Постанова № 18078907, 30.08.2011, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 30.08.2011

Справа № 4-2047/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

30 серпня 2011 рокумісто Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Якимовій О.С., за участю прокурора Бреславського О.М, адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області Подорожко В. В. від 15.04.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області від 15 квітня 2010 року, якою порушено кримінальну справу щодо директора ТОВ «Меркурій і компанія»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме за те, що він, будучи директором ТОВ ««Меркурій і компанія», у період з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства на суму 1336081 грн.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2010 року зазначену постанову слідчого про порушення кримінальної справи скасовано.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31.05.2010 року апеляційну скаргу прокурора на постанову суду першої інстанції залишено без задоволення, а постанову місцевого суду залишено без зміни.

31.06.2011 року ухвалою Верховного суду України за результатами розгляду справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31.05.2010 року, зазначені рішення місцевого та апеляційного судів скасовано, а матеріали провадження направлено на новий судовий розгляд у той же суд.

Ухвалу Верховного суду України мотивовано тим, що суди, які розглядали зазначену справу раніше вдалися до порушення вимог ст. 236-8 КПК України, згідно з якою зокрема суди, при розгляді скарг даної категорії, повинні перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті

В свої скарзі, яку в судовому засіданні було підтримано адвокатом заявника, ОСОБА_2 вважає, що зазначена постанова про порушення кримінальної справи є незаконною та підлягає скасуванню, так як на час порушення кримінальної справи не було достатніх підстав для її порушення, у зв'язку з чим просить скасувати вказану постанову.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні за мотивами, викладеними у ній, додатково зазначивши, що дослідча перевірка в порядку ст. 94 КПК України була проведена неповно та однобоко, а в матеріалах такої перевірки відсутні беззаперечні дані, що свідчили б про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КПК України. У зв'язку з чим, вважає, що кримінальна справа порушена без достатніх на те підстав, просить скасувати постанову.

Прокурор проти задоволення скарги заперечує. Суду пояснив, що вважає, що при порушенні кримінальної справи у слідчого були всі приводи та підставі для його порушення, дотримані вимоги ст.94, 98 КПК України. Просить відмовити в задоволенні скарги.

Слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області Подорожко В.В. просить залишити скаргу без задоволення за її необґрунтованістю, вважає, що постанова про порушення кримінальної справи винесена законно, обґрунтовано, при існуванні відповідних приводів та підстав передбачених законом.

Дослідивши матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 281007, заслухавши доводи адвоката, який просить скасувати зазначену постанову, прокурора і слідчого, які вважають, що скаргу слід залишити без задоволення, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 236-8 КПК України передбачено, що розглядаючи справу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суддя повинен перевірити чи були наявними на час порушення приводи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України, чи мала особа, яка порушила кримінальну справу достатньо даних, що вказують на ознак злочину, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи, чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

Відповідно до ст. 399 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи, а тому суд зважає на встановлені Верховним судом України при касаційному розгляді справи порушення, а саме неможливість надання судом, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, оцінки наявним у справі доказам.

Так, судом встановлено, що 15.05.2010 року слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області Подорожко В.В. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме: умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до оскаржуваної постанови, приводом до порушення кримінальної справи є доповідна записка начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя ОСОБА_4, зареєстрована в КОЗП ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 09.01.2009 року під № 1.

Підставою для порушення кримінальної справи слідчий вважає - достатні дані, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

Як зазначено в оскаржуваній постанові слідчого про порушення кримінальної справи, ОСОБА_2, займаючи посаду директора ТОВ «Меркурій і компанія», діючи навмисно, з метою ухилення від сплати податків, достовірно знаючи, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Меркурій і компанія»і ТОВ «Плантан», ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК-06:», ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Інтер Сервіс-Люкс»»і ТОВ «Скіфія Сервіс»фактично не відбувались, та вказані субєкти господарської діяльності агентських послуг і послуг повіреного не надавали для ТОВ «Меркурій і компанія», внаслідок чого було занижено суми податкових зобовязань з ПДВ на суму 604540,00 грн. та податку на прибуток підприємств на суму 1336081,00 грн. Настання шкоди, як це підтвердив слідчий своїх поясненнях, стале можливе внаслідок економічної необґрунтованості здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Меркурій і Компанія»та ТОВ «Плантан», ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК-06:», ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Інтер Сервіс-Люкс»»і ТОВ «Скіфія Сервіс».

Також згідно постанови, в ході проведення дослідчої перевірки встановлено, що підприємства, з якими укладалися агентські договори та договори доручення, за місцезнаходженням не знаходяться.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 04.06.2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанову органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказують на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК) законність джерел отримання даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).

Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною: повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, якою врегульовано порядок порушення справи, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

При цьому, зі змісту ст. 98 КПК України випливає, що за наявності законних приводів і достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, а також за відсутності обставин, що виключають провадження по справі, прокурор, слідчий, дізнавач або суддя виносять постанову про порушення кримінальної справи.

Отже, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, слідчий є особою компетентною на прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Згідно ч. 2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Однак, вирішуючи питання про наявність приводів, тобто достатніх даних для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, слідчий не прийняв до уваги той факт, що серед матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 281007, не має матеріалів - документів первісного бухгалтерського обліку, на підставі яких складається податкова звітність підприємства, відсутні навіть копії господарських договорів, на які є посилання у постанові слідчого як на документи, що містять у собі достатні дані, що стали підставою до порушення кримінальної справи, відсутні пояснення осіб, які безпосередньо здійснювали агентську та представницьку діяльність. Більш того, для обґрунтованості висновків про економічну недоцільність здійснення господарських операцій, викладених у податковій звітності, обовязково потрібно порівняти співвідношення даних, які відображені у документах первинного бухгалтерського обліку, з даними, податкових деклараціях з ПДВ та з податку на прибуток підприємств.

До висновку про недоцільність здійснення господарських операцій ТОВ «Меркурій і компанія»слідчий дійшов лише на підставі даних акту № 189/23-5/33701276 від 18.12.2008 року з перевірки ТОВ «Меркурій і компанія» щодо додержання вимог податкового законодавства.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012305/0/6 та №000022305/0/7, якими були донараховані податкові зобовязання.

Але, акт перевірки не можна вважати безспірним підтвердженням недостовірності інформації, викладеної у податковій звітності, оскільки сума донарахованих зобовязань не є податковим боргом, тобто сумою коштів, що підлягає сплаті до державного бюджету. На момент порушення кримінальної справи і на момент подачі даної скарги триває процедура оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, тобто податкові зобовязанні не є узгодженими, оскільки виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 року по справі № 2а-2301/09/0870 та постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року по справі № 2а-2301/09/0870 ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.07.2011 року зупинено, а отже, відсутні ознаки завдання шкоди, яка є обовязковою ознакою складу злочину (обєктивна сторона), передбаченого ч.2 ст.366 КК України.

Також є неоднозначними й пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, на думку слідчого, підтвердили відсутність фактичного надання агентських та представницьких послуг.

Інших даних, які б свідчили про будь-яку протиправну діяльність, а отже і достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину, в матеріалах дослідчої перевірки, - немає.

Відповідно до положень абзацу 5 п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 04.06.2010 року, суд не вправі розглядати заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватись судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.

В звязку з цим, судом не вирішувалось питання про оцінку доказів по справі і правильність кваліфікації дій ОСОБА_2.

Враховуючи викладене, дані обставини вказують на те, що постанова про порушення кримінальної справи від 15.05.2010 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, винесена без належного аналізу та оцінки матеріалів, слідчий при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи не впевнився в законності і обґрунтованості джерел отримання даних, які вказували на наявність достатніх підстав для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, а постанова про порушення кримінальної справи винесена в порушення вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, через відсутність підстав для прийняття такого рішення, а саме достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Вищезазначене, на думку суду, свідчить про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 і скасування постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області Подорожко В.В. від 15.05.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України

Відповідно до п. 2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України, за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою: залишає скаргу без задоволення, або задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області Подорожко В.В. від 15.05.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - задовольнити.

Постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області Подорожко В.В. від 15.05.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області на протязі 7 діб з дня її винесення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. ЗапоріжжяВ.О. Макаров