Рішення № 17910424, 12.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/19312.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних завод будівельних матеріалів» до

Треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Київ Анімейшн»

1)Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

2)Служба безпеки України

пророзірвання договору № 1/05 від 03.05.2011 року, стягнення збитків у сумі 10000, 00 грн. та визнання права власності

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Чернега Т.В.

Представники сторін: Від позивача: Ткачук О.В. арбітражний керуючий; Від відповідача:

Від третіх осіб:ОСОБА_1. представник за довіреністю від 11.07.2011 року;

1) ОСОБА_2. представник за довіреністю від 20.06.2011 року;

2) ОСОБА_3. представник за довіреністю від 22.03.2010 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Київ Анімейшн» про розірвання договору №01/05 від 03.05.2011 року, стягнення збитків у сумі 10000, 00 грн. та визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору управління майном № 1/05 від 03.05.2011 року позивач передав відповідачеві в управління машино-місця у кількості 128 одиниць. Однак, листом від 05.06.2011 року відповідач повідомив про відмову від виконання умов договору у звязку із тим, що позивач не є власником майна. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 136 машино-місць, розірвання договору управління майном № 1/05 від 03.05.2011 року та стягнення 10000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»та Службу безпеки України та призначено розгляд справи на 08.08.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2011 року подав витребувані ухвалою суду документи, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 08.08.2011 року не зявився, однак через загальний відділ діловодства подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що відповідач не вчиняв дії спрямовані на порушення права власності, чи його оспорювання. Крім того, позивач не надав жодних доказів спричинення відповідачем позивачеві збитків у сумі 10000, 00 грн.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 08.08.2011 року не зявився, однак через загальний відділ діловодства суду надав пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що ПАТ «Укрсоцбанк»не надавало згоди позивачеві на передачу обєкта іпотеки машино-місць у кількості 128 одиниць в управління відповідачеві. Проти позовних вимог щодо визнання права власності третя особа 1 не заперечує.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 08.08.2011 року зазначив про те, що спірні обєкти були передані позивачеві згідно акту прийому-передачі автопаркінгу.

У судовому засіданні 08.08.2011 року оголошено перерву до 12.08.2011 року.

09.08.2011 року від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення збитків.

11.08.2011 року через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, яка стосується визнання за ним права власності на машино-місце №72 в підвалі першого рівня загальною площею 17,8 кв.м. в автопаркінгу по вул. Харківське шосе, 152 в м. Києві, та просить вважати її вимогою про визнання за ним права власності на машино-місце №172 в підвалі-другого рівня загальною площею 18,2 кв.м., а також у вимозі про визнання за позивачем права власності на машино-місце № 181 змінити площу з 19,1 кв.м. на 18,3 кв.м та на машиномісце №182 змінити площу з 18,3 кв.м. на 19,1 кв.м., а також доповнити вимогою про визнання права власності на машино-місце №156 загальною площею 16,9 квадратних метра.

В судовому засіданні 12.08.2011 року представник позивача підтримав подані через відділ діловодства суду заяву про відмову від частини позовних вимог та про уточнення позовних вимог. Крім того, позивача подав заяву про часткову відмову від позовних вимог, а саме в частині визнання права власності на машино-місця №№ 58, 74, 80, 110, 152, 156.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Господарського процесуального кодексу Україна, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на зазначене судом прийняті відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 10000, 00 грн. та визнання права власності на машино-місця №№ 58, 74, 80, 110, 152, 156 та уточнення позовних вимог.

До того ж, представник позивача в судове засідання 12.08.2011 року та надав витребувані господарським судом в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»відомості відносно власника машино-місць з грудня 2006 року по даний час. Підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.08.2011 року заперечував проти розірвання договору №01/05 від 03.05.2011 року, укладеного з позивачем проте зазначив, що жодним чином не порушив право власності позивача на спірні машино-місця, на які за ним просить визнати.

Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 12.08.2011 року проти позову не заперечував.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 12.08.2011 року подав пояснення по суті справи, відповідно до яких зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

14.06.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»(надалі позивач, інвестор) та Службою безпеки України (надалі третя особа 2, замовник) було укладено договір №19/3-79 про інвестування у будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі (надалі договір інвестування).

За умовами даного договору його сторони зобовязалися обєднати свої зусилля та вклади, спільно діяти з метою будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) на земельній ділянці, що знаходиться на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької.

Відповідно до п. 1.6 договору інвестування передбачено, що фінансування будівництва обєкту здійснюється інвестором у формі капітальних вкладень, які інвестор визначає на власний розсуд у відповідності з чинним законодавством (п.1.8. договору інвестування)

Пунктом 2.1 договору інвестування сторони передбачили, що замовник отримує у власність 15% від загальної площі житла завершеного будівництвом обєкту, а інвестор отримує 85% від загальної площі житла завершеного будівництвом обєкту та 100% площі автопаркінгу.

Згідно із п. 4.2.2 договору інвестування інвестор має право прийняти на себе виконання функцій генерального підрядника будівництва обєкту, що оформлюється відповідним додатковим договором до цього договору і є його невідємною частиною.

На виконання пункту 4.2.2. договору інвестування 09.07.2004 року між позивачем та Службою безпеки України було укладено договір №19/3-99 генерального підряду на капітальне будівництво житлового будинку (корпус 2) з вбудовано-прибудованими приміщеннями та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі м. Києва (надалі договір генерального підряду).

Відповідно до п. 1.1 договору генерального підряду, предметом договору є будівництво генпідрядником (позивачем) власними та залученими силами і засобами житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та автопаркінгу (корпус № 2) на земельній ділянці, що знаходиться в м. Києві на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької, відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації.

Пунктом 1.2.1 договору генерального підряду замовник (третя особа 2) здійснює будівництво обєкту шляхом виконання функцій «замовника будівництва»до підписання цього договору. Після підписання цього договору і до введення обєкту в експлуатацію замовник передає генпідряднику частково функції «замовника будівництва».

Згідно із п. 10.1 договору генерального підряду, за виконання обовязків, визначених цим договором, сторони у відповідності до договору № 19/3-79 від 14.06.2004 року отримують у власність такі частки завершеного будівництвом обєкту:

-замовник отримує у власність 15% від загальної площі житла завершеного будівництвом обєкту;

-генпідрядник отримує у власність 85% від загальної площі житла, завершеного будівництвом обєкту та 100% площі автопаркінгу. Передача КМДА нормативної житлової площі, а саме: 5% - для забезпечення житлом громадян, що перебувають на кварт обліку в РДА м. Києва, 2% - для службової житлової площі, здійснюється з частки, що її отримує генпідрядник.

Відповідно до п. 10.1.3. договору генерального підряду сторони отримують право власності на частини обєкту, зазначені в договорі, з дня підписання акту розподілу площі обєкту та реєстрації в БТІ м. Києва.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі дозволу № 0649-Др/Т від 07.07.2003 року, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва позивачем було збудовано корпус 2 житлового будинку на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької.

Будівництво зазначеного будинку було завершено та 28 грудня 2006 року та на підставі Акту державної приймальної комісії прийнято в експлуатацію, як закінчений будівництвом обєкт. Серед іншого прийнято в експлуатацію автопаркінг на 243 машино-місця. Зазначені акти Державної приймальної комісії було затверджено розпорядженням Дарницької районної державної адміністрації від 29 грудня 2006 року №1571 та №1572 відповідно.

13.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних завод будівельних матеріалів»та Службою безпеки України було підписано акт розподілу площ приміщень у житловому будинку по вул. Харківське шосе, 152 в Дарницькому районі м. Києва та акт прийому передачі автопаркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152 (під час будівництва роза Харківського шосе та вул. Тростянецька) від замовника до інвестора. Автопаркінг у кількості 243 машино-місця передано інвестору, сторони не мають претензій стосовно переліку переданого автопаркінгу.

12.08.2008 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»(третя особа 1, іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки №02-10/3399 (надалі - договір) за умовами якого позивач, як майновий поручитель за зобовязаннями ВАТ «Промтехмонтаж-2», передав в іпотеку третій особі 1 нерухоме майно, право власності на яке виникне в майбутньому машиномісця в підземному паркінгу в кількості 128 машиномісць, загальною площею 2995,3 мІ, що розташовані за адресою: м. Київ, Дарницький район, на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької а саме машино-місця №№ 1, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 31, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 53, 55, 56, 57, 58, 65, 66, 67, 68, 69, 71, 73, 74, 75, 77, 80, 81, 82, 83, 85, 86, 87, 88, 89, 94, 98, 100, 105, 108, 109, 110, 120, 121, 122, 123, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 140, 141, 150, 151, 152, 153, 154, 156, 159, 166, 167, 168, 169, 171, 172, 173, 176, 178, 179, 181, 182, 189, 191, 192, 193, 195, 196, 197, 198, 200, 201, 202, 203, 204, 208, 209, 213, 215, 216, 217, 218, 223, 225, 229, 230, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 241, 242.

На підставі заяви банку до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна було внесено дані про обтяження майнових прав на спірні машино-місця, що підтверджується витягом з Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 03.08.2011 року наявним в матеріалах справи.

27.04.2011 року в газеті «Голос України»№76 (5076) позивачем було опубліковано оголошення про втрату документів, повязаних з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі, зокрема: дозволу на виконання будівельних робіт,акту державної приймальної комісій, договору про інвестування та договору генерального підряду.

03.05.2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Київ Анімейшн»(надалі - відповідач) було укладено договір управління майном № 1/05 (надалі договір № 1/05).

Відповідно до п. 1 договору № 1/05 позивач передає відповідачеві на 6 (шість) місяців в управління нерухоме майно, зазначене у п. 2 цього договору, а відповідач зобовязується здійснювати від свого імені управління (зберігання) цим майном в інтересах позивача з метою забезпечення його збереження до реалізації в процедурі ліквідації позивача у справі № 16/137б/83б.

Згідно із п. 2 договору № 1/05 предметом договору є машино-місця №№ 1, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 31, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 53, 55, 56, 57, 58, 65, 66, 67, 68, 69, 71, 73, 74, 75, 77, 80, 81, 82, 83, 85, 86, 87, 88, 89, 94, 98, 100, 105, 108, 109, 110, 120, 121, 122, 123, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 140, 141, 150, 151, 152, 153, 154, 156, 159, 166, 167, 168, 169, 171, 172, 173, 176, 178, 179, 181, 182, 189, 191, 192, 193, 195, 196, 197, 198, 200, 201, 202, 203, 204, 208, 209, 213, 215, 216, 217, 218, 223, 225, 229, 230, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 241, 242 загальною площею 2384,3 кв.м. в автопаркінгу по вул. Харківське шосе, 152 в м. Києві.

Пунктом 2.2 договору № 1/05 встановлено, що предмет договору належить позивачеві на праві приватної власності на підставі договору № 19/3-79 про інвестування у будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі м. Києва, акту розподілу площ від 13.07.2007 року та акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію, закінченого будівництвом обєкту від 28.12.2006 року.

05.06.2011 року позивач отримав від відповідача лист з повідомленням про відмову від подальшого виконання договору №1/05 та вимогу, щодо сплати компенсації у розмірі 100000 тис. грн., повязаної з введенням відповідача в оману, оскільки на його думку позивач не є власником майна, переданого ним на відповідальне зберігання, окрім того ним не отримана на укладення договору згода іпотекодержателя.

Враховуючи зазначене, у звязку із втратою документів, повязаних з будівництвом житлового будинку та не визнанням відповідачем права власності позивача на машино-місця, позивач звернувся до суду про визнання за ним права власності на машино-місця в автопаркінгу по вул. Харківське шосе, 152 в м. Києві у кількості 132 одиниць.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно із ст. 876 ЦК України власником обєкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Як зазначалося вище, замовником будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі була Служба безпеки України, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами №19/3-79 про інвестування у будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом від 14.06.2004 року та № 19/3-99 генерального підряду на капітальне будівництво від 09.07.2004 року, а також актами державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта від 28.12.2006 року.

При цьому, умовами вищезазначених договорів встановлено, що позивач отримує 100% площі автопаркінгу. Згідно акту розподілу площ приміщень у житловому будинку по вулиці Харківське шосе, 152 в Дарницькому районі міста Києва 13.07.2010 року, між позивачем та Службою безпеки України було розподілені площі приміщень у будинку, а у відповідності до акту прийому-передачі автопаркінгу від 13.07.207 року Службою безпеки України були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних завод будівельних матеріалів»машиномісця у кількості 243 одиниці.

На підставі листа Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС»від 26.04.2011 року №110/916-415 було встановлено, що свідоцтва на право власності на зазначені машино-місця на позивача не оформлялися.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодекс України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання право власності на машиномісця у кількості 128 одиниць є обґрунтованими та законними, доведеними належними та допустимим доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору управління майном № 1/05 від 03.05.2011 року, то суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що предмет іпотеки передається в управління у виключних випадках: на підставі договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі рішення суду, після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк»не надавало згоди ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів»на передачу обєкта іпотеки машиномісця в підземному паркнгу в кількості 128 машино-місць, що розташовані за адресою: м. Київ, на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької в управління ТОВ з іноземними інвестиціями «Київ Анімейшн».

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Беручи до уваги те, що законом не встановлено, що укладення договору управління без погодження з іпотекодержателем тягне визнання даного договору недійсним, суд приходить до висновку, що твердження відповідача щодо нікчемності договору № 11/05 від 03.05.2011 року є необґрунтованим.

Водночас, п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи зазначене, суд визнає договір №1/05 від 03.05.2011 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним капіталом «Київ Анімейшн»недійсним.

Згідно із ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про розірвання договору № 1/05 від 03.05.2011 року.

Беручи до уваги викладене, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо розірвання договору № 1/05 від 03.05.2011 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 876 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір №1/05 від 03 травня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним капіталом «Київ Анімейшн».

3. В задоволенні вимоги про розірвання договору №1/05 від 03 травня 2011 року управління майном, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним капіталом «Київ Анімейшн»відмовити.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»(Україна, 14000, м. Чернігів, вул. Київське шосе, 3; код ЄДРПОУ 32284441) право власності на машино-місця в автопаркінгу по вул. Харківське шосе, 152 в м. Києві :

В підвалі - першого рівня: №1 заг. пл. 15,8 кв. м. ; №3 заг. пл. 16,2 кв. м. ; №4 заг. пл. 17,9 кв. м.; №5 заг. пл. 18,2 кв. м. ; №6 заг. пл. 18,5 кв. м. ; №9 заг. пл. 14,4 кв. м. ; №10 заг. пл. 16,8 кв. м. ; №11 заг. пл. 16,1 кв. м. ; №13 заг. пл. 17,6 кв. м. ; №14 заг. пл. 16,5 кв. м. ; №17 заг. пл. 16,2 кв. м. ; №20 заг. пл. 17,9 кв. м. ; №21 заг. пл. 18,4 кв. м. ; №24 заг. пл. 18,1 кв. м. ; №31 заг. пл. 18,1 кв. м. ; №35 заг. пл. 47,7 кв. м. ; №36 заг. пл. 20,6 кв. м. ; №37 заг. пл. 18,7 кв. м. ; №38 заг. пл. 18,0 кв. м. ; №39 заг. пл. 20,0 кв. м. ; №40 заг. пл. 20,4 кв. м. ; №41 заг. пл. 17,1 кв. м. ; №43 заг. пл.17,4 кв. м. ; №44 заг. пл. 20,1 кв. м. ; №45 заг. пл. 19,7 кв. м. ; №46 заг. пл. 17,4 кв. м. ; №47 заг. пл. 16,1 кв. м. ; №48 заг. пл. 17,5 кв. м. ; №49 заг. пл. 17,8 кв. м. ; №50 заг. пл. 18,5 кв. м. ; №52 заг. пл. 18,7 кв. м. ; №53 заг. пл. 16,3 кв. м. ; №55 заг. пл. 16,1 кв. м. ; №56 заг. пл. 18,4 кв. м. ; №57 заг. пл. 17,3 кв. м. ; №65 заг. пл. 18,4 кв. м. ; №66 заг. пл. 19,1 кв. м. ; №67 заг. пл. 17,6 кв. м. ; №68 заг. пл. 18,4 кв. м. ; №69 заг. пл. 16,8 кв. м. ; №71 заг. пл. 16,2 кв. м. ; №73 заг. пл. 17,4 кв. м. ; №75 заг. пл. 17,7 кв. м. ; №77 заг. пл. 18,5 кв. м. ; №81 заг. пл. 17,8 кв. м. ; №82 заг. пл. 17,3 кв. м. ; №83 заг. пл. 16,6 кв. м. ; №85 заг. пл. 16,0 кв. м. ; №86 заг. пл. 18,5 кв. м. ; №87 заг. пл. 18,1 кв. м. ; №88 заг. пл. 18,3 кв. м. ; №89 заг. пл. 17,9 кв. м. ; №94 заг. пл. 19,1 кв. м. ; №98 заг. пл. 18,2 кв. м. ; №100 заг. пл. 16,2 кв. м. ; №105 заг. пл. 17,6 кв. м. ; №108 заг. пл. 17,2 кв. м. ; №109 заг. пл. 17,3 кв. м. ; №120 заг. пл. 18,7 кв. м. ; №121 заг. пл. 18,5 кв. м. ; №122 заг. пл. 17,6 кв. м.;№123 заг. пл. 23,9 кв. м. ; та

В підвалі другого рівня: №129 заг. пл. 47,8 кв.м.; №130 заг. пл. 30,3 кв.м.; №131 заг. пл. 29,9 кв.м.; №132 заг. пл. 28,3 кв.м.; №133 заг. пл. 16,5 кв.м.; №134 заг. пл. 17,5 кв.м.; №135 заг. пл. 18,3 кв.м.; №136 заг. пл. 18,8 кв.м.; №137 заг. пл. 19,2 кв.м.; №140 заг. пл. 17,4 кв.м.; №141 заг. пл. 19,7 кв.м.; №150 заг. пл. 17,5 кв.м.; №151 заг. пл. 45,6 кв.м.; №153 заг. пл. 19,8 кв.м.; №154 заг. пл. 18,4 кв.м.; №159 заг. пл. 14,6 кв.м.; №166 заг. пл. 14,6 кв.м.; №167 заг. пл. 19,8 кв.м.; №168 заг. пл. 18,5 кв.м.; №169 заг. пл. 16,2 кв.м.; №171 заг. пл. 16,2 кв.м.; №172 заг. пл. 18,2 кв.м.; №173 заг. пл. 18,3 кв.м.; №176 заг. пл. 16,0 кв.м.; №178 заг. пл. 18,8 кв.м.; №179 заг. пл. 17,6 кв.м.; №181 заг. пл. 18,3 кв.м.; №182 заг. пл. 19,1 кв.м.; №189 заг. пл. 18,6 кв.м.; №191 заг. пл. 18,4 кв.м.; №192 заг. пл. 18,5 кв.м.; №193 заг. пл. 16,4 кв.м.; №195 заг. пл. 16,2 кв.м.; №196 заг. пл. 18,6 кв.м.; №197 заг. пл. 18,6 кв.м.; №198 заг. пл. 16,9 кв.м.; №200 заг. пл. 16,3 кв.м.; №201 заг. пл. 18,7 кв.м.; №202 заг. пл. 18,6 кв.м.; №203 заг. пл. 18,9 кв.м.; №204 заг. пл. 18,1 кв.м.; №208 заг. пл. 18,6 кв.м.; №209 заг. пл. 18,5 кв.м.; №213 заг. пл. 18,0 кв.м.; №215 заг. пл. 15,7 кв.м.; №216 заг. пл. 16,5 кв.м.; №217 заг. пл. 14,4 кв.м.; №218 заг. пл. 17,0 кв.м.; №223 заг. пл. 15,0 кв.м.; №225 заг. пл. 18,5 кв.м.; №229 заг. пл. 18,4 кв.м.; №230 заг. пл. 18,5 кв.м.; №234 заг. пл. 18,3 кв.м.; №235 заг. пл. 18,8 кв.м.; №236 заг. пл. 14,9 кв.м.; №237 заг. пл. 18,2 кв.м.; №238 заг. пл. 18,3 кв.м.; №239 заг. пл. 16,2 кв.м.; №241 заг. пл. 15,8 кв.м.; №242 заг. пл. 14,7 кв.м.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Київ Анімейшн»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21; код ЄДРПОУ 30677204) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних завод будівельних матеріалів»(14000, м. Чернігів, Київське шосе, 3; код ЄДРПОУ 32284441) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А.