Рішення № 17912219, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/36010.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Техногаз»

до Публічного акціонерного товариства Трест “Київміськбуд-1”

імені М.П.Загороднього

про стягнення 19 702, 50 грн.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1 - дов. № б/н від 22.09.2010 Відповідача:ОСОБА_2 - дов. № 794 від 21.02.2011

У судовому засіданні 10.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Техногаз»до Публічного акціонерного товариства Трест “Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього про стягнення 19 714, 02 грн., із них: 17 940, 61 грн. сума основного боргу; 1 405, 65 грн. інфляційні втрати; 356, 24 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2011 порушено провадження у справі № 61/360, розгляд справи призначено на 03.08.2011.

У судовому засіданні 03.08.2011 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 17 940, 61 грн., 2 169, 02 грн. інфляційні втрати; 586, 98 грн. 3 % річних (за період з 01.07.2010 по 03.08.2011).

У судовому засіданні з 03.08.2011 до 10.08.2011 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 10.08.2011 представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю.

У судовому засіданні 10.08.2011 представник відповідача подав заяву про розстрочку виконання рішення на три місяці у звязку з скрутним фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю трест “Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього.

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення суду не заперечував.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСП Техногаз» (надалі Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього (надалі Покупець) було укладено договір поставки № 29/05.

Відповідно до умов якого Постачальник зобовязувався поставити та передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором (п. 1.1).

Поставка товару здійснюється за договірними цінами, які встановлюються сторонами в специфікаціях (п. 5.1).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України визначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За видатковою накладною № РН-0000359 від 03.10.2008 та на підставі рахунку-фактури № 1212/3 від 12.12.2007 позивач поставив відповідачу товар, а саме: кран для газу м ВР Ду 15, кран для газу м ВР Ду 20, лічильник Сам газ Г-4 с КМЧ, КМЧ к G1.6; 2,5; 4; клапан електромагнітний М 16/RMO Ду 25 NA 500 mbar на загальну суму 37 230, 84 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору поставки № 29/05 оплата товару здійснюється покупцем за умови 100 % предоплати.

Відповідач товар на суму 37 230, 84 грн. отримав, що підтверджується довіреністю, серії ЯПЕ № 816977/829 від 01.10.2008, виданої на ім`я ОСОБА_3, однак частково виконав свої зобовязання, сплативши кошти в сумі 19 278, 71 грн. Заборгованість на момент розгляду спору становить 17 940, 61 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства станом на дату подання позову відповідач своїх зобовязань повністю не виконав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 17 940, 61 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2 169, 02 грн. інфляційних втрат та 586, 98 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 169, 02 грн. та 3 % річних у розмірі 586, 98 грн., визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСП Техногаз»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Враховуючи звіт відповідача про фінансові результати за перше півріччя 2011, зважаючи на важке фінансове становище та специфіку роботи відповідача, суд вважає доцільним задовольнити клопотання та розстрочити виконання рішення на три місяці.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Трест “Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 6; ідентифікаційний код 04012655) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Техногаз»(02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 5, кв. 345; ідентифікаційний код 33443258) 17 940 (сімнадцять тисяч девятсот сорок) грн. 61 коп. сума основного боргу; 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев ять) грн. 02 коп. інфляційні втрати; 586 (пятсот вісімдесят шість) грн. 98 коп. 3 % річних, 207 (двісті сім) грн. 15 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином: до 20 серпня 2011 7046, 59 грн.; - до 20 вересня 2011 7046, 59 грн.; - до 20 жовтня 2011 7046, 58 грн.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 15.08.2011