Рішення № 18090935, 07.06.2011, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

                                                                                          Справа № 2-397/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А І Н И

07.06.2011 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.

при секретарі: Білоус А.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідачів: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк» в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області про визнання частково недійсним кредитного договору, внесення змін до кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтуванні позову зазначив, що 22.03.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладений кредитний договір №15-93/54-996/07 про надання споживчого кредиту у розмірі 32500,00 доларів США на ремонт квартири зі сплатою 14% річних строком погашення до 21.03.2007 року. Відповідачем неналежним чином виконуються умови кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на 22.07.2009 року заборгованість за кредитним договором складає 33637,2 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.07.2009 року складає 256934,39 гривень, з яких: заборгованість за позикою –31655,87 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає 241800,20 гривень, заборгованість за відсотками –1808,12 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 13811,14 гривень, пеня за кожен день прострочення за позикою –67,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 515,44 гривень, пеня за кожен день прострочення за відсотками –105,73 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 807,61 гривень. В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 22.03.2007 року укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 договір поруки №15-94/54-1943/07, згідно до якого відповідальність позичальника та поручителя є солідарними перед позивачем за виконання умов кредитного договору.

22.03.2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219 про передачу в іпотеку нерухоме майно –квартиру № 31, яка складається з двох кімнат загальною площею 47,6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована за адресою у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі –продажу, посвідченого 19.05.2001 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №4486 і зареєстрованого КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 29.05.2001 року за реєстровим №187 і записаний в реєстрову книгу №3/18-дк-(123), реєстраційний номер 17916138. Відповідно до договору іпотеки позивач у разі порушення відповідачами умов кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 22.03.2009 року у розмірі 33637,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом 22.07.2009 року становить 256934,39 гривень на користь позивача, звернути стягнення на предмет іпотеки –двокімнатну квартиру №31 загальною площею 47,6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована за адресою у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, передану в іпотеку на підставі договору іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідченого 22.03.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ Промінвестбанком в особі філії Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області від свого імені будь –якій особі –покупцеві на підставі договору купівлі –продажу, надати позивачу право отримати в КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити мешканців з квартири, що є предметом забезпечення за кредитним договором, стягнути з відповідачів у солідарному порядку судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 06.04.2011 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів залишено без розгляду.

Представник позивача під час розгляду справи уточнив заявлені позовні вимоги, зменшивши їх та згідно із заявою від 03.03.2011р., та просив звернути стягнення на предмет іпотеки –двокімнатну квартиру №31, загальною площею 47.6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована за адресою у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, передану в іпотеку на підставі договору іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідченого 22.03.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №15-93/54-996/07 про надання споживчого кредиту від 22.03.2007р. в сумі 41609,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 332979, 38 гривен на користь позивача. Стягнути з відповідачів у солідарному порядку державне мито у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 не визнав уточненні позовні вимоги та пред’явив зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області про визнання частково недійсним кредитного договору. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.03.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладений кредитний договір №15-93/54-996/07 про надання споживчого кредиту у розмірі 32500,00 доларів США на ремонт квартири зі сплатою 14% річних строком погашення до 21.03.2007 року. Позивач за первісним позовом попереджав представників відповідача про те, що кредит йому потрібен на споживчі цілі і витрачати кошти він буде в національній валюті України –гривні. Позивач при укладенні договору вважав, що положення кредитного договору щодо надання кредиту у доларах США на його користь та не є завідомо йому невигідними, а також, що сторони правочину не порушують закону та діють у повній відповідності до чинного законодавства України. Підвищення восени 2008 року курсу національної валюти по відношенню до долара США призвело до неможливості з боку позивача своєчасно виплачувати кредит та проценти за його користування. Відповідно до вимог ст.524 ЦК України ціна кредитного договору на момент укладення договору склала 164125,00 гривень. Оскільки в договорі зобов’язання виражено в іноземній валюті, а не його еквівалент, як це визначає ч.2 ст. 533 ЦК України, тому немає підстав для застосування ч.2 ст. 533 ЦК України. З огляду на це просив суд визнати частково недійсним кредитний договір №15-93/54-996/07 від 22.03.2007 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»та ОСОБА_3 –п.3.8 вказаного договору, внести в судовому порядку зміни до кредитного договору, а саме п.2.1 договору викласти в такій редакції: «Банк надає позичальнику 22.03.2007 року кредит у сумі 164125,00 гривень, грошовий еквівалент зобов’язання у іноземній валюті на момент надання кредиту складає 32500,00 доларів США, валютою виконання зобов’язань по даному кредитному договору виступає національна валюта України –гривня.», зобов’язати відповідача за зустрічним позовом скласти новий графік погашення кредиту в національній валюті України –гривні.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та зазначив, що остання сплата по тілу кредиту була виконана відповідачами 22.12.2008 року, погашення суми заборгованості по процентам була проведена 16.09.2009 року, позовна заява до суду подана була 12.10.2009 року та було призупинено нарахування відсотків, у березні –квітні 2009 року банком були направлені письмові вимоги щодо погашення кредиту. Також зазначив, що відсоткова ставка на час укладання кредитного договору була законною, після внесення змін до закону ця умова є нікчемною та таким чином не має підстав визнавати кредитний договір недійсним. Щодо можливості здійснення операцій в іноземній валюті представник позивача зазначив, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»генеральну ліцензію на здійснення таких операцій має та філії банку не потрібно мати окрему ліцензію для цього. У зв’язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки –двокімнатну квартиру №31, загальною площею 47.6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована за адресою у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, передану в іпотеку на підставі договору іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідченого 22.03.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219, стягнути з відповідачів у солідарному порядку державне мито у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень. У задоволенні зустрічних позовних вимог просив суд відмовити у повному обсязі, з наступних підстав. Наявність у банку ліцензії на розміщення залучених грошових коштів є підставою для здійснення кредитування, у тому числі в іноземній валюті. Згідно банківської ліцензії №1 виданої Акціонерному комерційному промислово –інвестиційному банку, зареєстрованому Національним банком України 26.08.1992 року за №125, Промінвестбанк має право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.5-11 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Крім того, згідно Дозволу №1-3 НБУ України від 20.01.2006 року Промінвестбанк був уповноважений здійснювати операції, визначені п.1-4 ч.2,ч.4 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»Промінвестбанк уповноважений залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України. Щодо вимог позивача за зустрічним позовом скласти новий графік погашення кредиту в національній валюті України, позивач за первісним позовом зазначив, що оскільки на момент укладення договору позивач погодився з усіма вимогами, добровільно підписав запропонований графік погашення кредиту, який є невід’ємною частиною кредитного договору, а для внесення змін до кредитного договору в частині зміни ціни кредиту з іноземної валюти на національну валюту підстав у позивача не має, тому такі вимоги є безпідставними. Також не має дефектів в укладеному кредитному договорі, який позивач за зустрічним позовом просить суд визнати частково недійсним, оскільки зміст п.2.1 та п.3.8. кредитного договору не суперечать вимогам законодавства. У зв’язку з чим просив суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові, та зазначив, що він брав кредит у розмірі 32500 доларів США для господарських потреб, квартира належить дружині та вона виступила у якості поручителя по кредитному договору. Також зазначив, що коли у 2008 році сталося криза, відповідач за первісним позовом почав оплачувати кредит розмір 100 доларів США кожного місяця, у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_3 з жінкою ОСОБА_2 та двома дітьми, іншого житла вони не мають, остання сплата за кредитом була 2 роки тому, 16.09.2009 року. У зв’язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки –двокімнатну квартиру №31, загальною площею 47.6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована за адресою у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, передану в іпотеку на підставі договору іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідченого 22.03.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219, яка належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 19.05.2001р. за реєстровим № 4486, зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 29.05.2001р. за реєстровим №187 і записаний в реєстрову книгу за №3/18дк-(123), реєстраційний номер 17916138. Також пояснила, що проживає у квартирі із чоловіком –співвідповідачем по справі та двома неповнолітніми дітьми, іншого житла у них немає, тому просила не звертати стягнення на квартиру, яка їй належить.

У судовому засіданні представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викиданим у зустрічній позовній заяві, просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, вважає, що уточнені позовні вимоги позивача ПАТ «Промінвестбанк»підлягають задоволенню, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 22.03.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладений кредитний договір №15-93/54-996/07 про надання споживчого кредиту у розмірі 32500,00 доларів США на ремонт квартири зі сплатою 14% річних строком погашення до 21.03.2007 року. (а.с.19-22)

Станом на 22.07.2009 року заборгованість за кредитним договором складає 33637,2 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.07.2009 року складає 256934,39 гривень, з яких: заборгованість за позикою –31655,87 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає 241800,20 гривень, заборгованість за відсотками –1808,12 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 13811,14 гривень, пеня за кожен день прострочення за позикою –67,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 515,44 гривень, пеня за кожен день прострочення за відсотками – 105,73 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 807,61 гривень.

Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 22.03.2007 року укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 договір поруки №15-94/54-1943/07. (а.с.23)

Відповідно до п.2.2. вказаного договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов’язань, що випливають із кредитного договору поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й позичальник.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

22.03.2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219 про передачу в іпотеку нерухоме майно –квартиру № 31, яка складається з двох кімнат загальною площею 47,6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована за адресою у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі –продажу, посвідченого 19.05.2001 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №4486 і зареєстрованого КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 29.05.2001 року за реєстровим №187 і записаний в реєстрову книгу №3/18-дк-(123), реєстраційний номер 17916138. Відповідно до договору іпотеки позивач у разі порушення відповідачами умов кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с.16-18)

Відповідно до п.5.1 вказаного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати майно якщо у момент настання строку виконання позичальником умов кредитного договору не будуть виконані повністю, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до умов кредитного договору строки суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач листами від 19.03.2009 року повідомляв відповідачів про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її погашення, що підтверджується матеріалами справи, наявність заборгованості та несплати за кредитним договором також підтверджується поясненнями відповідачів.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3. ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі неналежним чином виконували умови кредитного договору у зв’язку з чим позивач набуває право звернення на предмет іпотеки, а саме - двокімнатну квартиру №31, загальною площею 47.6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована за адресою у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, передану в іпотеку на підставі договору іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідченого 22.03.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання частково недійсним кредитного договору №15-93/54-996/07 від 22.03.2007 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»та ОСОБА_3 –п.3.8 вказаного договору, внесення в судовому порядку змін до кредитного договору, а саме п.2.1 договору викласти в такій редакції: «Банк надає позичальнику 22.03.2007 року кредит у сумі 164125,00 гривень, грошовий еквівалент зобов’язання у іноземній валюті на момент надання кредиту складає 32500,00 доларів США, валютою виконання зобов’язань по даному кредитному договору виступає національна валюта України –гривня.», зобов’язати відповідача за зустрічним позовом скласти новий графік погашення кредиту в національній валюті України –гривні суд вважає за необхідне відмовити за таких підстав.

У вимозі позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним п.3.8 кредитного договору «зміна процентної ставки за кредитом», позивач ОСОБА_3 посилається на ст.1056-1 ЦК України проте суд приймає до уваги доводи представника позивача, що у п.3.8 кредитного договору не йдеться про порядок односторонньої зміни процентної ставки за вказаним договором, йдеться про те, що за відсутності відповіді позичальника чи у разі незгоди із запропонованим розміром користування кредитом договір може бути розірваний за будь –чиєї ініціативи у порядку, визначеним чинним законодавством України.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про внесення в судовому порядку змін до кредитного договору, а саме п.2.1 договору викласти в такій редакції: «Банк надає позичальнику 22.03.2007 року кредит у сумі 164125,00 гривень, грошовий еквівалент зобов’язання у іноземній валюті на момент надання кредиту складає 32500,00 доларів США, валютою виконання зобов’язань по даному кредитному договору виступає національна валюта України –гривня.»суд відмовляє у зв’язку з вищевикладеним.

Позивач за зустрічним позовом посилається в обґрунтування позовних вимог на те, що предметом кредитування є 32500 доларів США, проте відсутнє формулювання ціни предмету користування в національній валюті України –гривні.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Судом встановлено, що Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»надана банківська ліцензія №1 Національним банком України від 02.09.2009 року на право здійснювати банківські операції визначені ч.1 та п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та дозвіл №1-3 виданий Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»Національним банком України від 02.09.2009 року на право здійснення операцій визначених п.1-4 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Згідно з додатком до дозволу №1-3 Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»має право здійснювати операції з валютними цінностями: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що законодавство України надає право за домовленістю сторін визначати в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов’язання. Також при підписанні кредитного договору позивач погодився з усіма умовами вказаного кредитного договору, погодився з наданням кредиту в іноземній валюті, за таких підстав суд не вбачає підстав для внесення змін до кредитного договору №15-93/54-996/07 від 22.03.2007 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»та ОСОБА_3 та зобов’язання відповідача за зустрічним позовом скласти новий графік погашення кредиту в національній валюті України –гривні.

          Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 гривень, та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, оскільки з причини невиконання відповідачами взятих на себе обов’язків, позивач змушений був звернутися до суду з позовом.

          На підставі ст. ст. 192,526, 530, 553, 554, 611, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212,214,215 ЦПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити в повному обсязі.

Звернути стягнення на предмет іпотеки –двокімнатну квартиру №31, загальною площею 47.6 кв.м., в тому числі житловою 29,30 кв.м., що розташована у будинку №4 по вулиці Оборонній у м. Донецьку, передану в іпотеку на підставі договору іпотеки №15-94/54-1942/07 посвідченого 22.03.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1219, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 19.05.2001р. за реєстровим № 4486, зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 29.05.2001р. за реєстровим №187 і записаний в реєстрову книгу за №3/18дк-(123), реєстраційний номер 17916138., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №15-93/54-996/07 від 22.03.2007р. в сумі 41 609,42 доларів США на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Совєтська, 1 на рахунок № 290989021, МФО 334635, ЄДРПОУ 09334636 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять гривень).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії Головне управління Промінвестбанку у Донецькій області про визнання частково недійсним кредитного договору, внесення змін до кредитного договору –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                Я. В. Шестопалова