Рішення № 17918042, 22.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 30/17-2452-2011 Позивач: Агенція безпеки „ЦЕНТР” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Відповідач: Житлово-будівельне товариство „ЯСНАЯ”

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1.- згідно довіреності від 16.06.2011р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач, Агенція безпеки „ЦЕНТР” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі-Агенція безпеки „ЦЕНТР”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного товариства (далі- ЖБТ) „Ясная” простягнення заборгованості у сумі 25560 грн., 3% річних у сумі 100 грн. 47 коп. та пені у сумі 519 грн. 12 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, згідно повідомлення пошти за зазначеною адресою відповідач не знаходиться. До повноважень суду не відноситься розшук сторони у справі. За таких обставин, суд вважає , що відповідач був належним чином повідомлений про місце та час судових засідань.

За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 вересня 2007р. між ЖБТ „ЯСНАЯ” (Замовник) та Агенцією безпеки „ЦЕНТР” (Охорона) був укладений Договір №32/07 про надання охоронних послуг, згідно якого Охорона надає Замовнику охоронні послуги на обєктах, визначених у Додатку №1 до Договору на умовах, що визначені Договором. Строк дії Договору з 01.09.2007р. до 01.09.2008р. У випадку, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії Договору не сповістить другу сторону про намір припинити відносини, що витікають з цього Договору, він вважається автоматично продовженим на один рік на тих же умовах, що були передбачені цим Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору Охорона у кінці кожного місяця надає Замовнику акт приймання-передачі наданих послуг по охороні обєкта за місяць, що закінчився , який підписується повноважними представниками сторін.

Згідно п.4.1. Договору щомісячна вартість послуг охорони визначається за домовленістю сторін згідно додатку №1 до Договору. Замовник здійснює оплату щомісячної вартості послуг охорони на підставі виставленого Охороною рахунку протягом 5-ти банківських днів. Згідно Додатку №1 вартість охорони складає 6588 грн. на місяць (з ПДВ).

01 червня 2008р. сторони, відповідно до п.4.2 Договору, виклали додаток №1 до Договору у новій редакції та встановили вартість охорони у розмірі 7320 грн. на місяць (з ПДВ).

31 серпня 2009р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору, якою домовилися, що договір набирає чинності з 01.09.2007р. та діє до 31.12.2009р., а також виклали у новій редакції додаток №1 до Договору, яким встановили вартість охорони у розмірі 7320 грн. на місяць (з ПДВ).

Додатковою угодою №2 до Договору, яку сторони підписали 30.12.2009р. сторони продовжили строк дії Договору до 13.10.2010р. Додатковою угодою №3 до Договору, яку сторони підписали 12.10.2010р. сторони продовжили строк дії Договору до 13.10.2011р.

За умовами п.2.2.4 Договору Замовник зобовязався своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Охорони.

Позивач зазначає, що він належним чином виконував свої зобовязання за Договором, зокрема, він надав відповідачу послуги по охороні у лютому - травні 2011р., що підтверджується актами приймання-передачі наданих охоронних послуг, підписаними представниками обох сторін без зауважень. На підставі зазначених актів відповідачу були виставлені відповідні рахунки на оплату, але відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг не виконав, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 25560 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, що складає 100 грн. 47 коп.

Позивач також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлює, що розмір пені розраховується від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 519 грн. 12 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2007р. між ЖБТ „ЯСНАЯ” (Замовник) та Агенцією безпеки „ЦЕНТР” (Охорона) був укладений Договір №32/07 про надання охоронних послуг, згідно якого Охорона надає Замовнику охоронні послуги на обєктах, визначених у Додатку №1 до Договору на умовах, що визначені Договором. За домовленістю сторін строк дії Договору - до 13.10.2011р.

Згідно п. 4.1. Договору щомісячна вартість послуг охорони визначається за домовленістю сторін згідно додатку №1 до Договору. Замовник здійснює оплату щомісячної вартості послуг охорони на підставі виставленого Охороною рахунку протягом 5-ти банківських днів. Починаючи з 01 червня 2008р. сторони встановили вартість охорони у розмірі 7320 грн. на місяць (з ПДВ).

За умовами п.2.2.4 Договору Замовник зобовязався своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Охорони.

Отже, уклавши Договір №32/07 про надання охоронних послуг від 01.09.2007р. сторони за цим Договором прийняли на себе відповідні зобовязання, зокрема, Замовник прийняв на себе зобовязання щодо здійснення оплати наданих Охороною послуг.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за надані послуги у сумі 25560 грн.

За приписами до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач правомірно просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 100 грн. 47 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 цього Закону встановлює, що розмір пені розраховується від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. На підставі зазначеного позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню у сумі 519 грн. 12 коп.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України .

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Агенції безпеки „ЦЕНТР” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово будівельного товариства „ЯСНАЯ” (м. Одеса, пров. Чайковського, 13, кв. 2, код ЄДРПОУ 24528970, п/р 26006660621315 в ООФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016) на користь Агенції безпеки „ЦЕНТР” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, вул. Новосельського, 64, код ЄДРПОУ 30985577, п/р 26006313072 в АБ „Південний” м. Одеси, МФО 328209) заборгованість у сумі 25 560 грн., 3% річних у сумі 100 грн. 47 коп., пеню у сумі 519 грн. 12 коп., державне мито у сумі 261 грн. 79 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 29 серпня 2011р.

Суддя Рога Н. В.