Рішення № 18024822, 01.09.2011, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-2670/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" вересня 2011 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді Ревуцького С.І.

при секретарі Костюченко М.В.

з участю -представника позивача Процько В.Я.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»в особі Запорізького відділення АТ «Сведбанк»(публічне) до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому зазначає, що 4 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого за всіма правами та обовязками виступає ПАТ «Сведбанк», та відповідачем був укладений договір №0705/0408/55-008, у відповідності до якого відповідач отримав кредит в сумі 280000 грн. строком погашення до 4 квітня 2018 року включно із сплатою за користування кредитом в розмірі 13,90% річних. Починаючи з січня 2009 року відповідач порушує умови договору, не сплачує заборгованість за кредитом, відсотками та пені. Сума заборгованості відповідача перед банком станом на 16.03.2011р. склала: по тілу кредиту 270886,34 грн., по процентам 71829,69 грн., пеня 55716,81 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати на загальну суму 1820 грн.

В судовому засідання представник позивача Процько В.Я. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, а саме: заборгованість за тілом кредиту та за процентами, а також судові витрати визнав в повному обсязі, заборгованість по пені не визнав, але пояснити підстави своєї позиції в цій частині пояснити не зміг. Виникнення вказаної заборгованості пояснив світовою кризою, яка призвела до зниження прибутковості його підприємницької діяльності. Звинуватив керівництво позивача в тому, що воно не йде на поступки в питанні погашення кредиту в першу чергу за тілом кредиту, також вважає неприйнятним те, що керівництво банку чинить перешкоди у продажу з метою погашення боргу його квартири, яка знаходиться в заставі, вимагаючи продати її не менше зазначеної ними суми, за якою квартиру купувати ніхто не хоче. Просив позов задовольнити частково, в розмірі визнаних ним позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі на підставі наступного.

Згідно кредитного договору №0705/0408/55-008 від 4.04.2008р. між ВАТ «Сведбанк»та ОСОБА_2 та квитанції про видачу готівки від 4.04.2008р., відповідач отримав від позивача кредит в розмірі 280000 грн. Цей факт учасниками процесу не оспорювався, тому суд вважає його встановленим та доведеним.

Згідно розрахунку заборгованості, сума заборгованості відповідача перед банком станом на 16.03.2011р. склала: по тілу кредиту 270886,34 грн., по процентам 71829,69 грн., пеня 55716,81 грн. Цей факт також учасниками процесу не оспорювався, тому суд вважає і його встановленим та доведеним. Суд не вважає за доказ заяву відповідача про те, що він не визнає заборгованість по пені тому, що ніяких доводів в підтримку цієї своєї позиції відповідач не привів, в той же час нарахування пені за прострочення платежів передбачено вказаним договором, правильність її нарахування відповідачем не оспорювалось.

Факт несплати вказаної заборгованості з січня 2009 року також не оспорюється.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В даному конкретному випадку позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, грошові кошти в передбаченому договором розмірі відповідачу видані. Відповідач в свою чергу умови вказаного договору не виконує.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 549, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.212-218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Сведбанк»(публічне) заборгованість за кредитним договором №0705/0408/55-008 від 04.04.2008р. в сумі 342716,03 грн. та пеню в сумі 55716,81 на транзитний рахунок №26201712287101 в АТ «Сведбанк»(публічне) МФО 300164, ЄДРПОУ 19356840.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Сведбанк»(публічне) витрати на судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1820 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:С. І. Ревуцький