ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" жовтня 2006 р.
Справа № 17/296
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/296
за позовом: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: державного відкритого акціонерного товариства "Інформаційно-обчислювальний центр" дочірнє підприємство ДХК "Олександріявугілля", м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 21669 грн. 69 коп.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - Меркулов П.О. , довіреність № 500/1 від 22.05.06р., начальник юридичного відділу;
від відповідача - участі не брали.
Подано позов про стягнення з державного відкритого акціонерного товариства "Інформаційно-обчислювальний центр" дочірнього підприємства ДХК "Олександріявугілля" на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради заборгованості в сумі 21669 грн. 69 коп., що виникла із договору №108 від 01.10.2002 р. на постачання теплової енергії.
Позивач заявою б/н від 05.10.2006р. (вх.№02-05/29991 від 05.10.2006 р.) зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 16532,89 грн.
Відповідач участі в судовому засіданні не брав, причини неявки не повідомив, хоча належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.09.2006 року (а.с. 39).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між державним відкритим акціонерним товариством "Інформаційно-обчислювальний центр" дочірнього підприємства ДХК "Олександріявугілля" ("споживач") та Олександрійським державним комунальним підприємством "Теплокомуненерго" ("постачальник"), правонаступником якого відповідно до рішення Олександрійської міської Ради №354 від 27.11.2003 р. є позивач, укладено договір №108 від 01.10.2002 р. на постачання теплової енергії (далі - договір).
При укладанні даного договору сторони керувалися Правилами користування тепловою енергією, затв. наказом Міненерго України та Держбуду України №307/262 від 28.10.1999 р., Правилами технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затв. наказом Держбуду №9 від 19.01.1999 р. та іншими нормативними актами.
На підставі зазначеного договору постачальник надавав споживачеві (державному ВАТ "Інформаційно-обчислювальний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля") теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) в строки передбачені договором.
Споживач, згідно п.6.4. договору, зобов'язаний за 3 дні до початку розрахункового періоду здійснити попередню оплату в грошовій формі шляхом перерахування 100 відсотків вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.
При цьому, пунктом 6.3. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідач розрахунки за отриману теплову енергію провів частково, внаслідок чого утворився борг в сумі 16532,89 грн., що підтверджено матеріалами справи.
У відповідності до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У даному випадку, оскільки права і обов’язки між сторонами стосовно виконання зобов'язання (проведення оплати за надані послуги теплопостачання), продовжують існувати до цього часу, то до цих правовідносин між позивачем і відповідачем необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.
З цих же підстав господарський суд з огляду на пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вважає за можливе застосувати також норми зазначеного кодексу.
Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду - не подані, а тому позовні вимоги в частині стягнення 16532,89 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства "Інформаційно-обчислювальний центр" дочірнє підприємство ДХК "Олександріявугілля", пл. Леніна, 27, м. Олександрія Кіровоградської області, р/р №26002000229001 в ОФ КБ „Надра”, МФО 323602, ідентифікаційний код 23096698, на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, вул. 50 – років Жовтня, 32-а в м. Олександрія Кіровоградської області, р/р №260006692, МФО 323538, ідентифікаційний код 00185330, - 16532,89 грн. боргу, а також судові витрати на державне мито в сумі 165,33 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
С.В. Таран
Судове рішення № 180522, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 05.10.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/296. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: