Постанова № 17920393, 23.08.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р.Справа № 26/17-1567-2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Хомяк О.С.

За участю представника ВАТ „Південгідроспецбуд” - ОСОБА_1, довіреність № б/н, від 04.05.2011р.

Представники Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Одеської міської ради в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ВАТ „Південгідроспецбуд”

на рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011р.

зі справи № 26/17-1567-2011

за позовом ВАТ „Південгідроспецбуд”

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача: Одеської міської ради

про усунення перешкод у користуванні нежитловими будівлями та визнання права власності на нежитлові будівлі

Відповідно до ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. (суддя Никифорчук М.І.) у задоволенні позовних вимог ВАТ „Південгідроспецбуд” було відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що саме він є власником нежитлових будівель, а саме: будівлі АБК та будівлі цеху отводів з пропарками, а відтак права особи, яка не є власником майна не може бути захищено з підстав ст. ст. 386, 391, 391 ЦК України.

ВАТ „Південгідроспецбуд” не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову ВАТ „Південгідроспецбуд” та визнати за позивачем права власності на нежитлову будівлю АБК площею 1254,1 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/1, на земельній ділянці площею 28 796,59 кв.м.; на будівлю цеху отводів з пропарками площею 571,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/2, на земельній ділянці площею 21 254,11 кв.м.; зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею АБК площею 1254,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/1, та будівлею цеху отводів з пропарками площею 571,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/2, та звільнити зазначені обєкти нерухомості, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 32-34, 43 ГПК України, Постанови КМУ від 05.07.1993р. № 508 „Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств” (пункти 2-6, 11), та Наказу Мінюсту від 07.02.2002р. № 7/5 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно” (пункт 12).

Скаржник наголошує, що право власності на будівлі АБК та цеху отводів з пропарками підтверджується рішенням засновника тобто наказом Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт (Корпорація „Укрмонтажспецбуд”) № 120 від 30 червня 1994 року „Про створення відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд” та переліком майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд”. У звязку з чим, скаржник вважає, що висновки викладені у оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Одеська міська рада, в порядку ст.ст. 22, 28 ГПК України, надало пояснення по справі, в якому посилаючись на ст.ст. 15,16 ГПК України, вважає, що господарський суд має дослідити факти, що свідчать про наявність субєктивного права, яке підлягає захисту по справі.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Представники Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Одеської міської ради в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини незявлення суд не повідомили, і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка всіх представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України

Заслухавши пояснення представника ВАТ „Південгідроспецбуд”, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає, що апеляційна скарга ВАТ „Південгідроспецбуд”, підлягає задоволенню з наступних під став.

За приписами ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до приписів ст. 316 ЦК України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в цьому випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання Указу Президента України „Про корпоратизацію підприємств” від 15.06.1993р. і „Положення про порядок корпоратизації державних підприємств”, яке затверджено постановою КМУ від 05.07.1993р. № 508, з метою реформування державного сектору по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт, підвищення відповідальності державних підприємств за результатами економічної діяльності та підготовки їх до приватизації, на базі спеціалізованого тресту „Південгідроспецбуд” створено ВАТ “Південгідроспецбуд”, затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу „Південгідроспецбуд” у сумі 4515250 тис. крб. та Статут ВАТ “Південгідроспецбуд” з розміром статутного фонду 4515250 тис.крб., на підставі наказу № 120 від 30.06.1994р. “Про створення відкритого акціонерного товариства “Південгідроспецбуд”. (а.с. 10)

Згідно із вищевказаним наказом № 120 від 30.06.1994р. Українська Державна корпорація „Укрмонтажспецбуд” передала до статутного фонду Відкритому акціонерному товариству “Південгідроспецбуд” 30 обєктів нерухомого майна ( відповідно до переліку), розташованих по вул. Локомотивна, 38 та Локомотивний пров. 14, серед яких рахуються нежитлова будівля АБК та будівля цеху отводів з пропарками, що знаходиться по вул. Локомотивна 38.

На підставі вказаного наказу, 28.08.2006р. виконавчим комітетом Одеської міської ради ВАТ “Південгідроспецбуд” видано свідоцтво про право власності на обєкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38, та який складається в цілому з будівель літ. „А” (будівля продбази та ремонтного цеху), літ. „Б” (склад арматурного цеху), „В” (арматурний цех), літ „Г” (будівля ТЗЦ), літ „Д” (склад цементу), загальною площею 5030,0 кв.м., відображених у технічному паспорті від 20.04.2006р.

Вищезазначене Свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі видане на підставі наказу Української Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт від 30.06.1994р. № 120, переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Південгідроспецбуд”, замість витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4093334, виданого КП „ОМБТІ та РОН” від 09.07.2004р. (а.с. 14)

Об'єкти нерухомості ВАТ “Південгідроспецбуд” відображені у технічному паспорті на нежитлові будівлі № 38 по вулиці Локомотивній, місто Одеса, від 29.08.2006р. (а.с. 35-45)

Позивач у позові зазначає, що нежитлові будівлі АБК та цеху отводів з пропарками, помилково не були відображені у технічному паспорті, та не були зазначені у свідоцтві про право власності на нежитлові будівлі ВАТ “Південгідроспецбуд”.

Оскільки, право власності ВАТ “Південгідроспецбуд” на зазначені будівлі оспорюється Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Відповідач), яка право власності ВАТ “Південгідроспецбуд” на будівлю АБК та будівлю цеху отводів з пропарками не визнає, самовільно зайняла зазначені будівлі, звільнити їх не погоджується, на численні запити ВАТ “Південгідроспецбуд” про обґрунтування своєї позиції та надання документів, що підтверджують наявність права власності у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на зазначені будівлі, Відповідач документів не надав, однак приміщення будівель АБК та цеху отводів з пропарками не звільнив.

У звязку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні нежитловими будівлями та визнання права власності на нежитлові будівлі, на підставі ст.ст. 15,16, 386, 391, 392 ЦК України.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ВАТ “Південгідроспецбуд” суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що саме він є власником нежитлових будівель, а саме: будівлі АБК площею 1254,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/1, на земельній ділянці площею 28 796,59 кв.м.; на будівлю цеху отводів з пропарками площею 571,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/2, на земельній ділянці площею 21 254,11 кв.м. Крім того, позивачем не надано також доказів наявності перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном з боку інших осіб, зокрема з боку відповідача.

Разом з тим, даний висновок господарського суду Одеської області, за наведених у рішенні обставин, свідчить про неповноту встановлення фактичних обставин справи, з огляду на таке.

Згідно приписів ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Постанови КМУ від 05.07.1993 р. № 508 „Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств” (пункт 11) засновник у тижневий термін розглядає і затверджує акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, і в десятиденний термін приймає рішення про створення відкритого акціонерного товариства та затверджує його статут.

Крім того, відповідно до п. 12 додатка 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдінгової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання - передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Таким чином, підставою для виникнення права власності на майно у створеного в процесі приватизації товариства є не лише рішення засновника про створення такого товариства, а й передача нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Отже, право власності ВАТ “Південгідроспецбуд” на нежитлову будівлю АБК і будівлю цеху отводів з пропарками підтверджується рішенням засновника тобто наказом Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт (Корпорація „Укрмонтажспецбуд”) № 120 від 30 червня 1994 року „Про створення відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд” та переліком майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд”.

На підставі вищезазначеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем факту наявності у нього права власності на спірні будівлі у зв'язку з необхідністю встановлення цього права певними доказами, не обґрунтовано не прийнявши до уваги докази, наявні у матеріалах справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „Південгідроспецбуд” звертався до відповідача з проханням надання документів, що підтверджують наявність права власності у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на вище зазначені будівлі, а саме: лист - вимоги № 03 від 03.02.2011р. про звільнення приміщення; лист - повторної вимоги № 22 від 22.02.2011р. про звільнення приміщення; лист - відповіді № 28 від 28.02.2011р. про відмову від звільнення спірних приміщень. Однак, відповідач документів не надав, та приміщення будівель АБК та цеху отводів з пропарками не звільнив. (а.с. 15-16, 17)

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судова колегія зазначає, що будівля АБК та будівля цеху отводів з пропарками фактично знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Локомотивна, 38. За цією адресою знаходиться об'єкт, що складається в цілому з будівель літ. „А” (будівля промбази та ремонтного цеху), „Б” (склад арматурного цеху), „В” (арматурний цех), „Г” (будівля ТЗЦ), „Д” (склад цементу) (свідоцтво про право власності від 28 серпня 2006 р.).

Згідно з пунктом 3.1. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. № 127 „Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна” технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами).

З метою проведення технічної інвентаризації лише будівлі АБК та будівлі цеху отводів з пропарками (без проведення повторної інвентаризації всього комплексу будівель, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Локомотивна, 38) Позивачем у відповідності до Положення про Адресний реєстр міста Одеси, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 809 від 28.07.2009р., в Комунальному підприємстві „Право” були зарезервовані окремі адреси для об'єктів нерухомого майна: місто Одеса, вулиця Локомотивна. 38/1 для нежитлової будівлі АБК: місто Одеса, вулиця Локомотивна, 38/2 для нежитлової будівлі цеху отводів з пропарками.

Отже, аналізуючи місцезнаходження спірних будівель, суд дійшов до помилкового висновку щодо знаходження будівлі АБК та будівлі цеху отводів з пропарками за іншими, ніж зазначено у правовстановлювальному документі адресами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами повністю підтверджений факт належності спірного майна Відкритому акціонерному товариству “Південгідроспецбуд”, а тому позовні вимоги останнього про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю АБК площею 1254,1 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/1, на земельній ділянці площею 28 796,59 кв.м.; на будівлю цеху отводів з пропарками площею 571,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/2, на земельній ділянці площею 21 254,11 кв.м. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, судова колегія вважає зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею АБК площею 1254,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/1, та будівлею цеху отводів з пропарками площею 571,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/2, та звільнити зазначені обєкти нерухомості.

Згідно п.3 Розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5\422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення” рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному зясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених в процесі розгляду справи та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вищенаведене свідчить про неповне зясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин справи, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ВАТ „Південгідроспецбуд” слід задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. по справі № 26/17-1567-2011 скасувати, позов задовольнити.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу та держмита за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ВАТ „Південгідроспецбуд” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. по справі № 26/17-1567-2011 скасувати.

Позов ВАТ „Південгідроспецбуд” задовольнити.

Визнати за ВАТ „Південгідроспецбуд” (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 39, кв.14, код ЄДРПОУ 01416530, п/р 26006311932701 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) право власності на нежитлову будівлю АБК площею 1254,1 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/1, на земельній ділянці площею 28 796,59 кв. м.

Визнати за ВАТ „Південгідроспецбуд” (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 39, кв.14, код ЄДРПОУ 01416530, п/р 26006311932701 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) право власності на будівлю цеху отводів з пропарками площею 571,2 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/2, на земельній ділянці площею 21 254,11 кв. м.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (68002, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АБ „Південний”, МФО 328209) усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею АБК площею 1254,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/1, та будівлею цеху отводів з пропарками площею 571,2 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 38/2, та звільнити зазначені об'єкти нерухомості.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (68002, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АБ „Південний”, МФО 328209) до ВАТ „Південгідроспецбуд” (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 39, кв.14, код ЄДРПОУ 01416530, п/р 26006311932701 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) державного мита у сумі 675 (шістсот сімдесят пять) грн. за подання позовної заяви та 337 (триста тридцять сім) грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Зобовязати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Головуючий О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин

Повний текст постанови підписано 29.08.2011р.