Ухвала суду № 1801938, 08.07.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

У Х В А Л А

"08" липня 2008 р. Справа № 4/151-07

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Арда", вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083, код ЄДРПОУ 32232867

до: товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія

"Вінницяюгторг", вул. Пирогова, 31, м. Вінниця, 21029,

код ЄДРПОУ 23062436

про стягнення 53762,70 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники :

позивача : не з'явився;

відповідача : не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов про стягнення 53 762 грн. 70 коп. заборгованості, згідно договору поставки № 52 від 01.01.2006р..

Відповідач у відзиві № 02/04-07 від 02.04.2007р. наданому суду 03.04.2007р. позовні вимоги не визнає, покликаючись на те, що відповідно до змісту позовної заяви позивач об’єднав в одній позовній заяві суми по накладним за період з 11.05.2005р. по 26.05.2006р., як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, підставою для передачі товарно-матеріальних цінностей від позивача до відповідача є договір поставки № 52 укладений 01.01.2006р.. Частина накладних з 30.09.2005р. по 01.01.2006р. оформлялась між сторонами на підставі договору поставки від 30.09.2005р., частина накладних з 11.05.2005р. по 30.09.2005р. на підставі договору ні від 30.09.2005р. ні від 01.01.2006р.. Наголошує на тому, що в результаті в одній позовній заяві об’єднано декілька вимог, які не пов’язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Ухвали суду від 27.05.2008р. та 19.06.2008р. направлені відповідачу рекомендованими листами на дві адреси, та повернуті органом поштового зв'язку в зв'язку із вибуттям відповідача.

Ухвалами суду від 21.02.2007р., 16.05.2007р., 20.09.2007р., 01.02.2008р., 25.04.2008р., 27.05.2008р., 19.06.2008р. від позивача вимагалося надати суду докази часткової або повної оплати (платіжні доручення, накладні, банківські витяги), детальний обґрунтований розрахунок утворення суми боргу, первинні бухгалтерські документи в обґрунтування нього (накладні, які стверджують повернення відповідачем товару на сум 1089 грн. 55 коп., на суму 94 451 грн. 05 коп., згідно накладних вказаних в позовній заяві), докази про дату, суму, призначення частково отриманої оплати в сумі 1 317 366 грн. 24 коп. (банківські витяги). Витребування цих доказів було обумовлене тим, що позивач, всупереч вимогам п. 5 ст. 54 ГПК України, не надав з позовною заявою обґрунтованого розрахунку утворення суми боргу.

Із змісту ст.ст. 33, 34 п. 5 ст. 54 ГПК України вбачається, що обґрунтованим є такий розрахунок до якого в обґрунтування даних про господарські операції, суми, дати, призначення отриманої оплати, іншого, вказаного в розрахунку надані, передбачені законодавством (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2, 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за № 88 із послідуючими змінами, зареєстрованого в МЮ України 05.06.1995р. за № 168/704, п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в МЮ України 12.06.1996р. за № 293/1318, п. 1.4, 3.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, зареєстрованої в МЮ України 29.03.2004р. за № 377/8976), докази (накладні, довіреності, розрахункові документи - повідомлення банку - банківські витяги про надходження на адресу отримувача коштів, дату їх валютування, платника, призначення платежу).

Згідно ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Обставини справи, які відповідно до закону повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 43 ГПК України вимагає, щоб суд оцінював докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Позивач в позовній заяві вказав, що згідно накладних, із зазначенням їх дати, номера, суми передав відповідачу товар на суму 1 466 669 грн. 54 коп., та що 21.09.2005р. відповідач повернув товар на суму 1089 грн. 55 коп. 13.01.2006р. по 05.07.2006р. на суму 94 451 грн. 05 коп. із зазначенням дати, номера, суми за накладною. Також вказав про отримання від відповідача грошових коштів в сумі 1 371 366 грн. 24 коп.. Але в порушення п. 5 ст. 54, ст.ст. 33, 34 ГПК України до позовної заяви не приклав доказів (накладних, банківських витягів), які б обґрунтовували дату, суму, вартість повернутого товару, дату, суму, призначення частково отриманої оплати. Акт звірки розрахунків є похідним документом від первинних бухгалтерських документів і, згідно вимог ст. 43 ГПК України, не має заздалегідь встановленої сили, а мав би перевірятись, оцінюватись судом на предмет правильності його складання на основі оцінки накладних про передачу, повернення товару, банківських витягів про дату, суму, призначення отриманої оплати.

Ненадання позивачем доказів (накладних), які б стверджували повернення відповідачем товару саме на суму 1089 грн. 55 коп., 94 451 грн. 05 коп., отримання оплати саме в сумі 1 317 366 грн. 24 коп., а не в більшій чи меншій, не дозволяє суду вирішити спір, виконати вимоги ст. 43 ГПК України, повно, всебічно, об'єктивно розглянути і перевірити відповідність фактичним обставинам то, що позивач зазначив в позовній заяві, правильність і обґрунтованість розрахунку суми боргу, акут звірки розрахунків.

В названих вище ухвалах, які були направлені позивачу рекомендованими листами, вимагалось надати письмові пояснення з обґрунтуванням причин неможливості виконання їх вимог. Таких пояснень позивач також не надав. Доказів, які б свідчили, що вимоги ухвал суду не виконані з поважних причин, позивач суду не надав. Тому, суд приходить до висновку про те, що вимоги про надання детального обґрунтованого розрахунку утворення суми боргу, первинних бухгалтерських документів в обґрунтування нього (накладні, які стверджують повернення відповідачем позивачу товару на суму 1089,55 грн., на суму 94451,05 грн., згідно з накладними вказаними в позовній заяві), докази про суму, дату, призначення частково отриманої оплати в сумі 1317366,24 грн. (банківські витяги), всіх інших доказів в обґрунтування своїх доводів чи заперечень позивачем не виконані без поважних причин.

З огляду на це, позов підлягає залишенню без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду в загальному порядку.

В зв'язку із залишенням позову без розгляду, судові витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в загальній сумі 655 грн. 62 коп., на підставі ч. 1, 2, 5 ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Арда" до товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Вінницяюгторг" про стягнення 53 762 грн. 70 коп. залишити без розгляду.

2. Судові витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в загальній сумі 655 грн. 62 коп. підлягають покладенню на позивача.

3. Копії даної ухвали направити позивачу, відповідачу рекомендованим листом.

Суддя

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу