Рішення № 17946916, 18.08.2011, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 22-ц-953/11Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.

Категорія - 48 Доповідач - Шевчук Г.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Сташківа Б.І., Кузьми Р.М.

при секретарі - Семяоніді В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду від 30 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, стягнення неустойки (пені) від суми не сплачених аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дітей ,-

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, стягнення неустойки (пені) від суми не сплачених аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дітей .

Збільшивши позовні вимоги просила стягнути з ОСОБА_1 180000грн. неустойки за прострочення сплати аліментів, 30000 моральної шкоди, 5000 грн. додаткових витрат на лікування дітей, 1000грн. стягувати щомісячно на лікування двох дітей та розвитку здібностей, 410 грн. вартості придбання окуляр, 10000 грн. вартості придбання комп”ютера, столика та крісла, 2000 грн. на витрат на випускний вечір дочки ОСОБА_3 та 3000 грн. витрат понесених на випускний вечір сина ОСОБА_4.

Рішенням Зборівського районного суду від 30 травня 2011року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 70 грн. (сімдесят гривень).

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 51 (п`ятдесят одну) гривню судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи, перерахувавши їх в УДК в Збаразькому районі Тернопільській області, р/р 31214259700198, інд.код одержувача 23588094, МФО 838012, призначення платежу: “Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Збаразькому районному суді Тернопільської області”.

Скасовано заборону відчуження згідно ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2011 року належного ОСОБА_2 транспортного засобу марки «Шкода Октавія»номерний знак НОМЕР_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, як незаконне, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

В судовому засіданні 11.08.2011 року апелянт апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній.

Відповідач в судове засідання не зявився хоч був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення .

Судом встановлено, що постановою Збаразького районного суду від 08 травня 2003 року ОСОБА_2 зобов`язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 07.05.2003р. однак, не менше половини одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину і до їх повноліття .

Діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають з позивачкою в АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, однак проживає у м.Хмельницький з дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8

Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи і розмір його пенсії станом на 01.12.2010 року становить 815,78 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення додаткових витрат на дитину, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачка не обґрунтувала потребу дитини в додаткових витратах і не надала розрахунку таких витрат.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення у частині відмови у стягненні додаткових витрат на дитину, не відповідає.

Відповідно до ст. 185 СК України та розяснень, викладених у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції апелянт зазначила, що у звязку з розвитком здібностей дітей вона придбала компютер з комплектуючими загальною вартістю 8520,30 грн., що документально підтвердила.

Проте суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги надані позивачкою докази на підтвердження своїх вимог про стягнення додаткових витрат на дитину та безпідставно звільнив відповідача від обов`язку участі в додаткових витратах на дитину.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рахунку №89 від 19.02.2011 року виданого ПП ОСОБА_9 на імя ОСОБА_1 вартість придбаного компютера становить 8564грн.

Таким чином позивачкою фактично було понесено додаткові витрати на дитину у сумі 8564 гривні.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду згідно ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню у частині відмови у стягнення додаткових витрат на придбання компютера як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального й процесуального права, та ухвалення нового рішення про часткове задоволення вимог.

Враховуючи, що розмір участі батьків в додаткових витратах на дитину повинен бути рівним, колегія суддів вважає, що слід визначити суму стягнення зазначених витрат з відповідача в сумі 4280грн.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив їй у стягненні понесених нею додаткових витрат на дітей в сумі 5000 гривень на лікування дітей, 3500 грн. на випускні вечори, 1020 грн. на придбання компютерного стола?, крісла , 410 грн. на придбання окулярів, судова колегія не бере до уваги оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.

З довідки вбачається, що ОСОБА_6 знаходився на лікуванні у зв`язку із травмою в побуті 14.10.2010р. з діагнозом: закритий перелом кісток лівого передпліччя на границі с/3-н/3 зі зміщенням. Однак доказів про вартість витрачених коштів на лікування позивачкою не представлено.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції апелянт не представила жодних доказів на підтвердження понесених нею додаткових витрат.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив їй у стягненні аліментів у твердій грошовій сумі, судова колегія не бере до уваги оскільки вони не грунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матерілів справи вбачається, що відповідач є інвалідом третьої групи і розмір його пенсії станом на 01.12.2010 року становить 815,78 грн. Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є суб`єктом підприємницької діяльності.

Таким чином суд першої інстанції підставно відмовив у позові про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі оскільки судом не встановлено, що платник аліментів ОСОБА_2 має нерегулярний, мінливий дохід а частину доходу одержує в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Судом встановлено, що заборгованість по сплаті аліментів виникла в липні 2010 року в сумі 552грн.60 коп. З 1 серпня 2010 року по 12 серпня 2010 року на них нараховується неустойка, оскільки відповідач проплатив заборгованість 12 серпня 2010 року. Аліменти за вересень 2010 року в сумі 552 грн. відповідач сплатив аж 13.10.2010 року. Таким чином неустойка нараховується з 1 жовтня по 13 жовтня 2010 року.

Враховуючи вищенаведені норми закону суд вірно визначив суму стягнення неустойки (пені) від суми не сплачених аліментів. Відповідно до вимог ч.2 ст.196 СК України суд зменшив розмір неустойки до 70 грн. враховуючи, що відповідач є інвалідом третьої групи, має на утриманні малолітнього сина та інших доходів не отримує.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»визначено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що заборгованість по сплаті аліментів з 2004р по червень 2010 року утворилась з незалежних від відповідача причин, оскільки державним виконавцем нараховувались різні суми стягнення за один і той самий період і в той же час видавався акт про відсутність заборгованості.

Колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що їй завдана моральна шкода діями відповідача , оскільки вони не грунтуються на законі .

Керуючись ст.ст. п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст.309; 313; 314; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Збаразького районного суду від 30 травня 2011 року в частині відмови в стягненні додаткових витрат на придбання компютера та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4280грн. додаткових витрат на придбання компютера .

В решті рішення залишити без змін.

Рішеннянабирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук