Рішення № 17984416, 26.08.2011, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-683/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді Холод Р.С.

при секретарі Родніковій Ю.О.

за участю представника позивача Рижук Т.О., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за природний газ, зобовязання укласти договір, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ „Запоріжгаз” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за природний газ на тій підставі, що відповідачам було на 01.03.2010р. надано послуги з газопостачання на суму 445,47 грн, яку відповідачі не сплатили. Перебіг строку позовної давності переривався вчиненням відповідачами дій, що свідчать про визнання ними боргу, а саме відповідачі підтвердили існуючу заборгованість у розмірі 135,05 грн. станом на 01.01.2005р. та сплативши її 27.12.2005р., а також заборгованість 47,59 грн. станом на 01.01.06р. яку сплатити 20.11.06р. Також позивач просить суд зобовязати споживача укласти договір про надання населенню послуг з газопостачання, посилаючись на те, що неодноразові спроби укласти зазначений договір закінчувались тим, що відповідач ОСОБА_2 відбирав екземпляри договору ніби то для ознайомлення, але підписаного екземпляру не повертав. Укладення договору є необхідним, оскільки лише на його підставі позивач має право надавати послуги з газопостачання. Крім цього, позивач просить зобовязати відповідачів надати доступ для відключення від газопостачання, тому що останні не надають доступ до квартири, а оскільки відповідачі не сплачують послуги з газопостачання, вони підлягають відключенню від газопостачання.

В процесі розгляду справи, позивач надав заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині суми заборгованості, зазначивши, що оскільки 30.11.2010р. відповідачами було здійснено оплату послуг з газопостачання в розмірі 344,04 грн., сума боргу підлягає зменшенню та станом на 01.12.2010р. з урахуванням поточних нарахувань на момент розгляду справи становить 238,51 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити з підстав, визначених в заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, свої інтереси в суді довірила представляти ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, суду пояснив, що 01.06.2000р. між ним та газопостачальною організацією вже був укладений договір про надання послуг з газопостачання. Вважає, що на теперішній час він є дійсним, оскільки сторонами не був розірваний, а тому на підставі п.7.3 Договору є продовженим. Відповідно до зазначеного договору розрахунок за надані послуги здійснюється по розрахунковим книжкам, що і виконувалось відповідачами до січня 2002р. З січня 2002р. було припинено прийом платежів по книжці, а в квитанції зазначалась лише сума платежу та борг на момент платежу, але не вказувалось за який період проведена оплата. В звязку із зазначеним, відповідачами була припинена оплата послуг, оскільки їх права власника розпоряджатися своєю власністю грошима, було порушено. В подальшому позивач невірно розраховував спожитий обсяг газу, а тому відповідачами здійснювалась оплата за газ на підставі своїх розрахунків, відповідно до укладеного раніше договору. Просить суд також застосувати строк позовної давності та обчислювати період оплати за газ, починаючи з 11.05.2007р. Квитанцією від 30.11.2010р. ним сплачено 344,04 грн. в рахунок сплати послуг за газ за період з 11.05.2007р. по грудень 2010р. і на теперішній час заборгованість відсутня. З викладених підстав просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, допитавши свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з довідки ЖБК «Весна»від 12.01.2010р. в квартирі АДРЕСА_1 проживають 2 особи відповідачі по справі (а.с. 8).

Відповідно до п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 9 грудня 1999 р. зі змінами (надалі Правила), розрахунок населення за надані послуги з газопостачання за відсутності лічильника здійснюється починаючи з 1 січня 2007 р. за роздрібними цінами за нормами споживання природного газу на 1 людину.

В період з 1 січня 2007 р по 31.08.2008 р. вартість газу визначалась Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення ” № 1672 від 19.12.2006 р.

В період з 1 вересня 2008 р по 30.11.2008 р. вартість газу для населення на побутові потреби за відсутності газових лічильників визначалась Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення” №934 від 07.08.2008 р.

В період з 1 грудня 2008 р. вартість газу визначається Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про роздрібні цина на газ природний, що використовується для потреб населення” № 1239 від 25.10.2008 р.

Вартість спожитого газу визначалась множенням норми споживання газу відповідно до кількості споживачів на диференційовані тарифи на природний газ, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Відповідно до п.п. 9, 17, 28 Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць і оплата повинна здійснюватись не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно розрахунку позивача, станом на 01.12.2010р. розмір заборгованості відповідачів за спожитий газ становить 238,53 грн. Підстав невірного розрахунку позивачем обєму спожитого відповідачами газу суд не знаходить.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 п. 3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У судовому засіданні, відповідачем ОСОБА_2 була зроблена заява із проханням застосувати строк позовної давності. Підстав для переривання строку позовної давності, на які посилається позивач, суд не знаходить, оскільки час для предявлення позову з часу останнього переривання шляхом оплати відповідачами у листопаді 2006р. суми в розмірі 44,64 грн. сплинув у листопаді 2009р., а позивачем позов поданий 11.05.2010р. З листопада 2006р. на час подачі позову, відповідачами жодної оплати не проводилось, а тому переривань строку давності не було. На підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, у межах строку позовної давності, за період з 11.05.2007 р. по 01.12.2010 р. з урахуванням проведеної відповідачами 30.11.2010р. оплати у розмірі 95,91 грн., яка і підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Згідно ст. 20 закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати послуги у встановлені договором або законом строки. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок укласти вказаний договір покладається саме на споживача послуг, тобто на відповідачів по справі. Зазначений обовязок споживача встановлений і в п.29 Правил.

Як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово направляв на адресу відповідачів листа з проханням погасити заборгованість та укласти договір.

Крім того, допитана у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона працює на підприємстві «Запоріжгаз». З метою укладання договорів з населенням, вона проекти договорів приносить до квартир громадян, де вони і підписуються. Коли вона принесла проект договору до місця мешкання ОСОБА_2, останній забрав зазначений документ і закрив двері. При цьому, проект договору не віддав та не пояснив причину своєї поведінки.

Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 статі 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну сум грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Запоріжгаз»виконувало роботи по наданню послуг з газопостачання відповідачам з січня 2005 року.

За цей період відповідачі жодного разу не зверталися до позивача з претензіями про неякісне виконання послуг. Також відповідачі не надсилали ніяких заперечень з питання небажання отримувати послуги від позивача.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що своїми діями щодо відмови в укладанні договору з ПАТ «Запоріжгаз»відповідач певним чином порушує права позивача (не отримуються кошти за спожитий газ).

Відповідачі по справі періодично сплачували позивачу за надані послуги, що підтверджується випискою з особового рахунку, що безпосередньо підтверджує безумовну згоду відповідачів на отримання певних послуг від позивача.

Тому, суд вважає, що відсутність будь-яких скарг з боку відповідачів на якість послуг, наданих позивачем та згода на їх отримання, яка знайшла своє відображення у періодичній сплаті за отримані послуги, є нічим іншим як прийняттям умов договору на надання послуг з газопостачання. У звязку з цим, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача ОСОБА_2 на якого оформлений особовий рахунок, укласти відповідний договір на умовах, передбачених діючим законодавством.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на існування договору від 01.06.2000р., а тому безпідставність вимог позивача щодо зобовязання укласти договір, судом до уваги не приймаються. Зазначений договір укладений між ОСОБА_2 та Дочірньою компанією Торговий дім «Газ України» Національної компанії Нафтогаз України» в особі ЗАТ Міжрегіональна енергетична компанія «Потенціал». На теперішній час постачання газу здійснюється саме ПАТ «Запоріжгаз», оплата за поставлений газ проводиться також позивачу, а тому і договір повинен бути укладений з організацією, яка безпосередньо надає послуги.

Вимога позивача щодо зобовязання відповідачів надати доступ для відключення від газопостачання не підлягає задоволенню через безпідставність. Судом стягнута з відповідачів на користь позивача існуюча заборгованість. Підстав вважати, що в подальшому відповідачі не будуть сплачувати послуги за газ та виникне необхідність відключення їх від газопостачання на теперішній час немає.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягнення судові витрати.

Керуючись ст. ст. 257, 267, 526, 541, 543, 640, 641, 642 ЦК України, п.п. 9, 17, 28, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за природний газ, зобовязання укласти договір задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (м. Запоріжжя, вул. Заводська, б. 7, п\р 260343010497 у філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 03345716) заборгованість по оплаті за спожитий природний газ у розмірі 95 (девяносто пять) грн. 91 (девяносто одна) коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (м. Запоріжжя, вул. Заводська, б. 7, р\р 26005002327001 в філії КБ «Надра»Запорізьке регіональне управління, МФО 313968, ЄДРПОУ 03345716) витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп.

Зобовязати ОСОБА_2 укласти договір з ПАТ «Запоріжгаз»про надання йому послуг з газопостачання.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяР.С.Холод