Рішення № 1802079, 08.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.08 р. Справа № 10/14

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Оберемко Ю. О.- довіреність;

від відповідача 1 – не з’явився;

від відповідача 2 – Пономарьов О. О.- довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк,

до відповідачів: 1) державного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка, 2) державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ;

про стягнення 155 293,68грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, з позовом до відповідача - державного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн., реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн., інфляційні в сумі 2091,62грн., 3% річних в сумі 74,10грн., пені в сумі 901,57грн. за договором про постачання електричної енергії №16-625т/06 від 13.04.2006р. ( далі - Договір ).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір, протокол розбіжностей до Договору, Акти прийому-передачі, рахунки, розрахунок суми позову, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні та відзиві позов в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн., реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн. визнав у повному обсязі. Проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних в сумі 2091,62грн., 3% річних в сумі 74,10грн., пені в сумі 901,57грн. заперечував з огляду на те, що його підприємство належить до державної власності, у зв’язку чим бюджетні асигнування не передбачають сплату штрафних санкцій. Також посилався на недостатнє фінансування та відсутність коштів на погашення боргу.

Крім того, представник відповідача 1 заявив про реорганізацію підприємства, яка відбувається на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 та створення ДП “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація”.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, 27.05.2008р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені до 494,06грн. у зв’язку з перерахунком, та продовжував підтримувати позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн., реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн., інфляційні в сумі 2091,62грн., 3% річних в сумі 74,10грн.

02.06.2008р. у зв’язку з опискою у позовній заяві позивачем уточнено розмір заявлених до стягнення інфляційних – 4057,05грн.

Вказані уточнення прийнято судом у порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.06.2008р. за ініціативною суду було залучено до участі у розгляді справи другого відповідача - державне підприємство “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ (далі відповідач 2).

Представник відповідача 2 у судовому засіданні пояснив, що вважає себе належним відповідачем. Також він повідомив, що борг в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн., реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн. сплачений ним у повному обсязі. В частині стягнення інфляційних в сумі 4057,05грн., 3% річних в сумі 74,10грн. та пені в сумі 494,06грн. заперечував, оскільки дана заборгованість не була передана згідно передавального балансу.

02.06.2008р. позивачем було надано довідку, копії платіжного доручення №U598560 від 19.05.2008р. та банківської виписки у підтвердження сплати відповідачем 2 боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн., реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн.

Представник відповідача 1 в останні судові засідання не з’являвся.

Суд вважає надані сторонами документи достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позов розглянуто за наявними у справі матеріалами за відсутності відповідача 1.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені до відповідача 2 в частині стягнення інфляційних в сумі 4057,05грн., 3% річних в сумі 74,10грн. та пені в сумі 494,06грн. підлягають задоволенню; в частині стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн., реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн. – провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір про постачання електричної енергії №16-625т/06 від 13.04.2006р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача), споживач зобов’язався сплачувати постачальнику вартість використаної (придбаної) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.4 з моменту його підписання і укладається на строк до 01.04.2009р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.п. 2.2.2, 2.3.3 постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, що визначені у Розділі 5 Договору, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №4 „порядок розрахунків” та №5 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії”.

Як убачається з наданих позивачем документів (акти прийому-передачі, рахунки тощо) позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, про що відповідач 1 та відповідач 2 не заперечували.

Відповідачу 1 було вручено рахунки (а.с. 22, 23) на оплату спожитої електроенергії за період лютий 2008р., про що свідчить підпис повноважної особи відповідача 1 Козуб.

Державне підприємство “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” (відповідач 2) було створене на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 р. шляхом приєднання до його складу державних підприємств, які реорганізовувались, у тому числі і Державного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (відповідач 1).

Як убачається з пункту 5.9. вказаного наказу, реорганізацію підприємств необхідно було здійснити до 1 квітня 2008 р.

Відповідно до пункту 5.6. наказу, було зобов’язано посадових осіб підприємств, що реорганізуються, здійснити інвентаризацію майна та в строк до 1 березня 2008 р. скласти передавальний баланс.

Як убачається з розподільчого балансу на 01.02.2008р. заборгованість відповідача 1 за Договором була передана на баланс відповідача 2.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем 1 вартості спожитої активної електроенергії в сумі 147 936,90грн. та реактивної електроенергії в сумі 2324,06грн., що була поставлена за Договором у лютому 2008р., виник борг та прострочка виконання зобов’язання, що підтверджується матеріалами справи. Даний факт відповідачем 1 та відповідачем 2 по суті не заперечувався.

02.06.2008р. позивачем було надано довідку, копії платіжного доручення №U598560 від 19.05.2008р. та банківської виписки у підтвердження сплати відповідачем 2 боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн. та реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн.

Сторони у судовому засіданні підтвердили сплату основного боргу за договором у повному обсязі.

З огляду на зазначене, провадження по справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн. та реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн. до відповідача 2, як правонаступника відповідача 1 за розподільчим балансом на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 р., підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 4057,05грн. та 3% річних в сумі 74,10грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується зменшених позовних вимог про стягнення пені у сумі 494,06грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Угоди (п. 4.2.1) у разі внесення платежів з порушенням термінів споживач сплачує пеню на весь період прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд прийшов до висновку про існування у період з березня 2008р. по 23.05.2008р. (дата отримання банком одержувача (позивача) платежів) основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн. та реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн.

З огляду на правильне нарахування, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач 2 в обґрунтування заперечень в частині стягнення інфляційних в сумі 4057,05грн., 3% річних в сумі 74,10грн. та пені у розмірі у 494,06грн. посилався на те, що дана заборгованість не була передана на його баланс згідно з розподільчим балансом на 01.02.2008р.

Судом не приймаються до уваги вказані заперечення відповідача 2, оскільки згідно матеріалів справи та законодавства є правонаступником усіх обов’язків відповідача 1.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інших доказів у підтвердження заперечень відповідачем 2 надано не було.

Щодо позовних вимог заявлених до відповідача 1 про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн. та реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн.; в частині стягнення інфляційних в сумі 4057,05грн., 3% річних в сумі 74,10грн. та пені у розмірі у 494,06грн. за Договором, суд враховує наступне.

Державне підприємство “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” (відповідач 2) було створене на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 р. шляхом приєднання до його складу державних підприємств, які реорганізовувались, у тому числі і Державного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (відповідач 1).

Як убачається з пункту 5.9. вказаного наказу, реорганізацію підприємств необхідно було здійснити до 1 квітня 2008 р.

Відповідно до пункту 5.6. наказу, було зобов’язано посадових осіб підприємств, що реорганізуються, здійснити інвентаризацію майна та в строк до 1 березня 2008 р. скласти передавальний баланс.

Як убачається з розподільчого балансу на 01.02.2008р. заборгованість відповідача 1 за Договором була передана на баланс відповідача 2.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до відповідач 1 не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 22, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, п.1-1 ч.1 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, заявлені до державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ про стягнення інфляційних в сумі 4057,05грн., 3% річних в сумі 74,10грн. та пені у розмірі у 494,06грн.

2. Стягнути з державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” (03680, м. Київ, пр. Ак. Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131168) в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005301685311 в відділенні ПІБ м. Харцизька, МФО 334345) інфляційні в сумі 4057,05грн., 3% річних в сумі 74,10грн. та пеню у розмірі у 494,06грн.

3. Припинити провадження по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, до державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн. та реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн.

4. Стягнути з державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація” (03680, м. Київ, пр. Ак. Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131168) в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005301685311 в відділенні ПІБ м. Харцизька, МФО 334345) витрати по сплаті державного мита в сумі 1 548,86грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,69 грн.

5. Відмовити у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, заявлених до державного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 147 936,90грн., реактивну електроенергію в сумі 2324,06грн., інфляційних в сумі 4057,05грн., 3% річних в сумі 74,10грн. та пені у розмірі у 494,06грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя

Надруковано 5 прим.

2 прим. – позивачу;

2 прим. – відповідачам 1, 2;

1 прим. – у справу.