Ухвала суду № 17972011, 11.08.2011, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-1793/11Головуючий у 1-й інстанції Кренцель М.І.

Категорія - Доповідач - Ходоровський М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

Суддів : Гурзель І.В., Дикун С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Тернополі справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Козівському районі на рішення Козівського районного суду від 24вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі про визнання дій незаконними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про стягнення із відповідача на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії, оскільки позивач набув статус дитини війни і згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач всупереч рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007року та від 22 травня 2008 року підвищення та перерахування пенсії йому не проводить.

Рішенням Козівського районного суду від 24 вересня 2010 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі про визнання дій незаконними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Козівському районі, щодо невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період: з 09 липня 2007 року по 31грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 31грудня 2009 року.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Козівському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18листопада 2004 року № 2195, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, та 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, з урахуванням раніше сплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Козівському районі 120 (сто двадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи р/р 31211659700282, найменування рахунку Козівський район 22050000, Банк одержувача УЛК у Козівському районі, МФО банку 838012, Код одержувача 23588148.

Витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Козівському районі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався тим, що управління Пенсійного фонду України в Козівському районі як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України № 2195 ІV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена), але в порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 ЗУ №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України № 2195-ІV зупинено на 2007 рік із врахуванням ст. 111 цього Закону. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 12 ст. 71 та ст. 11 Закону України № 489-V.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” було змінено редакцію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни також визнані неконституційними, оскільки за правилами ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” на 2009 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір мінімальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Закону України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

При цьому, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства, чинні на момент ухвалення рішення, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни.

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 197, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районні Тернопільської області відхилити.

Рішення Козівського районного суду від 24 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський