Рішення № 180952, 10.10.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2006 р. Справа № 3/376-ПН-05

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Комплекс" м. Херсон

до управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської Ради м.Херсон

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважені особи Синяков В.П., Пасєка В.І.

від відповідача - головний спеціаліст Трибушна Л.В.

Позивач звернувся з позовом про визнання за ним права спільної часткової власності на нежитлове приміщення літ "А" площею 206, 16 кв. метрів, розташоване за адресою : м. Херсон, вул. Горького, 16, визначивши його частку в розмірі 94,59 % та за відповідачем - 5,41 %. Він зазначає, що право спільної часткової власності виникло у нього у зв'язку із поліпшенням майна орендованого відповідно до договору оренди від 01.12.1991 року, яке проводилося за згодою відповідача (орендодавця) та не може бути відокремлено від речі без її пошкодження.

Рішенням господарського суду від 16.01.2006 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.03.2006 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2006 року скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 16.01.2006 року і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.03.2006 року та передано справу на новий розгляд.

Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області № 154 від 17.07.2006 року справу передано на новий розгляд судді Ємленіновій З.І.

Ухвалою від 27.09.2006року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в засідання суду позивача та ненадання витребуваних від нього доказів.

Позивач подав заяву від 25.09.2006року про зміну предмету позову. Він просить стягнути з відповідача на його користь витрати на поліпшення орендованого відповідно до договору оренди від 01.12.1991 року майна в сумі 117.690 грн. 00 коп.

Крім того, він просить суд призначити судову експертизу для визначення вартості понесених ним витрат на проведення ремонтних робіт, згідно кошторисної документації від 01.01.2004 року.

В засіданні 10.10.2006року позивач підтримав позовні вимоги про стягнення 117.690грн.00коп. у зв'язку з поліпшеннями орендованого майна. Від клопотання про призначення експертизи в засіданні суду відповідач відмовився, посилаючись на те, що він просить відшкодувати йому вартість здійснених поліпшень в цінах, які діяли на момент погодження кошторису.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач змінив лише предмет позову, тобто матеріально-правову вимогу до відповідача, що кореспондує зі способом захисту порушеного права, не змінюючи при цьому підстави позову, тобто обставини, якими він обгрунтовує позовні вимоги, тому безпідставним є посилання відповідача на те?? що позивачем змінені як предмет так і підстави позову.

Таким чином справа підлягає розгляду з урахуванням зміни предмету позову.

Відповідач позовних вимог, з урахуванням зміни предмету позову, не визнає. Він вважає безпідставним посилання позивача на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, оскільки поліпшення не узгоджені з орендодавцем, тому відповідно до ч.5 ст.778 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» позивач не має права на відшкодування їх вартості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до розпорядження Фонду комунального майна Херсонської міської Ради народних депутатів №32ф від 02.03.1995 року між Фондом комунального майна м.Херсона та виробничо-комерційною фірмою „Комплекс”, правонаступником якої є позивач, укладено договір оренди нежитлового приміщення по вул. Горького, 16 в м.Херсоні загальною площею 171,9 кв.м.

Пунктом 1.2 зазначеного договору передбачено строк оренди до 31.12.2004 року.

01.04.2002 року сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди комунального майна від 02.03.1995 року, згідно з якою орендодавцем зазначено управління комунальної власності, якому передані функції щодо укладання та виконання договорів оренди, та внесено зміни в розділ 4 договору відносно розміру орендованої площі та вартості орендної плати.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються параграфом 5 глави 30 Господарського Кодексу України та главою 58 Цивільного Кодексу України а також Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Укладаючи договір оренди? сторони частиною 2 пункту 3.4 договору оренди від 02.03.1995року зазначили, що обов’язком позивача є приведення фасаду будівлі, внутрішніх напівпідвальних та інших приміщень в експлуатаційний стан при необхідності із заміною вікон, дверей, підлоги та електрообладнання, укріплення внутрішніх перестінків. Обладнання приміщення у відповідності з санітарно-протипожежними вимогами та вимогами охорони праці.

Частиною 3 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Пунктом 3.6. договору оренди сторони було передбачено те, що при достроковому розірванні договору з ініціативи орендодавця або інших уповноважених органів, витрати за виконані роботи, включаючи вартість матеріалів, зазначених в ч. 2 п. 3.4 договору, відшкодовуються орендарю в цінах на день розірвання договору.

Таким чином, укладаючи договір, сторони пунктом 3.6 погодили відшкодування вартості поліпшень, оскільки без проведення цих робіт орендоване майно неможливо було використовувати за цільовим призначенням. Письмова згода орендодавця, за умовами пункту 3.5 договору вимагалася лише для здійснення орендарем реконструкції та технічного переоснащення об’єкту оренди.

Матеріалами справи підтверджується, що під час оренди позивачем відповідно до п.3.4 договору оренди за рахунок власних коштів проведені роботи по капітальному ремонту, які відносяться до поліпшення орендованого майна.

Обсяги виконаних робіт відображені в кошторисній документації від 01.01.2004 року згідно з якою орендар провів роботи, які не можуть бути відокремленні від майна без заподіяння йому шкоди.

01.01.2004 року кошторисна документація по проведенню поліпшень орендованих приміщень була затверджена управлінням капітального будівництва Херсонського міськвиконкому в сумі 117.690 грн.00коп.

Виникнення права на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна в розмірі 117 690грн.00коп. сторони поставили під умовою, що таке право виникає у позивача у випадку дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця або інших уповноважених органів (пункт 3.6 договору).

Укладений між сторонами договір оренди від 02.03.1995року було розірвано на вимогу відповідача в судовому порядку 26.11.2004 року по справі № 13/366 –ПД, після набрання законної сили постанови Запорізького апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст.27 Закону “Про оренду державного та комунального майна” у випадку якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов’язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не встановлено договором оренди.

Згідно пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного Кодексу України положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом (ст. 525 ЦК України).

Посилання відповідача на ч.3 ст. 778 ЦК України відповідно до якої наймач не має права на відшкодування вартості поліпшень орендованого майна, які не можна відокремити без шкоди для речі, якщо він їх здійснив без згоди наймодавця судом відхиляються. Зазначеною нормою права не передбачено яким чином оформляється згода орендодавця. Суд констатує, що орендар надав таку згоду ще 02.03.1995року в момент укладення договору, зазначивши пунктом 3.6 договору оренди, що орендар має право на відшкодування затрат за виконанні роботи в тому числі і вартості матеріалів, зазначених в пункті 3.4 договору оренди при достроковому припиненні договору з ініціативи орендодавця.

Безпідставні і посилання відповідача на те, що договір оренди було достроково розірвано з вини позивача, оскільки частиною 2 пункту 3.6 договору оренди зазначено лише за чиєю ініціативою припиняється договір достроково, а не з вини якої сторони. Тобто, зазначений пункт договору не ставить відшкодування затрат в залежність від того з вини якої сторони достроково розірвано договір оренди.

Таким чином, згідно з вимогами закону та договору позивач набув права вимагати відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна в розмірі 117 690грн.00коп., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської Ради м.Херсон проспект Ушакова № 37 р/р 37112005001703 в УДК Херсонської області МФО 852010 код 25900093 на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Комплекс" м. Херсон вул.Горького № 16 р/р 26003301750410 в Херсонській філії Промінвестбанку МФО 352286 код 21275114 - 117.690грн.00коп. основного боргу, 1.176грн.90коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 16.10.2006року.