Постанова № 1802392, 01.07.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2008 р.

№ 2/23-К

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор"

на постанову

від 10.04.08 Житомирського апеляційного господарського суду

у справі

№ 2/23-к господарського суду Житомирської області

за позовом

Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього середовища в особі Казенного підприємства "Кіровгеологія"

до

Коростишевської районної державної адміністрації

Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор"

Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу ТзОВ фірми "Вітал-Тер"

ТзОВ "Граніт-Інвест- ЛТД"

ТзОВ "Сіті-Центр"

про

визнання незаконними та скасування рішень зборів учасників; скасування державної реєстрації змін до установчих документів

У справі взяли участь представники сторін:

від Генеральної Прокуратури України: не з'явились

від позивача: Статецький С.Л., довір. у справі

від відповідачів:

Коростишевської районної державної адміністрації : не з'явились

Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор": Лоза Д.О., довір. від 01.10.07

Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу ТзОВ фірми "Вітал-Тер": не з'явились

ТзОВ "Граніт-Інвест- ЛТД": не з'явились

ТзОВ "Сіті-Центр": не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.12.07 (пункт 6) відмовлено першому заступнику прокурора Житомирської області в задоволенні клопотання про забезпечення позову. Ухвалу в цій частині мотивовано тим, що з позовної заяви не вбачається зв'язку між запропонованим прокурором заходом забезпечення позову та предметом позовної заяви (суддя Тимошенко О.М.).

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.08 (колегія суддів у складі: Горшкової Н.Ф., Зав"язуна В.С., Майора Г.І.) пункт 6 ухвали господарського суду Житомирської області від 18.12.07 скасовано та викладено в наступній редакції: "З метою забезпечення позову заборонити ТзОВ "Граніт-Інвест-ЛТД" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження часткою держави у спільному українсько-іспанського підприємстві "Іскор" у розмірі 27,27% від загального розміру статутного фонду підприємства".

Спільне українсько-іспанське підприємство "Іскор у поданій касаційній скарзі просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.66,67,86 ГПК України. Зокрема, скаржник зазначає про те, що частку у розмірі 77,27% статутного фонду СУІП "Іскор" ТОВ "Граніт-Інвест ЛТД" придбало у ТОВ "Сіті-Центр" у червні 2007 року. З моменту придбання цієї частки ТОВ "Граніт-Інвест ЛТД" її відчужено не було, а отже, відсутні підстави вважати, що ця частка може зменшитись або зникнути. ТОВ "Сіті-Центр" є підприємством, заснованим на приватній, а не на державній власності, а тому відчужувало на користь ТОВ "Граніт-Інвест ЛТД" частку 77,27% статутного фонду СУІП "Іскор", яка на момент відчуження знаходилась у приватній власності продавця, а не належала державі. Вирахувана судом апеляційної інстанції частка в розмірі 27,7% статутного фонду СУІП "Іскор" знаходиться у приватній власності ТОВ "Граніт-Інвест ЛТД".

Предметом розгляду справи є розгляд питання про визнання недійсним та скасування рішень зборів учасників товариства, про скасування державної реєстрації змін до статуту СУІП "Іскор", а не визнання права власності.

Прокурором заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Граніт-Інвест ЛТД" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження корпоративними правами держави у СУІП "Іскор" у розмірі 50% від загального розміру статутного фонду підприємства. Але суд апеляційної інстанції самостійно зменшив вимоги позивача до 27,27 %.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції порушено ст. 79 ГПК України, згідно якої суд мав зупинити провадження у цій справі до розгляду пов'язаної з нею справи №40/497-45/336.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У позовній заяві прокурор зазначив про таке.

Спільне українсько-іспанське підприємство „Іскор" зареєстроване розпорядженням керівника секретаріату Коростишівської районної ради та виконкому № 174 від 08.09.1992 року. На підставі вказаного розпорядження підприємству видано свідоцтво про державну реєстрацію № 14350815.

На момент створення підприємства засновниками була Експедиція №49 Державного геологічного підприємства „Кіровгеологія" (м.Коростишів, Житомирської області) та фірма „Соемба" (Іспанія, м, Кастельон).

Згідно статті 7 статуту СП „Іскор" в редакції 1992 року, установчий фонд становить 1 мільйон доларів США. Вклади українського та іноземного учасників в статутний фонд складають 500 000 доларів США, що становить відповідно по 50 %.

З наказу генерального директора казенного підприємства від 26.01.2007 року вбачається, що підприємством проведено оформлення корпоративних прав держави у спільному українсько - іспанському підприємстві „Іскор" у розмірі 50 % від загального розміру статутного фонду підприємства.

Управління державним майном здійснює КП "Кіровгеологія" на праві оперативного управління .

Будь - якої згоди, як передбачено частиною 4 статті 77 ГК України на зменшення розміру державної частки корпоративних прав у статутному фонді СП „Іскор" Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, до сфери якого входить управління казенним підприємством, не надавало.

Згідно договору купівлі-продажу, укладеному між ТОВ "Фірмою "ВІтал-Тер" та ТзОВ "Сіті-Центр" останньому продано частку в статутному фонді СП "Іскор". В наступному ТзОВ "Сіті-Центр" відступило свою частку в статутному фонді СП "Іскор" ТОВу "Граніт Інвест ЛТД".

Рішенням зборів засновників підприємства від 21.06.2007 року визначено остаточний склад учасників спільного підприємства „Іскор" у складі ТОВ "Граніт Інвест ЛТД" з часткою 77,27 % та казенного підприємство "Кіровгеологія" зі зменшеною часткою корпоративних прав держави у розмірі 22,73 %.

04.07.2007 року державним реєстратором зареєстровано зміни до статуту СП „Іскор", затверджені зборами учасників підприємства від 21.06.2007 року.

За таких обставин в зв’язку з необґрунтованим зменшенням до 22,73% державної частки корпоративних прав у статутному фонді СУІП «Іскор», прокуратура області звернулась до суду з позовом про скасування рішення зборів учасників підприємства від 29.01.2007 року, 21.06.2007 року і зареєстровані 15.02.2007 року та 04.07.2007 року зміни до статуту СП „Іскор»здійсненні державним реєстратором Корстишівської райдержадміністрації.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову відповідно до ст.66 ГПК України, суд має з урахуванням доказів, наведених позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має з'ясувати факти про наявність у відповідача (боржника) спірного майна або знаходження належного відповідачеві спірного майна у інших осіб, а також брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідачі відчужують частки в статутному фонді підприємства та перереєстровують частку корпоративних прав держави, вносять відповідні зміни до статуту. На даний час державна частка корпоративних прав у статутному фонді СУІП «Іскор»зменшилась до 22,73%, наступна реалізація корпоративних прав держави може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, судом апеляційної інстанції вірно враховані обставини справи та адекватно до предмету позову обрано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Щодо посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 79 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив клопотання СУІП "Іскор" про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №40/497-45/336, зазначивши, що це питання має вирішувати суд першої інстанції в процесі розгляду справи по суті. Суд апеляційної інстанції вирішував питання застосування процесуального законодавства щодо забезпечення позову.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження за результатами їх касаційного перегляду, тому підстави для скасування прийнятої постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117, 1119, 11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.08 у справі №2/23к - без змін.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун