Рішення № 17976988, 05.04.2011, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-101/11

05.04.2011 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, у складі:

Головуючого судді Середа А.В.,

при секретарі Махлай С.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом КП «Кремінь»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ВАТ «Кредитпромбанк», КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та визнання права власності на майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до КП «Кремінь»про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ЗАТ ПВК «Кремінь»до КП «Кремінь»про визнання добросовісним набувачем, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року колективне підприємство «Кремінь»звернулось з позовом в суд до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ВАТ «Кредитпромбанк»про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та визнання права власності на майно. В позовній заяві колективне підприємство «Кремінь»зазначило, що 06.02.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2007 року за Закритим акціонерним товариством «ПВК КРЕМІНЬ»у Комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. В обґрунтування позовної заяви зазначали, що рішення трудового колективу, необхідного для вибуття з власності підприємства спірного майна не було, а тому воно вибуло поза волею підприємства і підлягає поверненню. При цьому позивач посилається на те, що у звязку з вибуттям майна з власності поза його волі, договір іпотеки, що був укладений відповідачем ОСОБА_2 з ВАТ «Кредитпромбанк», підлягає визнанню недійсним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі і просив його задовольнити за обставин викладених в описовій частині позову та доповненню до нього.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, про дату місце та час слухання справи була повідомлена у законом встановленому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечував, послався на те, що майно було придбане ним відповідно до чинного законодавства, а вибуття майна з власності позивача було проведено у відповідності до статуту підприємства, згідно з протоколом загальних зборів від 15.09.2006 року.

Представник відповідача ВАТ «Кредитпромбанк»проти позову заперечував, посилався на те, що позивач не має відношення до договору іпотеки, а тому не має підстав для його оскарження та визнання недійсним.

Представник відповідача КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»проти позову заперечувала за тих обставин, що всі дії по перереєстрації майна були виконані у відповідності до вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування на їх думку не вбачається.

Представник третьої особи ЗАТ ПВК «Кремінь»проти позову заперечувала, послалась на те, що у підприємства були всі правові підстави для набуття права власності на майно і відсутні будь-які підстави для задоволення позову КП «Кремінь».

В ході судового розгляду ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про визнання його добросовісним набувачем спірного майна, а також про визнання за ним права власності на спірне майно. Позовну заяву обґрунтував законністю придбання спірного майна, а тому просив визнати його добросовісним набувачем. У своїх поясненнях на зустрічну позовну заяву КП «Кремінь»зазначило, що не оспорює добросовісність набуття ОСОБА_2 спірного майна і у звязку з відсутністю спору між сторонами з цього приводу просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В ході судового розгляду ЗАТ ПВК «Кремінь»подало зустрічну позовну заяву про визнання його добросовісним набувачем спірного майна. У зустрічній позовній заяві послалось на те, що у позивача були всі правові підстави для відчуження спірного майна. У своїх поясненнях на зустрічну позовну заяву КП «Кремінь»послалось на те, що майно вибуло поза волею підприємства, а тому слід відмовити у задоволенні позовної заяви.

В ході судового розгляду від позивача КП «Кремінь»надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, забороною відповідачам відчужувати його у будь-який спосіб та обтяжувати зобовязаннями, заборонити КП КМБТІ проводити реєстраційні дії зі спірним майном. Зазначене клопотання було задоволено.

Під час розгляду справи позивач КП «Кремінь»уточнило подані позовні вимоги та просило визнати недійсним договір іпотеки № 4196 від 29.10.2009р., укладений між відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк».

Суд, заслухавши пояснення сторін, які приймали участь у розгляді справи їх представників, давши аналіз та оцінку наданим доказам, знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних обставин.

Судом встановлено, що у власності позивача - колективного підприємства «Кремінь»до 06.02.2007 року знаходилось нерухоме майно, а саме: приміщення головного корпусу кондцеху: склад сировини та готової продукції, корпус макаронної дільниці, приміщення контори, приміщення прохідної, приміщення лабораторії, залізобетонна прибудова кондцеху, прибудова для патоки, будівля лабораторії, А, 2582 кв.м; будівля котельні, Б, 434,1 кв.м.; будівля механічної майстерні, Б, 61,1 кв.м.; будівля тарного цеху та тарного складу, Г, 305,4 кв.м., склад сировини, Г, 267,8 кв.м.; матеріальний склад деревяний, Л, 166,0 кв.м.; будівля холодильної установки, Д, 98,4 кв.м.; будівля рибокоптильної дільниці, К, 543,7 кв.м.; будівля гаражу, Ж, 150,2 кв.м.; будівля цеху кукурудзяних паличок, З, 489,2 кв.м.; будівля ангару, В, 503,1 кв.м.; цех кукурудзяної палички, Е, 316, 1 кв.м.; матеріальний склад, Е, 367,6 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1.

06.02.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2007 року за закритим акціонерним товариством «ПВК КРЕМІНЬ»у Комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно.

Підставою для видачі виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради зазначеного свідоцтва стала державна реєстрація закритого акціонерного товариства «ПВК КРЕМІНЬ»27.01.2007 року, підписання акту приймання-передачі спірного майна до статутного фонду ЗАТ ПВК «Кремінь»26.01.2007 року. Зазначені документи були підписані керівником КП «Кремінь»на підставі протоколу загальних зборів від 15.09.2006 року, відповідно до якого було прийнято рішення про участь у створенні закритого акціонерного товариства, внесення до статутного фонду товариства майнового комплексу КП «Кремінь», надання прав стосовно підпису всіх документів директору підприємства.

В подальшому спірне майно кілька разів відчужувалось і останніми власниками майна є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які є добросовісними набувачами цього спірного майна та відповідачами за позовною заявою колективного підприємства «Кремінь».

Вирішуючи питання про незаконність вибуття спірного майна з власності позивача колективного підприємства «Кремінь»до власності ЗАТ ПВК «Кремінь», суд приходить до наступного.

Підставою для вибуття майна з власності колективного підприємства «Кремінь»спірного майна стало рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2007 року, яке було зареєстроване комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»06.02.2007 року і яке засвідчило факт державної реєстрації відповідного переходу права власності на спірне майно. Підставою для прийняття відповідного рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області став факт підписання статуту закритого акціонерного товариства «ПВК «Кремінь», відповідно до якого колективне підприємство «Кремінь»стало одним із засновників та акціонерів товариства, що було зареєстроване 24.01.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради. При створенні закритого акціонерного товариства «ПВК «Кремінь», керівник колективного підприємства «Кремінь»підписав документи про внесення до статутного капіталу товариства спірних обєктів нерухомого майна відповідно до протоколу загальних зборів членів КП «Кремінь»№ 1 від 15.09.2006 року. Зазначеним протоколом загальних зборів було прийняте рішення про участь у створенні закритого акціонерного товариства, внесення у статутний капітал закритого акціонерного товариства майнового комплексу та надання прав на підписання необхідних документів директору КП «Кремінь».

Вирішуючи питання про відповідність цього протоколу підставі для правоздатності керівника КП «Кремінь»підписувати документи, за якими спірне майно вибуло з власності підприємства, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статуту колективного підприємства «Кремінь», який діяв на момент переходу права власності на спірне нерухоме майно до ЗАТ «ПВК КРЕМІНЬ»(затверджений на зборах/конференції трудового колективу від 17.05.1995 року), колективному підприємству належать основні фонди й оборотні засоби, об'єкти соціально-культурного призначення, вироблена продукція і товари, грошові засоби, які знаходяться на балансі підприємства, право розпорядження майном належить колективному підприємству.

Відповідно до п. 3.1. Статуту управління колективним підприємством здійснюється на основі участі робітників володільців в управлінні господарчою діяльністю і майном, а також в розподілі прибутку.

Пунктом 3.2. Статуту передбачено, що найвищим органом управління колективним підприємством є збори/конференція членів трудового колективу.

Пунктом 3.3. Статуту передбачено, що до компетенції зборів/конференції відноситься встановлення повноважень Ради підприємства, затвердження Положення по володінню і розпорядженню колективною власністю, розгляд довгострокових програм.

Відповідно до п. 3.5. Статуту колективного підприємства для загального керівництва діяльністю підприємства створюється Рада підприємства, до компетенції якої входить прийняття рішень про використання фондів підприємства, розгляд матеріалів і прийняття рішень про створення спільного підприємства.

Крім того, аналізуючи копію протоколу № 1 від 15.09.2006 року, суду не було надано протоколи лічильної комісії, які б могли встановити наявність кворуму на загальних зборах членів КП «Кремінь». Натомість, позивачем по справі було додано до матеріалів справи доручення від пайовиків підприємства, оформлені у простій письмовій формі та завірені керівником підприємства, який відповідно до чинного законодавства не має права встановлювати особу та підписи фізичних осіб при наданні будь-яких повноважень представництва.

При оцінці цих доказів суд приходить до висновку, що протокол № 1 від 15.09.2006 року, поданий у копії третьою особою у справі, не може вважатись доказом наявності у керівника колективного підприємства «Кремінь»правоздатності на підписання документів по передачі у статутний капітал закритого акціонерного товариства «ПВК «Кремінь»спірного нерухомого майна, оскільки такі повноваження мають бути належним чином оформлені відповідно до статуту КП «Кремінь», при особистій участи пайовиків колективного підприємства або за належно оформленими документами по представництву фізичних осіб відповідно до статей 237, 244 та 245 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні докази про наявність волевиявлення підприємства про дольову участь колективного підприємства «Кремінь»у створенні закритого акціонерного товариства, внесення у статутний капітал цього товариства всього майна підприємства та надання таких повноважень керівнику підприємства, суд встановив безпідставність підписання керівником КП «Кремінь»статуту ЗАТ ПВК «Кремінь» та факт передачі майна підприємства поза його волею, без наявності відповідного та належного рішення зборів/конференції членів трудового колективу.

Крім того, про наявність невідповідності дій керівника колективного підприємства «Кремінь»протоколу № 1 від 15.09.2006 року свідчить також той факт, що не весь майновий комплекс КП «Кремінь»був переданий до статутного капіталу ЗАТ «ПВК «Кремінь», а лише спірне нерухоме майно. Відповідно до іншого рішення загальних зборів, обладнання підприємства, яке залишилось на підприємстві фактично було продане іншому підприємству.

При дослідженні посилань відповідача на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05.12.2006 року та на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.10.2006 року суд приходить до висновку, що постановою Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники (частина третя статті 61 ЦПК), то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах. В даному випадку субєктний склад сторін у цій справі не є тотожним до того, який зазначений відповідачем у рішеннях, а тому за правилами статті 61 ЦПК України, обставини, встановленні рішеннями Кременчуцького районного суду Полтавської області та рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука повинні встановлюватись на загальних підставах.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства про повернення власнику майна, яке вибуло поза його волею, відсутність відповідного волевиявлення колективного підприємства «Кремінь»про вибуття з його власності спірного нерухомого майна шляхом спільної участі у закритому акціонерному товаристві та внесення цього майна до статутного капіталу товариства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог КП «Кремінь»про зобовязання відповідача ОСОБА_2 повернути колективному підприємству «Кремінь»приміщення головного корпусу кондитерського цеху (літ. А): склад сировини та готової продукції, корпус макаронної дільниці, приміщення: магазину контори, прохідної, лабораторії; залізобетонна прибудова кондитерського цеху, прибудова для патоки, будівля лабораторії, загальною площею 2582,0 кв. м., будівля котельної ( літ. Б), загальною площею 434,1 кв. м. що знаходяться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Сумська, буд. 65/17, та визнання права власності на це нерухоме майно.

Стосовно вимог позивача про зобовязання відповідача ОСОБА_1 повернути колективному підприємству «Кремінь»будівлю механічної майстерні, Б, 61,1 кв.м.; будівлю тарного цеху та тарного складу, Г, 305,4 кв.м., склад сировини, Г, 267,8 кв.м.; матеріальний склад деревяний, Л, 166,0 кв.м.; будівлю холодильної установки, Д, 98,4 кв.м.; будівлю рибокоптильної дільниці, К, 543,7 кв.м.; будівлю гаражу, Ж, 150,2 кв.м.; будівлю цеху кукурудзяних паличок, З, 489,2 кв.м.; будівля ангару, В, 503,1 кв.м.; цех кукурудзяної палички, Е, 316, 1 кв.м.; матеріальний склад, Е, 367,6 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1, та визнання права власності на це майно, суд приходить до висновку про неможливість задоволення цих позовних вимог у звязку з наступним.

Відповідно до ч.2 статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Судом встановлено, що 20 листопада 2009 року Автозаводським відділом державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції було відкрито провадження по стягненню з ОСОБА_3 300880,00 грн. і по цьому провадженню на спірне майно було накладено арешт. В межах виконання відповідного судового рішення відповідачка погодилась придбати спірні обєкти нерухомого майна у ОСОБА_3 та перерахувати грошові кошти для закриття її особистих боргів. При цьому, ОСОБА_3 24.11.2009 року отримала від Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції дозвіл на продаж арештованого майна за умови перерахування грошових коштів на депозитний рахунок виконавчої служби.

25 листопада 2009 року відповідачка ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 спірне нерухоме майно, а грошові кошти перерахувала на депозитний рахунок Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції на виконання судового наказу № 2-Н-2975 Автозаводського районного суду Міста Кременчука Полтавської області від 05.10.2009 року в рахунок погашення боргу.

Таким чином, витребувати за позовною заявою колективного підприємства «Кремінь»спірне нерухоме майно з ОСОБА_1 неможливо, оскільки воно було продане у порядку, встановленому для виконання судового рішення, а тому не підлягає поверненню відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

Стосовно позовних вимог про визнання іпотечного договору, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк», скасування відповідних реєстраційних записів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цих позовних вимог у звязку зі встановленням факту вибуття спірного майна з власності позивача поза його волею.

Статями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, за умови, що таке майно належить іпотекодавцю, зокрема, на праві власності чи нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем.

Право власника колективного підприємства «Кремінь»на витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача повязане з його прямим правом та заінтересованістю на оскарженні договору іпотеки, який має дефект волі (волевиявлення) та субєктного складу, оскільки власником спірного майна є колективне підприємство «Кремінь», а тому спірний договір іпотеки було укладено всупереч ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог стосовно зобовязання комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за Колективним підприємством «Кремінь»права власності на спірне нерухоме майно, оскільки в цій частині відсутній спір про право і позивачем не надано будь-яких доказів відмови КП КМБТІ у реєстрації права власності на спірне майно.

Відповідно до зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання його добросовісним набувачем на спірне майно, то відповідно до поданої позовної заяви колективного підприємства «Кремінь», пояснень його представника, третіх осіб, наявних у суду доказів, жодним чином не оскаржується факт добросовісності набуття ОСОБА_2 спірного майна і ця обставина встановлена судом при розгляді справи по суті.

Судом не встановлено порушення прав ОСОБА_2 або оспорювання факту добросовісності набуття ним права власності на спірне майно, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про визнання його добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Щодо поданої зустрічної заяви закритого акціонерного товариства «ПВК «Кремінь»до колективного підприємства «Кремінь»про визнання його добросовісним набувачем спірного майна, то в цьому випадку суд приймає рішення про закриття провадження у справі відповідною ухвалою, оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. В даному випадку юридичною особою ЗАТ «ПВК «Кремінь»були заявлені позовні вимоги до іншої юридичної особи колективного підприємства «Кремінь», а тому відповідний спір між цими сторонами підлягає розгляду відповідно до правил Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 14, 27, 57-59, 60-61, 88,208-209,212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 317,319,321, 386,387,388 Цивільного кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов колективного підприємства «Кремінь»задовольнити частково.

Визнати за колективним підприємством «Кремінь»(Код ЄДРПОУ 00377006, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 44-а, оф. 7) право власності на приміщення головного корпусу кондитерського цеху (літ. А): склад сировини та готової продукції, корпус макаронної дільниці, приміщення: магазину контори, прохідної, лабораторії; залізобетонна прибудова кондитерського цеху, прибудова для патоки, будівля лабораторії, загальною площею 2582,0 кв. м., будівля котельної ( літ. Б), загальною площею 434,1 кв. м. що знаходяться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Сумська, буд. 65/17.

Зобовязати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 39600, м. Кременчук, квартал 274, б. 2, кв. 35) повернути колективному підприємству «Кремінь»(Код ЄДРПОУ 00377006, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 44-а, оф. 7) приміщення головного корпусу кондитерського цеху (літ. А): склад сировини та готової продукції, корпус макаронної дільниці, приміщення: магазину контори, прохідної, лабораторії; залізобетонна прибудова кондитерського цеху, прибудова для патоки, будівля лабораторії, загальною площею 2582,0 кв. м., будівля котельної ( літ. Б), загальною площею 434,1 кв. м. що знаходяться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Сумська, буд. 65/17.

Визнати недійсним іпотечний договір, що був укладений між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 39600, м. Кременчук, квартал 274, б. 2, кв. 35) і Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»в особі Кременчуцької філії ВАТ «Кредитпромбанк»(код ЄДРПОУ 33151661, адреса: 39600, м. Кременчук, вул. Леніна, буд. 9Б), що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 4196 від 29.10.2009р.

Скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна відносно обтяження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Сумська, буд. 65/17, а саме: приміщення головного корпусу кондитерського цеху (літ. А): склад сировини та готової продукції, корпус макаронної дільниці, приміщення: магазину контори, прохідної, лабораторії; залізобетонна прибудова кондитерського цеху, прибудова для патоки, будівля лабораторії, загальною площею 2582,0 кв. м., будівля котельної ( літ. Б), загальною площею 434,1 кв. м., внесені до реєстрів на підставі іпотечного договору, що був укладений між ОСОБА_2 і Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»в особі Кременчуцької філії ВАТ «Кредитпромбанк», що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 4196 від 29.10.2009р.

В іншій частині позовних вимог колективного підприємства «Кремінь»відмовити.

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про визнання його добросовісним набувачем відмовити за відсутністю предмету спору.

Зустрічний позов ЗАТ ПВК «Кремінь»до КП «Кремінь»про визнання добросовісним набувачем - провадженням закрити, так як спір між цими сторонами підлягає розгляду відповідно до правил Господарського процесуального кодексу України в Господарському суді Полтавської області.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 15 липня 2010 року - скасувати.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 11 квітня 2011 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Суддя