Ухвала суду № 17916161, 19.08.2011, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа№2-2945/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2011 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

при секретарі Сушко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

приватного підприємства «36,5»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси,

ОСОБА_2

про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «36,5»звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ДПІ в Київському районі м. Одеси, ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідачів на користь ПП «36,5»відшкодування завданих позивачеві збитків у сумі 14549,85 грн. солідарно, однак при цьому в рівних частках, а саме: 7274,92 грн. з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та 7274,93 гр. з ОСОБА_2, а також стягнути в рівних частках судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПП «36,5»посилається на те, що з 15.01.2008 по 01.02.2008 на ПП «36,5»старшим державним податковим ревізором-інспектором 1-го рангу відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб Державної податкової інспекції у Київському районі Одеси ОСОБА_2 було здійснено виїзну планову перевірку з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2007р., за результатами якої було складено акт №256-23-01-30380049/22. На думку представника позивача, вказаний акт містив завідомо недостовірну і спотворену інформацію про результати перевірки, внесену в нього особисто відповідачкою ОСОБА_2 За наслідками перевірки, на підставі акту співвідповідачем ДПІ у Київському районі м. Одеси було прийняте податкове повідомлення рішення №0000472301/0 від 20.02.2008р., яке в процесі апеляційного узгодження податкового зобов'язання було замінене іншим податковим повідомленням рішенням №0001312301/1 від 25.04.2008р. на загальну 51595 грн.

ПП «36,5»також вказує, що воно оскаржило вказане повідомлення рішення до Одеського окружного адміністративного суду та постановою суду у адміністративній справі №2а-7097/08 від 27.10.2009 р. це повідомлення-рішення було скасоване.

Позивач зазначає, що ПП «36,5»є аптечною установою, і не має своїх, а тому, реалізуючи своє право на правову допомогу змушене було звернутися до Юридична фірма «Істина», якою для надання правової допомоги позивачеві був відряджений адвокат ОСОБА_3, який представляв інтереси позивача в суді згідно із договором № 136-2 від 15.05.2008 р. про правову допомогу у адміністративній справі. Відповідно до умов цього договору ПП «36,5»сплатило юридичній фірмі 15000 про що свідчить платіжне доручення №4688 від 16.05.2008 р.

ПП «36,5»також зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010 за наслідками апеляційного перегляду вказаної вище постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 р. розмір судових витрат, що відшкодовується за рахунок державного бюджету, було визначено в сумі 450,15 грн.

Виходячи з викладеного ПП «36,5»вважає, що підприємству неправомірними діями відповідачів заподіяно матеріальних збитків на суму (15000,00 - 450,15) = 14549,85 грн., що лишилися невідшкодованими.

Ця обставина зумовила звернення ПП «36,5»до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання зявилися, позовні вимоги не визнали, надали суду письмові заперечення проти позову, суть яких полягає в тому, що під час проведення перевірки ОСОБА_2 діяла, як посадова особа податкового органу, а не як фізична особа. ПП «36,5»оскаржувало податкові повідомлення рішення, які виносить керівник податкового органу, отже відповідачка вважає, що вона є неналежним відповідачем у справі.

Заперечуючи проти задоволення позову, представник ДПІ вказує, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 року та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010 року скасовані податкові повідомлення-рішення та частково задоволені вимоги платника податку щодо стягнення витрат пов'язаних з правовою допомогою, а саме у розмірі - 450,15 грн. Представник відповідача стверджує, що судом апеляційної інстанції вже надано правомірну оцінку та задоволено вимоги платника податків щодо витрат пов'язаних з наданням правової допомоги у сумі 450,15 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, з 15.01.2008 по 01.02.2008 на ПП «36,5»старшим державним податковим ревізором-інспектором 1-го рангу відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб Державної податкової інспекції у Київському районі Одеси ОСОБА_2 було здійснено виїзну планову перевірку з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2007р., за результатами якої було складено акт №256-23-01-30380049/22.

За наслідками перевірки, на підставі акту співвідповідачем ДПІ у Київському районі м. Одеси було прийняте податкове повідомлення рішення №0000472301/0 від 20.02.2008р., яке в процесі апеляційного узгодження податкового зобов'язання було замінене іншим податковим повідомленням рішенням №0001312301/1 від 25.04.2008р. на загальну 51595 грн.

ПП «36,5», не погодившись із цим повідомленням-рішенням оскаржило його до Одеського окружного адміністративного суду та постановою суду у адміністративній справі №2а-7097/08 від 27.10.2009 р. це повідомлення-рішення було скасоване.

Судовим розглядом встановлено, що між ПП «36,5»та юридичною фірмою «Істина»було укладено договір № 136-2 від 15.05.2008 р. про правову допомогу у адміністративній справі. Відповідно до умов цього договору ПП «36,5»сплатило юридичній фірмі 15000 грн. про що свідчить платіжне доручення №4688 від 16.05.2008 р. (а.с. 4-5).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010 (а.с.6-12) за наслідками апеляційного перегляду вказаної вище постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 р. розмір судових витрат, що відшкодовується за рахунок державного бюджету, було визначено в сумі 450,15 грн.

Зокрема, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду встановлено, що на підтвердження суми витрат на правову допомогу у розмірі 15000 грн., представник ПП «36,5», як суду 1-ї інстанції, так і суду апеляційної інстанції надав договір - доручення №136-2 від 15.05.2008р., укладений між юридичною фірмою «Істина»та ПП «36,5»на надання правової допомоги по даній справі, згідно з яким, сплатив ЮФ «Істина»за юридичні послуги 15000грн., що, в свою чергу, підтверджується платіжним дорученням №4688 від 16.05.2008р., яке мається в матеріалах.

Представник ПП «36,5» в своїй апеляційній скарзі просив змінити постанову суду 1-ї інстанції в частині суми відшкодовуваних за рахунок державного бюджету судових витрат, додатково стягнувши на користь ПП «36,5»ці судові витрати в сумі 15000грн, однак в даному конкретному випадку, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Постановою КМ України №590 від 27.04.2006р., згідно з якою особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 % розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день. На вимогу апеляційного суду, представник ПП «36,5»надав звіт про виконання договору-доручення, з якого вбачається, що він займався даною адміністративною справою 621 день і згідно із приписами Постанови КМУ №590 від 27.04.2006р., йому необхідно сплатити навіть не 15000 грн., а взагалі 21646,10 грн.

Але, колегія суддів не погодилася із цим розрахунком (звітом) з огляду на те, що судом 1-ої інстанції було проведено 9 судових засідань (29.05.2008р., 9.10.2008р., 19.12.2008р., 3.03.2009р., 06.04.2009р., 30.04.2009р., 25.06.2009р., 23.07.2009р., 15.09.2009р.) і 27.10.2009 року було ухвалено постанову. Тому, з урахуванням цих даних, а також 2-х судових засідань апеляційного суду, 2-х днів для подання позову і апеляційної скарги, 2-х днів оформлення позову і апеляційної скарги судова колегія стягнула з Державного бюджету України на користь ПП «36,5»витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги лише в сумі 450 грн. 15 коп.

Суд вважає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010 року вже було вирішено питання щодо витрат пов'язаних з наданням правової допомоги у сумі 450,15 грн.

На думку суду, витрати, повязані з оплатою правової допомоги, є такими, що понесені ПП «36,5»у звязку з реалізацією своїх процесуальних прав під час розгляду певної справи в порядку адміністративного судочинства. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Аналогічна по суті правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України в ухвалі від 27 січня 2010 року у справі № 6-11633св09.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідачів 15000 грн. в якості відшкодування збитків, у звязку з чим, у позові ПП «36,5»слід відмовити.

Згідно положень ст.88 ЦПК України підстави для покладення на відповідачів судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного підприємства «36,5»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, ОСОБА_2 про відшкодування збитків відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 22 серпня 2011 року.

Суддя: Петренко В. С.

,