Рішення № 17913971, 11.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/16411.08.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

ДоПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

Провідшкодування шкоди в порядку регресу - 27 181,93 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 444 від 24.06.2011 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 278 від 18.07.2011 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Брокбізнес" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (далі по тексту - відповідач) про стягнення - 27 181,93 грн. заборгованості в порядку регресу за договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-003958/016НТ від 27.01.2010 р., з яких 24 990,00 грн. - суми основного боргу, 1 103,67 грн. пені, 874,65 грн. інфляційних втрат та 231,61 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги вмотивовані ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625 та .1 ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України про страхування", ч. 1 ст. 22 та ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/161, розгляд справи призначено на 11.08.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року було виправлено описку допущеній у вступній частині ухвали про порушення провадження у справі від 22.06.2011 року у відповідності до ст. 89 ГПК України та вступну частину викладено у наступній редакції: "Справа № 164".

Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2011 р. виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, надав додаткові матеріали по справі. Також останнім було подано заяву про зменшення позовних вимог, оскільки, 01.07.2011 відповідачем було сплачено на користь позивача 21 563,52 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 359 від 01.07.2011 р. позивача та відповідача у судовому засіданні 06.07.2011 року виконано вимоги ухвали суду від 16.06.2011 р.. У зв'язку з цим, позивач просить суд зменшити позовні вимоги по справі, а саме стягнути з відповідача 3 426,48 грн. основного боргу, 213,61 грн. 3% річних, 874,65 грн. інфляційних втрат та 1 103,67 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 ГПК України суд приймає дану заяву про зменшення позовних вимог до розгляду, а отже розгляд справи здійснюється в межах заявлених позовних вимог по заяві від 11.08.2011р.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.2011 р. проти заявлених позовних вимог заперечував, подав відзив у справі, відповідно до якого заперечує проти позову, оскільки за його розрахунками розмір страхового відшкодування, що підлягає до сплати становить 21 563,52 грн., а оскільки, відповідач сплатив вказану суму, представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані суду докази та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2010 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" та Ткачовою Іриною Миколаївною (далі по тексту - страхувальник) було укладено договір № 006-003958/016НТ добровільного страхування наземного транспорту (далі по тексту - Договір). Строк дії Договору згідно п. 5.15: з 28.01.2010 р. по 27.01.2011 року.

Згідно п. 5.2 Договору, застрахованим транспортним засобом виступає автомобіль Кіа Сееd державний номер НОМЕР_1. Пунктом 5.5.2 Договору передбачено, що особами допущеними до керування виступають, будь-які особи на законних підставах віком 22-70 р. зі стажем керування більше 2 років.

Відповідно до п. 5.6 Договору, одним із передбачених Договором страхових ризиків є дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території та автомобільно-технічної інспекції м. Судака 26 липня 2010 року о 15 год. 33 хв. на автодорозі Р-35 Грушівка - Судак, 18 км. 700 м., сталась ДТП за участю автомобіля марки Кіа Сееd державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3, який, не врахувавши дорожньої обстановки, здійснив наїзд на бордюр, чим було завдано механічні пошкодження автомобілю марки Кіа Сееd державний номер НОМЕР_1.

По зазначеному страховому випадку, 30.11.2010 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 29 896,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11782 від 30.11.2010 року., наказ № 19581/1/1 від 04.11.2010 року, страховим актом № 19581/1 від 17.09.2010 року (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Окрім того, 26 липня 2010 року о 16 год. 05 хв. на припаркований після ДТП автомобіля марки Кіа Сееd державний номер НОМЕР_1 було здійснено наїзд автомобілем Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_2. Згідно довідки ДАІ № 8656067 зазначена ДТП відбулась в наслідок перевищення водієм автомобіля Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 безпечної швидкості руху. Постановою Судакського міського суду АР Крим від 30 липня 2010 року по справі № 3 - 946, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до звіту № 3566 про оцінку від 06.09.2010 року вартість матеріального збитку завданого страхувальнику внаслідок зазначеного ДТП складає 30 177,84 грн.

Згідно додатку № 1 до зазначеного акту "Протокол осмотра транспортного средства" від 20.08.2010 р. в огляді транспортного засобу брав участь представник Страхової компанії "Країна" Бондаренко С.М., який своїм підписом підтвердив, що він брав участь в огляді, з протоколом ознайомлений, пошкодження автомобіля марки Кіа Сееd державний номер НОМЕР_1 записані вірно.

На виконання своїх договірних зобов'язань, 08 жовтня 2010 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 30326,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9776 від 08 жовтня 2010 року, наказом № 19596/1/1 від 15.09.2010 року та страховим актом № 19596/1 від 15.09.2010 року.

Статтею 27 Закону України “Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно полісу № ВС/7853390, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, як власника транспортного засобу ОСОБА_4, була застрахована у відповідача, за яким відповідач прийняв на себе, як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної події, винуватцем якої буде ОСОБА_4, як власник Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_2. Згідно п. 2 зазначеного полісу страхування, ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах ліміту його відповідальності (з урахуванням зменшення на суму франшизи) до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а саме 24 990,00 грн. (25 550,00 грн. - 510,00 грн.).

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій останній зазначив, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість з основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № № 359 від 01.07.2011 р. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи), у звязку з чим, позивач просить суд зменшити позовні вимоги по справі, а саме стягнути з відповідача 3 426,48 грн. основного боргу, 213,61 грн. 3% річних, 874,65 грн. інфляційних втрат та 1 103,67 грн. пені.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом - Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7853390 спричинено ДТП, що спричинило нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Кіа Сееd державний номер НОМЕР_1, що належитьОСОБА_5

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_4 який керував автомобілем Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Судакського міського суду АР Крим від 30 липня 2010 року по справі № 3 - 946.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/7853390).

Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Кіа Сееd державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/7853390 ), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 006-003958/016НТ добровільного страхування наземного транспорту від 27.10.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки відповідач сплатив частину основного боргу, а саме, 21 563,52 грн., то суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині основного боргу - 3 426,48 грн. підлягають задоволенню.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У звязку з вищевикладеним, позивач, звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу листом № 2210/001 від 22.10.2010 року. На запити відповідача вих. № 8639 від 26.11.2010 р. та вих. № 243 від 17.01.2011 р. щодо надання додаткових документів, позивачем були підготовлені та направленні відповідачу письмові відповіді на запити з копіями документів (листи вих. № 1612/003 від 16.12.2010 року та вих. № 86 від 24.01.2011 року). Останні документи, необхідні відповідачу для задоволення вимог позивача, були отриманні ним 26.01.2011 р. разом з листом позивача вих. № 86 від 24.01.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0465500372144 9 (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В передбачені Законом строки, а саме до 27 лютого 2011 року, відповідач не задовольнив законні вимоги позивача та не надав письмової відповіді щодо причин порушення грошового зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання (незалежно договірно чи позадоговірного) є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З важаючи на вищезазначене, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 103,67 грн. (за період з 27.02.2011 року по 10.06.2011 р.), інфляційних втрат - 874,65 грн. та 3% річних - 213,61 грн.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України (розміщеній у главі - відповідальність за порушення зобов'язання), боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок пені, суми збитків від інфляції та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання щодо виплати шкоди в порядку регресу, господарський суд дійшов висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В інформаційному листі від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України з приводу запитання: "Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?" довів до відома господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить 5 618,41 грн.

Таким чином, судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 20842474) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) 3 426 (три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 48 коп. суму основного боргу, 231 (двісті тринадцять) грн. 61 коп. 3% річних, 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 65 коп. суми інфляційного збільшення боргу, 1 103 (одна тисяча сто три) грн. 67 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 16.08.2011 року