Постанова № 1802134, 12.06.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12 червня 2008 р. Справа № 4/58

За позовом ВАТ „Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління”, смт. Міжгір’я

До відповідача Воловецької селищної ради, смт. Воловець

Суддя Л. С. Журавчак

Секретар Н. Л. Медвідь

за участю представників:

від позивача –Ільницький П. М., представник по дов. від 12.03.2008р. № 03/08

від відповідача –Дзямко А. І., представник по дов. від 16.05.2008р. № 194

СУТЬ СПОРУ: про визнання протиправним та скасування рішення Воловецької селищної ради від 22.01.2008р. № 416

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Вказує на те, що прийняте Воловецькою селищною радою рішення від 22.01.2008р. № 416 „Про припинення права користування земельною ділянкою” є незаконним, оскільки заяв до селищної ради про припинення права користування земельною ділянкою, що знаходиться в урочищі „Минчіл” не подавав, а про прийняття самого рішення дізнався тільки 11 березня 2008р.

Відповідач вимог позивача не визнав, зазначивши, що у зв’язку із зміною позивачем форми власності з державної на колективну в силу вимог ст. 92 Земельного кодексу України він втратив право на постійне користування земельною ділянкою площею 1,54 га, яка знаходиться в урочищі „Минчіл”, внаслідок чого 17.07.2005р. Воловецькою селищною радою було прийнято рішення про передачу позивачу зазначеної земельної ділянки у короткострокову оренду строком на 5 років. Позивачу неодноразово направлялися листи з проханням виконати умови прийнятого рішення ради, однак, позивач його не виконав та не уклав з радою договір оренди земельної ділянки, що призвело до заподіяння Воловецькій селищній раді шкоди у вигляді недоотримання нею орендної плати за фактичне користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 16791,74 грн. в рік.

Зауважує також, що за результатами проведеної перевірки у липні 2006р. встановлено факт користування позивачем вказаною земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів, у зв’язку з чим держінспектором Управління з контролю за використанням та охорони земель у Закарпатській області складено припис, згідно з яким позивач зобов’язувався усунути виявлені порушення у місячний термін. Однак, позивач не виконав вимоги припису ні в строк, визначений ним, ні на момент прийняття селищною радою рішення від 22.01.2008р. № 416, а також на момент прийняття цього рішення припис інспекції не був оскаржений позивачем у встановленому порядку.

Крім того, вважає, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді Закарпатської області, у зв’язку з чим до початку судового розгляду справи заявив письмове клопотання про передачу справи до Воловецького районного суду Закарпатської області, проти якого представник позивача в усному порядку заперечив.

В судовому розгляді відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалися перерви до 04.06.2008р. (11:00 год.) і до 12.06.2008р. (14:15 год.).

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Воловецької селищної ради народних депутатів від 24.06.1996р. № 10 було видано Міжгірському шляхово-будівельному управлінню № 32, смт. Міжгір’я Державний акт на право постійного користування землею від 16.07.1996р. серії I –ЗК № 002015, згідно з яким йому надано у постійне користування земельну ділянку на території Воловецької селищної ради площею 1,54 га в урочищі „Минчіл”.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 19.12.2001р. № 09-06/422 „ Про створення відкритого акціонерного товариства „Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління” було створено ВАТ „Загалшляхбуд” (смт. Міжгір’я, вул. Грабовець, 20) шляхом перетворення державного підприємства „Міжгірське шляхово-будівельне управління –32” у відкрите акціонерне товариство з передачею нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству.

Згідно з довідкою № 060 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України форма власності ВАТ „Загалшляхбуд” визначена як приватна власність.

За клопотанням позивача у квітні 2005 року Воловецька селищна рада прийняла рішення „Про видачу свідоцтва про право власності” від 08.04.2005р. № 79, відповідно до якого вирішено видати позивачу свідоцтво про право власності на будівлі, що були побудовані позивачем на спірній земельній ділянці в урочищі „Минчіл”, а саме на склад, бетонний вузол, сторожку та вбиральню.

На підставі вказаного рішення Воловецькою селищною радою видано позивачу свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.06.2005р. серії САА № 446647. Крім того, право власності за позивачем на зазначене вище майно зареєстровано також Воловецьким державним виробничим підприємством технічної інвентаризації за реєстраційним номером 11112797, номер запису 156 „В” в книзі: 1, про що свідчить подана суду копія витягу Воловецького ДВПТІ від 16.06.2005р. № витягу 7540838.

У зв’язку з перетворенням державного підприємства „Міжгірське шляхово-будівельне управління –32” у акціонерне товариство та в силу ст. 92 Земельного кодексу України, Воловецькою селищною радою на вісімнадцятій сесії четвертого скликання прийнято рішення від 17.07.2005р. про передачу товариству земельної ділянки площею 1,54 га, що знаходиться в ур. „Минчіл” у короткострокову оренду строком на 5 років для обслуговування виробничих об’єктів з встановленням орендної плати за 1 кв. м. 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки без врахування індексу інфляції та земельного податку.

Згідно з довідкою Воловецького районного відділу земельних ресурсів від 31.01.2006р. № 70 грошова оцінка земельної ділянки площею 1,54 га, що розташована в урочищі „Минчіл”, складає 167917,36 грн.

12 липня 2006р. державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель Закарпатської облдержземінспекції у відповідності до ст. ст. 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства відкритим акціонерним товариством „Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління”, смт. Міжгір’я, якою виявлено, що позивач користується земельною ділянкою площею 1,54 га в урочищі „Минчіл” без відповідних правовстановлюючих документів. За результатами перевірки держінспектором складено припис за № 12/00045, відповідно до якого зобов’язано позивача усунути виявлені порушення у місячний строк, тобто до 11 серпня 2006р.

01.10.2007р. Воловецькою селищною радою надано позивачу тимчасовий договір про відшкодування втрат недоотриманих коштів за фактичне використання земельної ділянки в ур. „Минчіл”, який не був підписаний позивачем, у зв’язку з чим спірне питання стосовно відшкодування товариством завданої селищній раді шкоди внаслідок несплати орендної плати за користування цією земельною ділянкою, так і не було врегульовано.

У зв’язку з ухиленням позивача від укладення з селищною радою договору оренди спірної земельної ділянки та невиконанням припису облдержземінспекції щодо виготовлення відповідної правовстановлюючої документації, а також несплатою орендної плати за користування нею, на підставі ст. ст. 143, 144 Земельного кодексу України Воловецька селищна рада прийняла рішення „Про припинення права користування земельною ділянкою” від 22.01.2008р. № 416 , згідно з яким припинила право користування земельною ділянкою розміром 1,54 га ВАТ „Загалшляхбуд”, яка розміщена в урочищі „Минчіл”, та передала її до земель запасу селищної ради, а також забов”язала товариство до 01.05.2008р. звільнити згадану земельну ділянку від об’єктів нерухомого майна.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.

ВАТ „Загалшляхбуд” створено шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство Державного підприємства „Міжгірське шляхово-будівельне управління № 32” , якому Воловецькою селищною радою на підставі рішення від 24.06.1996р. № 10 було надано на праві постійного користування землею спірну земельну ділянку площею 1,54 га в ур. „Минчіл”, смт. Воловець, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 16.07.1996р. серії I –ЗК № 002015.

Наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Закарпатській області від 19.12.2001р. № 09-06/422, на підставі якого й було перетворено ДП „„Міжгірське шляхово-будівельне управління № 32” у ВАТ „Загалшляхбуд”, передбачено, що все нерухоме майно державного підприємства передається у власність відкритому акціонерному товариству.

Згідно з пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996р. № 1099 „Про затвердження порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства” відкрите акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов’язків підприємства, що приватизується, з моменту його державної реєстрації.

20.12.2001р. головою Міжгірської райдержадміністрації прийнято розпорядження за № 513 „Про перереєстрацію Міжгірського шляхово-будівельного управління № 32”, на підставі якого проведено державну реєстрацію ВАТ „Загалшляхбуд” та визначено, що відкрите акціонерне товариство є правонаступником Міжгірського шляхово-будівельного управління № 32, тобто з цього моменту (моменту державної реєстрації) ВАТ „Загалшляхбуд” стало правонаступником всіх прав і обов’язків свого попередника –ДП „Міжгірське шляхово-будівельного управління № 32”, в тому числі і земельних.

Доводи відповідача стосовно втрати ВАТ "Загалшляхбуд" права на постійне користування вказаною земельною ділянкою внаслідок його перетворення з державного підприємства у колективне товариство з посиланням на ст. 92 Земельного кодексу України, до уваги прийняті судом бути не можуть, оскільки державна реєстрація відкритого акціонерного товариства проведена до введення в дію чинного Земельного кодексу України, тобто до 01.01.2002р., у зв"язку з чим суд вважає, що позивач набув права постійного користування землею і вимоги ст. 92 вказаного кодексу на нього не поширюється.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005р. у справі № 1-17/2005 визнані неконституційними положення:

- пункту 6 розділу 10 „Перехідні положення” Земельного кодексу України щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 року з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею, раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Разом з тим слід відмітити, що за позивачем закріплено також право власності на збудовані об’єкти на цій земельній ділянці, яке належним чином підтверджено відповідними документами, зокрема рішенням Виконкому Воловецької селищної ради від 08.04.2005р. № 79 про видачу свідоцтва про право власності на ці об’єкти, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.06.2005, що видано позивачу селищною радою, а також витягом Воловецького ДВПТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно (№ витягу 7540838, виданий 16.06.2005р.).

Позивач в ході судового процесу заявив, що має намір викупити земельну ділянку, на якій розміщені об"єкти нерухомості.

Матеріалами справи підтверджено також, що позивач за весь період користування зазначеною земельною ділянкою, належно сплачував земельний податок у повному обсязі та у встановлені законодавством строки, у підтвердження чого подав суду копії розрахунків земельного податку та платіжних доручень про перерахування сум цього податку.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи доведено наявність у позивача права на постійне користування земельною ділянкою площею 1,54 га в урочищі "Минчіл", яке підтверджено наявним у позивача Державним актом на право постійного користування землею від 16.07.1996р. серії І-ЗК № 002015, правові підстави для примусового припинення права користування зазначеною земельною ділянкою у зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на неї і несплатою орендної плати по ній та за порушення вимог ст. ст. 143, 144 Земельного кодексу України, у відповідача при прийнятті оспорюваного рішення ради були відсутні.

З огляду на наведене, рішення Воловецької селищної ради від 22.01.2008р. № 416 „Про припинення права користування земельною ділянкою” прийнято без наявності законних підстав, у зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним в повному обсязі відповідно до п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.

Що стосується клопотання Воловецької селищної ради про передачу справи на розгляд до Воловецького районного суду, то доводи відповідача судом не прийняті до уваги з мотивів, викладених в ухвалі по справі від 04.06.2008р. у зв"язку з чим у задоволенні клопотання відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним (нечинним) рішення Воловецької селищної ради від 22.01.2008р. № 416 „Про припинення права користування земельною ділянкою” в повному обсязі.

3. Стягнути з Воловецької селищної ради ( 89100, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ: 04350240, р/р 33215812600089 в УДК в Закарпатській області, МФО 812016) на користь ВАТ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" (90000, смт. Міжгір"я, вул. Грабовецька, 20, код ЄДРПОУ: 03450100) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Постанова виготовлена в повному обсязі і підписана 10.07.2008 р. та набирає чинності відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л. С. Журавчак