Рішення № 17917896, 22.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 35/17-2240-2011 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо"

про стягнення 13982,42грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 - особисто;

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 17.08.11р. по справі було оголошено перерву до 22.08.11р. о 09:30хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" про стягнення заборгованості у розмірі 11370грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.11р. порушено провадження у справі №35/17-2240-2011.

05.07.11р. позивач подав заяву (вх.№21387/2011 від 05.07.11р.) про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 13982,42грн., а саме: основний борг у розмірі 11370грн., інфляційні нарахування у розмірі 968,72грн., 3%річних у розмірі 332,69грн. та пеню у розмірі 1311,01грн.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-2240-2011 було продовжено до 22.08.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№28225/2011 від 15.08.11р.). Так у відзиві відповідач зазначає про те, що на виконання умов договору від 06.07.10р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідо" платіжним дорученням №13 від 09.08.10р. провело оплату юридичних послуг на рахунок позивача у розмірі 5480грн., адже вважало, що юридичні послуги будуть позивачем надаватися в повному обємі згідно попередніх домовленостей та укладеного договору. Але позивач порушив договір про надання послуг, не виконав свої зобовязання відповідно до умов договору, не проводив консультування з юридичних питань, не надавав усні рекомендації та консультації, щодо вирішення справи, не складав всіх необхідних процесуальних документів в процесі участі в господарському суді, особисто не приймав участі та представництво, тощо. Крім того між сторонами договору не підписувалось жодного акту приймання робіт, та оскільки сторони визначили між собою, що правовідносини за договором припинені та жодних зобовязань сторони не мають, договір було достроково розірвано за ініціативою замовника.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

06.07.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідо" (Замовник) було укладено договір про надання послуг на ведення справи в господарському суді, згідно умов якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику консультаційні та юридичні послуги, щодо захисту інтересів останнього(представництво) в господарському суді Одеської області з питання представництва прав та законних інтересів Замовника в господарській справі №28/69-10-2245 за позовом ВАТ «Будівельно-монтажне управління № 17».

Згідно п.2.1. договору, послуги надаються Замовнику шляхом:

- усного та письмового консультування з юридичних питань, що стосуються предмету доручення;

- ознайомлення з матеріалами господарської справи №28/69-10-2245 та виконання копій та витягів з них;

- складання проектів необхідних процесуальних документів: клопотань, заяв, скарг, відзивів, відводів, тощо;

-надання інших консультаційних послуг щодо захисту інтересів Замовника в господарському суді Одеської області по предмету доручення;

- особистої участі та представництва Замовника в господарському суді Одеської області по предмету доручення;

- надання правого аналізу по предмету доручення та перспективи вирішення спору.

Відповідно до п.2.2. договору, терміни консультування та підготовки документів: початок виконання робіт визначається з моменту, коли даний Договір набирає чинності. Закінчення робіт з консультування визначається моментом підписання акту приймання виконаних робіт; з судового представництва - моментом набрання чинності рішення господарського суду Одеської області.

Згідно п. 3.2. договору, Замовник зобов'язується оплатити у повному обсязі вартість наданих Виконавцем послуг в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за послуги за п.1.1. даного договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду(гонорар) в розмірі, який визначений в процентному відношенні до стягуваної суми по предмету доручення, та який узгоджений Замовником та Виконавцем в Додатку № 1 до цього Договору, який є невідємною його частиною.

Відповідно до п. 5.1. договору, Замовник здійснює оплату за даним договором шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця або іншим способом за згодою останнього на наступних умовах:

- 40% винагороди (гонорару) протягом 5 днів з моменту підписання цього Договору;

- 40% винагороди (гонорару) до 15.08.2010р.;

- решту 20 % винагороди (гонорару) протягом 5 днів з моменту набрання чинності рішення господарського суду Одеської області.

У випадку прострочення сплати винагороди за п.4.1. даного договору та додатку №2 до цього договору, Замовник несе відповідальність згідно чинного законодавства України(п.7.2. договору).

Згідно п.7.3. договору, у випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.

06.07.2010р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору про надання послуг на ведення справи в господарському суді від 06.07.10р., згідно п. 1 якої визначено, що на виконання умов п. 4.1. Договору за послуги вказаного Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду(гонорар) в розмірі 11370грн.

В підтвердження виконання робіт та наданих послуг за договором про надання послуг на ведення справи в господарському суді від 06.07.10р. позивач надав суду: довіреності на представництва інтересів в господарській справі ТОВ "Лідо" та ТОВ „Обрій-Н” (співвідповідач у справі №28/69-10-2245) вих.№11 від 05.07.10р. та №05 від 12.07.2010р., копії процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи №28/69-10-2245 та акт здачі прийняття робіт від 02.08.10р., який директор ТОВ "Лідо" відмовився підписувати.

В порушення умов зазначеного договору відповідач не виконав свої обов'язки щодо проведення розрахунків за отримані послуги, у звязку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідо" утворилась заборгованість за договором у розмірі 11370грн.

Позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" претензію вих.№11/02/11-пр від 11.02.2011р. з вимогою у пятиденний термін від дня отримання претензії перерахувати борг за надані послуги.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що станом на дату звернення до суду з даним позовом, рішення господарського суду Одеської області по справі №28/69-10-2245 вступило в силу, отже настали всі строки виконання зобов'язання по оплаті.

Вищевикладене зумовило звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду з позовною заявою та уточненням до неї про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" заборгованості у розмірі 13982,42грн., а саме: основного боргу у розмірі 11370грн., інфляційних нарахувань у розмірі 968,72грн., 3%річних у розмірі 332,69грн. та пені у розмірі 1311,01грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

В частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України зазначається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено наявність надання позивачем послуг за договором від 06.07.10р., часткова оплата відповідачем наданих послуг у розмірі 5480грн., що підтверджується платіжним дорученням №13 від 09.08.10р., існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" по оплаті наданих послуг, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 11370грн., підлягає судом частковому задоволенню у розмірі 5890грн., з врахуванням проведеної відповідачем часткової оплати.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 332,69грн., за період з 12.07.10р. по 01.07.11р. а також за період з 15.08.10р. по 01.07.11р. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 4548грн., та індексу інфляції у розмірі 968,72грн., за період з 12.07.10р. по 01.07.11р. а також за період з 15.08.10р. по 01.07.11р. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 4548грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" у розмірі 5890грн., заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних та індексу інфляції підлягають судом частковому задоволенню, а тому судом було самостійно розраховано та визначено розмір 3%річних у сумі 88,60грн. та індекс інфляції у сумі 672,80грн. за період з липня 2010р. по червень 2011р. включно.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" пені на загальну суму 1311,01грн., за період з 12.07.10р. по 09.08.10р., за період з 10.08.10р. по 01.07.11р. та за період з 15.08.10р. по 01.07.11р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 4548грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав, за умови проведення відповідачем часткової оплати наданих послуг, судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 518,97грн., а саме: за період з 12.07.10р. по 09.08.10р. у розмірі 51,24грн., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 4548грн., та за період з 10.08.10р. по 09.02.11р.(183 днів прострочення) у розмірі 457,73грн., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 5890грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 5890грн., пені у розмірі 518,97грн., 3%річних у розмірі 88,60грн., індекс інфляції у розмірі 672,80грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідо" (67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, 42/2; код ЄДРПОУ 32644055; р/р 26001170023 ”Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1, технічний рахунок: НОМЕР_2, номер карти: НОМЕР_3; р/р НОМЕР_4 в ПАОКБ " Правекс банк", МФО 321983) суму основного боргу у розмірі 5890(пять тисяч вісімсот девяносто)грн., пеню у розмірі 518(пятсот вісімнадцять)грн.97коп., 3%річних у розмірі 88(вісімдесят вісім)грн.60коп., індекс інфляції у розмірі 672(шістсот сімдесят дві)грн.80коп., витрати по сплаті держмита на суму 102(сто дві)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 26.08.2011р.