Вирок № 17930068, 12.08.2011, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1-121/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді: Гарасимків Л.І.

при секретарі : Петрів В.М.

з участю прокурора: Дзерин В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого :АДРЕСА_1, громадянина України , українця, українця, з незакінченою вищою освітою , розлученого, військовозобов»язаного, позапартійного , не працюючого , раніше судженого 19.05.1998 року Дрогобицьким міським судом Львівської області за ч.1 ст. 148-2 КК України ( в редакції 1960року) до 1року виправних робіт по місцю праці із відрахуванням 20% в дохід держави, 23.12. 2002 року місцевим Дрогобицьким судом за ч.2 ст. 367 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю строком на 2 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням один рік іспитового року., -за ч.3 ст. 212 КК України Встановив: Підсудний ОСОБА_1 будучи зобов'язаний, у відповідності до вимог ст. 67 Конституції України, розділу III ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями), ст.ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року (із змінами та доповненнями), ст. 10 Закону України «Про підприємство» від 19.09.1991 року (із доповненнями), приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1., вести бухгалтерський, податковий облік, своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати податки, в порушення зазначених норм закону, з корисливих мотивів, з метою умисного ухилення він сплати податків, не вів бухгалтерський облік та відповідно не відображав проведені фінансово-господарські операції в період з 01.09.01 по 01.03.03, тим самим приховав об'єкт оподаткування, в результаті чого, в порушення вимог п.7.2.8, 7.3.1 п.7.8 ст.7, ст. Закону України «Про податок на додану вартість», умисно не сплатив до бюджету податок на додану вартість в сумі 177 674,18 грн. Так , ОСОБА_1., при здійсненні фінансово-господарської діяльності, в період 2001-2003 років, використовував рахунок №НОМЕР_2, відкритий у Дрогобицькій філії АКБ «Національний кредит» (МФО-385361). На вказаний рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 у зазначений період часу поступили кошти в загальній сумі 1 170 491,96грн. Згідно накладної № 34 від 15.07.02, СГД ФО ОСОБА_1. зі свого рахунку перерахував на рахунок ПЕВКП «Промтехсервіс»(ЄДРПОУ 25568687) кошти на суму 104 446,98 грн, в т.ч. ПДВ 17407, 83 грн. На рахунку СГД ФО ОСОБА_1 №НОМЕР_2, відповідно залишились кошти сумі 1 066 044, 98 грн, що підлягали оподаткуванню, і з яких мав бути нарахований та сплачений податок на додану вартість в сумі 177 674, 18 грн. Кошти, в сумі 1 066 044, 98 грн. СГД ФО ОСОБА_1. в подальшому зняв готівкою та використав для власних потреб. Переслідуючи мету на несплату податків, з корисливих мотивів, ОСОБА_1., шляхом приховування об'єкту оподаткування, податкової звітності за вказаний період не подавав, податків не нарахував та не сплачував. Будучи зобов'язаним відображати в бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції приватного підприємця ОСОБА_1, останній в порушення п.7.2.8, 7.3.1, 7.8 ст.7, ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 не відобразив операції на загальну суму 1 066 044, 98 грн, приховав об'єкт оподаткування, в результаті чого, умисно ухилився від сплати ПДВ на суму 177 674,18 грн, тобто суму податків, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством у 2001-2003 роках неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. Приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1., здійснюючи в період з 1 вересня 2001 року по 1 березня 2003 року фінансово-господарську діяльність з реалізації товарно-матеріальних цінностей (долота, труби та інше бурове обладнання) суб'єктам підприємницької діяльності: МПП «Юстин», ПП «Консул», МПП «Лада», ТзОВ «ТЕХ МЬК», СП ТзОВ «ІСМ», МПП «Клелан», ЗАТ ВДО «Регіон», ПЕВКП «Промтехсервіс», МПП «Клелан»та МВКПП фірма «Уніт Ко», директором якого був він, отримав від вказаних підприємств на свій рахунок №НОМЕР_2, відкритий в Дрогобицькій філії АКБ «Національний кредит»кошти на загальну суму 1 170 491, 96грн, в т.ч.ПДВ 195 082,00 грн, та перераховано з розрахункового рахунку грошових коштів на суму 104 446,98 грн. в т.ч. ПДВ 17407,83 грн. Всього, за період з 01.09.01 по 01.03.03, СІ ІД ФО ОСОБА_1. не сплачено до бюджету ПДВ в сумі 177 674,18грн. Вказані вище фінансово-господарські операції приватний підприємець ОСОБА_1. зобов'язаний був відобразити в бухгалтерському обліку і суму податку на додану вартість в розмірі 177 674,18 грн віднести до податкових зобов'язань та сплати в бюджет. Однак, ОСОБА_1., з корисливих мотивів, переслідуючи мету спрямовану на ухилення від сплати податків, отримані кошти в сумі 1 066 044, 98 грн, використовуючи чекову книжку, зняв з рахунку кошти у готівковій формі та використав для власних потреб. В свою чергу, суб'єкти підприємницької діяльності: МПП «Юстин», ПП «Консул», МПП «Лада», TOB «ТЕХ МБК», СП TOB «ІСМ», за результатами проведення розрахунків з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1., який поставляв товарно-матеріальні цінності як платник ПДВ, виписані ОСОБА_1. податкові накладні з вказаними сумами податку на додану вартість, включали до податкового кредиту. Відповідно, СГ'Д ФО ОСОБА_1. достовірно знав, що повинен їх задекларувати та сплатити в бюджет. Проте, останній не тільки не сплатив вказану суму податків, а з метою ухилення від сплати податків у вказаний період взагалі не нарахував та не подавав документів податкової звітності (податкових декларацій з податку на додану вартість) до контролюючого податкового органу ДПІ у Дрогобицькому районі. Отже, ОСОБА_1., переслідуючи корисливі мотиви, з метою умисного ухилення він сплати податків, не вів бухгалтерський облік та відповідно не відображав проведені фінансово-господарські операції в період з 01.09.01 по 01.03.03, тим самим приховав об'єкт оподаткування, в результаті чого, в порушення вимог п.7.2.8, 7.3.1 п.7.8 ст.7, ст. Закону України «Про податок на додану вартість», умисно не сплатив до бюджету податок на додану вартість в сумі 177 674,18 грн. Умисне порушення ОСОБА_1. вимог податкового законодавства України, що призвело до несплати податку на додану вартість «Про результати проведеного дослідження фінансово-господарської діяльності приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)». За наслідками зазначеного дослідження контролюючим податковим органом -ДПІ у Дрогобицькому районі не винесено податкові повідомлення-рішення платнику податку приватному підприємцю фізичній особі ОСОБА_1 за період з 1 вересня 2001 року по 1 березня 2003 року, оскільки, згідно вимог ст. 15 п.15.1 п.п. 15.1.1. Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями), податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Відповідно до висновків судово-почеркознавчих експертиз: №1522 від 2 червня 2009 року; №1545 від 3 червня 2009 року; №1546 від 4 червня 2009 року; №1547 від 5 червня 2009 року; №1548 від 10 червня 2009 року; №1549 від 11 червня 2009 року; №1550 від 12 червня 2009 року; №1551 від 15 червня 2009 рок; №1552 від 15 червня 2009 року чеки, по яких ОСОБА_1. отримував готівку, підписані ним самим. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що дійсно займався підприємницькою діяльністю. З 1995 року займався підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. А пізніше як фізична особа підприємець так і як юридична особа . Щодо бухгалтерської звітності у нього постійно виникали проблеми, так як бухгалтера у нього не було. Всі грошові операції здійснював тільки через банк. У 2002 році було винесено вирок, яким було заборонено йому займатися підприємницькою діяльністю , і він вважав себе таким , що не займається підприємницькою діяльністю. Однак у 2003 році була вчинена ще одна операція, гроші поступили на рахунок за поставлені товари по договорах які були укладені давно. Те, що зобов»язаний був сплатити ПДВ з різниці поступлених грошей на рахунок він визнає, однак не сплатив по тій причині , що думав що він закритий як підприємець. У вчиненому розкаявся. Крім повного визнання вини у вчиненому підсудним ОСОБА_1 його винність у скоєнні злочину доведена перевіреними судом доказами. Зокрема:: Поясненнями свідка ОСОБА_3., який суду пояснив, що є працівником ДПІ у Дрогобицькому районі . Ним було проведено дослідження фінансово-господарської діяльності СПД ОСОБА_1 за період з 01.09.01 по 01.03.03р.р. , за результатами якого складено довідку № 2189/26-3 від 29.07.2010 року та встановлено порушення вимог п.7.2.8, 7.3.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не нарахування та несплату податку на додану вартість.

Аналогічними поясненнями свідка ОСОБА_4

Поясненнями свідка ОСОБА_5 , який суду пояснив, що із підсудним ОСОБА_1 він співпрацював, були укладені угоди, щодо поставки товарів. Оплата проводилась в безготівковій формі , шляхом перерахунку коштів на рахунок ПП ОСОБА_1 Документи надавались в належно оформленому вигляді , містили підписи та печатку підприємства.

Аналогічними поясненнями свідка ОСОБА_6

Оголошеними в судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 , з яких вбачається, що вони теж із підсудним ОСОБА_1співпрацювали, укладалися угоди, щодо поставки товарів. Оплата проводилась в безготівковій формі , шляхом перерахунку коштів на рахунок ПП ОСОБА_1 Документи надавались в належно оформленому вигляді , містили підписи та печатку підприємства.

Згідно довідки № 2189/26-3 від 29.07.2010 року «Про результати проведеного дослідження фінансово-господарської діяльності приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 , складеної державним податковим інспектором ВВЗБГЕ ВПМ ДПІ у Дрогобицькому районі , вбачається, що в період з 01.09.01. по 01.03.03 СПД ФО ОСОБА_1 не нараховано та не сплачено до бюджету податку на додану вартість в сумі 177674.18 грн.

Згідно висновків судово-почеркознавчих експертиз: №1522 від 2 червня 2009 року; №1545 від 3 червня 2009 року; №1546 від 4 червня 2009 року; №1547 від 5 червня 2009 року; №1548 від 10 червня 2009 року; №1549 від 11 червня 2009 року; №1550 від 12 червня 2009 року; №1551 від 15 червня 2009 рок; №1552 від 15 червня 2009 року вбачається, що чеки, по яких ОСОБА_1. отримував готівку, підписані ним самим.

Отже, сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та обєктивно доповнюють одні одних, стверджено винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні ним умисного ухилення від сплати податків зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину передбаченого ст.212 ч.3 КК України, за якою суд кваліфікує діяння підсудного.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості та обставин вчиненого злочину, їх наслідки і дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності притягувався, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що вину в інкримінованому йому злочині визнає повністю, і вважає що його виправлення можливе без відбування покарання і тому міру покарання слід обрати у виді позбавлення волі та згідно ст. 75 КК України звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням. та із застосуванням ст. 77 КК України без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, що передбачене в санкції частини статті Особливої частини кримінального кодексу, як обов”язкове.

Речові докази : 53 чеки про зняття готівки з банківської установи ОСОБА_1, які знаходяться в справі залишити в матеріалах кримінальної справи № 1-121/2011 року, том № 5 а.с. 232 -287.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд.,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого за ч.3 ст. 212 КК України і призначити покарання у виді п»яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з обліком і обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей на строк три роки .

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

На підставі ст.76 КК України зобов”язати засудженого без дозволу органу КВС не виїжджати за межі держави на постійне місце проживання, періодично з”являтися для реєстраціі в цей орган.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Речові докази : 53 чеки про зняття готівки з банківської установи ОСОБА_1, які знаходяться в справі залишити в матеріалах кримінальної справи № 1-121/2011 року, том № 5 а.с. 232 -287.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженому в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подання апеляції через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області