну правову оцінку обставинам справи, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.04.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова