Рішення № 18051050, 20.06.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3159/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі суду: головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Войцеховській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах Головного державного управління охорони, використання відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київські області та Сухолучівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою до відповідачів, в якій просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на держави матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 3672,00 грн.

Свої вимоги мотивує ти, що відповідачі в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15, п. 4.11, п.4.12 Правил любительського та спортивного рибальства 30.01.2010 року о 16-30 год. на Київському водосховищі в районі с. Сухолуччя Вишгородського району Київської області проводили вилов риби забороненим знаряддям лову - сіткою з жилки та виловили риби на сімдесят пять кілограмів. Вилов риби становив: лящ - 57 шт., - 14 шт., щука - 16 шт., плітка - 36 шт., окунь - 23 шт., білизна - 6 шт., чим завдали збитків рибному господарству на суму 3 672,00 грн. Дії правопорушників було кваліфіковано за ч. 4 ст. 85 КУпАП як грубе порушення правил рибальства.

Факт спричинення зазначеної шкоди підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 30.01.2010 року № 000610, № 000474, № 000611 та постановами Вишгородського районного суду Київської від 15.03.2010 року, 01.04.2010 року, 30.03.2010 року, 12.03.2010 року у справах про адміністративне правопорушення, якими притягнуто відповідачів до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн. з кожного, з конфіскацією та знищенням знаряддя вчинення правопорушення.

Згідно з розрахунком, проведеним Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Києві та Київській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України 09.01.1998 року № 32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення видів риб та інших обєктів водного промислу», завдана відповідачами виловом риби шкода склала 3672,00 грн.

Враховуючи, що згідно ч.4,5 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, а застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування компенсації, тому в порядку п.6 ч.2 ст.20, с.36-1 ЗУ «Про прокуратуру»прокурор звертається до суду з вищезазначеними вимогами.

Представник прокурора Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області та представник позивача Головного державного управління охорони, використання відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київські області в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник Сухолучівської сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не зявився, надавши до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення фактично не заперечував, пояснивши його збігом обставин, внаслідок яких ним було порушено чинне законодавство та вчинено правопорушення.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, хоча належним чином повідомлялися про розгляд справи, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 121 Конституції України, п.6 ч.2 ст.20, ст..36-1 ЗУ «Про прокуратуру»та ст..45 ЦПК України передбачено, що прокуратура при виявленні порушень закону представляє інтереси держави в суді із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обовязком держави. Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористанні в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Статтею 37 Закону України У «Про тваринний світ» передбачено забезпечення та охорони тваринного світу шляхом встановлення правил, заборон обмежень при використанні обєктів тваринного світу, охорони їх від самовільного використання, а ст.11 даного закону передбачено, що державне управління та регулювання у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої з питань рибного господарства та їх територіальні органи.

Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства відповідно до Положення № зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 травня 2005 року за № 575/10855 є спеціально уповноваженим органом державного нагляду у сфері охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в рибогосподарських водних обєктах України (у тому числі в усіх поверхневих, пальних і внутрішніх морських водах, які використовуються (можуть використовуватися) для рибальства, вирощування чи розведення риби), в інших водного промислу або обєктах, які мають значення для природного відтворення запасів риби та інших водних живих ресурсів, а також у виключній (морській) економічній зоні України та акваторіях у межах континентального шельфу України який діє в Державному департаменті рибного господарства, йому підпорядковується і входить до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

Так, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства відповідно до Положення про нього, затвердженого начальником Держрибінспекції 10.04.2007 року за № 34 є структурним підрозділом Держрибінспекції.

Перевіркою було встановлено, що відповідачі в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15, п. 4.11, п.4.12 Правил любительського та спортивного рибальства 30.01.2010 року о 16-30 год. на Київському водосховищі в районі с. Сухолуччя Вишгородського району Київської області проводили вилов риби забороненим знаряддям лову - сіткою з жилки та виловили риби на сімдесят пять кілограмів. Вилов риби становив: лящ - 57 шт., - 14 шт., щука - 16 шт., плітка - 36 шт., окунь - 23 шт., білизна - 6 шт., чим завдано збитків рибному господарству на суму 3 672,00 грн. Дії правопорушників було кваліфіковано за ч. 4 ст. 85 КУпАП, як грубе порушення правил рибальства.

Згідно з розрахунком, проведеним Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Києві та Київській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України 9.01.1998 року № 32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення видів риб та інших обєктів водного промислу», завдана відповідачами виловом риби шкода склала 3672,00 грн.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу відповідно до п.3, п.15 ч.2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»несуть особи, винні у незаконному вилученні тваринного світу з природного середовища, виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин.

Згідно ч.4,5 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування компенсації.

Крім того, на підставі ст. 1166 ЦК України шкода, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим неправомірним правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність.

Факт спричинення зазначеної шкоди підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 30.01.2010 року № 000610, № 000474, № 000611 та постановами Вишгородського районного суду Київської від 15.03.2010 року, 01.04.2010 року, 30.03.2010 року, 12.03.2010 року у справах про адміністративне правопорушення, якими притягнуто відповідачів до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн. з кожного, з конфіскацією та знищенням знаряддя вчинення правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.ст.59,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Отже, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що вина відповідачів є доведеною, а тому предявлений позов до відповідачів в солідарному порядку є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи, що згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, завдана порушенням природоохоронного законодавства підлягає стягненню та зарахуванню до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, тому суд вбачає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок Сухолучівської сільської ради на р/р 33117331700270, МФО 821018 одержувач в Київській області, ЄДРПОУ 04359703.

Крім того, суд в порядку ч.2 ст.88 ЦПК України вбачає за необхідне стягнути на користь держави з відповідачів державне мито в розмірі 51,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1190 ЦК України, ЗУ «Про тваринний світ», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 3672,00 грн. на розрахунковий рахунок Сухолучівської сільської ради р/р 33117331700270, МФО 821018 одержувач УДК в Київській області, ЄДРПОУ 23569913.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави 51,00 грн. державного мита та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :