Рішення № 1804172, 23.06.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2008 р.

Справа № 16/86-08-2455

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко В. Г.

За участю представників:

від позивача: Дігол С.О. за дов. від 01.09.2005р.;

від відповідача: Нікішев О.В. за дов. №242 від 25.04.2008р.;

від третьої особи: Нікішев О.В. за дов. №03-22 від 25.04.2008р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” до Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” (далі по тексту –ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м.

Свої вимоги позивач обґрунтовує правомірністю набуття права власності на зазначені об’єкти нерухомого майна.

Відповідач та третя особа заперечували проти заявлених позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.01.2005р. товариству з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво Серії А00 №254235 про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно розділу 1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ”, товариство створено шляхом реорганізації Санаторного підприємства „Росія” зміною організаційно-правової форми відповідно до чинного законодавства та є його правонаступником.

Згідно передавального акту від 01.11.2004р., затвердженого загальними зборами членів трудового колективу Санаторного підприємства „Росія”, усе майно Санаторного підприємства „Росія” перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ”.

Як вбачається з довідки товариства з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ”, об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м., знаходяться на балансі товариства та їх балансова вартість складає 9 742 грн.

До теперішнього часу товариством з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” за власні кошти утримуються та використовуються об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м.

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради з проханням оформити правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м. Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на зазначені об’єкти нерухомості, з огляду на відсутність документів, передбачених законодавством, які підтверджують право власності на майно.

Вважаючи, що товариством з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” на законних підставах було набуто право власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м, а також, враховуючи, що відсутність оформлених належним чином правовстановлюючих документів на зазначені об’єкти не дозволяє позивачу, як фактичному власнику зазначених об’єктів нерухомості у повному обсязі реалізувати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, останній звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання за ним права власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” з огляду на наступне.

Як вбачається з довідки ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ”, об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м., знаходяться на балансі товариства та їх балансова вартість складає 9 742 грн.

Враховуючи, що об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м, знаходяться у володінні позивача вже тривалий час та право власності на це майно не було зареєстровано за жодним суб’єктом цивільних правовідносин, суд доходить висновку, що визнання права власності за ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” на зазначену будівлю не порушує прав інших осіб.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, протягом усього часу володіння позивачем зазначеною будівлею, претензії з боку жодних осіб, у тому числі і органів місцевого самоврядування, щодо користування та володіння ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” даними об’єктами нерухомості не висувалися.

Більш того, виходячи з пояснень представника Одеської міської ради, суд доходить висновку, що відповідачем фактично не заперечується факт правомірності володіння та використання позивачем об’єктами нерухомого майна, розташованими за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України від 16.01.2003р.).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом (ст. 16 ЦК України від 16.01.2003р.).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Згідно ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” від 01.07.2004р. № 1952-ІV речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 5 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. N 01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у статті 1 АПК (далі - підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно. При цьому, відповідно до п. 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. N 01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, господарські суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5).

Як вбачається з п. 6 додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5 одним з правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна зазначені свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” від 01.07.2004р. № 1952-ІV речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Вважаючи себе особою, якою на законних підставах було набуто право власності на зазначені об’єкти, позивач неодноразово звертався до Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради з проханням оформити правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м. Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на зазначені об’єкти нерухомості, з огляду на відсутність документів, передбачених законодавством, які підтверджують право власності на майно.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №549 від 17.12.1992р. „Про відведення підприємству „Росія” земельної ділянки та дозвіл на реконструкцію з будівництвом 3-х спальних корпусів загальною вмістимістю 350 місць з їдальнею на 500 місць по Французькому бульвару, 60”, підприємству „Росія” була відведена у постійне користування фактично зайнята підприємством земельна ділянка площею 11,76 га; у тимчасове довгострокове користування строком до 25 років на умовах оренди земельна ділянка площею 2,53 га, на якій фактично розташована господарська зона санаторію; у тимчасове довгострокове користування строком до 25 років на умовах оренди земельна ділянка прибережної зони площею 5,42 га для благоустрою та розміщення тимчасових споруд курортного призначення. Крім іншого, зазначеним рішенням підприємство „Росія” було зобов’язано укласти договір оренди на тимчасове довгострокове землекористування ділянкою площею 7,25 га.

27.05.1994р. на виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №549 від 17.12.1992р. між ПО „Отдих” та Санаторним підприємством „Росія” був укладений договір оренди земельної ділянки прибережної зони площею 7,25 га у тому числі 2 га пляжу на межі двох пляжів „Дельфін” та „Аркадія”.

За твердженням представника позивача зазначений договір діяв на протязі чотирьох років до моменту ліквідації Орендодавця - ПО „Отдих”.

Правомірність використання Санаторним підприємством „Росія” земельної ділянки прибережної зони площею 7,25 га у тому числі 2 га пляжу на межі двох пляжів „Дельфін” та „Аркадія”, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м, підтверджується також рішенням арбітражного суду Одеської області від 13.04.1995р. по справі №9/6/158 (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Статтею 415 ЦК України передбачено, що землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Однак, як вбачається з пояснень представника позивача, ніяких документів, підтверджуючих будівництво спірних об’єктів нерухомого майна у Санаторного підприємства „Росія”, як правопопередника, не збереглося.

Так, відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приймаючи до уваги здійснення будівництва спірних об’єктів нерухомості на земельній ділянці, що була передана Санаторному підприємству „Росія” на умовах оренди на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №549 від 17.12.1992р. ПО „Отдих” з метою реконструкції та розробки проектно-кошторисної документації благоустрою та будівництва споруд курортного призначення в межах відведеної прибережної території, суд, керуючись ст.ст. 328, 331 ЦК України, доходить висновку про набуття Санаторним підприємством „Росія” права власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м.

В подальшому усе майно, у тому числі об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м., перейшло у власність до товариства з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” в порядку правонаступництва.

У відповідності до положень ст. 392 ЦК України від 16.01.2003р. № 435-IV власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що право власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м., не зареєстровано за жодним суб’єктом цивільних правовідносин, зазначені об’єкти на протязі тривалого часу знаходяться на утриманні позивача, керуючись презумпцією правомірності фактичного володіння, суд доходить висновку, що ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” було набуто право власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м з підстав не заборонених законом.

Приймаючи до уваги правомірність набуття права власності позивачем на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” щодо визнання за ним права власності на зазначені обєкти.

Підсумовуючи вищезазначене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” обґрунтованими та такими, що базуються на законних підставах, у зв’язку з чим підлягаючими задоволенню у повному обсязі відповідно до ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” від 01.07.2004р. № 1952-ІV, п.п. 1.1, 1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387(з послідуючими змінами та доповненнями).

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” від 01.07.2004р. № 1952-ІV, п.п. 1.1, 1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387(з послідуючими змінами та доповненнями), ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” / 65063, м. Одеса, Французький бульвар, 60, код ЄДРПОУ 02651150/ право власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, у пляжній зоні, а саме: рятувальна станція загальною площею 56,1 кв.м, медичний пункт загальною площею 23,5 кв.м.

3. Стягнути з Одеської міської ради / 65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „САНАТОРІЙ „РОСІЯ” / 65063, м. Одеса, Французький бульвар, 60, код ЄДРПОУ 02651150/ 85 грн. 00 коп. / вісімдесят п’ять грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 27.06.2008р.

Суддя Желєзна С.П.