Рішення № 18101291, 14.07.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-33/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Соловйова О. Л., при секретарі Андрійчук М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»(далі за текстом ПАТ «Донгорбанк») до ОСОБА_1, треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2009 року ПАТ «Донгорбанк»звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, яку в процесі розгляду справи неодноразово уточнювали. У останній редакції уточненої позовної заяви просили в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Донгорбанк»за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року у розмірі 50837,50 доларів США та 75,77 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 81,3 кв. метрів, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною 311780 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Донгорбанк»судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.03.2006 року між ЗАТ «Донгорбанк»(назва якого згодом була змінена на ПАТ «Донгорбанк», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 434107) уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 17 (далі за текстом кредитний договір) відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 45000 доларів США, строком погашення до 09.03.2021 року під 13 відсотків річних за користування кредитом за строковою заборгованістю та 18 відсотків річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю. Пунктом 3.4.1 кредитного договору передбачено обов'язок відповідачки здійснювати повернення кредиту відповідно до графіку, який додано до кредитного договору та повернути кредит у певній сумі в строк, передбачений п. 2.1 кредитного договору. В забезпечення зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачкою було укладено іпотечний договір № 17\1 від 10.03.2006 року (далі за текстом іпотечний договір),

посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі під номером 583, відповідно до якого в іпотеку було передано об'єкт нерухомого майна - чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить відповідачці на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.02.2006 року. Умови кредитного договору порушуються відповідачкою, яка з 01.07.2009 року припинила повернення кредиту. У зв'язку з цим ПАТ «Донгорбанк»звернувся до відповідачки з вимогою від 22.07.2009 року про дострокове повернення кредиту. До теперішнього часу зазначена вимога банку ОСОБА_1 не виконана, станом на 25.05.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Донгорбанк»становить 50837,40 доларів США та 75,77 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з зазначених у позовах підстав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, про слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомила.

В судовому засідання представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги ПАТ «Донгорбанк»не визнав. Надав суду заперечення, відповідно до яких зазначає, що позивачем не наведено доказів на підтвердження кожної обставини справи, на яку він посилається у своїй позовній заяві, а саме позивач не зазначив та не надав суду доказів того, що банком були виконані всі взяти на себе зобов'язання, відповідно до п. 1.1 кредитного договору та докази, які підтверджують отримання ОСОБА_1 грошових коштів саме в тій сумі, що зазначена в кредитному договорі. Зазначив, що заява на видачу готівки, яка міститься в матеріалах справи не може бути доказом отримання ОСОБА_1 грошей, оскільки видача готівки з кас проводиться за видатковим ордером або видатковими відомостями, які мають підписувати бухгалтер або працівник підприємства який на це уповноважений керівником, відповідно до листа НБУ від 26.08.2008 року № 11-113\3421-115-75, в якому містяться роз'яснення п. 3.4 Положень, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні». Зазначив, що заява про видачу готівки може бути застосована лише в кількох чітко обумовлених законодавством випадках, зокрема при видачі готівки фізичній особі з її поточного рахунку. Позивач, на переконання представника відповідачки, не надав доказів на підтвердження його стверджень, викладених у позовній заяві, що з 01.07.2009 року відповідачка припинила повернення кредиту та погашення нарахованих відсотків за користування кредитом. Позивач в своїй позовній заяві зазначає укладення кредитного договору строком з 10.03.2006 року по 09.03.2021 року, отже відповідно до укладеного кредитного договору датою повернення кредиту є 09.03.2021 року. Вважає, що з огляду на те, що строк виконання зобов'язання ще не наступив у позивача немає правових підстав вимагати повернення кредиту. Також вважає, що в наданому розрахунку заборгованості відсоткові ставки не відповідають умовам укладеного кредитного договору та є збільшеними, що суперечить ст. 1056-1 Цивільного Кодексу України. Зазначив, що до позовної заява позивачем було додано розрахунок заборгованості , який на переконання представника відповідачки не може розглядатись судом , як доказ наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором перед позивачем, оскільки в розрахунку заборгованості зазначені лише загальні суми, з розрахунку заборгованості не вбачається яким чином та за якою методикою дані суми розраховані; до позовної заяви не додано документів, які підтверджують наявність у ОСОБА_6, яким було підписано позовну заяву, повноважень та спеціальних знань, потрібних для проведення розрахунку заборгованості; до позовної заяви не додано документів на підставі яких були отримані суми, зазначені у розрахунку заборгованості за кредитним договором. З наведених підстав просив у задоволенні позовної заяви ПАТ «Донгорбанк» відмовити у повному обсязі.

Третя особа приватний нотаріус ММНО ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_5 - позовні вимоги ПАТ «Донгорбанк», не визнав з аналогічних підстав, наведених у запереченнях ОСОБА_1

Вислухавши представника позивача, представника відповідачки та третьої особи ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ «Донгорбанк»підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.03.2006 року між ЗАТ «Донгорбанк», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «Донгорбанк», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 434107, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17 /а.с. 8-10/. Відповідно до п. 1.1 зазначеного кредитного договору ПАТ «Донгорбанк»взяв на себе зобов'язання видати Позичальникові суму кредиту у розмірі 45000 доларів США на придбання меблів та побутової техніки на умовах повернення зазначеного кредиту відповідно до графіку повернення кредиту, який додано до кредитного договору /а.с. 10 (зворотня сторона) 11/, при цьому датою остаточного повернення кредиту зазначено 09.03.2021 рік; сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 13 відсотків річних; сплати відсотків за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості у розмірі 18 процентів річних.

Відповідно до 3.4.1 зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання здійснювати повернення кредиту відповідно до графіку та повернути кредит у сумі та в строк, зазначені у п. 1.1 кредитного договору.

В подальшому 01.12.2008 року між ЗАТ «Донгорбанк»та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року, відповідно до якої п. 1.1 кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року викладено у іншій редакції, а саме відбулися зміни у графіку повернення суми кредиту, зокрема повернення коштів за кредитним договором повинно відбуватись за іншим графіком повернення кредиту - Додатком № 2 до кредитного договору /а.с. 13-14/.

20.03.2009 року між ЗАТ «Донгорбанк»та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року, відповідно до якої п. 3.4.2 викладено у наступній редакції: «Сплачувати Банку нараховані відсотки у порядку, передбаченому п.3.3.5 кредитного договору, відсотки за користування кредитом до 20 числа (включно) кожного місяця, який слідує за місяцем нарахування відсотків, а також відсотки за безпідставне користування кредитом у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту виходячи із ставок зазначених у п. 1.1 договору. Відсотки за користування кредитом в період з 01.02.2009 року по 28.02.2009 року сплачувати до 25.03.2009 року.»/а.с.15/.

17.04.2009 року між ЗАТ «Донгорбанк»та відповідачкою було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року, відповідно до якої п. 3.4.2 викладено у наступній редакції: «Сплачувати Банку нараховані відсотки у порядку, передбаченому п.3.3.5 кредитного договору, відсотки за користування кредитом до 20 числа (включно) кожного місяця, який слідує за місяцем нарахування відсотків, а також відсотки за безпідставне користування кредитом у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту виходячи із ставок зазначених у п. 1.1 договору. Відсотки за користування кредитом в період з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року сплачувати до 30.04.2009 року.»/а.с.16/.

30.04.2009 року між ЗАТ «Донгорбанк»та відповідачкою було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року, відповідно до якої п. 3.4.2 викладено у наступній редакції: «Сплачувати Банку нараховані відсотки у порядку, передбаченому п.3.3.5 кредитного договору, відсотки за користування кредитом до 20 числа (включно) кожного місяця, який слідує за місяцем нарахування відсотків, а також відсотки за безпідставне користування кредитом у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту виходячи із ставок зазначених у п. 1.1 договору. Відсотки за користування кредитом в період з 01.03.2009 року по 30.04.2009 року сплачувати до 29.05.2009 року.»/а.с.17/.

29.05.2009 року між ЗАТ «Донгорбанк»та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 5 до кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року, відповідно до якої п. 1.1 кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року викладено у іншій редакції, відповідно до якої відбулися зміни у графіку повернення суми кредиту, а саме повернення коштів за кредитним договором повинно відбуватись за іншим графіком повернення кредиту - Додатку № 3 до кредитного договору /а.с. 18-20/; п. 3.4.2 викладено у наступній редакції: «Сплачувати Банку нараховані відсотки у порядку, передбаченому п.3.3.5 кредитного договору, відсотки за користування кредитом до 20 числа (включно) кожного місяця, який слідує за місяцем нарахування відсотків, а також відсотки за безпідставне користування кредитом у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту виходячи із ставок зазначених у п. 1.1 договору. Відсотки за користування кредитом в період з 01.03.2009 року по 31.05.2009 року сплачувати до 30.06.2009 року.»

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредиту № 17 від 10.03.2006 року, між ЗАТ «Донгорбанк»та ОСОБА_1 було укладено договір іпотечний договір № 17\1 від 10.03.2006 року, відповідно до п. 1.1 якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателеві в іпотеку об'єкт нерухомого майна житлову чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі біржового контракту, складеного Маріупольською універсальною торгівельною біржею 17.07.1996 року № 9903, зареєстрованого МКП «Маріупольське БТІ» 17.07.1996 року за номером 38710 та на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.02.2006 року. Зазначений іпотечний договір було посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі під номером 583 /а.с.21-23/.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу. Згідно із п. 4.1 зазначеного іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із п. 3.1.5 позивач має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків у випадках невиконання Позичальником обов'язків, передбачених кредитним договором , в тому числі й відносно забезпечення повернення кредиту, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов при обставинах, за які позичальник не несе відповідальності. При цьому Банк направляє Позичальникові повідомлення з вимогою у 30-ти денний строк повернути суму кредиту.

22.07.2009 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення за вихідним номером 609, відповідно до якого Банк вимагає від ОСОБА_1 дострокового повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом у зв'язку систематичним порушенням ОСОБА_1 своїх обов'язків щодо повернення кредиту. Одночасно в зазначеному листі відповідачці роз'яснено право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до укладеного іпотечного договору /а.с.28/.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на той факт, що остаточною датою повернення кредиту є 09.03.2021 та про передчасність заявлених позовних вимог, оскільки, як було наведено судом вище п. 3.1.5 кредитного договору № 17 від 10.03.2006 року передбачає право Банку достроково вимагати повернення кредиту

До теперішнього часу ОСОБА_1 не виконано її кредитних зобов'язань за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року, внаслідок чого станом на 25.05.2011 року її заборгованість перед позивачем складає 50837,40 доларів США та 75,77 грн., складається з:

- 36742,53 долари США сума заборгованості за кредитом;

- 14094,87 сума заборгованості за простроченими відсотками;

- 75,77 сума заборгованості за пенею за прострочення сплати процентів.

Отже судом встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року, наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед Банком за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданою позивачем та перевіреною судом, яка міститься в матеріалах справи

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного Кодексу України (далі за текстом ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України боржник у разі порушення ним зобовязань повинен сплатити кредитору неустойку (штраф, пеня), розмір якої відповідно зі ст. 551 ЦК України може бути встановленим договором.

Відповідно зі ст.1048 ЦК України кредитор має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.

Відповідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобовязується передати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і умовах передбачених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити відсотки.

В даному конкретному випадку судом встановлено, що ЗАТ «Донгорбанк»було передано ОСОБА_1 кошти за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року у розмірі 45000 доларів США. Ці обставини підтверджуються копією заяви на видачу готівки від 10.03.2006 року, яка міститься в матеріалах справи /а.с.26/. Суд вважає зазначену заяву достатнім належним доказом, відповідно до ч. 1 ст. 58 Цивільного процесуального Кодексу України (далі за текстом ЦПК України), факту отримання відповідачкою грошової суми у розмірі 45000 доларів США за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року. При цьому суд не бере до уваги посилання представника відповідачки на той факт, що зазначена заява про видачу готівки не може бути належним доказом факту отримання ОСОБА_1 грошової суми від Банку за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року, оскільки представником відповідача суду не надано ніяких фактичних даних та доказів, які свідчили про зворотнє.

У частині 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»зазначено, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому зазначеним Законом передбачена процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме іпотекодержатель повинен надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як було зазначено вище ЗАТ «Донгорбанк»було направлено ОСОБА_1 лист з вимогою повернення утворившоїся суми заборгованості за кредитним договором та роз'ясненням можливості звернення стягнення на предмет іпотеки. До теперішнього часу відповідачкою не сплачена сума заборгованості за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року, отже суд не бачить перешкод для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

2) опис нерухомого майна за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки;

5) пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

6) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Частина 1 ст. 38 цього Закону передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Частиною 3 статті 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ЗАТ «Донгорбанк»та звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем при розгляді даної справи судові витрати: державне мито в розмірі 1700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн..

Керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,215,218 ЦПК України, 524, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»до ОСОБА_1, треті особи приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 17 від 10.03.2006 року в розмірі 50837,40 доларів США та 75 гривень 77 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «Донгорбанк»з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на прилюдних торгах з початковою ціною 311 780 (триста одинадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, а також наданням ПАТ «Донгорбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»(юридична адреса м. Донецьк вул. Артема, 38, код банку 334970, ідентифікаційний код 20365318) судові витрати: державне мито у розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяО.Л. Соловйов