Постанова № 1802073, 05.06.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.06.2008

Справа №2-26/3701-2008А

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя», м. Джанкой, вул.. Советська, 15а,

До відповідача Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АРК, м. Джанкой, вул.. Дзержинського, 30.

Про скасування податкового повідомлення-рішення та повідомлень про залік пені.

Суддя О.Л. Медведчук

при секретарі Комєдєві В.В.

Представники:

Від позивача – Абдурахманова А.З., предст., дов. Від 24.04.08р.

Від відповідача – Лук панова К.В., ст.. держ. под. інсп., дов. від 08.01.08р.

Сутність спору: Позивач - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» звернувся у господарський суд АР Крим із позовною заявою до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АРК про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2007р. № 0014281502/0 на суму 27500,00 грн. за затримку граничного терміну податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 05.04.2007р. по 30.10.2007р., а також скасування повідомлень про залік пені № 101040014262021 від 01.10.07р.; № 101040014262013 від 01.10.07р.; № 101040014262020 від 01.10.07р.; № 101040014267773 від 11.10.07р.; № 101040014281313 від 18.10.07р; № 101040014283298 від 18.10.07р.; № 101040014285080 від 18.10.07р.; № 101040014287090 від 23.10.07р.; № 101040014288992 від 23.10.07р.; № 101040014291080 від 23.10.07р.; № 101040014293283 від 31.12.07р.; № 101040014299256 від 30.10.07р.; № 101040014301455 від 30.10.07р.; № 101040014303949 від 01.11.07р.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались по мотивах наведених у запереченнях на позов від 07.05.2008р.

Розгляд справи відкладався, сторонами додатково надавались письмові пояснення стосовно позовних вимог та заперечень на позов.

У судовому засіданні, що відбулося 05.06.2008р. позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

На підставі акту невиїзної документальної перевірки з питання сплати податку на додану вартість Джанкойським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства за період з 05.04.2007р по 30.10.07р. за № 1491/15-2/03348100 від 03.12.2007р. Джанкойською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007 року № 0014281502\0 про застосування штрафних санкцій у сумі 27 500 грн.

Вказані штрафні санкції були нараховані на підставі п.п.17.1.7., п.17.1, ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-ш від 21.12.2001р., із внесеними змінами і доповненнями - за несвоєчасну сплату погоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 55 000 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

Як вбачається з акту перевірки від 03.12.2007р., штрафні санкції розраховані за несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість по уточнюючому документу № 4274 від 05.04.2007р.

Згідно матеріалів справи в грудні 2006 року позивачем помилково не відображено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 55000 грн. Ця помилка була виправлена в рядку 8.1 декларації № 3017 від 20.03.2007 року. Одразу були самостійно нараховані штрафні санкцій в розмірі 5 %, яки склали 2750 грн. Ця сума була відображена в рядку 28.2 декларації.

Однак, згодом позивачем подано до Джанкойської ОДПІ два уточнюючих розрахунки оскільки помилку за 2006 рік повинно виправляти саме у період, в який вона виникла, з яких уточнюючий розрахунок № 3177 від 29.03.07 р. до податкових зобов'язань з ПДВ до декларації № 3017 від 20.03.07 року, яким податкові зобов'язання зменшені на 55000,00 грн. та уточнюючий розрахунок № 4274 від 05.04.07 р. до податкових зобов'язань з ПДВ до декларації № 25716 від 22.01.07 року, яким податкові зобов'язання збільшені на 55000,00 грн.

Загальна сума податкових зобов'язань, задекларованих Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» за грудень 2006 р. склала 85926 грн.

Дані зобов'язання були частково самостійно сплачені в сумі 75000,00 грн.

Недоїмка за грудень 2006 року склала 10926,00 грн.

Позивачем погашались податкові зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», згідно якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань винятково за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість і форму задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Так, фактично позивачем за період з 28.09.07 р. по 30.10.07 р. були сплачеш поточні зобов'язання по ПДВ в сумі 67960,00 грн., зокрема: за серпень 2007 року в сумі 24800,00 грн. та за вересень 2007 року в сумі 43160,00 грн.

Однак, відповідач без згоди з позивачем змінив призначення платежу на підставі підпункту 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” незважаючи на призначення платежу, зазначене в платіжних дорученнях, зарахував суми податків не в рахунок погашення поточних платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

З акту перевірки вбачається, що Джанкойська ОДШ зарахувала частину платежів, в сумі 55000,00 грн., в рахунок погашення заборгованості по ПДВ по уточнюючому розрахунку № 4274 від 05.04.2007 р. і частину, в сумі 3554,50 грн., направила на погашення пені.

Отже, не звертаючи уваги на призначення платежів в платіжних дорученнях, відповідач зараховував платежі на погашення не поточних податкових зобов’язань, а податкового боргу, що виник раніше, тобто проводив облік надходження платежів у картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість в порядку календарної черговості настання граничних строків сплати узгоджених зобов’язань.

Згідно ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед прав органів державної податкової служби, передбачених ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” ДПІ не має права самостійно, без згоди на то платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 18.07.2005N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі-АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Пункту 5.3 Інструкції передбачено, що дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Слід зробити висновок, що відповідач діяв із значним перевищенням повноважень, передбаченим Конституцією України та Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше. Оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі, й визначати призначення платежів.

Також встановлена непропорційність дій органів державної податкової служби, зокрема, недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія, оскільки дії відповідача спричинили штучне збільшення недоїмки зі штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість.

У запереченнях на позов відповідач посилається на те, що право самостійно визначати порядок задоволення претензій кредиторів не розповсюджується на позивача, у зв'язку з тим, що його активи знаходяться в податковій заставі.

Судом не приймаються дані доводи до уваги, оскільки згідно пп. 8.2.2 Закону України № 2181 у разі несплати, у встановлені цим Законом терміни, суми узгодженого податкового зобов'язання виникає право податкової застави.

Рішенням Конституційного суду України від 24.03.05 р. № 2-рп/2005 пп. 8.2.2 Закону України № 2181 визнаний неконституційним в частині поширення податкової застави на будь-які види активів без урахування суми його податкового боргу, податкова застава може поширюватися тільки на активи, вартість яких відповідає сумі податкового боргу.

На підставі рішення Джанкойської ОДПІ за № 10/24-0/003348100/2981 від 08.04.2002р. «Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів» до позивача застосовано податкову заставу до всіх активів, що перебувають у його власності, що у свою чергу є порушенням чинного податкового законодавства, оскільки сукупна вартість активів КРП «ВПВКГ м. Джанкоя», на дату реєстрації податкової застави, значно перевищувала суму податкового боргу.

Крім того ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже в даному випадку у Джанкойської ОДПІ не має права утримувати у податковій заставі всі активи Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя», крім того згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстрація податкової застави датується 30.05.2005р., що значно пізніше, ніж дата ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 2-рп/2005.

Оскільки податковою інспекцією не було доведено, що позивач несвоєчасно сплатив суми узгодженого податкового зобов’язання, тому суд вважає безпідставним застосування до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач узгоджені суми податкових зобов’язань сплатив без порушень строків уплати, тому суми штрафних санкцій, які визначені у спірному податковому повідомленні-рішенні, застосовані до позивача неправомірно.

Наслідком чого оскаржувані повідомлення про залік пені також винесені відповідачем не правомірно.

Відповідно до частини 2 с. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, ретельно дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасування податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007р. № 0014281502/0 на суму 27500,00 грн. за затримку граничного терміну податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 05.04.2007р. по 30.10.2007р.,

3. Скасувати повідомлення про залік пені № 101040014262021 від 01.10.07р.; № 101040014262013 від 01.10.07р.; № 101040014262020 від 01.10.07р.; № 101040014267773 від 11.10.07р.; № 101040014281313 від 18.10.07р; № 101040014283298 від 18.10.07р.; № 101040014285080 від 18.10.07р.; № 101040014287090 від 23.10.07р.; № 101040014288992 від 23.10.07р.; № 101040014291080 від 23.10.07р.; № 101040014293283 від 31.12.07р.; № 101040014299256 від 30.10.07р.; № 101040014301455 від 30.10.07р.; № 101040014303949 від 01.11.07р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя», м. Джанкой, вул.. Советська, 15а; код ЄДРПОУ 03348100) судовий збір у сумі 3,40 грн.

Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.