Рішення № 1802732, 10.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.08 р. Справа № 29/149

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Клюєва В.С., довіреність № 12-195 від 11.01.08р.

від відповідача Черемісіна К.А., довіреність № 0881/20 від 03.01.08р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Комунального підприємства “Макіївтепломережа” м. Макіївка

До відповідача Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка

про стягнення суми основного боргу в розмірі 34 732,91 грн., пені в сумі 1 198,84 грн., 3% річних в сумі 189,05 грн., суми інфляції в розмірі 2 404,24 грн.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні 03.07.2008р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошена перерва для підготовки тексту рішення до 10.07.2008р. згідно ст. 77 ГПК України.

Комунальне підприємство “Макіївтепломережа” м. Макіївка звернулося до суду з позовною заявою до Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка про стягнення суми основного боргу в розмірі 34 732,91 грн., пені в сумі 1 198,84 грн., 3% річних в сумі 189,05 грн., суми інфляції в розмірі 2 404,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на договір № 447 від 15.10.2006 р. про постачання теплової енергії (далі „Договір”); додатки, додаткові угоди, протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, акт на включення опалення та гарячого водопостачання від 03.12.2007 р., акт на включення опалення від 03.12.2007 р. та акт відключення опалення та гарячого водопостачання від 12.03.2008 р., рахунки, розрахунки заборгованості, акт звірки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача надав відзив на позов від 01.07.08, яким визнав суму основного боргу в розмірі 34732,91 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити, посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства та неможливість своєчасного погашення заборгованості, додатково вказував на включення Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, на які поширюється дія Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” № 2711-IV від 23.06.2005 р., що згідно п. 15 Закону України “Про виконавче провадження” є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Надані документи судом оглянуті та залучені до матеріалів справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Між Комунальним підприємством “Макіївтепломережа” ( Постачальник) та Відособленим підрозділом „Інформаційно-обчислювальний центр” Державного підприємства „Макіїввугілля” (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 447 від 15.10.2006 р., строк дії якого п’ять років з моменту набуття чинності. Договір укладено з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей та додатковими угодами. З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов договору, позивач зобов’язується постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач, в свою чергу зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим засобом (п. 5.1. договору).

Пунктом 5.5. договору встановлено, що при відсутності приладів обліку або невідповідності їх експлуатаційним вимогам (прострочення державного метрологічного контролю, зрив чи пошкодження пломб, вихід з ладу тощо), обсяг теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Постачальником, як виняток, розрахунковим способом згідно додатку № 1 договору.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.3 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Теплова енергія постачається Споживачеві на умові 100 відсоткової передплати. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.4 договору, якщо Споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, він до початку розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість теплової енергії поточного періоду. Остаточний розрахунок відбувається протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку фактичного споживання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію та пред’явив рахунки на оплату, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом на включення опалення від 03.12.2007 р., підписаним обома сторонами.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період з грудня 2007 р. по березень 2008 р. в розмірі 34732,91 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно п. 7.2.11 договору, який узгоджений шляхом укладання протоколу розбіжностей, за порушення строків оплати Споживач несе відповідальність згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.02.2008 р. по 01.05.2008 р. 3% річних на суму 189,05 грн. та інфляційну складову в розмірі 2404,24 грн. за період з лютого 2008 р. по квітень 2008 р.

Суд, арифметично перевіривши розрахунок індексу інфляції за весь час прострочення зобов’язання та 3 % річних від простроченої суми, вважає їх вірними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач у позові просить стягнути з відповідача 1198,84 грн. пені за період з 01.02.2008 по 01.05.2008 р.

Відповідно ст.. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 7.2.11 договору, який узгоджений шляхом укладання протоколу розбіжностей, за порушення строків оплати Споживач несе відповідальність згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги той факт, що умови Договору про постачання теплової енергії № 447 від 15.10.2006 р., стосовно пені, були викладені в редакції, яка не передбачає такого засобу забезпечення виконання зобов’язання – суд відмовляє у стягненні 1198,84 грн., як безпідставно заявлена.

Заперечення, викладені відповідачем у відзиві, судом до уваги не приймаються, оскільки матеріальний стан підприємства не звільняє відповідача від належного виконання покладених на нього обов’язків, також безпідставним суд вважає посилання відповідача на п. 3.4 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, п. 15 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки положення наведених пунктів регулюють відносини, що виникають на стадії виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства “Макіївтепломережа” м. Макіївка до Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка про стягнення суми основного боргу в розмірі 34 732,91 грн., пені в сумі 1 198,84 грн., 3% річних в сумі 189,05 грн., суми інфляції в розмірі 2 404,24 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, рахунок 26000301528430 в філії ЦГО „Промінвестбанк”, МФО 334516, ЗКПО 32442295, ІНН 324422905180) на користь Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (86156, м. Макіївка, вул. Лебедєва, госпблок, р/р 26009402000 в 1 від. ЗАТ „Донгорбанк” м. Макіївки, МФО 334970, ЗКПО 31534547) 34732,91 грн. – основного боргу, 189,05 грн. - 3% річних, 2404,24 грн. - індекс інфляції, 373,98 грн. - державного мита та 114,33 грн. – плати за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог щодо стягнення 1198,84 грн. пені Державного підприємства „Макіїввугілля” відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Джарти В.В.