Рішення № 17912812, 11.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/12311.08.11 За позовом Публічного акціонерного товариства „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Товариства співвласників багатоквартирного житлового будинку "Комфорт"

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 264 502,13 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11;

від відповідача: ОСОБА_2. - за довіреність від 08.04.11.

В судовому засіданні 11.08.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного підрозділу „Енергозбут Київенерго” звернулась з позовом до Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 264502,13 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва № 05-5-56/1315 від 03.02.2011 було повернуто позовну заяву Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 264502,13 грн. без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.11 апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного підрозділу „Енергозбут Київенерго” на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.02.11 у справі № 05-5-56/1315 задоволено, ухвалу скасовано, справу направлено для розгляду до господарського суду м. Києва.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України справу № 05-5-56/1315 передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.11 справу № 05-5-56/1315 прийнято до провадження суддею Пукшин, вирішено присвоїти справі № 40/123 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.04.11.

У звязку із оскарженням Товариством співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт” постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.03.11 у справі № 05-5-56/1315 до Вищого господарського суду України, суд, керуючись ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у справі № 40/123.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.11 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.11 у справі № 05-5-56/1315 залишено без змін, матеріали справи направлено до господарського суду м. Києва.

Ухвалою суду від 09.06.11 провадження у справі № 40/123 поновлено та призначено до розгляду на 05.07.11.

У судовому засіданні 05.07.11 оголошено перерву до 12.07.11.

11.07.11 представник відповідача через службу діловодства суду подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що частково сплатив суму заборгованості у розмірі 220 000 грн та заперечує щодо нарахування штрафних санкцій.

У судове засідання, призначене на 12.07.11, представник позивача зявився, подав клопотання про заміну - Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" на належного правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України станом на 05.07.11.

Розглянувши клопотання представника Позивача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 26.07.11.

У судове засідання 26.07.11 представники сторін зявились, представник позивача надав додаткові докази по справі, з яких вбачається що відповідачем було частково сплачено суму боргу.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 11.08.11.

У судове засідання 11.08.11 представники сторін зявились, представник позивача надав додаткові пояснення по справі, відповідно до яких просить припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу, яка була сплачені відповідачем, в іншій частині підтримує позов. Представник відповідача заперечував проти стягнення пені, 3 % річних та інфляційної складової боргу.

Судом заслухані пояснення представників учасників процесу, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

30.10.01 між АЕК „Київенерго” (енергопостачальна організація) та Товариством співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт” (абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 111-0120 (далі договір).

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб:опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобовязаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

У п. 2 додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобовязаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 додатку №4 до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, як стверджує позивач, свої зобовязання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2009 по 01.12.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2010 становила 222 892,69 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Відповідно до п.5.1 договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладом обліку „Терм-2”.

Відповідно до пунктів 6.11, 6.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації та підтверджуються споживачем відповідно до договору. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно Додатка № 3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених КМДА, які можуть змінюватись в період договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобовязання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з 01.12.2009 р. по 01.12.2010 р. теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 556 060,97 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії за договором № 111-0120 від 30.10.2001 за вказаний період, що підписані та скріплені печаткою відповідача та обліковими картками за договором № 111-0120, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Відповідач свої зобовязання щодо оплати спожитої теплової енергії за період з 01.12.2009 р. по 01.12.2010 виконав частково, згідно довідки позивача про надходження коштів від відповідача за спожиту теплоенергію останній сплатив на рахунок позивача 333 168,28 грн., таким чином станом на 01.12.10 заборгованість відповідача перед позивачем становила 222 892,69 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки з матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується факт часткової сплати боргу в сумі 199 545,87 грн, яка не була врахована позивачем при розрахунку суми заборгованості при подачі позову, провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлену теплову енергію у відповідача перед позивачем станом на день вирішення спору в сумі 23 346,82 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 16 799,03 грн інфляційної складової боргу та 6 357,25 грн 3 % річних, що нараховані позивачем за період з січня по грудень 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 16799,03 грн інфляційної складової боргу та 6 357,25 грн 3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, що доданий до позовної заяви.

Крім того, позивач, на підставі п 3.5 додатку № 4 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.01.01 № 111-0120, просить стягнути з відповідача пеню, розмір якої за розрахунками позивача становить 18453,16 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Пунктом 3.5 додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати за поставлену теплову енергію в розмірі 18 453,16 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, з урахуванням обмежень встановлених ст. 231, 232, 343 ГК України. Враховуючи викладене, суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, наданим позивачем в додатку до позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 18453,16 грн. є правомірно нарахованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в сумі 199 545,87 грн вже після звернення позивача з позовом.

Враховуючи викладене, судові витрати в цій частині згідно ч.2, 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 44, 49, ст.ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства співвласників багатоквартирного житлового будинку “Комфорт” (04050, м.Київ, вул. Герцена 17-25, код ЄДРПОУ 26008186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001 м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) основну заборгованість в сумі 23 346 (двадцять три тисячі триста сорок шість) грн 82 коп., інфляційну складову боргу в сумі 16 799 (шістнадцять тисяч сімсот девяносто девять) грн 03 коп., три проценти річних в сумі 6 357 (шість тисяч триста пятдесят сім) грн 25 коп., пеню в сумі 18 453 (вісімнадцять тисяч чотириста пятдесят три) грн 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 645 (дві тисячі шістсот сорок пять) грн 02 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 199 545,87 грн основного боргу провадження у справі припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 16.08.2011 р.