Рішення № 1792509, 04.07.2008, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" липня 2008 р.

Справа № 10/307

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.

за участю представників сторін

від позивача Чорняк М.П. дов. №1/02

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничий комбінат "Лілея" (м.Тернопіль)

до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 52 385,70 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 52385,70 грн., з яких: 10100,4 грн. основного боргу, 783,75 грн. пені, 40000,00 грн. штрафу,134,50 грн. 3% річних, 1367,05 грн. інфляційних нарахувань.

24.06.2008р. до господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача на його користь 48372,82 грн., з яких: 5100,4 основного боргу, 978,89 грн. пені, 40000,00 грн. штрафу, 182,87грн. 3% річних, 2110,66 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в засіданні суду 04.07.2008р. збільшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, вимоги ухвали суду від 10.06.2008р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.12.2006р. між Закритим акціонерним товариством "Виробничий комбінат "Лілея" (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Новоград-Волинський пивоварний завод" (відповідач у справі) був укладений договір про виготовлення друкованої продукції №37 та додаток №1 до нього (а.с. 13-16).

Згідно п. 1.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався виготовити відповідачу друковану продукцію, а відповідач прийняти її та повністю оплатити.

Факт отримання продукції відповідачем на загальну суму 18600,40 грн., підтверджується накладною №1211 від 20.08.2007р. та довіреностю серія ЯНЯ №212755 від 20.08.2007р. (а.с. 10-12), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2.4.2. договору відповідач зобов'язувався провести стовідсоткову оплату за друковану продукцію в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатком №1.

Згідно п.4 додатку №1 до договору №37 від 07.12.2006р. відповідач зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача кошти згідно виписаного рахунка та накладної протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання продукції.

Згідно п. 4 додатку №1 до вищезазначеного договору сторони погодили суму договору в розмірі 200000,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову до суду створилась заборгованість в сумі 10100,40 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2008р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 08.04.2008р. за № 595), відповідач перерахував позивачу 5000,00 грн. боргу, що підтверджується банківською випискою (а.с.35).

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5100,40 грн., що підтверджується довідкою №506-2 від 01.07.2008р. (а.с.34).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача (а.с.18,31) за період з 20.09.2007р. по червень 2008р. складає 978,89 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 3.5. договору №37 від 07.12.2006р.

Проте, при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем не було враховано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд самостійно нараховує пеню за період з 20.09.2007р. по 20.03.2008р. (182 дні):

з 20.09.2007р. по 30.09.2007р.р.: (10100,40 (сума боргу) х 16% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 365 х 10 (кількість прострочених днів) = 44,28 грн.;

з 01.10.2007р. по 31.10.2007р.: (10100,40 х 16% : 365 х 31) = 137,25 грн.;

з 01.11.2007р. по 30.11.2007р.: (10100,40 х 16% : 365 х 30) = 132,83 грн.;

з 01.12.2007р. по 31.12.2007р.:(10100,40 х 16% : 365 х 31)=137,25 грн.;

з 01.01.2008р. по 31.01.2008р.:(10100,40 х 20% : 366 х 31)= 171,10 грн.;

з 01.02.2008р. по 29..02.2008р.:(10100,40 х 20% : 366 х 29)= 160,07 грн.;

з 01.03.2008р. по 20.03.2008р.: (10100,40 х 20% : 366 х 20)= 110,38 грн.

За таких умов, за вказаний період, сума пені складає 893,16 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні нарахування становлять 2110,66 грн. (а.с.19,31)

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних, які згідно розрахунку позивача (а.с.17,31) за період з 20.09.2007р. по 29.02.2008р. та з квітня 2008р. по червень 2008р. складають 182,87грн.

Разом з тим, при нарахуванні 3% річних з квітня 2008р. по червень 2008р. позивачем невірно визначений період нарахування.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 01.04.2008р. по 20.06.2008р. (дата направлення збільшених позовних вимог відповідачу):

з 01.04.2008р. по 16.04.2008р.: (10100,40 грн. (сума боргу) х 3% х 16 (кількість прострочених днів : 366)=13,25 грн.

з 17.04.2008р. по 20.06.2008р.: (5100,40 х 3% х 64 :366)=26,77 грн.

За таких умов, за вказаний період сума 3% річних складає 40,02 грн.

Таким чином, загальна сума 3% річних складає 174,52 грн. (134,50+40,02).

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 40000,00 грн.

Штраф нарахований відповідно до п.3.4 договору № 37 від 07.12.2006р. в розмірі 20% від загальної суми договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Суд частково задовольняє заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Крім того, суд, враховуючи винятковість обставин даної справи, а саме неспіврозмірність суми штрафу з сумою основного боргу та часткове погашення відповідачем суми основного боргу, відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України та ст. 551 Цивільного кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір нарахованого штрафу до 50% від заявленої до стягнення суми.

Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 20000,00 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 28278,74, з яких: 5100,40 грн. основного боргу, 893,16 грн. пені, 2110,66 грн. інфляційних нарахувань, 174,52 грн. 3% річних, 20000,00 грн. штрафу. В частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 85,73грн. пені, 8,35 грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,551, ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод", м.Новоград-Волинський, вул.Радянська,74, дентифікаційний код 05418359 на користь Закритого акціонерного товариства "Виробничий комбінат "Лілея", м.Тернопіль, вул.Текстильна,7, ідентифікаційний код 30622600 - 5100,40 грн. основного боргу, 893,16 грн. пені, 2110,66 грн. інфляційних нарахувань, 174,52 грн. 3% річних, 20000,00 грн. штрафу, 532,79 грн. витрат по сплаті державного мита, 117,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості за відсутністю предмета спору.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 85,73 грн. пені, 8,35 грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Костриця О.О.