Рішення № 1794387, 24.06.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2008 Справа № 10/226-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Новотроїцького міжгалузевого комбінату комунальних підприємств

про стягнення 346867 грн. 39 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Соловйова М.С.., юрисконсульт, дов. №07/1389-08 від 01.02.2008 р.;

від відповідача - Карецька А.В. - представник;

Справу прийнято до провадження суддею Александровою Л.І. на підставі розпорядження голови господарського суду Херсонської області № 78 від 27.05.2008 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 233 453 грн. 81 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 17 364 грн. 95 коп. процентів річних та 96 047 грн. 63 коп. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що заборгованість за активну електроенергію за період з липня 2005 року по березень 2006 року, яка склала 233 453грн. 84 коп., визнає у повному обсязі, а 96048 грн. 63 коп. нарахованих інфляційних втрат та 17364 грн. 95 коп. процентів річних не визнає, мотивуючи тим, що відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Також просить суд не стягувати з Відповідача оплачену Позивачем 3468 грн. 67 коп. суми державного мита та суму 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії № 1420 від 31.05.2004 р. (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач - розраховуватись за спожиту електроенергію.

У період з липня 2005 року по березень 2006 рік відповідачем було спожито 732191 кВт активної електричної енергії вартістю 246232 грн. 91 коп., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами про обсяги спожитої електричної енергії у зазначені періоди.

Для оплати вартості спожитої у липні 2005 –березні 2006 р. електроенергії позивач виписав відповідачу рахунки № 1420 на загальну суму 246232 грн. 91 коп., які отримані відповідачем нарочно, про що свідчить підпис представника відповідача на другому екземплярі виставлених рахунків.

Відповідно до положень п. З Додатку № 2 до Договору рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені Споживачем (відповідачем) протягом 5 днів від дня отримання їх від електропостачальної організації.

Відповідач обов’язок зазначений у Додатку №2 не виконав належним чином, перерахувавши позивачу лише 12779 грн. 10 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 233453 грн. 81 коп. за спожиту у період з липня 2005 року по березень 2006 рік активну електроенергію .

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин вимога про стягнення 233453 грн. 81 коп. заборгованості підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до ст.. 3 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 1 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Також відповідач, на вимогу позивача повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором чи законом. Проценти річних є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, що підтверджує ст. 536 Цивільного Кодексу України.

Таким чином позивач правомірно нарахував на суму заборгованості відповідачу 96048 грн. 63 коп. інфляційних втрат та 17364 грн. 95 коп. процентів річних.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача проти вимог про стягнення інфляційних втрат та річних в розмірі 3% з посиланням на п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не приймаються судом до уваги, оскільки даною нормою встановлено ненарахування неустойки (штрафу, пені) під час дії введеного судом мораторію при розгляді справи про банкрутство боржник. Проте, інфляційні втрати і 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні ст. 230 ГК України.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Новотроїцького міжгалузевого комбінату комунальних підприємств (с.м.т. Новотроїцьке Херсонської області, вул. Белінського, 4, код ЄДРПОУ 03355614, р/р № 260056249 у АППБ “Аваль”, МФО 352093 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” (м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638):

- розподільчий рахунок № 26036300020852 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 352457 м. Херсон - 233453 грн. 81 коп. за спожиту активну електроенергію;

- поточний рахунок № 26005222948001 в ХФ КБ «Приватбанк»МФО 352479 - 17364 грн. 95 коп. процентів річних, 96048 грн. 63 коп. інфляційних витрат, 3468 грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 03.07.2008 р.