Ухвала суду № 179412, 31.08.2006, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 11-637/2006 Головуючий І інстанції - Білокур В.І.

Категорія - ст. 364 ч.2 КК Доповідач - Борисенко І.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Антипець В.М.

суддів - Борисенка І.П., Шахова О.Г.

з участю прокурора - Басюка С.В.

адвоката- ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника Прилуцького міжрайонного прокурора Сухонос А.В., який приймав участь у справі на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2006 року

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця м. Київ АДРЕСА_1, освіта вища, одруженого, не працюючого, інваліда 2-ї групи, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч.2

повернута прокурору Чернігівської області для проведення додаткового розслідування.

Досудовим слідством підсудному ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ст.З64 ч. 2 КК України при наступних обставинах:

ОСОБА_1 працюючи генеральним директором Державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування „Пожспецмашина", яке знаходиться в смт. Ладан вул. Миру 100А Прилуцького району Чернігівської області та здійснює свою діяльність згідно із Статутом, виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські функції на підприємстві, являючись відповідальним за всі види його поточної діяльності, у тому числі за правильність нарахування та сплати податків, зборів та інших обов2язкових платежів до бюджетів і до державних цільових фондів, складання та поточну звітність

і

до контролюючих органів, за повноту та своєчасність сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, маючи хибну позицію щодо інтересів підприємства, які у даному випадку на співпадали із загальнодержавними інтересами, тобто діючи з інших с особистих інтересів, у період з серпня 2004 року по серпень 2005 року, спричинив своїми діями тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за наступних обставин.

Протягом періоду з серпня 2004 року по липень 2005рік, щомісячно проводилися нарахування та утримання прибуткового податку із сум заробітної плати громадян, що перебували в трудових відносинах з підприємством, виплаченої у грошовій та натуральній формі. Відомості щодо нарахованих та утриманих сум прибуткового податку вносилися до бухгалтерського та податкового обліку підприємства, а також щоквартально надавалися до Прилуцької ОДПІ за встановленими формами звітності №8 ДР та №1 ДФ.

В зазначений період підлягав перерахуванню до бюджету прибутковий податок з доходів фізичних осіб у сумі 759941,83грн.. однак ДП „Пожспецмаш" було перераховано до бюджету 462302,24грн., тобто фактично утримані з працівників суми прибуткового податку перераховувалися не у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість по прибутковому податку з громадян зросла і станом на 31 серпня 2005 року, бюджет недоотримав 297639,59грн.

В порушення вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. протягом періоду з січня 2005 року по липень 2005р. ДП „Пожспецмаш" правильно нараховувалися і обчислювалися страхові внески до ПФУ із фонду оплати праці. Відомості щодо нарахованих страхових внесків вносилися до бухгалтерського та податкового обліку підприємства, а також щомісячно надавалися до управління ПФУ в Прилуцькому районі у формі "Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але до Пенсійного фонду України нараховані страхові внески перераховувалися не в повному обсязі. Всього за вказаний період ДП „Пожспецмаш" не сплатило страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, термін сплати яких закінчився 20 серпня 2005 року, на загальну суму 556430,16грн.

Таким чином, за період своєї діяльності на посаді генерального директора в період з 27.07.2004р. по 03.09.2005р. обвинувачений ОСОБА_1, будучи усвідомленим про наявність заборгованості по прибутковому податку з доходів фізичних осіб, по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та про тенденцію зростання заборгованості, являючись єдиним розпорядником коштів підприємства, незважаючи на те, що ДП „Пожспецмаш" мало реально фінансову можливість сплатити заборгованість по першочергових загальнообов'язкових державних платежах, так як за період з серпня 2004 року по серпень 2005р., на банківські рахунки та до каси підприємства надійшло грошових коштів на загальну суму 25872563,03грн., після сплати податків зборів, обов'язкових платежів, виплати заробітної плати, розрахунків за газ та електроенергію, за вказаний період, у розпорядженні підприємства на розрахунковому рахунку залишалося 16340694,75грн. Проте, обвинувачений ОСОБА_1 цю можливість не використав, а зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам

2

служби, умисно не давав дозволу на перерахування зазначених коштів ДП „Пожспецмаш" на оплату першочергових, загальнообов'язкових державних платежів, а використовував їх для ведення господарської діяльності підприємства.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив, що обвинувальний висновок складений з порушенням вимог ст.223 КПК України, досудове слідство у даній справі проведене з такими його наслідками і прогалинами, які унеможливлюють постановлення законного та обґрунтованого вироку і виправити ці недоліки можливо лише шляхом проведення додаткового розслідування справи с його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були досліджені та були поверхово і однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, а саме:

так органом досудового слідства невірно обраховано та пред'явлено в обвинувачення ОСОБА_1 сума несвоєчасного перерахування прибуткового податку з доходів фізичних осіб, оскільки мала заборгованість по даним платежам до створення ДП „Пожспецмаш", тобто до 01.08.2004року, а тому органу досудового слідства необхідно правильно визначити у новому обвинуваченні розмір несвоєчасного перерахування саме із вини підсудного по цьому виду платежу та надати правильну оцінку та кваліфікацію дій ОСОБА_1; в ході досудового слідства не установлені та не допитані особи, які були присутніми на щоденних нарадах на яких вирішувалось колегіально питання про розподіл та рух коштів на підприємстві, а тому суд не має змоги самостійно встановити та допитати близько 15 осіб, які на той час входили до керівного складу підприємства і зазначена неповнота досудового слідства може бути усунута лише в ході досудового слідства;

також в справі залишилися неспростованими доводи підсудного про те, що він не вчиняв жодних навмисних дій щодо використання свого службового становища всупереч інтересам служби і не мав хибної позиції щодо інтересів підприємства, а також не мав інших особистих інтересів та не спричинив своїми діями тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, оскільки всі фінансові питання на підприємстві вирішувалися колегіально, а не одноособово;

Крім цього, в постанові суд зазначив, що органу досудового слідства необхідно перевірити всі доводи підсудного ОСОБА_1 про те, що він, як перша посадова особа підприємства вимушений був діяти саме так, а не інакше (крайня необхідність) - враховуючи прийняті колегіальні рішення керівним складом підприємства.

Суд зазначив, що не може самостійно усунути всі інші суттєві протиріччя й неповноту досудового слідства шляхом надання судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, старший помічник Прилуцького міжрайонного прокурора Сухонос А.В., який брав участь у справі, подав апеляцію.

З

Прокурор вважає, що постанова суду є такою, що винесена передчасно та необгрунтовано і підлягає скасуванню, зазначаючи, що:

· при прийнятті цілісного майнового комплексу до ДП „Пожспецмаш" перейшли як пасиви так і активи колишнього підприємства ОЗ „Пожмашина" і нові зобов'язання по нарахуванню та сплаті прибуткового податку з доходів фізичних осіб сплачувалися не в повному обсязі;

· жоден з працівників керівного складу підприємства, окрім головного бухгалтера підприємства, не мають ніякого відношення до сплати податків, обов'язкових платежів, оскільки згідно статуту підприємства лише генеральний директор, тобто підсудний несе відповідальність за стан та діяльність підприємства, розпоряджається коштами і майном відповідно до чинного законодавства;

- не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування посилання суду на те, що нібито підсудний ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, так як згідно положень посадової інструкції, Статуту підприємства та інших нормативно-правових актів лише генеральний директор підприємства, тобто підсудний ОСОБА_1, міг прийняти рішення про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства, а тому відповідно і не міг діяти у стані крайньої необхідності, так як жодних правових підстав для врахування колегіальних рішень у нього не було.

Також в апеляції прокурора зазначено, що судом було задоволено його клопотання стосовно виклику та допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_2, але суд не вияснивши про причини неявки останнього в судове засідання та не заслухавши думки учасників з цього приводу та з приводу подальшого розгляду справи, перейшов до дослідження письмових матеріалів справи.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію і просив скасувати постанову суду як незаконну, адвоката ОСОБА_5, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію прокурора безпідставною і заперечував проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

4

Висновок суду про необхідність направлення справи на додаткове розслідування не ґрунтується на матеріалах справи.

Суд, в разі необхідності, з метою наявних суперечностей, мав змогу самостійно витребувати додаткові документи, надати судове доручення з метою встановлення близько 15 осіб учасників щоденних нарад на підприємстві ДП „Пожспецмаш" та їхнього допиту, та на підставі ретельних допитів підсудного, свідків, з'ясувати питання про обґрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення.

Згідно п.п.З, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005 року за №2 з питань повернення справ на додаткове розслідування повернення кримінальної справи на додаткове розслідування для поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу є неприпустимими, а допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону тягне визнання таких доказів недопустимими.

Зазначаючи в постанові про необхідність слідству виконати значний обсяг слідчих дій, не визначено, які саме дії необхідно провести, проведення яких виключає їх виконання в рамках судового доручення.

Таким чином, суд необгрунтовано направив кримінальну справу на додаткове розслідування.

За таких обставин постанова суду про направлення справи на додаткове розслідування підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд. Здобутим доказам необхідно дати відповідну оцінку і вирішити питання про подальший рух справи.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379, КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію старшого помічника Прилуцького міжрайонного прокурора Сухонос А.В., який брав участь в справі, задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2006 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 364 ч.2 КК України на додаткове розслідування - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в іншому складі суду.

Запобіжний захід щодо підсудного залишити без змін.

Судді:

Антипець В.М. Шахова О.Г. Борисенко І.П.