Рішення № 17967481, 17.08.2011, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 2-289/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2011

17 серпня 2011 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Митрофанової Є.Г.,

при секретарі Широкової Г.К.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ТДВ «Альянс Україна»Пащенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів моральної шкоди, завданої смертю його батька ОСОБА_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 47213, 12 гривень. В заяві вказав, що 26.08.2009 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем LACETTI NF 19 B», р/н НОМЕР_1, скоїв зіткнення з велосипедом «СПУТНИК ХВ3» під керуванням ОСОБА_5, в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження, та ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер від отриманих травм. На придбання ліків під час лікування батька ним витрачено 20647,62 гривень, на поховання ним витрачено 26565,50 гривень. 24.12.2009 року вироком Першотравневого районного суду Донецької області ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні злочину, непередбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначене покарання. Оскільки відповідач ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди був застрахований за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеним з ТДВ «Альянс Україна», просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь матеріальну шкоду в розмірі 47213,12 гривень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги та обставини, викладені в заяві, підтримав повністю, просив позов задовольнити. Крім цього додатково пояснив, що під час розгляду кримінальної справи відповідачем було відшкодовано йому моральну шкоду в розмірі 86000 гривень, що вказано у розписці. Матеріальна шкода відповідачами не відшкодовувалася, оскільки цивільний позов ним був залишений без розгляду. Після звернення до страхової компанії «Альянс Україна»у виплаті страхового відшкодування йому було відмовлено.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що матеріальна шкода в розмірі 6000 гривень та моральна шкода в розмірі 80 гривень була відшкодована ним позивачу під час розгляду кримінальної справи, про що було надано розписку. Крім того, зазначив у письмових запереченнях, що відповідно до полісу страхування цивільно-правової відповідальності, що діяв на час дорожньо-транспортної пригоди, матеріальну шкоду у межах страхового ліміту зобовязаний відшкодовувати страховик ТДВ «Альянс Україна».

Представник відповідача ТДВ «Альянс Україна»Пащенко С.А. позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки витрати на лікування та придбання медичних препаратів не підтвердженні документально медичним закладом, а витрати на поховання не в повному обсязі підтверджуються товарними чеками. Вважає, що понесені витрати на організацію поминального обіду не відносяться до витрат з поховання, а витрати, понесені на придбання памятника не повинні перевищувати граничної вартості стандартних памятників у даній місцевості, яка встановлюється виконавчим органом міської ради. Крім того, зазначив, що відповідачем ОСОБА_2 під час розгляду кримінальної справи відшкодовано матеріальну і моральну шкоду у розмірі 86000 гривень, що встановлено вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 24.12.2009 року, тому підстав для виплати позивачу страхового відшкодування не має.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про часткове задоволення позовним вимог.

Свідок ОСОБА_6 сулу пояснила, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди помер її чоловік ОСОБА_4 Всі витрати на лікування та поховання понесені її сином позивачем. Під час розгляду справи її син залишив позов без розгляду та отримав від відповідача 80000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. Матеріальна шкода не відшкодовувалася, оскільки її повинна була відшкодувати страхова компанія. Ще під час знаходження чоловіка на лікуванні вони поштовим переказом від ОСОБА_2 отримували ще 6500 гривень на лікування. Однак ця сума була занадто мала.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Першотравневого районного суду Донецької області від 24.12.2009 року, яким ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України, 26.08.2008 року ОСОБА_2, керуючи на підставі довіреності автомобілем LACETTI NF 19 B», р/н НОМЕР_1, на автодорозі сповіщенням «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ»скоїв зіткнення з велосипедом «СПУТНИК ХВ3»під керуванням ОСОБА_5, в результаті чого останньому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року призвели до смерті ОСОБА_5./а.с.3-9/.

З виписок із історії хвороби №922 вбачається, що ОСОБА_4 знаходився на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Міської лікарні №5 в м. Маріуполі з 26.08.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року та для його лікування використовувався вказаний у виписці перелік медичних препаратів/а.с.38, а.крим.с.184, що досліджена в судовому засіданні/.

Загальна сума грошових коштів, витрачених ОСОБА_1 на придбання призначених ліків та інших необхідних для лікування та догляду речей, що вбачається з наданих позивачем товарних і фіскальних чеків, складає 20625 гривень 85 копійок./а.с.13-26/

З наданих позивачем квитанцій вбачається, що на поховання померлого батька ОСОБА_1 витрачено 13192 гривні, що складається з витрат на придбання гранітного памятника в розмірі 8800 гривень, гробу та інших необхідних предметів ритуальної належності в розмірі 4392 гривень./а.с.10,11/

З дослідженої в судовому засіданні кримінальної справи №1-26/09 за обвинуваченням ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 заявлено в кримінальній справі цивільний позов до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, у розмірі 64000 гривень та 100000 гривень відповідно /а.кр.с. 102/. Постановою слідчого від 05.11.2008 року ОСОБА_1 визнано цивільним позивачем у кримінальній справі/а.кр.с. 103-104/. Відповідно до заяви від 24.12.2009 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 86500 гривень та просив суд, що розглядав кримінальну справу, залишити цивільний позов без розгляду/а.кр.с. 331/. На підставі зазначеної заяви ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 24.12.2009 року цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду /а.кр.с. 331/.

Відповідно до розписки від 24.12.2009 року, наданої відповідачем ОСОБА_2, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 80000 гривень та 6500 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що мало місце 26.08.2008 року/а.с.36/

Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Частиною 1 статті 1195 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням зобовязана відшкодувати витрати на придбання ліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобовязана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, ці витрати.

Таким чином, позивачу, що є сином померлого ОСОБА_4, заподіяно матеріальну шкоду, що складається з витрат на лікування та поховання потерпілого та становить загальну суму в розмірі 33817, 85 гривень (20625,85+13192), тому суд приходить до висновку про обовязок ОСОБА_2 щодо її відшкодування.

Згідно Полісу № ВВ/4824748 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль LACETTI NF 19 B», р/н НОМЕР_1 застрахований у філії «Східної Дирекції»ТДВ «Альянс Україна»на термін з 22.05.2008 року по 21.05.2009 року з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоровю на одного потерпілого, в розмірі 51000 гривень/а.с.35/, та ОСОБА_1 15.05.2009 року звернувся до ТДВ «Альянс Україна»з заявою про виплату страхового відшкодування, на що йому відмовлено./а.с.97/

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»( далі Закон) передбачено, що обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону забезпечений транспортний засібназемний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

У звязку із зазначеним суд приходить до висновку, що автомобіль LACETTI NF 19 B», р/н НОМЕР_1 є забезпеченим транспортним засобом відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4824748, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася в період чинності договору страхування, і страховик повинен сплатити страхове відшкодування.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи. Зокрема, шкодою, заподіяною життю та здоровю потерпілому у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, повязана з лікуванням потерпілого, а також із смертю потерпілого.

Оскільки за Полісом № ВВ/4824748 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоровю на одного потерпілого становить 51000 гривень, що є достатнім для відшкодування заподіяних збитків, суд вважає, що матеріальну шкоду в розмірі 33817,85 гривень у повному обсязі необхідно стягнути на користь позивача з відповідача ТДВ «Альянс Україна», а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 відмовляє.

Також, суд відмовляє позивачу у стягненні витрат, повязаних з поминальним обідом в розмірі 13773, 50 гривень, оскільки з наданої суду накладної №122 від 16.09.2008 року /а.с.12/ не вбачається, що зазначений перелік страв, що розрахований на 200 осіб дійсно замовлявся у звязку з похованням та проведенням поминального обіду. Крім того, позивачем не надано жодного платіжного документу, що підтверджував би внесення грошей на рахунок підприємства, що надавало зазначені послуги.

Суд не погоджується з твердженням відповідачів, що вони не мають обовязку щодо відшкодування позивачу матеріальної шкоди, у звязку з її відшкодуванням ОСОБА_2 під час розгляду кримінальної справи, оскільки цивільний позов, заявлений ОСОБА_4 у кримінальній справі було залишено без розгляду, що не позбавляє його права повторно звернутися з цією вимогою. Цивільний позов під час вирішення кримінальної справи судом не розглядався та сума матеріальних збитків не встановлювалася, а надана відповідачем ОСОБА_2 розписка свідчить про відшкодування ним саме моральної шкоди у розмірі 86000 гривень /а.с.36/. ОСОБА_4 у своїй заяві суду про залишення позову без розгляду не зазначав, що йому відшкодована матеріальна та моральна шкода у повному обсязі.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з розясненням, даним у п. 3 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року «Про судове рішення», визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Тому, виходячи з досліджених доказів, а також беручи до уваги, що відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження відшкодування матеріальної шкоди позивачу, а також її розміру, суд вважає, що вказівка у вироку Першотравневого районного суду Донецької області про відшкодування ОСОБА_2 матеріальної і моральної шкоди в розмірі 86000 гривень, не позбавляє ОСОБА_4 права на звернення з вимогою про стягнення матеріальної шкоди та отримання відповідного відшкодування, не є підставою для відмови у задоволені позову, оскільки всі матеріали справи свідчать про отримання ним від ОСОБА_2 лише моральної шкоди.

Також суд вважає неспроможними ствердження представника відповідача ТДВ «Альянс Україна»щодо завищеного розміру витрат на придбання гранітного памятника та необхідності стягнення встановленої законом граничної вартості, розмір якої, на його думку, позивачем не доведено.

Згідно з розяснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року, витрати на виготовлення памятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних памятників і огорож в даній місцевості.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Рішенням Міської Ради «Про державний бюджет м. Маріуполя на 2008 рік»№5/18-3325 від 14.01.2008 року затверджено Положення про порядок проведення безоплатних поховань померлих осіб, що мають особливі відзнаки та особливі трудові відзнаки перед Батьківщиною, і учасників бойових дій та інвалідів війни, яке у додатку 14 до пункту 9 зазначеного Положення містить перелік необхідних ритуальних послуг та середню вартість на них, що склалася у регіоні. Однак, вказаний перелік не містить в собі такої послуги, як виготовлення памятників, та середньої вартості, встановленої для неї.

Таким чином у 2008 року рішенням Маріупольської міської ради гранична вартість стандартних памятників не встановлена, тому суд при стягнені розміру витрат на спорудження надгробного памятника виходить саме з фактичних витрат, понесених позивачем.

Задовольняючи позов частково, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, покладає судові витрати на відповідача ТДВ «Альянс Україна».

На підставі ст. 979, 1166, 1187, 1195, 1201 ЦК України, ст. 1, 5, 6, 22 «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 33817 (тридцять три тисячі вісімсот сімнадцять) гривень 85 копійок.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»в доход держави судовий збір у розмірі 338 гривень 18 копійок (міський бюджет Приморського району, ОКПО 3486694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень (отримувач державний бюджет Ворошиловський район м. Донецька, ОКПО 34686537, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31216259700004).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Митрофанова Є. Г.