Рішення № 17919299, 18.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.11 Справа № 5021/1382/2011.

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» в особі Сумської філії АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 97 565177 грн. 43 коп.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ СОПЯНЕНКО О.Ю.

СУДДІ: левченко п.і.

зАЙЦЕВА і.в.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 25.12.2009 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 15-4709 від 22.06.2011 року

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 97565177 грн. 43 коп., в тому числі: 52790000 грн. 00 коп. боргу за кредитом, 27099817 грн. 94 коп. проценти за користування кредитом, 3103599 грн. 43 коп. пені за прострочення строків платежу сум кредиту та процентів, 14571 760 грн. 06 коп. - штрафу; а також стягнути з відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Крім того, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову у справі та накласти арешт на грошові суми, що належать ПАТ «Сумихімпром» та знаходяться на відкритих на його імя рахунках у банківських установах в межах суми позову.

Відповідач подав заперечення (вх. № 10138 від 06.07.2011 року), в яких проти накладення арешту на рахунки ПАТ «Сумихімпром» заперечує, вказує на те, що ПАТ «Сумихімпром» є підприємством загальнодержавної власності, в якому 100 % акцій належить державі і створене для забезпечення агропромислового комплексу України мінеральними добривами, накладення арешту на рахунки призведе до порушення строків розрахунків з постачальниками енергоресурсів та сировини, що викличе зупинку виробництва.

Позивач надав пояснення до позовної заяви № 852 від 20.07.2011 року, в яких зазначає, що відповідно до п. 3.1.4 договорів застави рухомого майна (обладнання) № 2305Z5/1100/4/09, № 2305Z7/1100/4/09 від 14.07.2009 року, п.п.3.1.3 договору застави рухомого майна (товарів) № 2305Z8/1100/4/09 від 10.08.2009 року, п.п.3.1.4. договорів застави нерухомого майна (іпотеки) № 2305Z4/1100/4/09, № 2305Z6/1100/4/09 від 14.07.2009 року, відповідач зобовязаний на строк фактичної дії договорів застави рухомого майна (обладнання, товарів) та договорів застави нерухомого майна (іпотеки) застрахувати предмети застави та сплачувати страхові платежі у строки, визначені договорами добровільного страхування майна серія МЗ № 110/02-000546 від 02.07.2010 року, МЗ № 110/02-000545 від 02.07.2010 року, № ЦЩ-10-005938 від 10.01.2011 року. Оскільки відповідачем дані умови договорів не виконуються, тому позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від заставної вартості майна, зазначеного у договорах застави.

Ухвалою суду від 04.08.2011 року, по клопотанню представника відповідача, враховуючи значну суму позову та складність справи, призначено розгляд даної справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Сопяненко О.Ю., судді: Левченко П.І., Зайцева І.В.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення рівними частками строком на 36 місяців, в звязку з тяжким фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних в повному обсязі, проти надання розстрочки виконання рішення заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідач, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

17.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним комерційним банком «ІНДУСТРІАЛБАНК» в особі Сумської філії АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та Публічним акціонерним товариством «Сумихімпром» був укладений кредитний договір № 2305/1100/4/08 (з додатковими угодами до нього), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 53000000 грн. 00 коп. із строком повернення 07.04.2011 року та сплатою 26% річних.

В забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року надана застава нерухомого майна (іпотека):

- комплекс по виробництву гранульованого суперфосфату - СУП-1 заставною вартістю 123 700 000 грн. 00 коп. за договором застави нерухомого майна (іпотеки) № 2305Z4/1100/4/09 від 14.07.2009р.;

- будівля цеху нейтралізації та очищення промислових вод, заставною вартістю 6 749 000 грн. 00 коп. за договором застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z6/1100/4/09 від 14.07.2009р.;

Рухомого майна:

- обладнання комплексу по виробництву гранульованого суперфосфату - СУП-1 у кількості 1807 одиниць заставною вартістю 13 018 432,00 грн. за договором застави рухомого майна (обладнання) №2305Z5/1100/4/09 від 14.07.2009р.;

- обладнання цеху нейтралізації та очищення промислових вод, у кількості 345 одиниць, заставною вартістю 1 079 273,00 грн. за договором застави рухомого майна (обладнання) №2305Z7/1100/4/09 від 14.07.2009р.;

- товарів в обороті: емалі в кількості 157 т ринковою вартістю 1 170 901 грн. за договором застави рухомого майна (товарів) №2305Z8/1100/4/09 від 10.08.2009р.;

Відповідно до умов кредитного договору відповідач, зобов'язаний точно у строки, обумовлені кредитним договором, проводити погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Пунктом 4.5 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний сплачувати банку проценти за користування кредитом на відкритий в банку рахунок нарахованих процентів щомісяця в останній робочий день поточного місяця, за який проводиться розрахунок, але не пізніше 5 числа наступного місяця.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, банком на адресу відповідача направлявся лист-повідомлення № 540 від 04.05.2011 року щодо наявності простроченої заборгованості з вимогою погасити заборгованість.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

07.04.2011 року відповідно до п.1.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний був повернути кредитні кошті та сплатити нараховані відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором; стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем умови кредитного договору не виконані і на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить: 52790000 грн. 00 коп. прострочена заборгованість по кредиту та 27099817 грн. 94 коп. прострочена заборгованість по процентах.

Згідно пункту 7.1. кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих відсотків, банк може нараховувати пеню в розмірі 1% від суми простроченої заборгованості, але не більше подвійного розміру діючої облікової ставки НБУ, за кожний календарний день прострочення платежу. Відповідачу нараховано 1392876 грн. 71 коп. пені на прострочену суму кредиту та 1710722 грн. 72 коп. пені на прострочену суму процентів.

Оскільки, пеня в сумі 3103 599 грн. 43 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до умов договорів застави рухомого майна (обладнання, товарів) та нерухомого майна (іпотеки), а саме п.3.1.4, відповідач зобов'язаний у десятиденний строк застрахувати предмет іпотеки в страховій компанії, за узгодженням з іпотекодержателем, на строк фактичної дії договорів застави, за свій рахунок на всю суму іпотеки від знищення, пошкодження або псування та сплачувати страхові платежі в строки, визначені договорами добровільного страхування майна серія МЗ №110/02-000546 від 02.07.2010р., МЗ №110/02-000545 від 02.07.2010р., ХоЦО-10-005938 від 10.01.2011 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем дані умови договорів не виконані, заставне майно не застраховано, страхові внески у строки, визначені договорами добровільного страхування майна, не вносяться. Відповідно до умов договорів застави рухомого майна (обладнання, товарів) та нерухомого майна (іпотеки), відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від заставної вартості майна, зазначеної у договорах застави, що становить 14571760 грн. 06 коп.

Відповідач в відзиві на позовну заяву проти позову не заперечує, але просить зменшити розмір штрафу та розстрочити виконання рішення рівними частками строком на 36 місяців, в звязку з тяжким фінансовим становищем, що склалося на його підприємстві.

В обґрунтування вимог про розстрочку виконання рішення, відповідач зазначає, що утворенню заборгованості ВАТ «Сумихімпром» сприяв ряд обєктивних причин.

ПАТ «Сумихімпром» є підприємством загальнодержавної власності, в якому 100 % акцій належить державі і створене для забезпечення агропромислового комплексу України мінеральними добривами.

В даний час на підприємстві склалося складне економічне становище, викликане значною кредиторською заборгованістю відповідача по кредитам та відсоткам, перед постачальниками газу та енергоносіїв. В разі блокування розрахунків з постачальниками газу (енергоресурсів) існує загроза припинення постачання природного газу на підприємство, що може викликати техногенну катастрофу на підприємстві.

Крім того, майно відповідача включено в державний реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна щодо його розпорядження останнім, а на рахунках ПАТ «Сумихімпром» практично відсутні кошти.

Негативно вплинуло на платоспроможність підприємства, укладення відповідачем у 2007 році меморандуму з Урядом на заборону продажу підприємством мінеральних добрив на експорт до повного забезпечення мінеральними добривами українських споживачів, однак, враховуючи вплив фінансово економічної кризи, відсутність чіткої політики Уряду відносно фінансування аграріїв, як результат відсутність попиту на продукцію відповідача через низьку платоспроможність аграрного сектору, який є основним споживачем мінеральних добрив. Крім того, підприємство має велику заборгованість перед контрагентами, платежами по кредитних договорах та кредиторську заборгованість перед бюджетами та фондами всіх рівнів. Підприємство не має можливості сплатити кошти одразу після винесення рішення по справі, оскільки стягнення з відповідача одразу 97565177 грн. 43 коп. заблокує рахунки відповідача, що в свою чергу призведе до неможливості своєчасного розрахунку з постачальниками енергоресурсів та сировини, а як наслідок зупинку виробництва.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Таким чином, враховуючи поважність викладених відповідачем причин, що стали чинниками утворення заборгованості, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені на 50 %, що складає 7285880 грн. 03 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи вищевикладені виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення по даній справі, і розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців, починаючи з вересня 2011 року по лютий 2012 року за умови сплати щомісяця рівними частками по 15046 549 грн. 57 коп.

З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 90279 297 грн. 40 коп., в тому числі: 52790000 грн. 00 коп. боргу за кредитом, 27099817 грн. 94 коп. проценти за користування кредитом, 3103599 грн. 43 коп. пені за прострочення строків платежу сум кредиту та процентів, 7285 880 грн. 03 коп. штрафу, з розстрочкою виконання рішення строком на 6 місяців з вересня 2011 року по лютий 2012 року за умови сплати щомісяця рівними частинами по 15046 549 грн. 57 коп.

Крім того, позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать ПАТ «Сумихімпром» та знаходяться на відкритих на його імя банківських установах в межах суми позову.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки ним не надано належних доказів в обґрунтування вимог даного клопотання, що можуть свідчити про ускладнення чи неможливість виконання рішення господарського суду по справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 66, 121, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м.Суми, вул. Харківська, п/в 12; код ЄДРПОУ 05766356) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «ІНДУСТРІАЛБАНК» особі Сумської філії АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (40030, м.Суми, вул.Пролетарська, 60/1; код ЄДРПОУ 26439514) 52790000 грн. 00 коп. боргу за кредитом, 27099817 грн. 94 коп. проценти за користування кредитом, 3103599 грн. 43 коп. пені за прострочення строків платежу сум кредиту та процентів, 7285 880 грн. 03 коп. штрафу з розстрочкою виконання рішення строком на 6 місяців з вересня 2011 року по лютий 2012 року за умови сплати щомісяця рівними частинами по 15046 549 грн. 57 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м.Суми, вул. Харківська, п/в 12; код ЄДРПОУ 05766356) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «ІНДУСТРІАЛБАНК» особі Сумської філії АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (40030, м.Суми, вул.Пролетарська, 60/1; код ЄДРПОУ 26439514) 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ О.Ю. СОПЯНЕНКО

СУДДІ:П.І. ЛЕВЧЕНКО

І.В. ЗАЙЦЕВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.08.2011 року.