Рішення № 17930696, 23.08.2011, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-458/11 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Еміралієвої М.С.,

помічника прокурора м. Судака Завацької Є.В.,

представника органу опіки та піклування Мазіліної Л.В.,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом прокурора м. Судака в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи служба у справах дітей Судацькї міської ради, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака в порядку ст. 45 ЦПК України звернувся до суду з позовом на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи служба у справах дітей Судацької міської ради, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі, маючи малолітню дитину, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, не цікавляться її навчанням, не займаються підготовкою доньки до самостійного життя, не спілкуються з нею у обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення.

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано 06 вересня 2010 року згідно актового запису № 80, зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Судацького міського управління юстиції.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 постійного місця роботи не мають, за місцем проживання характеризуються негативно, притягувались до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 разом з донькою не проживає.

ОСОБА_4 проживає з ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_3, яка на даний час здійснює її повне утримання і виховання.

Відповідачі про доньку не піклуються, не забезпечують повноцінного харчування, не створюють умов для отримання нею освіти, таким чином на думку прокурора ухиляються від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини, що є підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав у відношенні їх неповнолітньої доньки. Крім того, посилаючись на вимоги закону, вказуючи, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обовязку по утриманню дитини, просить стягнути з відповідачів аліменти на користь дитини.

В судовому засіданні прокурор позов, заявлений на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав підтримав, з підстав, зазначених у позовній заяві, вважаючи, що у матеріалах справи та під час розгляду справи встановлено достатньо підстав, які вказують на свідоме нехтування відповідачами своїми батьківськими обовязками, при цьому вказав, що особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини, тому просить стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з кожного аліменти на утримання доньки у розмірі ј частки всіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, суд вважає, неможливим та недоцільним зясування волі малолітньої ОСОБА_4 відносно позбавлення її батьків батьківських прав та щодо стягнення на її утримання аліментів, оскільки вона з врахуванням віку та рівня розвитку не зможе чітко і ясно висловити свою думку про позбавлення її матері та батька щодо неї батьківських прав.

Представник служби у справах дітей Судацької міської ради в судовому засіданні підтримала заявлені прокурором позовні вимоги, вважаючи доцільним позбавити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 батьківських прав щодо їх неповнолітньої дитини, у звязку з тим, що відповідачі, ухиляються від виконання своїх батьківських обовязків: не займаються вихованням дитини, не піклуються про неї, не цікавляться її долею, та вважала за необхідне стягнути з них аліменти на утримання дитини, оскільки останні матеріально доньку не підтримують.

Третя особа ОСОБА_3 просить позбавити відповідачів батьківських прав та стягнути аліменти, у звязку з тим, що вони не цікавляться дитиною, матеріально доньку не утримують, дитина проживає з нею, вона її виховує та утримує.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, повідомлялися належним чином за місцем реєстрації відповідно до приписів ст. 76 ЦПК України.

Враховуючи згоду позивача та третіх осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочномурозгляді справи, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого Грушівською сільською радою м. Судака Автономної Республіки Крим згідно актового запису № 3 (арк. справи 5).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Судацького міського управління юстиції 06 вересня 2010 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвали шлюб, про що було зроблено актовий запис № 80 (арк. справи 6).

Згідно довідки про склад сімї, виданої обєднанням співвласників багатоквартирного дому «Дружба» ОСОБА_8 проживає за АДРЕСА_1, разом зі своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_8 та донькою ОСОБА_4 (арк. справи 11).

Як вбачається з довідки Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Судака» квартира АДРЕСА_1 в рівних частках належить ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (арк. справи 20).

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідачів як людини зясовувалися органом опіки та піклування та судом.

Відповідно до письмових матеріалів справи, протягом тривалого часу відповідачі ухилялася від виконання своїх батьківських обовязків щодо неповнолітньої дитини, неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, не мають постійного місця роботи, періодично зловживали спиртними напоями, за місцем проживання характеризуються негативно, власного житла не мають.

Так, з пояснень, відібраних у ОСОБА_6 органом опіки та піклування, вбачається, що відповідач притягувався до кримінальної відповідальності, вихованням дитини не займається, коштів на її утримання не надає, тимчасово не працює, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав (арк. справи 15).

Відповідачка внаслідок свідомого нехтування своїми обовязками втратила зв'язок з донькою, не цікавиться її вихованням, притягувалась до кримінальної відповідальності, характеризується негативно, проживає з іншим чоловіком, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_5, наданими службі у справах дітей Судацької міської ради (арк. справи 16).

Судовим розглядом також встановлено, що малолітня донька відповідачів проживає у баби, яка займається її вихованням, утриманням та навчанням.

Зазначені обставини підтверджуються характеристикою школи-гімназії № 1 Судацької міської ради, згідно якої ОСОБА_4 уроків не пропускає, до школи приходить охайною та акуратною, контроль за навчанням малолітньої здійснює його баба, довідкою лікаря Судацького ТМО, згідно якої на прийом до лікаря ОСОБА_4 приходить разом із бабою ОСОБА_3

Згідно висновку органу опіки та піклування - служби у справах дітей Судацької міської ради ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою збереження інтересів неповнолітньої дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, доцільно позбавити батьківських прав, оскільки батьки усунулися від виконання своїх батьківських обовязків, не цікавляться дитиною, не піклуються про її фізичний та духовний стан і розвиток, не створюють умов для отримання дитиною належної освіти, таким чином відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обовязків.

Зазначений висновок служби у справах дітей повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, в тому числі підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами.

В матеріалах справи є наявні численні докази винної поведінки відповідачів, які, безперечно, свідчать саме про безпідставне ухилення батьків від виконання своїх обов'язків.

Характер поведінки відповідачів, їх особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідачів про необхідність зміни їх ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам батьків, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, потребує захисту своїх прав.

Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обовязків, оскільки позбавлення батьківських прав це насамперед спосіб захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, і водночас санкція за протиправну винну поведінку.

Отже, позбавлення відповідачів батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи негативні характеристики батьків і свідоме нехтування ними своїми батьківськими обовязками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи висновок органу опіки та піклування, відповідноякого доцільно позбавити відповідачів батьківських прав у відношенні доньки, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідачі, маючи можливість виконувати свої обовязки відносно своєї малолітньої дитини, не вчиняють відповідних дій, свідомо ухиляються від виконання обовязків по вихованню дитини, а саме не проявляють до неї ніякої материнської турботи, не займаються вихованням, та не спілкуються з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток, що підтверджує ухилення відповідачів від виконання обовязків щодо ОСОБА_4, суд вважає за необхідне позовні вимоги прокурора в частині позбавлення батьківських прав відповідачів задовольнити у повному обсязі.

При цьому слід взяти до уваги, що заперечуючи проти позбавлення батьківських прав, що вбачається з поясненень ОСОБА_5, наданих службі у справах дітей Судацької міської ради, остання не почала здійснювати дії, які б свідчили про зміну поведінки та ставлення до дитини, а навпаки нехтувала батьківськими обовязками та ніяким чином не підтверджувала піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що до подання прокурором позову до суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 зверталася до органів опіки та піклування про встановлення часів зустрічі із дитиною, забрати доньку до себе не намагалася, до суду з позовом про визначення місця проживання дитини не зверталася, а як встановлено у судовому засіданні не заперечувала проти утримання доньки бабусею.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів та обставин, які встановлені під час розгляду справи судом, засвідчуючи байдуже ставлення відповідачів до виховання дитини, узгоджується з вищенаведеними доказами.

При цьому застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 батьківських прав, вони мають право бути поновленими у своїх батьківських правах відносно своєї донькивідповідно до положень ст. 169 СК України.

Вирішуючи питання про влаштування малолітньої ОСОБА_4, батьки якої позбавлені батьківських прав, суд вважає доцільним направити рішення судуоргану опіки та піклування для визначення особи, яка може бути опікуном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

У звязку з викладеним, розглядаючи позовні вимоги прокурора в частині стягнення аліментів з відповідачів, суд приймає до уваги, положення вищенаведених приписів закону, крім того, вважає за можливе використати надану діючим законодавством можливість вирішити питання про стягнення аліментів на дитину одночасно з позбавленням батьківських прав.

При цьому судом враховується, що відповідачі матеріально дитину не забезпечують, у зв'язку з чим є законні підстави для стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини.

Вирішуючи питання про спосіб стягнення аліментів, суд бере до уваги положення ч. 3 ст. 181 СК України, якою передбачена можливість присудження аліментів, як у твердій грошовій сумі так і в частці від заробітку (доходу) платника аліментів, і вважає, що ініціатива вибору способу визначення аліментів належить особі, яка звертається до суду з відповідними вимогами, у звязку з чим, відповідно до ст. 183 СК України, суд погоджується зі способом визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідачки, обраним прокурором.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до положень ст. 182 СК України, бере до уваги матеріальне становище відповідачів, а також приймає до уваги матеріальне положення дитини, яка на думку суду та в силу загальновідомих обставин, у безумовному порядку потребує матеріальної допомоги.

За таких обставин, суд вважає можливим визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідачів на користь малолітньої ОСОБА_4 у розмірі ј частки їх заробітку (доходу) щомісячно з кожного, саме такий розмір аліментів буде достатнім для утримання дитини.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 182 ЦПК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів з дня предявлення позову до суду з 08 липня 2011 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячного платежу.

Крім того, згідно ч.3 п.3 ст. 71 Житлового Кодексу України житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім членом родини (дитиною) наймача у випадку влаштування дитини на виховання до родичів, опікуна, в державну дитячу установу протягом всього часу перебування її у родичів, опікуна, в державній установі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріальну контору за місцем знаходження майна та житла.

3гідно зі ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сімї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сімї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сімї. жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сімї чи дитячого будинку сімейного типу.

Приписами ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами із їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.

Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сімї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної властності в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_8, тому суд вважає доцільним закріпити за ОСОБА_4, право на житлове приміщення, розташоване за вищевказаною адресою до досягнення нею повноліття.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню солідарно судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні щодо вимог майнового характеру, а також щодо вимог немайнового характеру у розмірі 08 гривень 50 копійок, крім того, підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 164, 166 ч. 2, 171, 180, 182, 184, 191 ч. 1, 193 ч. 3 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 223, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора м. Судака в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи служба у справах дітей Судацькї міської ради, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м. Миколаєва Миколаївської області, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Перевалівка Судацького району, батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Розяснити ОСОБА_5, ОСОБА_6 про право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити органу опіки та піклування для визначення особи, яка може бути опікуном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 з кожного аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування аліментних платежів на користь призначеного опікуна, починаючи з 08 липня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Закріпити за неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на проживання в житловому приміщенні, яке розташоване за АДРЕСА_1, та заборонити його відчуження до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір у розмірі 59,50 грн. на розрахунковий рахунок 31417537700031, одержувач: Місцевий бюджет м. Судак, код платежу 22090100, ЄДРПОУ 34740672, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, символ звітності банку 537, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31212259700031, одержувач: Державий бюджет м. Судак, код платежу 22050001, ЄДРПОУ 34740672, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, символ звітності банку 259.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян надіслати до відділу реєстрації актів цивільного стану Судацького міського управління юстиції.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Судацьким міським судом за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.ст. 228, 229 ЦПК України.

Суддя М. Сич