Справа № 2а-7500/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2011 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Савічева В.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання не чинним рішення суб’єкта владних повноважень, про призначення пенсії у зменшеному розмірі та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії і виплату недоплаченої суми пенсії,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача – Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, посилаючись на ту обставину, що наказом Голови Служби безпеки України від 28.10.2010 року №1374-ос він був звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України та згідно наказу начальника 5-го управління (Міжвідомчого центру спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 16.11.2010 року №49-ос був з 19.11.2010 року виключений зі списків особового складу і направлений на військовий облік до Управління Служби безпеки України в Полтавської області.
Згідно довідки від 15.11.2010 року № 193 розмір місячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням складав 7031,40 грн., у тому числі:
1) основні види грошового забезпечення:
- оклад за військовим званням – 130,0 грн.;
- посадовий оклад – 1472,0 грн.
2) додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за вислугу років – 560,70 грн.;
- надбавка військовослужбовцям підрозділів боротьби з тероризмом Служби безпеки України – 1602,0 грн.;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань – 2082,60 грн.;
- надбавка до посадового окладу за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю – 220,80 грн.;
- надбавка військовослужбовцям Служби безпеки України, які проводять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-технічне забезпечення органів державної влади і оперативно-службової діяльності, – 736,0 грн.;
- премія – 147,20 грн.
В пункті “а” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зазначено, що пенсія за вислугу років встановлюється в таких розмірах: за вислугу 20 років – 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, маючи 26 років вислуги на військовій службі, повинен одержувати пенсію за вислугу років в розмірі 68 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Розмір його пенсії за вислугу років з 17.11.2010 року повинен був обчислюватись з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, тобто виходячи з розміру 7031,40 грн. Тому, без урахування передбаченої згідно пункту “а” частини першої статті 16 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” надбавки в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на його утриманні, з 17.11.2010 року мав складати:
7031,40 грн. Ч 68 % 100% = 4781,35 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при призначенні пенсії застосувало не розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з військової служби, а включило в розрахунок грошового забезпечення для призначення пенсії щомісячні додаткові види грошового забезпечення в середньому розмірі за останні 24 календарні місяці служби згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151). Тому загальний розмір призначеної з 17.11.2010 року пенсії був незаконно занижений і склав лише 4721,65 грн., включаючи надбавку в розмірі 361,50 грн. на малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на його утриманні, передбачену згідно пункту “а” частини першої статті 16 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Просив суд визнати не чинним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення пенсії у зменшеному розмірі.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927):
- призначити з 17.11.2010 року пенсію за вислугу років згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року), виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, тобто з 7031,40 грн.
- здійснити перерахунок призначеної з 17.11.2010 року пенсії за вислугу років, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року), тобто з 7031,40 грн.;
- вчинити дії по виплаті недоплачених з 17.11.2010 року сум пенсії за вислугу років, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року), тобто з 7031,40 грн., з урахуванням фактично проведених виплат.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Голови Служби безпеки України від 28.10.2010 року №1374-ос позивач був звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України та згідно наказу начальника 5-го управління (Міжвідомчого центру спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 16.11.2010 року № 49-ос був виключений зі списків особового складу і направлений на військовий облік до Управління Служби безпеки України в Полтавської області.
Згідно довідки від 15.11.2010 року № 193 розмір місячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням складав 7031,40 грн., у тому числі:
основні види грошового забезпечення:
- оклад за військовим званням – 130,0 грн.;
- посадовий оклад – 1472,0 грн.
додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за вислугу років – 560,70 грн.;
- надбавка військовослужбовцям підрозділів боротьби з тероризмом Служби безпеки України – 1602,0 грн.;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань – 2082,60 грн.;
- надбавка до посадового окладу за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю – 220,80 грн.;
- надбавка військовослужбовцям Служби безпеки України, які проводять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-технічне забезпечення органів державної влади і оперативно-службової діяльності, – 736,0 грн.;
- премія – 147,20 грн.
В пункті “а” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зазначено, що пенсія за вислугу років встановлюється в таких розмірах: за вислугу 20 років – 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, маючи 26 роки вислуги на військовій службі, позивач повинен одержувати пенсію за вислугу років в розмірі 68 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року) пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Вищезазначене положення відтворене також у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року №4 “Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби)”.
Проте, згідно підпункту 4 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” частина третя статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року) була доповнена словами “та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”. А згідно абзаців першого-третього пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Разом з тим, зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 року №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України були визнані неконституційними. Відтак автоматично з 22.05.2008 року поновлювалась дія частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року).
Таким чином, розмір пенсії позивача повинен був обчислюватись з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, тобто виходячи з розміру 7031,40 грн. Тому, без урахування передбаченої згідно пункту “а” частини першої статті 16 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” надбавки в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на його утриманні,, розмір належної до отримання пенсії з 17.11.2010 року мав складати:
7031,40 грн. Ч 68 % 100% = 4781,35 грн.
Згідно зі статтями 124, 150 Конституції України судові рішення, зокрема Конституційного Суду України, ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку (частина друга статті 70 Закону України “Про Конституційний Суд України”). Офіційне тлумачення цього положення Конституційний Суд України дав у Рішенні від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), роз’яснивши, що Рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чині, є обов’язковими до виконання на всій території України. Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об’єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8). Закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення (частина друга статті 152 Конституції України). Отже, обов’язковість виконання рішень Конституційного Суду України поширюється і на Кабінет Міністрів України.
Проте, Кабінет Міністрів України всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 не виконав обов’язку щодо приведення пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151) у відповідність до вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року).
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при призначенні пенсії застосувало не розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з військової служби, як того вимагають приписи частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року), а включило в розрахунок грошового забезпечення для призначення пенсії щомісячні додаткові види грошового забезпечення в середньому розмірі за останні 24 календарні місяці служби згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151). Тому загальний розмір призначеної з 17.11.2010 року пенсії був незаконно занижений і склав лише 4721,65 грн., включаючи надбавку в розмірі 361,50 грн. на малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на його утриманні, передбачену згідно пункту “а” частини першої статті 16 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Згідно частини третьої статті 11 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при призначенні пенсії не було легітимних підстав для застосування пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151) всупереч вимогам частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року).
Відповідно до пунктів 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй. Судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Керуючись ст. 8, частини п’ятої ст. 17, частини третьої ст. 22 Конституції України, ст.ст. 11, 13, 43, 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, ст.ст. 128, 159, 160, 161, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати не чинним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у зменшеному розмірі.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) призначити ОСОБА_1 з 17.11.2010 року пенсію за вислугу років згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року), виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, тобто з 7031,40 грн.
Здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 з 17.11.2010 року пенсії за вислугу років, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року), тобто з 7031,40 грн.;
Вчинити дії по виплаті недоплачених ОСОБА_1 з 17.11.2010 року сум пенсії за вислугу років, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006 року), тобто з 7031,40 грн., з урахуванням фактично проведених виплат.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя :
Судове рішення № 18009349, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 18.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7500/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: