Вирок № 1807934, 07.05.2008, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа№1-115/08

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Ковель 07 травня 2008 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді ЛАПІНА О.Ф.,

при секретарі МИРОНЮК Т.М.,

з участю прокурора ГАЙДАШУК Д.А.,

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3.,

ОСОБА_4.,

законно представника цивільного відповідача ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України , українця, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм автокрана ТзОВ «Аміла» смт.Турійськ, не судимого, -

 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України , суд-

в с т а н о в и в :

  Підсудний ОСОБА_1 09 листопада 2007 року, біля 19 години, перебуваючи у трудових відносинах з ТзОВ «Аміла» керував належним товариству автомобілем марки «ЗІЛ-133» ГЯ, типу вантажний автокран, державний номер НОМЕР_1, та рухаючись в темну пору доби по автодорозі Київ-Ковель-Ягодин, на регульованому перехресті вулиць Варшавської та Володимирської в м.Ковелі, виконуючи при зеленому сигналі світлофора маневр повороту ліворуч, проявивши неуважність, не прослідкував за безпекою дорожнього руху, завчасно не виявив на проїзній частині дороги автомобіль швидкої допомоги марки «Рено-Мастер», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який рухався прямо в зустрічному напрямку, при цьому не надав переваги в русі автомобілю швидкої допомоги, внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів, підчас якого пасажири автомобіля марки «Рено-Мастер» :

- ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черпно-мозкової травми, забою головного мозку, забою шийного відділу хребта з больовим симптомом, забою правого плечового суглобу, забою попереко-крижової ділянки справа, забою і саден лобної ділянки, які в подальшому перебігу ускладнились віддаленими наслідками у вигляді посттравматичної церебралгії, арахноїдиту з вираженим синдромом лікворної ліпертензії ( кризи 4 - 5 разів ) та астано-невротичним синдромом. Помірно вираженими статико-координаторними порушеннями. Стійкою цервікалгією з вестибюлярним синдромом. По вищезазначеним наслідкам перенесеної ОСОБА_2травми вона визнана інвалідом П групи зі стійкою втратою працездатності .в межах 80 %. За такими наслідками тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких ;

- ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного розриву лівого ключично акроміального зчленування з вивихом акроміального кінця ключиці, закритої черпно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою грудної клітки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я;

- ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою, саден, підшкірної гематоми лобно-тім'яних ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

 ОСОБА_1 допустив порушення вимог Правил Дорожнього руху України, а саме:

- п.2.3б, згідно якого водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., не від не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

- п.10.1 ПДР, згідно якого перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п.16.6 ПДР, згідно якого повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч,

і саме вказані порушення Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з травмуванням потерпілих.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкриміновано злочині визнав частково та показав, що він працює водієм автокрана в ТзОВ «Аміла», яке знаходиться в смт.Турійськ по вул.Привокзальній, 26, керуючи автокраном марки «ЗІЛ-133» державний номер НОМЕР_1, 09 листопада 2007 року біля 19 години повертаючись в смт.Турійськ, їхав з села Зелена Ковельського району, де виконував роботи по погрузці лісодеревини, рухався автодорогою Київ-Ковель-Ягодин в напрямку перехресть вулиць Варшавської та Володимирської в м.Ковелі, де мав повертати на смт.Турійськ. В той вечір шов невеличкий дощ, дорожнє покриття було мокрим. Вказане перехрестя врегульоване світлофором, і коли під'їхав, то йому було червоне світло, тому він зупинив автомобіль, та включив покажчика лівого повороту, оскільки мав здійснювати маневр повороту ліворуч. Йому назустріч також на світлофорі стояв легковий автомобіль, і коли загорілося зелене світло, то даний автомобіль, включивши показчик лівого повороту, розпочав рух та почав здійснювати поворот на вулицю Володимирську. Він також в цей момент розпочав рух і ще трохи призупинився, даючи можливість безпечно повернути тому автомобілю. Позаду автомобіля марки «ВАЗ», коли він розпочав здійснювати маневр повороту ліворуч, ніяких автомобілів, які б рухалися назустріч, він не бачив. Це давало йому право безпечно здійснювати маневр повороту, що він і зробив. Коли майже закінчив поворот ліворуч, то миттєво побачив щось біле, і відбулося зіткнення з автомобілем швидкої допомоги білого кольору. Де взявся автомобіль швидкої допомоги, він сказати не може, коли розпочинав маневр повороту, то ніяких зустрічних автомобілів не бачив. Визнає вину частково, оскільки згідний з тим, що відповідно до правил дорожнього руху він був зобов'язаний дати дорогу зустрічному автомобілю, але в даній ситуації звідки взявся автомобіль швидкої допомоги - він не бачив. Заявлені цивільні позови не визнає.

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доводиться дослідженими в ході судового слідства доказами.

Так , потерпілий ОСОБА_3 показав, що він працює лікарем-анстезіологом в Волинській обласній клінічній лікарні. 09 листопада 2007 року він разом з лікарямиОСОБА_4., ОСОБА_7 та ОСОБА_2. поїхали в службове відрядження в Любомльську районну лікарню. Близько 18 години поверталися додому в м.Луцьк автомобілем швидкої допомоги марки «Рено». Їхали по автодорозі Ягодин-Ковель-Київ в напрямку м.Ковеля. На вулиці стемніло і йшов невеличкий дощ. Він знаходився на передньому пасажирському сидінні біля водія, праворуч від нього сидів Чирко, а Кліманова і Піц сиділи в салоні автомобіля позаду водія. В'їхавши в м.Ковель, та під'їхавши до перехрестя, автомобіль призупинився, а потім розпочав рух на зелене світло. Проїжджаючи вказане перехрестя, він відчув сильний удар і автомобіль зупинився. Виявилося, що відбулося зіткнення з автомобілем типу «кран». Самого моменту дорожньо-транспортної пригоди він не бачив, оскільки за дорожнім рухом не слідкував. під час удару він відчув сильну біль в області лівого плечового суглобу. Проходив курс стаціонарного лікування в ортопедичному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_2 суду також показала, що працює анестезістом у Волинській обласній клінічній лікарні. 09 листопада 2007 року автомобілем швидкої допомоги марки «Рено» була направлена в службове відрядження в Любомльську районну лікарню. За кермом автомобіля знаходився водій на ім'я Володимир. Близько 18 години, повертаючись до м.Луцька по автодорозі Ягодин-Ковель-Київ при в'їзді в м.Ковель зненацька відчула сильний удар і втратила свідомість. До свідомості прийшла в кареті швидкої допомоги Ковельської ЦРЛ. Основне лікування проходила в нейрохірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні, потім проходила курс амбулаторного лікування, а потім знов лікування стаціонарне. Самого моменту ДТП не бачила, оскільки сиділа в салоні автомобіля на задньому пасажирському сидінні позаду водія, і за рухом автомобіля не слідкувала.

Допитаний в якості потерпілогоОСОБА_4. дав суду аналогічні покази. Одночасно показав, що він удару тимчасово втратив свідомість, оскільки сильно вдарився головою. першу допомогу отримав в приймальному відділенні Ковельської ЦРЛ, курс стаціонарного лікування проходив в Волинській обласній клінічній лікарні.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що він працює водієм швидкої допомоги Волинської обласної клінічної лікарні. 09.11.2007 року він автомобілем марки «Рено-Мастер», д/н НОМЕР_2, повіз в службове відрядження в м.Любомль групу лікарів Волинської обласної клінічної лікарні. біля 18 години, коли на вулиці вже стемніло і йшов невеличкий дощ, поверталися додому в м.Луцьк по автодорозі Ягодин-Ковель-Київ в напрямку м.Ковель. В'їхавши в м.Ковель його обігнав білий легковий автомобіль. Коли він під'їхав до центрального перехрестя, то змушений був пригальмувати, оскільки попереду стояв той легковий автомобіль, який мав повертати ліворуч і в якого був включений покажчик лівого повороту, а його автомобіль мав рухатись прямо. Коли загорілося зелене світло, то автомобіль розпочав маневр повороту ліворуч, а попереду він побачив на зустрічній смузі вантажний автокран, який чекав на перехресті своєї черги проїхати і мав повертати ліворуч, пересікаючи його смугу руху. В крана був включений лівий покажчик повороту. Кран мав його пропустити, а тому він почав безперешкодно рух прямо. В цей момент кран рухався помалу вперед, тому він зрозумів, що кран його пропускає і продовжив рух прямо. Коли наблизився до крана, то той зненацька розпочав маневр повороту ліворуч і виїхав на зустрічну смугу, де відбулось зіткнення. Зіткнення відбулося передньою лівою фарою з передньою частиною крана. Об'їхати кран він не мав можливості, оскільки той розпочав маневр повороту в безпосередній близькості. В наслідок ДТП він ніяких тілесних ушкоджень не отримав.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 показав, що він працює лікарем-анестезіологом Волинської обласної клінічної лікарні. 09 листопада 2007 року разом з потерпілими по даній справі був у службовому відрядженні. Близько 18 години, повертаючись службовим автомобілем швидкої допомоги марки «Рено-Мастер» сидів в салоні автомобіля поруч з ОСОБА_2, розмовляв з нею і за дорогою не слідкував, відчув лише сильний удар. Тілесних ушкоджень не отримав.

 Вина підсудного у вчинені інкримінованого злочину доводиться також письмовими доказами по справі :

- з протоколу огляду місця події від 09.11.2007 року, згідно якого зафіксовано ДТП на перехресті вулиць Варшавської та Володимирської в м.Ковелі ( а.с. 8 - 12 ) видно, що дорожньо-транспортна подія мала саме такий перебіг, як показав свідок ОСОБА_8;

- з висновку судово-медичної експертизи № 853 від 18.12.2007 року, вбачається. що в потерпілий ОСОБА_3. в результаті даної дорожньо-транспортна події отримав тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, які виразились у вигляді травматичного розриву лівого ключично акроміального зчленування з вивихом акроміального кінця ключиці, закритої черпно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою грудної клітки ( а.с. 38 );

- відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 854 від 19.12.2007 року, о в потерпілого ОСОБА_4 відмічені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою, саден, підшкірної гематоми лобно-тім'яних ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ( а.с. 42 );

- Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 16 від 14.03.2008 року, в потерпілої ОСОБА_2 відмічені тілесні ушкодження у вигляді закритої черпно-мозкової травми, забою головного мозку, забою шийного відділу хребта з больовим симптомом, забою правого плечового суглобу, забою попереко-крижової ділянки справа, забою і саден лобної ділянки, які в подальшому перебігу ускладнились віддаленими наслідками у вигляді посттравматичної церебралгії, арахноїдиту з вираженим синдромом лікворної ліпертензії ( кризи 4 - 5 разів ) та астано-невротичним синдромом. Помірно вираженими статико-координаторними порушеннями. Стійкою цервікалгією з вестибюлярним синдромом. По вищезазначеним наслідкам перенесеної ОСОБА_2травми вона визнана інвалідом П групи зі стійкою втратою працездатності в межах 80 %. Інвалідність ОСОБА_2 перебуває в прямому причинному зв'язку з травмою, отриманою під час ДТП. Наслідки перенесеної ОСОБА_2травми призвели до стійкої втрати загальної працездатності згідно ст. 2б « Таблиці визначення процента втрати загальної працездатності внаслідок травми» в межах 45% ,і відповідно до ст. 2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» такі наслідки тілесних ушкоджень відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень ( а.с. 52 - 54 );

Аналізуючи зібрані по справі та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що підсудний ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «ЗІЛ-133» ГЯ, типу вантажний автокран, державний номер НОМЕР_1, що належить ТзОВ «Аміла» з необережності порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме

- п.2.3б, згідно якого водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., не від не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

- п.10.1 ПДР, згідно якого перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п.16.6 ПДР, згідно якого повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч,

і його дії є у прямому причинному зв'язку з наслідками у виді спричинення потерпілим легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, середньої тяжкості тілесних ушкоджень та тяжких тілесних ушкоджень.

  Таким чином, підсудний ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, середньої тяжкості тілесні ушкодження та тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 286 КК України.

 Часткове визнання підсудним вини в частині відсутності автомобіля швидкої допомоги на зустрічній смузі дороги під час вчинення ним маневру повороту спростовується показами свідка ОСОБА_8 та протоколу огляду місця події від 09.11.2007 року, з якого вбачається, що дорожньо-транспортна подія мала саме такий перебіг, як показав свідок ОСОБА_8

Такі обставини справи, як темна пора доби та білий колір автомобіля «ВАЗ», який знаходився попереду автомобіля швидкої допомоги, який теж білого кольору, дають підстави суду зробити висновок, що підсудний проявив неуважність, що стало основною причиною даної дорожньо-транспортної пригоди.

При призначенні покарання суд враховує:

- ступень тяжкості вчиненого злочину : вчинений злочин відноситься до тяжких злочинів, однак вчинений з необережності;

 - особу підсудного , який по місцю роботи характеризується позитивно, має великий досвід керування транспортними засобами, враховуючи вік особи та те, що основним видом діяльності та основним джерелом доходів є робота водієм, вчинив злочин вперше;

- відсутність обтяжуючих покарання обставин;

- відсутність пом'якшуючих покарання обставин,

у їх сукупності і вважає, можливим, призначити відносно підсудного покарання у виді позбавлення волі без застосуванням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, та надати підсудному можливість для виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства , звільнивши від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. ст. 75 , 76 КК України.

Ковельським міжрайонним прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Волинської обласної клінічної лікарні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміла» про стягнення 13558,80 грн., витрачених закладом охорони здоров»я на лікування потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала повністю.

Представник відповідача ОСОБА_5. позов визнала частково, просить суд врахувати, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Луцьку Волинській обласній лікарні проведені виплати за стаціонарне лікування потерпілих та зменшити суму стягнення на відповідну суму.

Одночасно Волинською обласної клінічною лікарнею заявлені позови до підсудного ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 на суму 7067,02 грн, потерпілого ОСОБА_3. на суму 3459,16 грн., потерпілогоОСОБА_4. на суму 3032,62 грн.

Підсудний позови не визнав.

Відповідно до ст.1206 ЦК України витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.

Згідно ст.1172 ЦК України та відповідно до п.5 постанови ПВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року із змінами шкода, завдана працівником під час виконанням ним своїх трудових обов'язків , відшкодовується підприємством, до даного працівника може бути заявлені регресні вимоги.

На підставі викладеного слід повністю відмовити в задоволенні позовів Волинської обласної клінічною лікарнею до підсудного ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3.,ОСОБА_4.

Позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Волинської обласної клінічної лікарні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміла» про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров»я на лікування потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. слід задовольнити частково.

Довідкою - повідомленням Ковельського МРЕВ від 27.02.2008 року підтверджено, що власником транспортного засобу«ЗІЛ-133» ГЯ, типу вантажний автокран, державний номер НОМЕР_1 є ТзОВ «Аміла» ( смт.Турійськ, вул..Привокзальна,26), яке визнано органами досудового слідства цивільним відповідачем.

Довідкою -характеристикою виданою ТзОВ «Аміла» за № 6 від 24.01.2008 року підсудний працює на підприємстві з 04.01.1999 року по даний час на посаді машиніста автокрану автомобільного.

З довідок Волинської обласної клінічної лікарні вбачається, що на лікування потерпілої ОСОБА_2 закладом охорони здоров»я витрачено 7067,02 грн, потерпілого

ОСОБА_3. - 3459,16 грн., потерпілогоОСОБА_4. - 3032,62 грн., а всього 13558,80 грн.

Враховуючи, що відповідно до довідки відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Луцьку за № 583 від 25.04.2008 року Волинській обласній лікарні проведені виплати за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 415,85 грн, потерпілого ОСОБА_3. - 1114,39 грн., потерпілогоОСОБА_4. - 152,41 грн., а всього 1682,65 грн., позов слід задовольнити частково на суму 13558,80 - 1682,65= 11876,15 грн.

Потерпілою ОСОБА_2. заявлено позов до ТзОВ «Аміла», третьої особи на стороні відповідача підсудного ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування в розмірі 467,31 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 200 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

В судовому засіданні потерпіла позов підтримала повністю посилаючись на те, що отримані тілесні ушкодження та довготривале лікування, втрата професійної працездатності призвели до моральних переживань, змін психоемоційного стану, змушує вживати додаткових зусиль для організації свого життя та роботи.

Представник відповідача ОСОБА_5. позов визнала частково, вважає розмір відшкодування моральної шкоди завищеним і просить суд зменшити його на суму визначену на власний розсуд.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини.

Відповідно до ст.1187 ЦК України та п.8 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» обов'язок відшкодування матеріальної та моральної шкоди покладено на власника джерела підвищеної небезпеки, в даному випадку на ТзОВ «Аміла».

Згідно ст.79 ч.3 п.2, ст. ст.84, 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу.

Як вбачається з довідки Волинської обласної клінічної лікарні потерпілою ОСОБА_2. придбано за власних рахунок ліки на суму 467,31 грн (а.с.76)

З довідки виданої адвокатом ОСОБА_10 потерпілій надано правову допомогу, вартість якої визначена в 200 грн. ( а.с. 75)

Позов в частині стягнення матеріальних витрат на лікування в сумі 447,31 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 200 грн підлягає до повного задоволення.

Позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, суд вважає визначений позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн завищеною і враховуючи глибину фізичного болю та душевних страждань, пов'язаних з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями , тривалим лікуванням і необхідністю продовження лікування в подальшому , враховуючи ступень стійкої втрати професійної та загальної працездатності, які відповідно складають 80 та 45 відсотків, порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків і необхідність вжити додаткових зусиль для організації свого життя, виходячи з вимог розумності та справедливості суд вважає необхідним визначити відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., в решті позову відмовити.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено позов до ТзОВ «Аміла» про стягнення відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 20 000 грн.

В судовому засіданні потерпілий позовні вимоги змінив - збільшив розмір відшкодування моральної шкоди до 50 000 грн. посилаючись на те, що отримані тілесні ушкодження та довготривале лікування призвели до моральних переживань, змушує вживати додаткових зусиль для організації свого життя та роботи, злочином завдано моральної шкоди і його близькім , які перенесли душевні переживання.

Представник відповідача ОСОБА_5. позов визнала частково, вважає розмір відшкодування моральної шкоди завищеним і просить суд зменшити його на суму визначену на власний розсуд.

На підставі ст. 23, ч.2 ст.1167 ЦК України, виходячи з вимог розумності та справедливості , враховуючи глибину фізичного болю та душевних страждань, перенесених потерпілим у зв'язку з отриманими тілесними ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, тривалим лікуванням, необхідністю його продовження, перенесення операційного втручання, ступень втрати професійної працездатності, необхідність вжити додаткових зусиль для організації свого життя та роботи, суд приходить до висновку , що розмір відшкодування моральної шкоди визначений позивачем в сумі 50 000 грн. є завищеним, позов підлягає до часткового задоволення на суму 8 000 грн.

ПотерпілимОСОБА_4. заявлено позов до ТзОВ «Аміла», третьої особи на стороні відповідача підсудного ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 200 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

В судовому засіданні потерпілий позов підтримав повністю посилаючись на те, що внаслідок пережитих подій та отриманих тілесних ушкоджень виникли психотравматичні фактори, що призвели до погіршення здоров'я та стали джерелом негативних емоцій та переживань, що впливає на його відносини у сім'ї та трудовому колективі .

Представник відповідача ОСОБА_5. позов визнала частково, вважає розмір відшкодування моральної шкоди завищеним і просить зменшити його на суму визначену судом на власний розсуд.

Підсудний проти позову заперечив.

Відповідно до ст.1166 ЦК України та ст. ст. 84, 88 ЦПК позов в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 200 грн. підлягає до повного задоволення.

На підставі ст. 23, ч.2 ст.1167 ЦК України, виходячи з вимог розумності та справедливості , враховуючи глибину фізичного болю та душевних страждань, перенесених потерпілим у зв'язку з отриманими легкими тілесними ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалість лікуванням, порушення стосунків з оточуючими через напружений емоційний стан, суд приходить до висновку , що розмір відшкодування моральної шкоди визначений позивачем в сумі 50 000 грн. є завищеним, позов підлягає до часткового задоволення на суму 3 000 грн..

На підставі ст.154 ЦПК України суд вважає необхідним скасувати забезпечення позовів потерпілих у виді арешту автомобілів, належних ТзОВ «Аміла» (а.с.121)

Міру запобіжного заходу щодо щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд.

Речові докази: автомобіль марки ЗІЛ - 133 ГЯ типу вантажний автокран, державний номер НОМЕР_1 слід залишити у власності ТзОВ «Аміла», автомобіль марки «Рено Мастер», державний номер НОМЕР_2 - залишити у власності Волинської обласної клінічної лікарні.

Керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України суд ,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 286 КК України , призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 4

( чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання , якщо він протягом 2 ( двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу  кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Волинської обласної клінічної лікарні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміла» про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров»я на лікування потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. слід задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміла» смт.Турійськ, вул..Привокзальна,26 на користь Волинської обласної клінічної лікарні ( р/р 35426002001379 УДК у Волинській області м.Луцьк, МФО 803014, код ЗКПО 01983163) 11876 ( одинадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 15 коп.

В решті позову відмовити.

В задоволенні позовів Волинської обласної клінічної лікарні до підсудного ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3.,ОСОБА_4. відмовити повністю.

Позов ОСОБА_2. до ТзОВ «Аміла», третьої особи на стороні відповідача підсудного ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ «Аміла» на користь ОСОБА_2. 467,31 грн матеріальних витрат на лікування, 200 грн - витрат на правову допомогу, та відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 грн, а всього 15 667 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн 31 коп.

В решті позову відмовити.

Позов ОСОБА_3. до ТзОВ «Аміла» про стягнення моральної шкоди , заподіяної злочином задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ «Аміла» на користь ОСОБА_3. відшкодування моральної шкоди в розмірі 8 000 ( вісім тисяч ) грн

В решті позову відмовити.

ПозовОСОБА_4. до ТзОВ «Аміла», третьої особи на стороні відповідача підсудного ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ «Аміла» на користьОСОБА_4. 200 грн - витрат на правову допомогу, та відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 грн, а всього 3200 ( три тисячі двісті) грн

В решті позову відмовити.

Скасувати арешт, накладений на майно ТзОВ «Аміла», а саме : автомобіль марки ОДАЗ-9370 д/н АС0111ХХ; марки ВАЗ -2108 д/н АС1078АА; марки ПАЗ-672 д/н АС326АВ; марки ЗІЛ-133ГЯ д/н АС3662 АВ; марки Т4 д/н АС2365 АВ; марки Фольквасген Гольф д/н АС3884АВ; марки ОДАЗ-9370 д/н АС5359 ХХ; марки ГАЗ5312 д/н АС3726 АМ; марки ГАЗ-31029 д/н АС9549АМ; марки ГАЗ-4301 д/н АС6964АМ; марки ГАЗ-5312 д/н АС3541АО; марки МАЗ 509 д/н 10471ВМ; марки МАЗ 509 д/н 10472 ВМ.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ: автомобіль марки ЗІЛ - 133 ГЯ типу вантажний автокран, державний номер НОМЕР_1 - залишити у власності ТзОВ «Аміла»

Речовий доказ: автомобіль марки «Рено Мастер», державний номер НОМЕР_2 - залишити у власності Волинської обласної клінічної лікарні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий : О.Ф. Лапін