Вирок № 1808910, 12.05.2008, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №1-5/2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2008 року м. Корсунь - Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд, Черкаської області у складі:

головуючого судді - Гончарука І.М.,

при секретарях Катеруші О.П., Таран О.В.,

за участю прокурора Мирошника В.П.,

представника потерпілого ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь - Шевченківський кримінальну справу по обвинувачення:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, житель АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, тимчасово не працюючого, не одруженого, не судимого, -

у вчиненні злочину передбаченого ст. 291 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 27.06.2003 року, близько 22.00 години, на автодорозі «Київ - Луганськ - Ізварене» керуючи гужовим транспортом в темну пору доби, гужовий віз якого не був обладнаний ліхтарями та був завантажений травою, яка повністю закривала встановлені на возі світлоповертачі, чим порушив пункти 7.2, 7.3 Правил дорожнього руху України відповідно до яких: гужовий віз повинен бути обладнаний світлоповертачами; спереду білого кольору, ззаду - червоного; Для руху гужового транспорту в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на гужовому транспорті необхідно увімкнути ліхтарі: спереду - білого кольору, ззаду червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза; та рухався по правій стороні дороги (смузі), внаслідок чого на 170 км. даної дороги сталося зіткнення вище вказаного гужового транспорту із автомобілем ВАЗ-2103 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водіяОСОБА_3., який рухався в попутному напрямку по правій проїжджій частині дороги і не мав технічної можливості уникнути зіткнення, згідно авто - технічних експертиз 4/59 від 18.05.2004 року, № 270-АТ від 25.10.2005 року, № 4/123 від 01.12.2005 року.

Внаслідок зіткнення пасажир гужового транспорту гр. ОСОБА_4. отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав повністю, та пояснив, що 27.06.2003 року близько 16 години він разом з потерпілою, підводою запряженою конем поїхав по траву. Підвода саморобна і обладнана світлоповертачами спереду - білого кольору ззаду - червоного. Накосивши повний віз трави завантажили її на віз висота бортів якого від нижньої частини кузову воза становила 40 - 60 см., висота від землі до верхнього краю бортів підводи 1 м. 40 см., 1 м. 50 см., почали рухатися додому. При виїзді на дорогу Городище - Сміла він зупинив воза біля мосту в балці та обсмикав траву, яка звисала з бортів, так щоб було видно світлоповертачі, які розміщені на підводі біля нижніх країв. Додому вони поверталися близько 21 год., а можливо і раніше в цей час на вулиці ще було видно дорогою вони зустріли ОСОБА_5та запропонували йому під'їхати з ними на що він погодився. Перед зіткненням підвода рухалася лівою стороною по проїжджій частині, а правою по узбіччю, ліве колесо було на проїжджій частині 40-50 см. на зустріч рухався вантажний автомобіль з ближнім світлом фар, а в попутному напрямку з дальнім світлом. Після роз'їзду з вантажним автомобілем він озирнуся назад і побачив, що в них на великій швидкості летить легковий автомобіль який вдарив їх у ліву задню частину воза, зіткнення відбулося на узбіччі, а автомобіль ОСОБА_3 їхав на проїжджій частині. Після зіткнення від удару з підводи впали потерпіла та свідок ОСОБА_5 і він та отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Він вважає, що ДТП сталося з вини водія автомобіля ВАЗ, який рухався з великою швидкістю і на дальньому світлі фар так що його засліпило.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні злочину передбаченому ст. 291 КК України в повному обсязі доведена в судовому засіданні та підтверджується показами потерпілої ОСОБА_4., яка суду пояснила, що 27.06.2003 року вона разом із ОСОБА_1. який проживає з нею по сусідству на гужовому транспорті поїхала за межі міста, щоб накосити трави. Накосивши та погрузивши траву, обсмикавши її вилами, щоб було видно світлоповертачі близько 21.00 години вони поїхали в напрямку м. Городище. По дорозі додому ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_5якому запропонував під'їхати, Дорогою вони ні разу не зупинялися так як спішили додому тому, що на дворі вже було темно. Не доїжджаючи близько 1-го кілометра до м. Городище вона помітила, як їх наздоганяв автомобіль з увімкненим на її погляд дальнім світлом фар. Даний автомобіль рухався на великій швидкості, а саме за 100 км/год., вона думала, що даний автомобіль об'їде їх, але вона відразу відчула удар від якого впала з воза на проїжджу частину дороги, а потім відчула біль це сталося приблизно о 21 год. 40 хв. на вулиці вже сутиніло але було видно. Крім того доповнила, що ніяких претензій до підсудного з приводу ДТП вона на сьогодні не має, цивільний позов, який мається в матеріалах кримінальної справи вона не підтримує, оскільки заявляла його до ОСОБА_3, а не до підсудного і вважає, що підсудний у даній ДТП не винен.

Крім пояснень потерпілої вина підсудного в повному обсязі підтверджується показами свідків:

- ОСОБА_5, який суду пояснив, що 26.06.2003 року він їхав на гужовій повозці з підсудним, який запропонував його підвезти о котрій годині це було на сьогодні не пам'ятає, але на вулиці ще було видно. Коли сталося ДТП на вулиці було вже темно, як саме розташовувалася підвода на проїжджій частині він не пам'ятає. Також доповнив, що в повному обсязі підтримує дані ним в ході досудового слідства покази при допиті в якості свідка в ході яких він пояснив, що коли на дворі вже сутеніло він помітив гужовий транспорт, віз якої був повністю завантажений зеленою травою, яка звисала з бортів до землі. Біля возу стояв власник, який покликавши його запропонував підвезти. Потім підійшла ще жінка і вони втрьох сівши у віз поїхали в напрямку м. Городище. Господар гужового транспорту спрямував віз так, що коли на дворі ще було видно віз рухався по правому узбіччю автодороги, а коли стемніло то виїхав на проїжджу частину автодороги. Він також помітив, що коли він сідав у віз то будь - яких пристроїв світлоповертаючої дії на возі не бачив. Коли вони рухались в темну пору доби то спочатку на них ледь не вчинив наїзд вантажний автомобіль, а ще пізніше автобус ЛАЗ. Не доїжджаючи до повороту дороги, що веде до с. Буда - Орловецька він помітив як їм на зустріч рухався вантажний автомобіль з увімкненим дальнім світлом фар. Вже коли вони розминулися з вище зазначеним автомобілем то він почув як господар гужового транспорту - ОСОБА_1крикнув «куди ти їдеш» і відразу він відчув удар в задню частину воза.

-ОСОБА_3., який суду пояснив, що 27.06.2003 року, близько 22.20 год. він рухався на власному автомобілі ВАЗ-2103, д. н. НОМЕР_1 по автодорозі Київ - Луганськ - Ізварене в напрямку м. Городище із увімкненим дальнім світлом фар зі швидкістю близько 90 км/год.. Недоїжджаючи близько 1-го кілометра до м. Городище він помітив як по зустрічній смузі руху рухався вантажний автомобіль із увімкненим дальнім світлом фар, внаслідок чого він відразу переключився на ближнє світло і зменшив швидкість автомобіля до 80 км / год. продовжував рух не змінюючи напрямку. Роз'їхавшись із зустрічним вантажним автомобілем він знову переключився на дальнє світло фар і відразу попереду себе помітив невизначений об'єкт, який був розташований по середині правої проїжджої частини автодороги, приблизно за 30-35 метрів попереду нього. Щоб уникнути наїзду він скинув педаль газу і спрямував автомобіль ліворуч з метою об'їзду, але відразу відчув удар. Коли автомобіль зупинився і він вийшов з автомобіля то помітив, що автомобіль був розташований в поперек проїжджої частини дороги, а попереду автомобіля також в поперек дороги стояв гужовий віз згружений травою.

- ОСОБА_6 дослідженими відповідно до п. 2, ст. 306 КПК України про те, що 27.06.2003 року на автобусі ЛАЗ-699 він виконував рейс "Київ - Сміла". Близько 21.55 годин він рухався по автодорозі "Київ - Луганськ - Ізварене" в напрямку м. Сміла. На той час на автобусі було увімкнене ближнє світло фар так як на дворі було темно. Коли він мав намір виконати маневр (обгін) попутного транспорту, щоб пересвідчитись, що по зустрічній смузі руху ніхто не їде, він своєю частиною виїхав на зустрічну смугу руху. Пересвідчившись, що зустрічного транспорту немає він почав виконувати маневр, при цьому переключивши світло фар з ближнього на дальнє, і лише тоді попереду себе помітив гужовий транспорт, який рухався у попутному напрямку на возі ні фонарів, ні світлоповертачів не було. Щоб уникнути зіткнення він відразу застосував екстрене гальмування і ледь встиг повернутися на власну смугу руху.

- ОСОБА_7 дослідженими відповідно до п. 2, ст. 306 КПК України про те, що з ним проживає його синОСОБА_1 Близько 22.00 години на домашній телефон зателефонував його син і повідомив своїй дружині ОСОБА_8., що його збив автомобіль коли повертались додому на гужовій повозі. А він знав, що його син поїхав на гужовій повозі близько 16 годин по траву, а також з ним була ОСОБА_4, яка попросилась щоб він її теж узяв, хотіла нарвати липи. Після цього він сів в автомобіль разом з дружиною та поїхав на трасу в напрямку с. Чуїха. Виїхавши за місто Городище, він побачив, що на трасі трапилась ДТП. Він зупинився вийшов разом з дружиною і побачив сина та спитав його, що трапилося, а він розказав, що коли вони їхали в м. Городище то їх збив автомобіль. Потім він підійшов на місце пригоди і побачив, що гужова повозка навкоси стоїть на проїжджій частині, перед був на узбіччі, а задня частина на дорозі. А також під возом був легковий автомобіль червоного кольору, правим переднім боком. Також він побачив ОСОБА_4., яка лежала на дорозі позаду воза приблизно метрів за 20, після цього на місце пригоди приїхали працівники міліції.

Крім показів потерпілого, свідків, вина підсудного у вчиненні злочину, який йому інкримінується в повному обсязі підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінальної справи, а саме:

- даними протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди та схемою до нього від 27.06.2003 року відповідно до якого при огляді встановлено, що гужовий віз розташований впоперек правої проїжджої частини, а саме передньою частиною до поля, а задньою до лівої проїжджої частини, автомобіль ВАЗ розташований позаду гужової повозки впоперек лівої смуги руху, передня частина автомобіля розташована під задньою частиною воза задня частина автомобіля виходить на ліву частину проїжджої смуги;

- протоколом огляду речових доказів від 07.07.2003 року відповідно до якого автомобіль ВАЗ д. н. НОМЕР_1 на час огляду знаходиться в пошкодженому стані і має пошкодження передньої правої частини;

- протоколом огляду речових доказів від 07.07.2003 року відповідно до якого задня частина гужового возу на момент огляду знаходиться в пошкодженому стані. На поверхні дошок в задній правій частині маються залишки фарби червоного кольору. На возі також маються світлоповертачі спереду білого ззаду червоного кольору;

- протоколом огляду гужового транспорту від 06.09.2006 року з фото таблицею до нього відповідно до якого каркас гужової повозки металічний. Одна із частин гужової повозки має прямокутну форму з вуглового металу звареного по краю. На одному із країв каркаса маються світлоповертачі округлої форми червоного кольору, які прикріплені болтами;

- висновком судово - медичної експертизи № 212 м / д від 19.09.2003 року, згідно якої потерпіла ОСОБА_4. отримала тілесні пошкодження, які відносяться до категорії пошкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 4.12.2003 року з участю свідкаОСОБА_3., відповідно до якого проведено відтворення обстановки і обставин події з участю свідка в ході якого він пояснив як розвивалися події на місці пригоди до ДТП та показав як були розміщені об'єкти на місці ДТП, а саме гужова повозка та його автомобіль. Також доповнив, що на той час будь - яких світлоповертаючих пристроїв на гужовій повозці не було;

- висновком авто - технічної експертизи від 18 грудня 2003 року № 4/207 відповідно до якого в дорожній обстановці, що склалася підсудний повинен був керуватися вимогами п.п. 7.2, 7.3, 7.7 а) ПДР України;

- висновком авто - технічної експертизи від 18 травня 2004 року № 4/59 відповідно до якого водій автомобіля ВАЗОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути наїзду на гужовий транспорт шляхом застосування екстреного гальмування, тому в його діях невідповідностей вимогам ПДР України, які діяли на час пригоди, які б знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору не вбачається. Для оцінки дій підсудного спеціальні знання не потрібні. В дорожній обстановці, що склалася підсудний повинен був керуватися вимогами п.п. 7.2, 7.3, 19.1 б) ПДР України;

В дорожній обстановці, що склалася свідокОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п. п. 12.2, 12.3 ПДР України. Водій автомобіля ВАЗОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для руху, який вказаний в «постанові про призначення експертизи» не мав технічної можливості уникнути наїзду на гужовий транспорт шляхом застосування екстреного гальмування;

- висновком авто - технічної експертизи від 25 жовтня 2004 року № 270 - АТ відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗОСОБА_3 при виборі швидкості руху повинен був керуватися вимогами п.12.2. ПДР України. При вказаних у постанові вихідних даних водій автомобіля технічну можливість уникнути зіткнення з гужовим транспортом шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування мав ба при швидкості руху близько 57..59 км./год.. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля ВАЗ не мав технічної можливості уникнути зіткнення, шляхом випередження без виїзду на зустрічну смугу;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.08.2005 року та схемою до нього з участю потерпілої ОСОБА_4, яка на місці пояснила та показала як розташовувалися об'єкти на дорозі до ДТП та після ДТП;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.08.2005 року з участю підсудного ОСОБА_1., який на місці показав та пояснив, що віз був завантажений травою так що на його задньому борту було видно два світлоповертачі;

- висновком авто - технічної експертизи від 01.12.2005 року № 4/123 відповідно до якого водій гужового транспорту не увімкнув ліхтарі: спереду білого кольору заду червоного, що встановлюються з лівого боку воза, при встановленні фонарів, які дали б можливість своєчасно виявити його в умовах обмеженої видимості, тому експерт вважає, що покази водія автомобіляОСОБА_3. з технічної точки зору можуть бути спроможні в частині, що він не мав можливості вчасно виявити гужовий віз. В даній дорожній ситуації водійОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п. п. 12.2, 12.3 ПДР України. Водій автомобіля ВАЗОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для руху, який вказаний в постанові про призначення експертизи не мав технічної можливості уникнути наїзду на гужовий транспорт шляхом застосування екстреного гальмування як найбільш ефективний метод уникнення ДТП. В діях водія автомобіля не вбачається невідповідності п.12.2. ПДР, крім цього водій автомобіля ВАЗ 2103 не мав технічної можливості уникнути наїзду на гужовий транспорт шляхом застосування екстреного гальмування, тому в його діях не вбачається невідповідність п.12.3. ПДР України. Водій гужового транспорту не увімкнув ліхтарі: спереду білого кольору ззаду червоного, що встановлюються з лівого боку воза, тому в його діях вбачається невідповідність вимог п.7.2 ПДР України. В діях водія автомобіляОСОБА_3. не вбачається невідповідності п.12.2 ПДР України, крім цього водій автомобіля ВАЗ не мав технічної можливості уникнути наїзду на гужовий транспорт шляхом застосування екстреного гальмування, тому в його діях не вбачається невідповідність п.12.3. ПДР України, тому експерт вважає, що його дії не можуть бути в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. В діях підсудного ОСОБА_1. вбачається невідповідність вимог п.7.2 ПДР України, тому експерт вважає, що його дії можуть бути в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.;

- висновком судово - автотехнічної експертизи №33- АТ від 04.03.2008 року відповідно до якого в момент виникнення небезпеки для руху, тобто виявлення перешкоди на віддалі 64-153 метра, водій автомобіля ВАЗ рухаючись зі швидкістю 80 км./год. мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування транспортного засобу, як найбільш ефективний метод уникнення ДТП, з зупинкою автомобіля до місця зіткнення;

- акт дослідження спеціаліста авто - товарознавця від 4 липня 2006 року, суд при прийнятті рішення до уваги не бере оскільки даний документ ніякого відношення до доведеності вини підсудного немає;

Покази підсудного в частині, що в нього на гужовій повозкі в момент зіткнення було видно світлоповертачі, та що він рухався не по проїжджій частині суд, при винесенні вироку до уваги не бере, і розцінює їх, як намагання підсудного таким чином уникнути або пом'якшити покарання за злочин, який йому інкримінується, оскільки вони спростовуються свідченнями ОСОБА_6, ОСОБА_5.,ОСОБА_3., які пояснили, що із-за трави, яка звисала через борти возу до землі їх видно не було. Щодо розташування гужової повозки на смузі руху також і протоколом огляду місця події та схемою до нього, а також іншими поясненнями самого підсудного, який пояснив, що від удару в гужовій повозці лопнула навпіл поперечна вісь задніх коліс, шириною 80 см., яка при подальшому штовханні гужової повозки автомобілем, залишила на асфальтному покритті слід, який відображено на схемі, на відстані 2 м. 60 см., від суцільної лінії розмітки по ходу напрямку її руху, тобто ліве заднє колесо гужової повозки рухалося на відстані 2 м. 20 см. (2 м. 60 см. - 40 см. = 2 м. 20 см.) від суцільної лінії розмітки, при ширині проїжджої частини 4 м. 25 см., що підтверджує те що в момент зіткнення гужовий віз рухався на відстані ліве колесо 2 м. 20 см., від суцільної лінії розмітки, праве колесо на відстані 1 м. 25 см., від правого краю проїжджої частини, що крім розрахунків наведених вище підтвердив в своїх поясненнях і свідок ОСОБА_5., який пояснив, що перед ДТП, підсудний скерував повозку так, що гужовий віз повністю рухався по проїжджій частині, дороги, а не по узбіччю.

Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності на підставі повного, об'єктивного, і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене підсудному обвинувачення повністю доведено, та доказано в судовому засіданні.

Дії підсудного, суд кваліфікує, як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин передбачений ст. 291 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, позитивну характеристику по місцю його роботи, те що підсудний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудному, немає.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, немає.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речовий докази по справі, гужовий віз, який знаходиться на збереженні у підсудного і належить йому на праві власності залишити в його розпорядженні.

Автомобіль марки ВАЗ 2103, д. н. НОМЕР_1, який належить свідкові ОСОБА_3 на праві власності і зданий йому на збереження залишити в його розпорядженні.

Судові витрати по справі за проведення авто - технічної експертизи №41207 від 18.12.2003 року в сумі 137 грн., за проведення авто-технічної експертизи №4/59 від 18.05.2006 року в сумі 94 грн. 15 коп., підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1, винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 291 КК України.

Призначити ОСОБА_1покарання за ст. 291 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, жителя АДРЕСА_1, Черкаської області, непрацюючого в користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, код 25574009, рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018, судові витрати в сумі 137 грн., за проведення авто-технічної експертизи №4/59 від 18.05.2006 року в сумі 94 грн. 15 коп..

Речовий докази по справі, гужовий віз, який знаходиться на збереженні у підсудного і належить йому на праві власності залишити в його розпорядженні.

Автомобіль марки ВАЗ 2103, д.н.НОМЕР_1, який належить свідкові ОСОБА_3 на праві власності і зданий йому на збереження залишити в його розпорядженні.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий - підпис.